Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Георг Пік (нім. Georg Pick) — австрійський математик.
| Георг Александр Пік | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 серпня 1859 Австрія, Відень |
| Помер | 26 липня 1942 (82 роки) Австрія, табір Терезієнштадт |
| Громадянство | Австрія |
| Місце проживання | Австрія |
| Діяльність | математик |
| Галузь | математика |
| Alma mater | Віденський університет |
| Науковий ступінь | доктор філософії і професор[1] |
| Науковий керівник | d[2] |
| Знання мов | німецька[3][4] |
| Заклад | Карлів університет[5] |
| Членство | Леопольдина |
| Magnum opus | теорема Піка, d і теорема Піка |
| |
Народився в єврейській родині. Мати — Йозефа Шляйзінгер (Josefa Schleisinger). Батько — Адольф Йозеф Пік (Adolf Josef Pick) , очолював приватний інститут. До одинадцяти років Георг здобував освіту вдома - з ним займався батько). Опісля Георг пішов у четвертий клас гімназії (Leopoldstaedter Communal Gymnasium). У 1875 р. він склав випускні іспити і отримав можливість вступити до університету.
Життя та робота
Пік вступив до університету у Відні в 1875 році. Вже наступного року він опублікував свою першу роботу з математики, на той час йому було всього сімнадцять років. Георг вивчав математику і фізику та закінчив університет у 1879р. , отримавши можливість викладати обидва ці предмети. У 1877 році Лео Кенігсбергера з Дрезденської Вищої технічної школи (Technische Hochschule) зайняв кафедру в віденському університеті. Він став керівником Піка, який 16 квітня 1880 захистив докторську дисертацію «Про клас абелевих інтегралів» (Über Eine Klasse abelscher Integrale). Другим екзаменатором на захисті був Еміль Вейра.
Після отримання докторського ступеня Пік був призначений помічником Ернста Маха в празькому університеті Карла-Фердинанда. Мах переїхав з Граца, де він був професором математики, до Праги в 1867 році, щоб зайняти там кафедру фізики. Він, як і Пік, навчався в університеті у Відні і, до того часу як Пік став його помічником, вважався одним з провідних європейських вчених. Пік тепер хотів читати лекції в Празі, і для того щоб отримати на це право, він повинен був написати спеціальну роботу (habilitation thesis). Пік виконав її досить швидко, написавши «Über die Integration hyperelliptischer Differentiale durch Logarithmen», після чого в 1881 році врешті отримав право читати лекції в Празі.
За винятком академічного 1884-85 року, який Пік провів в Лейпцизькому університеті, навчаючись у Кляйна, він залишався в Празі до кінця своєї кар'єри. У 1888р. Георг Пік був призначений екстраординарним професором математики, а згодом в 1892 році — ординарним (повноправним) професором в Німецькому університеті Праги. Коло його математичних інтересів було надзвичайно широким. 67 наукових робіт Георга Піка присвячені багатьом темам, таким як лінійна алгебра, теорія інваріантів, інтегральне числення, теорія потенціалу, функціональний аналіз і геометрія. Проте більше половини його робіт пов'язані з функціями комплексної змінної, диференціальними рівняннями та диференціальної геометрією. Такі терміни як , -Неванлінни, і використовуються іноді й сьогодні. Найбільш відомою є теорема Піка, яка з'явилася в його 8-сторінковій праці 1899р "Geometrisches zur Zahlenlehre", опублікованій у празьких Sitzungber, Lotos, Naturwissen Zeitschrift.
