Гурзуфська фортеця, або фортеця Горзувіти — візантійська та генуезька давня фортеця, розташована в південній частині Криму, в межах міста Гурзуф, на прибережній скелі Дженевез-Кая (крим. Cenevez Qaya — «Генуезька скеля»).
Горзувіти Дженевез-Кая Генуезька фортеця | ||||
---|---|---|---|---|
Гурзуф. Генуезька фортеця. Гравюра на металі початку XIX ст. З видання Chopin J. Russie. Par M.Chopin, ancien secretaire et bibliothecaire du prince Kourakin, ambassadeur de Russie a la cour de France 1838 року. | ||||
44°32′33″ пн. ш. 34°17′02″ сх. д. / 44.54250° пн. ш. 34.28389° сх. д. | ||||
Тип | фортеця | |||
Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини України і d | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Гурзуф, Автономна Республіка Крим | |||
Генуезька фортеця (Гурзуф) (Україна) | ||||
Генуезька фортеця у Вікісховищі |
Фортеця Горзувіти призначалася для підпорядкування місцевого населення Гурзуфської долини й контролю за мореплавством уздовж узбережжя.
Розташування
Фортеця була побудована на сімдесятиметровій скелі біля входу в Гурзуфську бухту (Південний берег Криму), західніше від . Назва скелі від античних часів невідома, а сучасну назву («Генуезька скеля») дали місцеві жителі на згадку про побудовану на ній фортецю.
Історія фортеці
Після переселення кочових народів, яке торкнулось і Кримського півострова, через регулярні набіги кочівників степи Криму були малозаселені. У горах і при підніжжях гір селилися скіфи, готи, алани, сармати й нащадки таврів. У Візантії це аборигенне населення Криму називали готами. Ймовірно, саме ці готи й заселяли Гурзуфську долину, поки не прийшли візантійці. Коли до складу Візантійської імперії увійшло Боспорське царство, візантійцям знадобився надійний зв'язок між ним та Херсонесом, який на той час був головною військово-морською базою Візантії в Тавриці. Єдиним шляхом сполучення могло бути море уздовж південного узбережжя півострова, оскільки в кримських степах завжди існувала загроза нападу кочівних племена гунів.
Заснування фортеці візантійським імператором Юстиніаном І
Першу згадку про Горзувіти містить написаний у 553—555 роках трактат відомого візантійського історика Прокопія Кесарійського «Про споруди»:
...Імператор спорудив там два укріплення: Алустон і Горзувіти. Тут же на цьому узбережжі є країна або область на ім'я Дорі, де з давніх часів живуть готи, котрі не пішли за Теодорихом, що прямував до Італії. Вони добровільно залишилися тут і в мій час були в союзі з візантійцями. Сама область Дорі лежить на височині, але вона не кам'яниста й не суха, навпаки, земля дуже хороша й приносить найкращі плоди. |
Дані археології підтверджують, що Гурзуфськая фортеця була збудована в VI сторіччі візантійцями. Вона була покликана контролювати морську акваторію й слугувала корабельною стоянкою для навігації морським шляхом вздовж скелястого Південного берега Криму. Водночас фортеця забезпечувала сухопутну охорону цієї місцини, неподалік якої лежить найвищий гірський перевал півострова. Так вирішувалося стратегічне завдання безпечного пересування головними торговими шляхами зі сходу на захід Криму.
В історії фортеці можна виділити три періоди: від Юстиніана до нападу хазар (VI—VIII ст.), генуезький (XIV—XV ст.) і проміжний (між хазарами й генуезцями: X—XIV ст.).
Візантійський період
Фортеця була збудована на чотирьох майданчиках різної площі, розташованих на роздвоєній Генуезької скелі й в широкій розщелині між її частинами. Верхній майданчик невеликий (30 м в довжину й 12 завширшки), але він сильно підноситься над усією фортецею. Цей майданчик вирівняли й зміцнили з боку моря кам'яними стінами з парапетом. До стіни прилягала якось споруда, найімовірніше — велика цистерна для води. До стрімкого виступу скелі, що захищає Верхній майданчик з півночі, була прибудована каплиця. Невеликий стрімчак над північно-західним краєм майданчика був обладнаний кам'яним парапетом і слугував свого роду дозорної вежею, до якої вели висічені в скелях сходи.
Весь Північний майданчик займав бойовий каземат з товстими (до 4 м) бойовими стінами. Там був основний вузол оборонного комплексу. З внутрішньої сторони цитаделі стіни каземату зробили втричі тоншими зовнішніх. Для стіни будівельники використали камінь-пісковик (тесаний), який скріплювали розчином із вапна та великих фракцій морського піску (очевидно, що привезених зі сходу Криму). З північно-східної сторони Північний майданчик прикривала висока, як стовп, скеля, на якій збереглися сліди сходів. Вершина скелі являла собою теж свого роду майданчик з поручнями та зубцями.
