Гали на Олекса ндрівна Осетро ва 16 лютого 1947 19470216 станція Плесецька нині селище міського типу один із районних це

Гали́на Олекса́ндрівна Осетро́ва (16 лютого 1947(19470216), станція Плесецька, нині селище міського типу , один із районних центрів Архангельської області, Російська Федерація) — український краєзнавець. Член Національної спілки краєзнавців України.

Біографія

Народилася в сім'ї історика та краєзнавця Олександра Федоровича Осетрова (1922–1970), який від 1963 року завідував кафедрою суспільних наук Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

У Кам'янці-Подільському закінчила середню школу № 15. 1969 року закінчила історичний факультет Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). В одній групі з нею навчався історик Валерій Степанков, у паралельній групі — поет Анатолій Ненцінський. Працювала в Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику. Нині старший науковий співробітник Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець».

Творчість

Співавтор туристичного путівника «Кам'янець-Подільський» (Львів, 2003, польська версія — 2004, перевидання — 2007). Написала для нього розділ «Вірменські квартали».

2011 року в серії «Поділля туристичне» видавництво ПП «Медобори-2006» видало брошуру Галини Осетрової «Герби в пам'ятках архітектури Кам'янця». Попри невеликий обсяг — 40 сторінок, видання розраховане на широке коло читачів, насичене великим фактажем про державні, територіальні та шляхетські герби на архітектурних пам'ятках НІАЗ «Кам'янець», щедро проілюстроване.

2014 року у видавництві «Медобори-2006» вийшла добре ілюстрована 64-сторінкова книжка Осетрової «Латинські написи в пам'ятках архітектури Кам'янця».

Автор численних публікацій у наукових збірниках, місцевій періодиці.

Деякі публікації

Поділля — пензлем іноземців // Прапор Жовтня. — 1989. — 9 вересня. — С. 7.
Латинські написи в пам'ятках архітектури м. Кам'янця-Подільського // VIII Подільська історико-краєзнавча конференція. Секція історії дожовтневого періоду. — Кам'янець-Подільський, 1990. — С. 76—78.
Фадей Рутковський: Напівзабуті імена // Прапор Жовтня. — 1990. — 19 жовтня. — С. 3.
Псевдонім — Подолянин: Напівзабуті імена // Край Кам'янецький. — 1991. — 7 вересня. — С. 2.
Монастир черниць-візиток // Кам'янець-Подільський вісник. — 1992. — 30 грудня. — С. 3.
До питання про кольори герба Поділля // Матеріали IX Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 1995. — С. 154—156.
Палаци Кам'янця // Матеріали IX Подільської історико-краєзнавчої конференції. — Кам'янець-Подільський, 1995. — С. 175—177.
Кам'янецькі адреси Казимира Липинського // Поділля і Волинь у контексті українського національного відродження: Науковий збірник. — Хмельницький: Доля, 1995. — С. 120—122.

Примітки

Юхимович В. У педінституті: Екзамени в навчальних закладах // Прапор Жовтня. — 1969. — 6 червня. — С. 4.
Будзей Олег. Книга за книгою^{[недоступне посилання з вересня 2019]} // Подолянин. — 2011. — 27 травня. — С. 7.
Латинські написи Кам'янця від Г.Осетрової

Джерела

Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 422—423.
Ярова Наталія. Одна з «рудокопів» історії: Ювілеї // Подолянин. — 2012. — 10 лютого. — С. 5.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Юхимович В. У педінституті: Екзамени в навчальних закладах // Прапор Жовтня. — 1969. — 6 червня. — С. 4.

[2] Будзей Олег. Книга за книгою^{[недоступне посилання з вересня 2019]} // Подолянин. — 2011. — 27 травня. — С. 7.

[3] Латинські написи Кам'янця від Г.Осетрової