- Детальніше Теорема Піка
Теорема Піка є справедливою для багатокутників з вершинами у вузлах цілочисельної решітки. На площині утворюється решітка з двома системами паралельних рівновіддалених прямих. Ці прямі називаються основними цілочисельними прямими, а точки їх перетину називаються вузлами решітки. Пряма, що з'єднує два вузли решітки, називається цілочисельною прямою. Зверніть увагу, що основні цілочисельні прямі є цілочисельними лініями, але є також багато інших цілочисельних ліній. Багатокутник, ребра якого лежать на цілочисельних прямих, називається цілочисельним багатокутником. Теорема Піка стверджує, що площа цілочисельного багатокутника дорівнює, де — число вузлів решітки всередині багатокутника, а — число вузлів решітки на кордоні багатокутника. Цей результат залишався непоміченим протягом деякого часу після того, як Пік його опублікував, проте в 1969р. Штайнгауз включив його у свій знаменитий «Математичний калейдоскоп». З цього часу теорема Піка привернула досить велику увагу і почала викликати захоплення своєю математичною завершеністю.
У німецькому університеті в Празі Пік став деканом філософського факультету в 1900—1901 рр. Він керував докторськими дисертаціями близько 20 студентів, найбільш відомим з яких є Чарльз Левнер, що отримав докторський ступінь за працю з геометричної теорії функцій у 1917р. Існує ще один аспект життя Піка, який заслуговує на увагу. У 1910р. він був у комітеті, створеному Німецьким університетом Праги для розгляду питання щодо прийняття Ейнштейна в університет. Пік був рушійною силою цього призначення, і Ейнштейн був прийнятий на кафедру математичної фізики в Німецькому університеті в Празі в 1911р. Він займав цей пост до 1913р., і всі ці роки він і Пік були близькими друзями. Крім спільних наукових інтересів, вони також обидва пристрасно захоплювалися музикою. Пік, який грав у квартеті, ввів Ейнштейна в наукове і музичне кола Праги. В квартет Піка входили чотири професори університету, в тому числі Камілло Кернер, професор машинобудування.
Після того як Пік вийшов у відставку в 1927р., він отримав звання почесного професора і повернувся до Відня, міста, в якому він народився. Тим не менш, в 1938р. він повернувся до Праги після аншлюсу 12 березня, коли німецькі війська увійшли до Австрії. Наприкінці вересня 1938р. уряд Праги попросив віддати Німеччині всі райони Чехії та Моравії, населення яких на 50 або більше відсотків складали німці. Лідери Чехословаччини пішли у відставку, але не погодилися на це, проте ті, хто прийшов їм на зміну, все ж таки віддали ці регіони Німеччині. Гітлерівська армія вторглася в Прагу 14 березня 1939, і Гітлер залишив тут свого представника для того, щоб керувати країною. Пік був обраний членом Чеської академії наук і мистецтв, але після того як нацисти прийшли до Праги, він був виключений з академії. Нацисти створили табір Терезієнштадт в Північній Богемії 24 листопада 1941 для розміщення пристарілих, привілейованих і знаменитих євреїв. З близько 144 000 євреїв, відправлених в Терезієнштадт, близько чверті там померло, і близько 60% були направлені до Аушвіцу(Освенцим) і інших таборів смерті. Піка відправили до Терезієнштадту 13 липня 1942, де він і помер через два тижні у віці 82 років.
Про нього писали так:
"Пік був холостяком … незвичайно правильним в одязі і відносинах.
