Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аґура Георгій Аґура болг Георги Василев Агура нар 8 лютого 1853 Чушмел

Георгій Аґура

Георгій Аґура
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аґура.

Георгій Аґура (болг. Георги Василев Агура; нар. 8 лютого 1853, Чушмелія (тепер — Болградський район, Одеська область), Буджак — пом. 10 лютого 1915, Софія) — болгарський військовик, генерал-лейтенант.

Георгій Аґура
Георги Василев Агура
image
Народження8 лютого 1853(1853-02-08)
Криничне, Україна
Смерть10 лютого 1915(1915-02-10) (62 роки)
Софія, Болгарія
Країнаimage
ОсвітаВійськове училище (Софія)
Військово-юридична академія (Санкт-Петербург)
Роки служби1879 – 1915
ЗванняГенерал-лейтенант
Війни / битвиСербсько-болгарська війна 1885
Балканська війна 1912-1913
Нагороди
image image image
image Георгій Аґура у Вікісховищі

Біографія

Юні роки

Георгій Аґура народився 8 лютого 1853 у Бессарабії — селище Чушмелія (теперішнє Криничне Болградського району Одеської області) в родині священика. Отець Василь Ґаґура (Аґура), разом з іншими переселенцями приїхав до Бессарабської губернії, у село Чишма Варуіта. Теперішня адреса удинку родини — с. Криничне, вул. Мічуріна, 98.

Хлопчик закінчив чорити класи недільної школи, яку було засновано його батьком, згодом — Болградську гімназію. Подальший шлях був стежкою батька — закінчив Ізмаїльську семінарію, потім — Ясський інститут «Сокіл». Два роки був проповідником при кафедрі ізмаїльського єпископа. На початку 1877-го перейшов на цивільну службу й був призначений секретарем Черноводского окружного управління — до передачі Добруджі Румунії.

Військовий шлях

У 1878 році приймає рішення про продовження освіти та обирає напрямок військової служби. У 1879 закінчив перший курс військового училища у Софії. Зарахований до [bg]. У 1879-у був ад'ютантом князя Дондукова-Корсакова, після чого — помічник князя Олександра Баттенберга. Продемонстрував відмінні якості, за що й був командирований у Санкт-Петербургу до Військово-юридичної академії, куди вступає 25 серпня 1880 року. Звання лейтенанта отримує 30 серпня 1882-го, а після отримання вищої військової освіти (1883 рік) повертається до Болгарії.

Після об'єднання Болгарії був начальником військової судової влади та головним військовим прокурором Князівства Болгарія. Після відзиву російських офіцерів (У 1884) — призначений на посаду головного військогвого прокурора — першого, хто мав выщу юридичну освіту. Також працює слідчим, професор у військовому училищі. Звання капітана отримав 30 серпня 1885 року.

У Сербсько-болгарській війні 1885 року Георгій Аґура був командиром Княжево полку, якому було дано завдання зайняти й захистити [bg] та [bg]. Підійшовши до Цариброду, полк отримав команду взяти участь у визволенні міста. В одному з боїв під горою Руй був поранений в ногу.

Після війни повертається до служби у Військовій судовій канцелярії, брав участь у розробці проекту кримінального закону (прийнятий 1887 року залишаються дієвими й донині). Керував прийняттям нового дисциплінарного статуту у військових. Після війни, у період з 1886 по 1901 викладає право та етику у військовому училищі. Крім цього, Георгій Агура є автором агатьох законодавчих документів, статутів, підручників, інструкцій. Публікується у місцевій пресі із роз'ясненням законів, вихованням патріотизму.

1 квітня 1887 отримав звання майора; 2 серпня 1891 — підполковника, а 2 серпня 1895 — полковника. Того ж року опублікував свою книгу «Порівняльне критичне дослідження». У 1900 полковник Аґура написав текст національного гімну, щоб замінити «Шумі Маріца». Незважаючи на тиск з боку Фердинанда І новий гімн не було прийнято. 15 листопада 1900 року Аґура отримав звання генерал-майора.