У кутку біля підніжжя вежі-скелі була ще одна дозорна башточка з парапетом, що межувала із зовнішнім оборонним кільцем фортеці.
У широкій розщелині між двома відрогами розташовувалися Середній і Нижній майданчики, підперті потужними підпорними стінами. Нижній майданчик, відкритий з північного заходу в бік невеликої оточеної скелями бухти, відокремлювався від Середнього стіною з воротами.
Від основи цитаделі йшов оборонний пояс фортеці з воротами на півночі. Навпроти воріт, вище, стояв донжон — головна башта фортеці, з приміщеннями для житла, арсеналом, запасами води й продовольства на випадок облоги. Поруч з донжоном було двоповерхове приміщення вартових; крім того там ще була резиденція намісника (управителя) гурзуфської провінції.
Гарнізон фортеці мав змогу проглядати Гурзуфську долину, контролювати перевал «Гурзуфське сідло», вести спостереження за головним пасмом Кримських гір та акваторією моря, зокрема Гурзуфською бухтою. До фортеці Гурзувіти було важко проникнути, адже вона оточена з трьох боків стрімкими скелями, які омивалися морем, і тільки північна сторона з'єднана з сушею (підніжжям пагорба ).
Хазарське панування
У VI—VIII ст. після приходу на Кримський півострів хазар почалися криваві сутички між хазарами й візантійцями. Врешті-решт хазари знищили й спалили фортецю, від якої залишились самі руїни. Після цього довгий час, приблизно до середини X ст., фортеця майже пустувала.
Проміжний етап існування фортеці
У Х столітті, коли хазари пішли з півострова, місцеві жителі взялися її відбудовувати. Невдовзі фортеця була відновлена як резиденція топарха — місцевого феодала, який панував над гурзуфською долиною.
Між X і XIII ст. оборонні споруди відновленої фортеці будувалися не так якісно й технічно, як візантійські стіни. Були закладені проломи й дірки в уцілілих стінах. Прямо на будівельному смітті уздовж руїн старих стін була зведена нова зовнішня стіна з маленькими дозорними башточками. Вона неодноразово зазнавала дрібного ремонту. Стіни фортеці стали тоншими, але отримали дещо ламану конфігурацію, що дозволяло завдавати з них бокових ударів по ворогові, котрий йшов на штурм. У цей час фортеця обросла обмазаними глиною й побіленими вапном хатинами з буту на глиняному розчині, які ліпилися прямо до її стін. Десь у XII—XIV ст. біля північно-західного підніжжя фортеці постала велика базиліка з трьома апсидами.
У XIII столітті Гурзуф ввійшов до складу князівства Феодоро.
Генуезький період
У другій половині XIV ст. Гурзуфська фортеця була захоплена генуезцями. Гурзуф став одним з чотирьох консульств «Генуезької Газарії» (колонії Генуї на Південному березі Криму). Від цього часу починається наступний, третій етап історії фортеці Гурзувіти.
Стара стіна зовнішнього оборонного кільця фортеці була розібрана. Також зазнали планомірного знесення всі будинки на Нижньому майданчику. Бічні стіни були клиноподібно скошені, а задні залишені до середини їх висоти. Камінь і будівельне сміття використовувалися для заповнення пустот між залишками стін і вирівнювання схилу нижче стіни й воріт цитаделі. На Північному майданчику генуезці підвели кам'яні мури бастіону до самого краю природного навалу кам'яних брил, зробивши цитадель ще більш неприступною. При цьому вони дещо збільшили розміри майданчика: залишки стін двох попередніх періодів опинилися всередині. Інші стіни бастіону, звернені всередину цитаделі, залишалися, як і раніше, удвічі тоншими. Двоповерхове приміщення внизу мало щось на кшталт кордегардії з кам'яною лежанкою, лавою уздовж стіни, каміном для приготування їжі та опалення цієї невеликої казарми, призначеної для відпочинку варти. Біля воріт на середньому майданчику знову був надбудований донжон, який використовувався як житло, а північний укіс воріт повернули трохи інакше й перебудували з деяким відступом всередину цитаделі, завдяки чому вийшов фланкуючий ворота виступ південної частини бастіону.
Оскільки разом з генуезцями на узбережжі з'явилася вогнепальна зброя, були значно потовщенні стіни фортеці. У бастіоні зробили великі амбразури для гармат.
Нововведення генуезців значно посилили боєздатність фортеці.
