М'янма — держава в південно-східній частині Азії, що межує на заході з Індією і Бангладеш, на півночі з Китаєм, на сході з Таїландом і Лаосом, на півдні омивається водами Індійського океану.
Геологічна будова
М'янма лежить в східній частині Альпійсько-Гімалайського геосинклінального поясу.
- Західна М'янма являє собою альпійський складчастий пояс Аракан-Йома (Ракхайн), складений вапняками, пісковиками і глинистими сланцями крейдового періоду потужністю до 4 км; глинами і пісковиками до 6 км з невеликими тілами порід і базальтів на східних схилах. Це гірські хребти , , Аракан-Йома.
- Південно-західна М'янма займає , складений кайнозойськими моласовимі відкладами.
- Центральна М'янма — це Іравадійська рівнина, що розташовується в грабені , який заповнений комплексною палеоген-плейстоценовою товщею континентальних, річкових, озерних і морських відкладень потужністю до 11 км. Уздовж центральної осі грабена в еоцені й плейстоцені утворився ряд вулканічних підіймань андезитового характеру (хребет ).
- Складчастий пояс Шанського нагір'я Східної М'янми утворюють докембрійські ортогнейси, слабкометаморфизовані вапняки і уламкові породи палеозою. Мезозойські теригенні відклади заповнюють окремі грабени. Осадові товщі часто прорвані гранітами і гранодіоритами, віком від молодих четвертинних, до, місцями, докембрійських; зустрічаються окремі неки ріолітів.
- Північно-східна М'янма — це невисокі Тенасеримські гірські хребти (Танінтаї) складена метаморфічними породами докембрію, ультраосновними і гранітоїдними інтрузіями, лужними серіями.
Корисні копалини
М'янма володіє великими запасами різноманітних корисних копалин. У 1990-х роках Управління пошуково-знімальних і геологорозвідувальних робіт М'янми провело картування до 77% площі країни, було встановлено понад 40 нових рудопроявів.
На заході М'янми з ультрамафітами пов'язані прояви хромітів, нікелю, платини, міді та заліза.
У грабені Іраваді, у центральній частині країни, розвідані поклади нафти, природного газу та кам'яного вугілля; з вулканітами осьової частини грабену пов'язані мідно-порфірові родовища.
На сході М'янми розвідані рудні родовища олова, вольфраму, сурми, свинцю, цинку, флюориту, бариту, міді, мангану. На південному-сході до виходів ультрамафітів приурочені родовища руд хрому, міді, заліза, мангану, жадеїту; з докембрійськими породами і лужними інтрузіями пов'язані поклади золота, дорогоцінного каміння; з гранітами — родовища руд свинцю, цинку, молібдену.
Сейсмічність
Для території М'янми властива висока сейсмічність, до 9 балів (за 12-бальною шкалою). Глибина гіпоцентрів землетрусів змінюється зі сходу на захід від 150 до 30 км. Найбільший землетрус зафіксований в 1931 році в районі міста .
Гідрогеологія
У зоні гірських хребтів та нагір'їв розвинені тріщинуваті, тріщинувато-жильні та карстові прісні підземні води, що живлять численні джерела й струмки. У цій зоні найбільш водоносними є закарстовані вапняки з дебітом джерел 100–1000 л/с.
У широко поширених на поверхні верхньоміоцен-пліоценових відкладах розвинені солонуваті (1-5 г/л), рідше прісні води. У центральній частині грабена Іраваді розвинена, так звана «посушлива зона», де спостерігається різкий дефіцит атмосферних опадів (особливо в травні — на початку червня), а по всьому геологічному профілю поширені солонуваті і солоні води. Найбільш перспективними для отримання прісної підземної води в цьому регіоні є алювіальні відкладення річок Іраваді, Салуїн, Сітаун, дебіти свердловин від 10 л/с.
У межах широкої дельти розвинені солонуваті води з мінералізацією від 1-10 г/л.
Геологічна служба, наука, освіта
Геологічні й горні роботи в М'янмі проводяться під керівництвом Міністерства гірських справ, якому підпорядковані департаменти геологічної служби, розвідки корисних копалин, планування та інспекції, а також державні гірничо-видобувні корпорації. Країна співпрацює в галузі геолого-розвідувальних робіт з фахівцями Китаю та інших азійських країн.
Провідним геологічним науково-дослідним закладом слугує (англ. Union of Myanmar Applied Research Institute), йому підпорядковується Департамент металургії та геологічних досліджень, а також відділі мінералогічних досліджень (англ. Atomic Energy Centre).
Професійні кадри геологів й гірників готують на відповідних кафедрах в університетах і , в в Янгоні.
Наукові статті з геології друкуються в журналі (англ. Science and Technology).
Див. також
Примітки
- Бірма [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- (рос.) Бирма // Горная энциклопедия в 5-ти т. — М.: «Советская энциклопедия», 1984—1991.
- Бирма // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- М'янма // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Література
- (англ.) Chadwick J. К., Burma — high level of unrealized mineral potential, «World Mining», No 5, 1982.