2 серпня 1912 з нагоди 25-ї річниці прибуття в Болгарію, Фердинанд І присвоїв шістьом чоловікам звання генерал-лейтенанта. Аґура був одним із них. Це був перший випадок в історії Третього Болгарського уарства, коли чин генерал-лейтенанта присвоєно виконуючим обов'язки офіцерів. До того його надавали лише офіцерам запасу.

Під час Першої Балканської війни 1912 — 1913 років генерал Аґура був головним військовим прокурором та начальником Військової судової частини.

Був нагороджений 14 найвищими державними орденами та медалями, шістьма міжнародними.

Помер 10 лютого 1915 у Софії.

Гімн Царя Болгарии

Здібності Георгія Аґура виходили за межі військової справи — крім того він скдавав вірші. Один з них став гімном Царя Болгарії й діяв з 1908 по 1944 роки.

«Боже, бережи царя» (болг. «Хімн'т на Негово Величність Царя», або «Боже, Царя ні Пазі») виконувався тільки в присутності Високопреосвященства.

Текст Аґура написав у 1900 році та від початку планувався під національний гімн на заміну пісні «Шуми Маріца», яка на той момент виконувала таку функцію. Новий гімн мав бути затвердженим князєм Фердинандом І, але спроба виявилася не вдалою  — спільнота була проти заміни улюбленої «Шуми Маріца».

У вересні 1908 року пісня на слова Георгія Агура та музику композитор Еммануїла Манолова була виконана на честь річниці проголошення незалежності Болгарії. Єдина відмінність, яку зазнав текст — слово «князь» було замінено на «цар». Згідно з державним протоколу гімн сім'ї Царя виконувався на урочистих церемоніях разом із «Шуми Маріццею».

З 9 вересня 1944 року, після повалення монархії, гімн було скасовано.

Родина

  • Василь Ґаґура (Аґура) — батько — священик, один з перших переселенців села Чушмелія, стояв біля витоків православ'я села, освіти, його будівництва та розвитку інфраструктури. Родоначальник величезного роду.
  • Димитар Аґура (болг. Димитър Агура; нар. 26 жовтня 1849 — пом. 11 жовтня 1911) — двоюрідний брат — болгарський історик, ректор Софійського університету.
  • Агура Михайло Івановіч(нар. 5 вересня 1938) — онук племінника. Проживає у с. Криничне
  • Агура Семен Михайлович правнук племінника (нар. 13 лютого 1963 г.) Проживає у с. Криничне
  • Агура Іван Михайлович правнук племінника (нар. 16 березня 1970ґ.) Проживає у с. Криничне
  • Янчєва Марія Іванівна — онука племінника.
  • Златєв Георгій Гнатович(нар. 4 вересня 1897 — пом. 15 березня 1980) — рідний племінник генерала. За його підримки закінчив Юридичний факультет Яського університету, все життя пропрацював у м. Болгард та с. Криничне. В нього не було дітей, виховував дітей вбитого на війні брата Василя, також рідного племінника генерала. Василь Гнатович носить ім я батька генерала, як і його онук Василь Гнатович(1936 р.н.).
  • Райнова(Златєва) Олена Гнатівна(нар. 24 листопада 1933) — праонучка племінника, проживає у селі Криничне.
  • Златєв Василь Гнатович(нар. 8 лютого 1936 — пом. 27 березня 2007) — праонук племінника. Має дочку і сина(пом. 2014), які проживають у с. Криничне та чотирьох праонуків. Його страша праонучка, Ганна Великова, проживає у м. Софія, Болгарія.
  • Чанева(Златєва) Марія Гнатівна(нар. 1 березня 1942) — праонучка племінника, проживає у селі Криничне.

Військові звання

Ордени та нагороди

Пам'ять

  • Меморіальна дошка братам Димитару та Георгію Аґурам на Будинку культури села Криничне — відкрита до двохсотріччя села 28 вересня 2013 року.