Остаточне зруйнування фортеці
У 1475 році турки повністю зруйнували Гурзуф, але прижитись вони не змогли (дослідники при розкопках не знайшли типових турецьких матеріалів і предметів побуту, які знаходили у інших пунктах турецької окупації — Феодосії, Євпаторії). Гурзуфська фортеця припинила своє існування, від неї залишились лиш старі рештки стін, які з часом все більше обвалювались. У 1872 році Є. Л. Марков так описував руїни фортеці:
На самісінькому шпилі кручі ще височіє напівзруйнований замок, і від нього збігають по неприступному бескиду уламки стін, башточок і сходів. Це давня Горзувіта, колись колонія греків, потім генуезців, яка захищала доступ до заток Гурзуфа й Артека, багатих рибою й чудовими пристанями для суден. Вам треба вдосталь полазити по скелястих провулочках села для вивчення татарських типів, татарського життя, і видертися на Горзувітську цитадель. Ваш трудовий піт буде винагороджений тим воістину чарівним краєвидом, який відкриється вам з вершини піку водночас і на лісову яйлу, і на парк, і на село Гурзуф, і на синє море, всипане білими метеликами вітрил. |
Археологічні знахідки й дослідження
Поруч скелі Дженевез-Кая й на ній самій різні племена залишили свій слід у різні епохи. Ці землі обжиті людьми вже більше 30 тисяч років тому, з палеоліту. У ході археологічних розкопок на Генуезькій скелі були виявлені залишки примітивної кераміки періоду раннього енеоліту (середини III тисячоліття до н. е.), а також цілі поклади черепашок мідій і устриць. Під скельним навісом невеликого грота, який використовувався й в часи середньовіччя, були знайдені сліди сильно зруйнованого житла таврів: вогнище, залишки нехитрих мурів, ліпного посуду VII—VI ст. до н. е.[1] [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.].
У XVIII ст. руїни вивчив і описав академік П. Паллас:
Зараз описана скеля має на своїй північній вершині захисну стіну, цілком недоступну; близько 6 сажнів нижче, на уступі, куди веде зручний підйом по западині, що розділяє два скелі, розташована, мабуть, генуезька батарея, побудована з бутового каменю на вапні, товщиною стіни в півтора сажні; один з її фланків — з двома амбразурами для гармат, зверненими на бухту, інший — для п'яти гармат — спрямований у бік долини. Прохід між кручами був закритий стіною, біля підніжжя скелі, як здається, було також укріплено стіною й ронделлю. Під батареєю підвалини круглої вежі, звідки стіна фортеці спускалася до берега моря. Тут між підводним каменем і штучним молом була влаштована маленька дуже надійна гавань. Край скелі, звернений до моря, стрімкий і недоступний. |
У 50-ті роки XX ст. при будівництві перехідного містка через Ленінградську вулицю з нижнього майданчику фортеці до першого корпусу табору № 3 («Кипарисовий») в ямі під однією з бетонних опор містка виявили величезний, майже в зріст людини, керамічний глек-піфос, наповнений ячмінним зерном.
У 1957 році при перекопуванні квіткового газону біля Генуезької скелі були знайдені срібна монета часів Золотої Орди й керамічний флакончик для парфумів античного періоду.
У 1959 році на нижньому майданчику, що у часи середньовіччя став цвинтарем (Дженевез-Мезер), була випадково виявлена плиткова могила, в якій поряд з останками жінки лежали фрагменти полотняного одягу й цілий оберемок мережив, сплетених із золотих ниток. Цими мереживами були обшиті воріт, рукави й поділ одягу.
У тому ж році при ритті траншеї для прокладання водопровідних труб по вулиці Ленінградській був виявлений середньовічний водопровід, по якому фортеця забезпечувалася питною водою з гірських джерел. Гончарні труби більш ніж на половину заповнені щільним вапняним осадом, що свідчить про дуже тривале використання цього водогону.
У 1963 році група археологів на чолі з О. І. Домбровським заклала на території фортеці три розвідувальні шурфи. Були знайдені уламки різного посуду різних часів (від XV ст. до перших століть нашої ери), шматки великої покрівельної черепиці з округлими бортиками й рельєфним опуклим тавром, уламки рифлених амфор зі світлої глини з нерівними в перетині («крученими») ручками, уламки червонолакових тарілок. Також археологи натрапили на залишки вогнища й цілий піфос, приставлений до стіни.
У 1965—1967 роках скелю Дженевез-Кая комплексно обслідувала археологічна експедиція під керівництвом О. І. Домбровського. При зачистці й розкопці залишків стін XII—XIII ст., які виступали з-під руїн генуезького бастіону, у трьох місцях були виявлені «снаряди» для пращі — сотні невеликих круглих камінців, морської гальки, підібраної одна до одної й складеної купами в невеликих поглибленнях. Там же лежали і більші кам'яні ядра (близько 12 см в діаметрі) — для метальних машин: баліст або онагрів. Такі ж боєприпаси знайдені і в інших місцях: у шарі часу Юстиніана й Прокопія, а також у відкладеннях хазарського й післяхазарського періодів. Було знайдено 15 піфосів різної величини й форми. Також була виявлена могила, облицьована й перекрита кам'яними плитами. Її датують XI—XII ст. і позв'язують із залишками великої базиліки. Під будівельними залишками VI ст. виявлено пізньоантичние ґрунтове поховання дівчини-підлітка, зі срібним перснем, розчавленою червонолаковою мискою, в якій лежала шкаралупа курячих яєць, і монетою із зображенням Плаутіни — дружини римського імператора Каракалли (близько 212 р). Поруч з фортецею знаходили листоподібні вістря списів і дротиків, наконечники стріл. Під шаром пожежі 1475 року серед зруйнованих житлових будівель археологи знайшли розчавлений піфос, в якому збереглися обвуглені зерна пшениці.