Примітки
- Database of the Terezín Memorial
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/202162787
- CONOR.Sl
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Georg Pik nim Georg Pick avstrijskij matematik Georg Aleksandr PikNarodivsya10 serpnya 1859 1859 08 10 Avstriya VidenPomer26 lipnya 1942 1942 07 26 82 roki Avstriya tabir TereziyenshtadtGromadyanstvo AvstriyaMisce prozhivannya AvstriyaDiyalnistmatematikGaluzmatematikaAlma materVidenskij universitetNaukovij stupindoktor filosofiyi i profesor 1 Naukovij kerivnikd 2 Znannya movnimecka 3 4 ZakladKarliv universitet 5 ChlenstvoLeopoldinaMagnum opusteorema Pika d i teorema Pika Mediafajli u Vikishovishi Narodivsya v yevrejskij rodini Mati Jozefa Shlyajzinger Josefa Schleisinger Batko Adolf Jozef Pik Adolf Josef Pick ocholyuvav privatnij institut Do odinadcyati rokiv Georg zdobuvav osvitu vdoma z nim zajmavsya batko Opislya Georg pishov u chetvertij klas gimnaziyi Leopoldstaedter Communal Gymnasium U 1875 r vin sklav vipuskni ispiti i otrimav mozhlivist vstupiti do universitetu Zhittya ta robotaPik vstupiv do universitetu u Vidni v 1875 roci Vzhe nastupnogo roku vin opublikuvav svoyu pershu robotu z matematiki na toj chas jomu bulo vsogo simnadcyat rokiv Georg vivchav matematiku i fiziku ta zakinchiv universitet u 1879r otrimavshi mozhlivist vikladati obidva ci predmeti U 1877 roci Leo Kenigsbergera z Drezdenskoyi Vishoyi tehnichnoyi shkoli Technische Hochschule zajnyav kafedru v videnskomu universiteti Vin stav kerivnikom Pika yakij 16 kvitnya 1880 zahistiv doktorsku disertaciyu Pro klas abelevih integraliv Uber Eine Klasse abelscher Integrale Drugim ekzamenatorom na zahisti buv Emil Vejra Pislya otrimannya doktorskogo stupenya Pik buv priznachenij pomichnikom Ernsta Maha v prazkomu universiteti Karla Ferdinanda Mah pereyihav z Graca de vin buv profesorom matematiki do Pragi v 1867 roci shob zajnyati tam kafedru fiziki Vin yak i Pik navchavsya v universiteti u Vidni i do togo chasu yak Pik stav jogo pomichnikom vvazhavsya odnim z providnih yevropejskih vchenih Pik teper hotiv chitati lekciyi v Prazi i dlya togo shob otrimati na ce pravo vin povinen buv napisati specialnu robotu habilitation thesis Pik vikonav yiyi dosit shvidko napisavshi Uber die Integration hyperelliptischer Differentiale durch Logarithmen pislya chogo v 1881 roci vreshti otrimav pravo chitati lekciyi v Prazi Za vinyatkom akademichnogo 1884 85 roku yakij Pik proviv v Lejpcizkomu universiteti navchayuchis u Klyajna vin zalishavsya v Prazi do kincya svoyeyi kar yeri U 1888r Georg Pik buv priznachenij ekstraordinarnim profesorom matematiki a zgodom v 1892 roci ordinarnim povnopravnim profesorom v Nimeckomu universiteti Pragi Kolo jogo matematichnih interesiv bulo nadzvichajno shirokim 67 naukovih robit Georga Pika prisvyacheni bagatom temam takim yak linijna algebra teoriya invariantiv integralne chislennya teoriya potencialu funkcionalnij analiz i geometriya Prote bilshe polovini jogo robit pov yazani z funkciyami kompleksnoyi zminnoyi diferencialnimi rivnyannyami ta diferencialnoyi geometriyeyu Taki termini yak Nevanlinni i vikoristovuyutsya inodi j sogodni Najbilsh vidomoyu ye teorema Pika yaka z yavilasya v jogo 8 storinkovij praci 1899r Geometrisches zur Zahlenlehre opublikovanij u prazkih Sitzungber Lotos Naturwissen Zeitschrift Detalnishe Teorema Pika Teorema Pika ye spravedlivoyu dlya bagatokutnikiv z vershinami u vuzlah cilochiselnoyi reshitki Na ploshini utvoryuyetsya reshitka z dvoma sistemami