Примітки

  1. Ольга ФЕДОРОВА (10 листопада 2019). Генерал Агура для Криничного – пример чести и благородства (рос.). . Процитовано 2020-3-04.
  2. Христов, Христо, Дойнов, Дойно. Сръбско-българската война 1885. Сборник документи. София, Военно издателство, 1985, с. 230.
  3. Славова, С., Дойнова, Ц., Балканската война през погледа на един французин — сборник от документи, София, 1977, Военно Издателство, с. 57 — 58
  4. Село Криничное отметило 200-летний юбилей [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

  • Недев С., Командването на българската войска през войните за национално обединение, София, 1993, Военноиздателски комплекс «Св. Георги Победоносец»
  • Съединението 1885 – енциклопедичен справочник. София: Държавно издателство „д-р Петър Берон“. 1985.
  • Агенция Фокус от 10 февруари 2006 г. [ 6 січня 2022 у Wayback Machine.]
  • Форуми Бойна Слава – Агура, Георги Василев

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Agura Georgij Agura bolg Georgi Vasilev Agura nar 8 lyutogo 1853 Chushmeliya teper Bolgradskij rajon Odeska oblast Budzhak pom 10 lyutogo 1915 Sofiya bolgarskij vijskovik general lejtenant Georgij AguraGeorgi Vasilev AguraNarodzhennya8 lyutogo 1853 1853 02 08 Krinichne UkrayinaSmert10 lyutogo 1915 1915 02 10 62 roki Sofiya BolgariyaKrayinaOsvitaVijskove uchilishe Sofiya Vijskovo yuridichna akademiya Sankt Peterburg Roki sluzhbi1879 1915ZvannyaGeneral lejtenantVijni bitviSerbsko bolgarska vijna 1885 Balkanska vijna 1912 1913Nagorodi Georgij Agura u VikishovishiBiografiyaYuni roki Georgij Agura narodivsya 8 lyutogo 1853 u Bessarabiyi selishe Chushmeliya teperishnye Krinichne Bolgradskogo rajonu Odeskoyi oblasti v rodini svyashenika Otec Vasil Gagura Agura razom z inshimi pereselencyami priyihav do Bessarabskoyi guberniyi u selo Chishma Varuita Teperishnya adresa udinku rodini s Krinichne vul Michurina 98 Hlopchik zakinchiv choriti klasi nedilnoyi shkoli yaku bulo zasnovano jogo batkom zgodom Bolgradsku gimnaziyu Podalshij shlyah buv stezhkoyu batka zakinchiv Izmayilsku seminariyu potim Yasskij institut Sokil Dva roki buv propovidnikom pri kafedri izmayilskogo yepiskopa Na pochatku 1877 go perejshov na civilnu sluzhbu j buv priznachenij sekretarem Chernovodskogo okruzhnogo upravlinnya do peredachi Dobrudzhi Rumuniyi Vijskovij shlyah U 1878 roci prijmaye rishennya pro prodovzhennya osviti ta obiraye napryamok vijskovoyi sluzhbi U 1879 zakinchiv pershij kurs vijskovogo uchilisha u Sofiyi Zarahovanij do bg U 1879 u buv ad yutantom knyazya Dondukova Korsakova pislya chogo pomichnik knyazya Oleksandra Battenberga Prodemonstruvav vidminni yakosti za sho j buv komandirovanij u Sankt Peterburgu do Vijskovo yuridichnoyi akademiyi kudi vstupaye 25 serpnya 1880 roku Zvannya lejtenanta otrimuye 30 serpnya 1882 go a pislya otrimannya vishoyi vijskovoyi osviti 1883 rik povertayetsya do Bolgariyi Pislya ob yednannya Bolgariyi buv nachalnikom vijskovoyi sudovoyi vladi ta golovnim vijskovim prokurorom Knyazivstva Bolgariya Pislya vidzivu rosijskih oficeriv U 1884 priznachenij na posadu golovnogo vijskogvogo prokurora pershogo hto mav vyshu yuridichnu osvitu Takozh pracyuye slidchim profesor u vijskovomu uchilishi Zvannya