Сучасний стан
Після зруйнування фортеці на її місці було чимало споруд. В ХХ ст. Гурзуф став відомою курортною зоною, на скелі й поруч неї будувались пансіонати, дачі, вілли, готелі для відпочинку. Подібно до того, як при зведенні фортеці візантійцями були знищені старіші культурні шари, цікаві для археологів, так залишки фортеці нищилися забудовниками курортних об'єктів за часів Російської імперії та Радянського Союзу. Наразі до сучасників дійшли лише рештки стіни, складеної з дикого каменю, та сходи, вирубані в скелі.
У 1961 році М. Н. Макаров у своєму нарисі-путівнику «Гурзуф» висловив очевидне побажання: «Враховуючи велику кількість туристів і екскурсантів, котрі відвідують Гурзуф, було б доцільно виключити Гурзуфську скелю з території Артеку й зробити цю історико-архітектурну пам'ятку загальнодоступною». Але наприкінці шістдесятих на скелі Дженевез-Кая (саме на місці фортеці) радянська влада збудувала корпус артеківського готелю «Скельний». Як зазначав О. І. Домбровський, «важко сказати, чому виник задум використати для будівництва скелю Дженевез-Кая — місце, яке настільки ж непридатне для сучасного житла, наскільки незручне з технічної точки зору. Ми думаємо, що в даному випадку гонитва за зовнішніми ефектами помітно пересилила здоровий глузд… Не зайве нагадати, що всесоюзний піонерський табір — гордість країни, приклад наслідування для дитячих таборів усього світу — цілком побудований на старожитностях, що лежать під ним» [2] [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.].
Див. також
Примітки
- Алустон став Алуштою, а Горзувіти — Гурзуфом.
- О. I. Домбровський. Стародавні стіни на перевалах головного пасма Кримських гір / Археологія, XII. К., 1962.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015.
- В. Г. Ена, И. Т. Твердохлебов, С. П. Шантырь. Южный берег Крыма. Симферополь: Бизнес-информ, 1996, С 154.
- А. Н. Максимовский. Гурзуф. Симферополь: Бизнес-Информ, 2002, С 18.
- . Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
- «Припускають, що тоді для захисту від штормів у гурзуфській бухті існувала якась штучна споруда, на кшталт молу. Старожили повідомляють, що ще в середні минулого століття з води виступали залишки стіни, що побудована в морі. Ці рештки були виявлені при вимірюванні глибини бухти в кінці минулого століття» (М. Н. Макаров. Гурзуф. Симферополь: Крымиздат, 1961, С 12).
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015.
- У різний час при різних будівельних роботах усередині базиліки і навколо неї були розкриті такі ж плитові могили XI—XII ст. [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Залишки цього храму, які тепер нелегко знайти, розташовані в парку, біля самого підніжжя скелі Дженевез-Кая, нижче й північніше генуезького бастіону, під сучасною підпірною стіною. При посадці дерев усі три нефи базиліки зрівняли із землею, вівтарна ж абсида й обидві бічні майже потонули в товщі сучасної підпірної стіни. Потім все це було засипано щебенем і забетоновано для влаштування будівельного майданчика. [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- М. Н. Макаров. Гурзуф. Симферополь: Крымиздат, 1961, С. 66.
Посилання
- Фортеця в Гурзуфі. Реконструкція за О. І. Домбровським [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Генуезька Фортеця й мечеть (зруйнована в тридцяті роки) на етюді А. В. Мартинова[недоступне посилання з вересня 2019]. Українська поштова листівка, Харків, «Контрагентство друку», двадцяті роки XX ст.