- (рос.) Бирма. Справочник. — M., 1982.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Геологія М'янми |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
M yanma derzhava v pivdenno shidnij chastini Aziyi sho mezhuye na zahodi z Indiyeyu i Bangladesh na pivnochi z Kitayem na shodi z Tayilandom i Laosom na pivdni omivayetsya vodami Indijskogo okeanu Relyef M yanmiGeologichna budovaM yanma lezhit v shidnij chastini Alpijsko Gimalajskogo geosinklinalnogo poyasu Zahidna M yanma yavlyaye soboyu alpijskij skladchastij poyas Arakan Joma Rakhajn skladenij vapnyakami piskovikami i glinistimi slancyami krejdovogo periodu potuzhnistyu do 4 km glinami i piskovikami do 6 km z nevelikimi tilami porid i bazaltiv na shidnih shilah Ce girski hrebti Arakan Joma Pivdenno zahidna M yanma zajmaye skladenij kajnozojskimi molasovimi vidkladami Centralna M yanma ce Iravadijska rivnina sho roztashovuyetsya v grabeni yakij zapovnenij kompleksnoyu paleogen plejstocenovoyu tovsheyu kontinentalnih richkovih ozernih i morskih vidkladen potuzhnistyu do 11 km Uzdovzh centralnoyi osi grabena v eoceni j plejstoceni utvorivsya ryad vulkanichnih pidijman andezitovogo harakteru hrebet Skladchastij poyas Shanskogo nagir ya Shidnoyi M yanmi utvoryuyut dokembrijski ortognejsi slabkometamorfizovani vapnyaki i ulamkovi porodi paleozoyu Mezozojski terigenni vidkladi zapovnyuyut okremi grabeni Osadovi tovshi chasto prorvani granitami i granodioritami vikom vid molodih chetvertinnih do miscyami dokembrijskih zustrichayutsya okremi neki riolitiv Pivnichno shidna M yanma ce nevisoki Tenaserimski girski hrebti Tanintayi skladena metamorfichnimi porodami dokembriyu ultraosnovnimi i granitoyidnimi intruziyami luzhnimi seriyami Korisni kopaliniDokladnishe Korisni kopalini M yanmi M yanma volodiye velikimi zapasami riznomanitnih korisnih kopalin U 1990 h rokah Upravlinnya poshukovo znimalnih i geologorozviduvalnih robit M yanmi provelo kartuvannya do 77 ploshi krayini bulo vstanovleno ponad 40 novih rudoproyaviv Na zahodi M yanmi z ultramafitami pov yazani proyavi hromitiv nikelyu platini midi ta zaliza U grabeni Iravadi u centralnij chastini krayini rozvidani pokladi nafti prirodnogo gazu ta kam yanogo vugillya z vulkanitami osovoyi chastini grabenu pov yazani midno porfirovi rodovisha Na shodi M yanmi rozvidani rudni rodovisha olova volframu surmi svincyu cinku flyuoritu baritu midi manganu Na pivdennomu shodi do vihodiv ultramafitiv priurocheni rodovisha rud hromu midi zaliza manganu zhadeyitu z dokembrijskimi porodami i luzhnimi intruziyami pov yazani pokladi zolota dorogocinnogo kaminnya z granitami rodovisha rud svincyu cinku molibdenu SejsmichnistDokladnishe Dlya teritoriyi M yanmi vlastiva visoka sejsmichnist do 9 baliv za 12 balnoyu shkaloyu Glibina gipocentriv zemletrusiv zminyuyetsya zi shodu na zahid vid 150 do 30 km Najbilshij zemletrus zafiksovanij v 1931 roci v rajoni mista GidrogeologiyaDokladnishe U zoni girskih hrebtiv ta nagir yiv rozvineni trishinuvati trishinuvato zhilni ta karstovi prisni pidzemni vodi sho zhivlyat chislenni dzherela j strumki U cij zoni najbilsh vodonosnimi ye zakarstovani vapnyaki z debitom dzherel 100 1000 l s U shiroko poshirenih na poverhni verhnomiocen pliocenovih vidkladah rozvineni solonuvati 1 5 g l ridshe prisni vodi U centralnij chastini grabena Iravadi rozvinena tak zvana posushliva zona de sposterigayetsya rizkij deficit atmosfernih opadiv osoblivo v travni na pochatku chervnya a po vsomu geologichnomu profilyu poshireni solonuvati i soloni vodi Najbilsh perspektivnimi dlya otrimannya prisnoyi pidzemnoyi vodi v comu regioni ye alyuvialni vidkladennya richok Iravadi Saluyin Sitaun debiti sverdlovin vid 10 l s U mezhah shirokoyi delti rozvineni solonuvati vodi z mineralizaciyeyu vid 1 10 g l Geologichna sluzhba nauka osvitaGeologichni j gorni roboti v M yanmi provodyatsya pid kerivnictvom Ministerstva girskih sprav yakomu pidporyadkovani departamenti geologichnoyi sluzhbi rozvidki korisnih kopalin planuvannya ta inspekciyi a takozh derzhavni girnicho vidobuvni korporaciyi Krayina spivpracyuye v galuzi geologo rozviduvalnih robit z fahivcyami Kitayu ta inshih azijskih krayin Providnim geologichnim naukovo doslidnim zakladom sluguye angl Union of Myanmar Applied Research Institute jomu pidporyadkovuyetsya Departament metalurgiyi ta geologichnih doslidzhen a takozh viddili mineralogichnih doslidzhen angl Atomic Energy Centre Profesijni kadri geologiv j girnikiv gotuyut na vidpovidnih kafedrah v universitetah i v v Yangoni Naukovi statti z geologiyi drukuyutsya v zhurnali angl Science and Technology Div takozhGirnicha promislovist M yanmiPrimitkiBirma 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 ros Birma Gornaya enciklopediya v 5 ti t M Sovetskaya enciklopediya 1984 1991 ISBN 5 85270 007 X Birma Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros M yanma Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Literatura angl Chadwick J K Burma high level of unrealized mineral potential World Mining No 5 1982 ros Birma Spravochnik M 1982 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geologiya M yanmi