kapitana otrimav 30 serpnya 1885 roku U Serbsko bolgarskij vijni 1885 roku Georgij Agura buv komandirom Knyazhevo polku yakomu bulo dano zavdannya zajnyati j zahistiti bg ta bg Pidijshovshi do Caribrodu polk otrimav komandu vzyati uchast u vizvolenni mista V odnomu z boyiv pid goroyu Ruj buv poranenij v nogu Pislya vijni povertayetsya do sluzhbi u Vijskovij sudovij kancelyariyi brav uchast u rozrobci proektu kriminalnogo zakonu prijnyatij 1887 roku zalishayutsya diyevimi j donini Keruvav prijnyattyam novogo disciplinarnogo statutu u vijskovih Pislya vijni u period z 1886 po 1901 vikladaye pravo ta etiku u vijskovomu uchilishi Krim cogo Georgij Agura ye avtorom agatoh zakonodavchih dokumentiv statutiv pidruchnikiv instrukcij Publikuyetsya u miscevij presi iz roz yasnennyam zakoniv vihovannyam patriotizmu 1 kvitnya 1887 otrimav zvannya majora 2 serpnya 1891 pidpolkovnika a 2 serpnya 1895 polkovnika Togo zh roku opublikuvav svoyu knigu Porivnyalne kritichne doslidzhennya U 1900 polkovnik Agura napisav tekst nacionalnogo gimnu shob zaminiti Shumi Marica Nezvazhayuchi na tisk z boku Ferdinanda I novij gimn ne bulo prijnyato 15 listopada 1900 roku Agura otrimav zvannya general majora 2 serpnya 1912 z nagodi 25 yi richnici pributtya v Bolgariyu Ferdinand I prisvoyiv shistom cholovikam zvannya general lejtenanta Agura buv odnim iz nih Ce buv pershij vipadok v istoriyi Tretogo Bolgarskogo uarstva koli chin general lejtenanta prisvoyeno vikonuyuchim obov yazki oficeriv Do togo jogo nadavali lishe oficeram zapasu Pid chas Pershoyi Balkanskoyi vijni 1912 1913 rokiv general Agura buv golovnim vijskovim prokurorom ta nachalnikom Vijskovoyi sudovoyi chastini Buv nagorodzhenij 14 najvishimi derzhavnimi ordenami ta medalyami shistma mizhnarodnimi Pomer 10 lyutogo 1915 u Sofiyi Gimn Carya BolgariiZdibnosti Georgiya Agura vihodili za mezhi vijskovoyi spravi krim togo vin skdavav virshi Odin z nih stav gimnom Carya Bolgariyi j diyav z 1908 po 1944 roki Bozhe berezhi carya bolg Himn t na Negovo Velichnist Carya abo Bozhe Carya ni Pazi vikonuvavsya tilki v prisutnosti Visokopreosvyashenstva Tekst Agura napisav u 1900 roci ta vid pochatku planuvavsya pid nacionalnij gimn na zaminu pisni Shumi Marica yaka na toj moment vikonuvala taku funkciyu Novij gimn mav buti zatverdzhenim knyazyem Ferdinandom I ale sproba viyavilasya ne vdaloyu spilnota bula proti zamini ulyublenoyi Shumi Marica U veresni 1908 roku pisnya na slova Georgiya Agura ta muziku kompozitor Emmanuyila Manolova bula vikonana na chest richnici progoloshennya nezalezhnosti Bolgariyi Yedina vidminnist yaku zaznav tekst slovo knyaz bulo zamineno na car Zgidno z derzhavnim protokolu gimn sim yi Carya vikonuvavsya na urochistih ceremoniyah razom iz Shumi Maricceyu Z 9 veresnya 1944 roku pislya povalennya monarhiyi gimn bulo skasovano RodinaVasil Gagura Agura batko svyashenik odin z pershih pereselenciv sela Chushmeliya stoyav bilya vitokiv pravoslav ya sela osviti jogo budivnictva ta rozvitku infrastrukturi Rodonachalnik velicheznogo rodu Dimitar Agura bolg Dimitr Agura nar 26 zhovtnya 1849 pom 11 zhovtnya 1911 dvoyuridnij brat bolgarskij istorik rektor Sofijskogo universitetu Agura Mihajlo Ivanovich nar 5 veresnya 