- Поливаний посуд XIV—XV ст. з розкопок на скелі Дженевез-Кая. [ 31 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gurzufska fortecya abo fortecya Gorzuviti vizantijska ta genuezka davnya fortecya roztashovana v pivdennij chastini Krimu v mezhah mista Gurzuf na priberezhnij skeli Dzhenevez Kaya krim Cenevez Qaya Genuezka skelya Gorzuviti Dzhenevez Kaya Genuezka fortecyaGurzuf Genuezka fortecya Gravyura na metali pochatku XIX st Z vidannya Chopin J Russie Par M Chopin ancien secretaire et bibliothecaire du prince Kourakin ambassadeur de Russie a la cour de France 1838 roku 44 32 33 pn sh 34 17 02 sh d 44 54250 pn sh 34 28389 sh d 44 54250 34 28389TipfortecyaStatus spadshinipam yatka kulturnoyi spadshini Ukrayini i dKrayina UkrayinaRoztashuvannyaGurzuf Avtonomna Respublika KrimGenuezka fortecya Gurzuf Ukrayina Genuezka fortecya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Genuezka fortecya Fortecya Gorzuviti priznachalasya dlya pidporyadkuvannya miscevogo naselennya Gurzufskoyi dolini j kontrolyu za moreplavstvom uzdovzh uzberezhzhya RoztashuvannyaFortecya bula pobudovana na simdesyatimetrovij skeli bilya vhodu v Gurzufsku buhtu Pivdennij bereg Krimu zahidnishe vid Nazva skeli vid antichnih chasiv nevidoma a suchasnu nazvu Genuezka skelya dali miscevi zhiteli na zgadku pro pobudovanu na nij fortecyu Istoriya forteciPislya pereselennya kochovih narodiv yake torknulos i Krimskogo pivostrova cherez regulyarni nabigi kochivnikiv stepi Krimu buli malozaseleni U gorah i pri pidnizhzhyah gir selilisya skifi goti alani sarmati j nashadki tavriv U Vizantiyi ce aborigenne naselennya Krimu nazivali gotami Jmovirno same ci goti j zaselyali Gurzufsku dolinu poki ne prijshli vizantijci Koli do skladu Vizantijskoyi imperiyi uvijshlo Bosporske carstvo vizantijcyam znadobivsya nadijnij zv yazok mizh nim ta Hersonesom yakij na toj chas buv golovnoyu vijskovo morskoyu bazoyu Vizantiyi v Tavrici Yedinim shlyahom spoluchennya moglo buti more uzdovzh pivdennogo uzberezhzhya pivostrova oskilki v krimskih stepah zavzhdi isnuvala zagroza napadu kochivnih plemena guniv Zasnuvannya forteci vizantijskim imperatorom Yustinianom I Pershu zgadku pro Gorzuviti mistit napisanij u 553 555 rokah traktat vidomogo vizantijskogo istorika Prokopiya Kesarijskogo Pro sporudi Imperator sporudiv tam dva ukriplennya Aluston i Gorzuviti Tut zhe na comu uzberezhzhi ye krayina abo oblast na im ya Dori de z davnih chasiv zhivut goti kotri ne pishli za Teodorihom sho pryamuvav do Italiyi Voni dobrovilno zalishilisya tut i v mij chas buli v soyuzi z vizantijcyami Sama oblast Dori lezhit na visochini ale vona ne kam yanista j ne suha navpaki zemlya duzhe horosha j prinosit najkrashi plodi Dani arheologiyi pidtverdzhuyut sho Gurzufskaya fortecya bula zbudovana v VI storichchi vizantijcyami Vona bula poklikana kontrolyuvati morsku akvatoriyu j sluguvala korabelnoyu stoyankoyu dlya navigaciyi morskim shlyahom vzdovzh skelyastogo Pivdennogo berega Krimu Vodnochas fortecya zabezpechuvala suhoputnu ohoronu ciyeyi miscini nepodalik yakoyi lezhit najvishij girskij pereval pivostrova Tak virishuvalosya strategichne zavdannya bezpechnogo peresuvannya golovnimi torgovimi shlyahami zi shodu na zahid Krimu V istoriyi forteci mozhna vidiliti tri periodi vid Yustiniana do napadu hazar VI VIII st genuezkij XIV XV st i promizhnij mizh hazarami j genuezcyami X XIV st Vizantijskij period Fortecya bula zbudovana na chotiroh majdanchikah riznoyi ploshi roztashovanih na rozdvoyenij Genuezkoyi skeli j v shirokij rozshelini mizh yiyi chastinami Verhnij majdanchik nevelikij 30 m v dovzhinu j 12 zavshirshki ale vin silno pidnositsya nad usiyeyu forteceyu Cej majdanchik virivnyali j zmicnili z boku morya kam yanimi stinami z parapetom Do stini prilyagala yakos sporuda najimovirnishe velika cisterna dlya vodi Do strimkogo vistupu skeli sho zahishaye Verhnij majdanchik z pivnochi bula pribudovana kaplicya Nevelikij strimchak nad pivnichno zahidnim krayem majdanchika buv obladnanij kam yanim parapetom i sluguvav svogo rodu