paralelnih rivnoviddalenih pryamih Ci pryami nazivayutsya osnovnimi cilochiselnimi pryamimi a tochki yih peretinu nazivayutsya vuzlami reshitki Pryama sho z yednuye dva vuzli reshitki nazivayetsya cilochiselnoyu pryamoyu Zvernit uvagu sho osnovni cilochiselni pryami ye cilochiselnimi liniyami ale ye takozh bagato inshih cilochiselnih linij Bagatokutnik rebra yakogo lezhat na cilochiselnih pryamih nazivayetsya cilochiselnim bagatokutnikom Teorema Pika stverdzhuye sho plosha cilochiselnogo bagatokutnika dorivnyuye de chislo vuzliv reshitki vseredini bagatokutnika a chislo vuzliv reshitki na kordoni bagatokutnika Cej rezultat zalishavsya nepomichenim protyagom deyakogo chasu pislya togo yak Pik jogo opublikuvav prote v 1969r Shtajngauz vklyuchiv jogo u svij znamenitij Matematichnij kalejdoskop Z cogo chasu teorema Pika privernula dosit veliku uvagu i pochala viklikati zahoplennya svoyeyu matematichnoyu zavershenistyu U nimeckomu universiteti v Prazi Pik stav dekanom filosofskogo fakultetu v 1900 1901 rr Vin keruvav doktorskimi disertaciyami blizko 20 studentiv najbilsh vidomim z yakih ye Charlz Levner sho otrimav doktorskij stupin za pracyu z geometrichnoyi teoriyi funkcij u 1917r Isnuye she odin aspekt zhittya Pika yakij zaslugovuye na uvagu U 1910r vin buv u komiteti stvorenomu Nimeckim universitetom Pragi dlya rozglyadu pitannya shodo prijnyattya Ejnshtejna v universitet Pik buv rushijnoyu siloyu cogo priznachennya i Ejnshtejn buv prijnyatij na kafedru matematichnoyi fiziki v Nimeckomu universiteti v Prazi v 1911r Vin zajmav cej post do 1913r i vsi ci roki vin i Pik buli blizkimi druzyami Krim spilnih naukovih interesiv voni takozh obidva pristrasno zahoplyuvalisya muzikoyu Pik yakij grav u kvarteti vviv Ejnshtejna v naukove i muzichne kola Pragi V kvartet Pika vhodili chotiri profesori universitetu v tomu chisli Kamillo Kerner profesor mashinobuduvannya Pislya togo yak Pik vijshov u vidstavku v 1927r vin otrimav zvannya pochesnogo profesora i povernuvsya do Vidnya mista v yakomu vin narodivsya Tim ne mensh v 1938r vin povernuvsya do Pragi pislya anshlyusu 12 bereznya koli nimecki vijska uvijshli do Avstriyi Naprikinci veresnya 1938r uryad Pragi poprosiv viddati Nimechchini vsi rajoni Chehiyi ta Moraviyi naselennya yakih na 50 abo bilshe vidsotkiv skladali nimci Lideri Chehoslovachchini pishli u vidstavku ale ne pogodilisya na ce prote ti hto prijshov yim na zminu vse zh taki viddali ci regioni Nimechchini Gitlerivska armiya vtorglasya v Pragu 14 bereznya 1939 i Gitler zalishiv tut svogo predstavnika dlya togo shob keruvati krayinoyu Pik buv obranij chlenom Cheskoyi akademiyi nauk i mistectv ale pislya togo yak nacisti prijshli do Pragi vin buv viklyuchenij z akademiyi Nacisti stvorili tabir Tereziyenshtadt v Pivnichnij Bogemiyi 24 listopada 1941 dlya rozmishennya pristarilih privilejovanih i znamenitih yevreyiv Z blizko 144 000 yevreyiv vidpravlenih v Tereziyenshtadt blizko chverti tam pomerlo i blizko 60 buli napravleni do Aushvicu Osvencim i inshih taboriv smerti Pika vidpravili do Tereziyenshtadtu 13 lipnya 1942 de vin i pomer cherez dva tizhni u vici 82 rokiv Pro nogo pisali tak Pik buv holostyakom nezvichajno pravilnim v odyazi i vidnosinah PrimitkiDatabase of the Terezin Memorial d Track Q105764867 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https plus si cobiss net opac7 conor 202162787 CONOR Sl d Track Q16744133 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473Div takozhTeorema Pika Teorema Pika kompleksnij analiz