Геологічна будова Індонезії Геологічна мапа Індонезії Загальний описОстрови Індонезії розрізнюються своєю геологічною ст

Геологічна будова Індонезії.

Загальний опис

Острови Індонезії розрізнюються своєю геологічною структурою. Так, значні частини західної групи островів (східна Суматра, західний і центральний Калімантан, острови Банку і Белітунг) разом з мілководними Південно-Китайським і Яванським морями приурочені до Зондської платформи. У минулому це був масив суші, який сполучався з материковою Південно-Східною Азією. Внаслідок опускання суші утворилися моря, протоки і острови. Структурно острови Танібар, Ару, Кей і південний захід Нової Ґвінеї утворюють єдине ціле з Сахульським шельфом (продовженням Австралійського континенту, затопленим Арафурським морем). Між цими великими структурами в зоні молодої складчастості в оточенні глибоководних морів знаходиться о.Сулавесі. Звідси починається , що продовжується на Філіппінах, Молуккських о-вах і Новій Ґвінеї. У західному напрямі від Сулавесі простяглася Бірмано-Яванська, або Зондська, гірська дуга — частина Гімалайської складчастої системи. До цієї дуги належать Малі Зондські о-ви, Ява, гори Суматри.

Отже, І. розташована на зчленуванні трьох планетарних орогенічних поясів: сх. околиці Середземноморського, Західно-Тихоокеанського і Циркумавстралійського (Меланезійського). За геол. будовою б.ч. території І. належить до області молодого кайнозойського тектогенезу; півн.-сх. частина о. Суматра і сусідніх о-вів, а також півд.-зах. частина о. Калімантан належать до області мезозойської, центр. частина о. Н. Ґвінея і о. Ару — до домезозойської, а південь Н. Ґвінеї — до докембрійської складчастості. Характерні елементи сучасної геол. структури І. — острівні дуги і пов'язані з ними глибоководні океанічні жолоби. У геол. будові І. беруть участь метаморфічні породи пермі-карбону, палеозойські, мезозойські і палеоген-неогенові ефузивно-осадові відклади різного складу, а також четвертинні вулканічні утворення. Інтрузивні породи кислого, основного і ультраосновного складу належать до палеозою і г.ч. до мезозою та неозою.

Локалізація корисних копалин

З пермо-карбоновими діабазами і метаморфічними породами зах. і центр. Калімантану та Суматри пов'язані вияви марганцевих руд, а з інтрузіями ґранодіоритів — скарнові родов. руд заліза; з посттріасовими, юрськими, гранітними батолітами о-вів Ріау, Банку і Белітунг — родов. руд олова, а на півд.-зах. і зах. о. Калімантан — родов. руд золота, міді, заліза, молібдену, стибію, цинку і свинцю. У асоціації з пізньокрейдовими породами о. Суматра знаходяться родов. руд заліза, свинцю і цинку, золота і срібла. У зоні міоценової вулкано-плутонічної діяльності в зах. берегових хребтах Півд. Суматри, Півд. Яви і в зах. дузі Сулавесі відомі золото-срібні жили.

На островах Флорес і Сулавесі є скарнові вияви залізної руди. У вапняках міоценової доби поширені родов. марганцевих руд. З міоценовими інтрузіями Іріан-Джаї пов'язане мідь-золото-срібне родов. Ертсберґ. Важливе значення мають латеритові залізорудні і залишкові нікелеві родовища, які поширені в корах вивітрювання габро-перидотитових порід архіпелагу. Родовища нафти приурочені до неогенових відкладів островів Суматра, Ява, Калімантан, Сулавесі, Серам та і Яванського м. Поклади вугілля пов'язані з палеоген-неогеновими відкладами Суматри і Калімантану.

Див. також

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .

Посилання

The Geology of Indonesia [Архівовано 12 березня 2010 у Wayback Machine.]
Запаси копалин [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]