dozornoyi vezheyu do yakoyi veli visicheni v skelyah shodi Ves Pivnichnij majdanchik zajmav bojovij kazemat z tovstimi do 4 m bojovimi stinami Tam buv osnovnij vuzol oboronnogo kompleksu Z vnutrishnoyi storoni citadeli stini kazematu zrobili vtrichi tonshimi zovnishnih Dlya stini budivelniki vikoristali kamin piskovik tesanij yakij skriplyuvali rozchinom iz vapna ta velikih frakcij morskogo pisku ochevidno sho privezenih zi shodu Krimu Z pivnichno shidnoyi storoni Pivnichnij majdanchik prikrivala visoka yak stovp skelya na yakij zbereglisya slidi shodiv Vershina skeli yavlyala soboyu tezh svogo rodu majdanchik z poruchnyami ta zubcyami U kutku bilya pidnizhzhya vezhi skeli bula she odna dozorna bashtochka z parapetom sho mezhuvala iz zovnishnim oboronnim kilcem forteci U shirokij rozshelini mizh dvoma vidrogami roztashovuvalisya Serednij i Nizhnij majdanchiki pidperti potuzhnimi pidpornimi stinami Nizhnij majdanchik vidkritij z pivnichnogo zahodu v bik nevelikoyi otochenoyi skelyami buhti vidokremlyuvavsya vid Serednogo stinoyu z vorotami Vid osnovi citadeli jshov oboronnij poyas forteci z vorotami na pivnochi Navproti vorit vishe stoyav donzhon golovna bashta forteci z primishennyami dlya zhitla arsenalom zapasami vodi j prodovolstva na vipadok oblogi Poruch z donzhonom bulo dvopoverhove primishennya vartovih krim togo tam she bula rezidenciya namisnika upravitelya gurzufskoyi provinciyi Garnizon forteci mav zmogu proglyadati Gurzufsku dolinu kontrolyuvati pereval Gurzufske sidlo vesti sposterezhennya za golovnim pasmom Krimskih gir ta akvatoriyeyu morya zokrema Gurzufskoyu buhtoyu Do forteci Gurzuviti bulo vazhko proniknuti adzhe vona otochena z troh bokiv strimkimi skelyami yaki omivalisya morem i tilki pivnichna storona z yednana z susheyu pidnizhzhyam pagorba Hazarske panuvannya U VI VIII st pislya prihodu na Krimskij pivostriv hazar pochalisya krivavi sutichki mizh hazarami j vizantijcyami Vreshti resht hazari znishili j spalili fortecyu vid yakoyi zalishilis sami ruyini Pislya cogo dovgij chas priblizno do seredini X st fortecya majzhe pustuvala Promizhnij etap isnuvannya forteci U H stolitti koli hazari pishli z pivostrova miscevi zhiteli vzyalisya yiyi vidbudovuvati Nevdovzi fortecya bula vidnovlena yak rezidenciya toparha miscevogo feodala yakij panuvav nad gurzufskoyu dolinoyu Mizh X i XIII st oboronni sporudi vidnovlenoyi forteci buduvalisya ne tak yakisno j tehnichno yak vizantijski stini Buli zakladeni prolomi j dirki v ucililih stinah Pryamo na budivelnomu smitti uzdovzh ruyin starih stin bula zvedena nova zovnishnya stina z malenkimi dozornimi bashtochkami Vona neodnorazovo zaznavala dribnogo remontu Stini forteci stali tonshimi ale otrimali desho lamanu konfiguraciyu sho dozvolyalo zavdavati z nih bokovih udariv po vorogovi kotrij jshov na shturm U cej chas fortecya obrosla obmazanimi glinoyu j pobilenimi vapnom hatinami z butu na glinyanomu rozchini yaki lipilisya pryamo do yiyi stin Des u XII XIV st bilya pivnichno zahidnogo pidnizhzhya forteci postala velika bazilika z troma apsidami U XIII stolitti Gurzuf vvijshov do skladu knyazivstva Feodoro Genuezkij period U drugij polovini XIV st Gurzufska fortecya bula zahoplena genuezcyami Gurzuf stav odnim z chotiroh konsulstv Genuezkoyi Gazariyi koloniyi Genuyi na Pivdennomu berezi Krimu Vid cogo chasu pochinayetsya nastupnij tretij etap istoriyi forteci Gurzuviti Stara stina zovnishnogo oboronnogo kilcya forteci bula rozibrana Takozh zaznali planomirnogo znesennya vsi budinki na Nizhnomu majdanchiku Bichni stini buli klinopodibno skosheni a zadni zalisheni do seredini yih visoti Kamin i budivelne smittya vikoristovuvalisya dlya zapovnennya pustot mizh zalishkami stin i virivnyuvannya shilu nizhche stini j vorit citadeli Na Pivnichnomu majdanchiku genuezci pidveli kam yani muri bastionu do samogo krayu prirodnogo navalu kam yanih bril zrobivshi citadel she bilsh nepristupnoyu Pri comu voni desho zbilshili rozmiri majdanchika zalishki stin dvoh poperednih periodiv opinilisya vseredini Inshi stini