1938 onuk pleminnika Prozhivaye u s Krinichne Agura Semen Mihajlovich pravnuk pleminnika nar 13 lyutogo 1963 g Prozhivaye u s Krinichne Agura Ivan Mihajlovich pravnuk pleminnika nar 16 bereznya 1970g Prozhivaye u s Krinichne Yanchyeva Mariya Ivanivna onuka pleminnika Zlatyev Georgij Gnatovich nar 4 veresnya 1897 pom 15 bereznya 1980 ridnij pleminnik generala Za jogo pidrimki zakinchiv Yuridichnij fakultet Yaskogo universitetu vse zhittya propracyuvav u m Bolgard ta s Krinichne V nogo ne bulo ditej vihovuvav ditej vbitogo na vijni brata Vasilya takozh ridnogo pleminnika generala Vasil Gnatovich nosit im ya batka generala yak i jogo onuk Vasil Gnatovich 1936 r n Rajnova Zlatyeva Olena Gnativna nar 24 listopada 1933 praonuchka pleminnika prozhivaye u seli Krinichne Zlatyev Vasil Gnatovich nar 8 lyutogo 1936 pom 27 bereznya 2007 praonuk pleminnika Maye dochku i sina pom 2014 yaki prozhivayut u s Krinichne ta chotiroh praonukiv Jogo strasha praonuchka Ganna Velikova prozhivaye u m Sofiya Bolgariya Chaneva Zlatyeva Mariya Gnativna nar 1 bereznya 1942 praonuchka pleminnika prozhivaye u seli Krinichne Vijskovi zvannya1879 10 travnya Praporshik 1882 30 serpnya Lejtenant 1885 30 serpnya Kapitan 1887 1 kvitnya Major 1891 2 serpnya Pidpolkovnik 1895 2 serpnya Polkovnik 1900 15 listopada General major 1912 2 serpnya General lejtenantOrdeni ta nagorodi1878 1 veresnya Medal z Georgiyivsko Andriyivskoyu smugoyu za uchast u Rosijsko tureckij vijni Rosijska imperiya 1888 18 travnya Pam yatnij hrest v yakosti golovnogo vijskovogo prokurora vshanovuyuchi richnicyu intronizaciyi knyazya Ferdinanda I 1880 31 bereznya Imperatorskij orden Svyatogo Stanislava III stupenya Rosijska imperiya 1902 19 lipnya Pam yatna medal Alfonso XIII Korolivstvo Ispaniya 1902 23 listopada Orden Karlosa III Korolivstvo Ispaniya 1903 5 lipnya Velikij Hrest Ordenu Koroni Rumuniyi Rumunske korolivstvo 1903 8 zhovtnya Najvishij riven Imperatorskogo hresta Avstro Ugorshina 1910 6 chervnya Znak Chervonogo Hresta Bolgariyi 1913 5 veresnya Orden Kubinskoyi chesti ta zaslug vid Kubinskogo Chervonogo Hresta u Yevropi Orden Svyatij Oleksandr II III ta IV stupeniv Orden Za vijskovi zaslugi 1 go stupenyu Orden Za zaslugi Pam yatMemorialna doshka bratam Dimitaru ta Georgiyu Aguram na Budinku kulturi sela Krinichne vidkrita do dvohsotrichchya sela 28 veresnya 2013 roku PrimitkiOlga FEDOROVA 10 listopada 2019 General Agura dlya Krinichnogo primer chesti i blagorodstva ros Procitovano 2020 3 04 Hristov Hristo Dojnov Dojno Srbsko blgarskata vojna 1885 Sbornik dokumenti Sofiya Voenno izdatelstvo 1985 s 230 Slavova S Dojnova C Balkanskata vojna prez pogleda na edin francuzin sbornik ot dokumenti Sofiya 1977 Voenno Izdatelstvo s 57 58 Selo Krinichnoe otmetilo 200 letnij yubilej 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine ros DzherelaNedev S Komandvaneto na blgarskata vojska prez vojnite za nacionalno obedinenie Sofiya 1993 Voennoizdatelski kompleks Sv Georgi Pobedonosec Sedinenieto 1885 enciklopedichen spravochnik Sofiya Drzhavno izdatelstvo d r Petr Beron 1985 Agenciya Fokus ot 10 fevruari 2006 g 6 sichnya 2022 u Wayback Machine Forumi Bojna Slava Agura Georgi Vasilev

Дата публікації:
Топ