bastionu zverneni vseredinu citadeli zalishalisya yak i ranishe udvichi tonshimi Dvopoverhove primishennya vnizu malo shos na kshtalt kordegardiyi z kam yanoyu lezhankoyu lavoyu uzdovzh stini kaminom dlya prigotuvannya yizhi ta opalennya ciyeyi nevelikoyi kazarmi priznachenoyi dlya vidpochinku varti Bilya vorit na serednomu majdanchiku znovu buv nadbudovanij donzhon yakij vikoristovuvavsya yak zhitlo a pivnichnij ukis vorit povernuli trohi inakshe j perebuduvali z deyakim vidstupom vseredinu citadeli zavdyaki chomu vijshov flankuyuchij vorota vistup pivdennoyi chastini bastionu Oskilki razom z genuezcyami na uzberezhzhi z yavilasya vognepalna zbroya buli znachno potovshenni stini forteci U bastioni zrobili veliki ambrazuri dlya garmat Novovvedennya genuezciv znachno posilili boyezdatnist forteci Ostatochne zrujnuvannya forteci Reshtki stini forteci U 1475 roci turki povnistyu zrujnuvali Gurzuf ale prizhitis voni ne zmogli doslidniki pri rozkopkah ne znajshli tipovih tureckih materialiv i predmetiv pobutu yaki znahodili u inshih punktah tureckoyi okupaciyi Feodosiyi Yevpatoriyi Gurzufska fortecya pripinila svoye isnuvannya vid neyi zalishilis lish stari reshtki stin yaki z chasom vse bilshe obvalyuvalis U 1872 roci Ye L Markov tak opisuvav ruyini forteci Na samisinkomu shpili kruchi she visochiye napivzrujnovanij zamok i vid nogo zbigayut po nepristupnomu beskidu ulamki stin bashtochok i shodiv Ce davnya Gorzuvita kolis koloniya grekiv potim genuezciv yaka zahishala dostup do zatok Gurzufa j Arteka bagatih riboyu j chudovimi pristanyami dlya suden Vam treba vdostal polaziti po skelyastih provulochkah sela dlya vivchennya tatarskih tipiv tatarskogo zhittya i vidertisya na Gorzuvitsku citadel Vash trudovij pit bude vinagorodzhenij tim voistinu charivnim krayevidom yakij vidkriyetsya vam z vershini piku vodnochas i na lisovu yajlu i na park i na selo Gurzuf i na sinye more vsipane bilimi metelikami vitril Arheologichni znahidki j doslidzhennyaPoruch skeli Dzhenevez Kaya j na nij samij rizni plemena zalishili svij slid u rizni epohi Ci zemli obzhiti lyudmi vzhe bilshe 30 tisyach rokiv tomu z paleolitu U hodi arheologichnih rozkopok na Genuezkij skeli buli viyavleni zalishki primitivnoyi keramiki periodu rannogo eneolitu seredini III tisyacholittya do n e a takozh cili pokladi cherepashok midij i ustric Pid skelnim navisom nevelikogo grota yakij vikoristovuvavsya j v chasi serednovichchya buli znajdeni slidi silno zrujnovanogo zhitla tavriv vognishe zalishki nehitrih muriv lipnogo posudu VII VI st do n e 1 22 grudnya 2015 u Wayback Machine U XVIII st ruyini vivchiv i opisav akademik P Pallas Zaraz opisana skelya maye na svoyij pivnichnij vershini zahisnu stinu cilkom nedostupnu blizko 6 sazhniv nizhche na ustupi kudi vede zruchnij pidjom po zapadini sho rozdilyaye dva skeli roztashovana mabut genuezka batareya pobudovana z butovogo kamenyu na vapni tovshinoyu stini v pivtora sazhni odin z yiyi flankiv z dvoma ambrazurami dlya garmat zvernenimi na buhtu inshij dlya p yati garmat spryamovanij u bik dolini Prohid mizh kruchami buv zakritij stinoyu bilya pidnizhzhya skeli yak zdayetsya bulo takozh ukripleno stinoyu j rondellyu Pid batareyeyu pidvalini krugloyi vezhi zvidki stina forteci spuskalasya do berega morya Tut mizh pidvodnim kamenem i shtuchnim molom bula vlashtovana malenka duzhe nadijna gavan Kraj skeli zvernenij do morya strimkij i nedostupnij U 50 ti roki XX st pri budivnictvi perehidnogo mistka cherez Leningradsku vulicyu z nizhnogo majdanchiku forteci do pershogo korpusu taboru 3 Kiparisovij v yami pid odniyeyu z betonnih opor mistka viyavili velicheznij majzhe v zrist lyudini keramichnij glek pifos napovnenij yachminnim zernom U 1957 roci pri perekopuvanni kvitkovogo gazonu bilya Genuezkoyi skeli buli znajdeni sribna moneta chasiv Zolotoyi Ordi j keramichnij flakonchik dlya parfumiv antichnogo periodu U 1959 roci na nizhnomu majdanchiku sho u chasi serednovichchya stav cvintarem Dzhenevez Mezer bula vipadkovo viyavlena plitkova mogila v yakij poryad z ostankami zhinki lezhali fragmenti polotnyanogo odyagu j cilij oberemok merezhiv spletenih iz zolotih nitok Cimi merezhivami buli obshiti vorit rukavi j podil odyagu U tomu zh roci pri ritti transheyi dlya prokladannya vodoprovidnih trub po vulici Leningradskij buv viyavlenij serednovichnij vodoprovid po yakomu fortecya zabezpechuvalasya pitnoyu vodoyu z girskih dzherel Goncharni trubi bilsh nizh na polovinu zapovneni shilnim vapnyanim osadom sho svidchit pro duzhe trivale vikoristannya cogo vodogonu U 1963 roci grupa arheologiv na choli z O I Dombrovskim zaklala na teritoriyi forteci tri rozviduvalni shurfi Buli znajdeni ulamki riznogo posudu riznih chasiv vid XV st do pershih stolit nashoyi eri shmatki velikoyi pokrivelnoyi cherepici z okruglimi bortikami j relyefnim opuklim tavrom ulamki riflenih amfor zi svitloyi glini z nerivnimi v peretini kruchenimi ruchkami ulamki chervonolakovih tarilok Takozh arheologi natrapili na zalishki vognisha j cilij pifos pristavlenij do stini U 1965 1967 rokah skelyu Dzhenevez Kaya kompleksno obsliduvala arheologichna ekspediciya pid kerivnictvom O I Dombrovskogo Pri zachistci j rozkopci zalishkiv stin XII XIII st yaki vistupali z pid ruyin genuezkogo bastionu u troh miscyah buli viyavleni snaryadi dlya prashi sotni nevelikih kruglih kaminciv morskoyi galki pidibranoyi odna do odnoyi j skladenoyi kupami v nevelikih pogliblennyah Tam zhe lezhali i bilshi kam yani yadra blizko 12 sm v diametri dlya metalnih mashin balist abo onagriv Taki zh boyepripasi znajdeni i v inshih miscyah u shari chasu Yustiniana j Prokopiya a takozh u vidkladennyah hazarskogo j pislyahazarskogo periodiv Bulo znajdeno 15 pifosiv riznoyi velichini j formi Takozh bula viyavlena mogila oblicovana j perekrita kam yanimi plitami Yiyi datuyut XI XII st i pozv yazuyut iz zalishkami velikoyi baziliki Pid budivelnimi zalishkami VI st viyavleno piznoantichnie gruntove pohovannya divchini pidlitka zi sribnim persnem rozchavlenoyu chervonolakovoyu miskoyu v yakij lezhala shkaralupa kuryachih yayec i monetoyu iz zobrazhennyam Plautini druzhini rimskogo imperatora Karakalli blizko 212 r Poruch z forteceyu znahodili listopodibni vistrya spisiv i drotikiv nakonechniki stril Pid sharom pozhezhi 1475 roku sered zrujnovanih zhitlovih budivel arheologi znajshli rozchavlenij pifos v yakomu zbereglisya obvugleni zerna pshenici Suchasnij stanGotel Skelnij pozadu nazvi gotelyu z livoyi storoni zalishki forteci Pislya zrujnuvannya forteci na yiyi misci bulo chimalo sporud V HH st Gurzuf stav vidomoyu kurortnoyu zonoyu na skeli j poruch neyi buduvalis pansionati dachi villi goteli dlya vidpochinku Podibno do togo yak pri zvedenni forteci vizantijcyami buli znisheni starishi kulturni shari cikavi dlya arheologiv tak zalishki forteci nishilisya zabudovnikami kurortnih ob yektiv za chasiv Rosijskoyi imperiyi ta Radyanskogo Soyuzu Narazi do suchasnikiv dijshli lishe reshtki stini skladenoyi z dikogo kamenyu ta shodi virubani v skeli U 1961 roci M N Makarov u svoyemu narisi putivniku Gurzuf visloviv ochevidne pobazhannya Vrahovuyuchi veliku kilkist turistiv i ekskursantiv kotri vidviduyut Gurzuf bulo b docilno viklyuchiti Gurzufsku skelyu z teritoriyi Arteku j zrobiti cyu istoriko arhitekturnu pam yatku zagalnodostupnoyu Ale naprikinci shistdesyatih na skeli Dzhenevez Kaya same na misci forteci radyanska vlada zbuduvala korpus artekivskogo gotelyu Skelnij Yak zaznachav O I Dombrovskij vazhko skazati chomu vinik zadum vikoristati dlya budivnictva skelyu Dzhenevez Kaya misce yake nastilki zh nepridatne dlya suchasnogo zhitla naskilki nezruchne z tehnichnoyi tochki zoru Mi dumayemo sho v danomu vipadku gonitva za zovnishnimi efektami pomitno peresilila zdorovij gluzd Ne zajve nagadati sho vsesoyuznij pionerskij tabir gordist krayini priklad nasliduvannya dlya dityachih taboriv usogo svitu cilkom pobudovanij na starozhitnostyah sho lezhat pid nim 2 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Div takozhGenuezka fortecya Sudak Genuezka fortecya Feodosiya Genuezka GazariyaPrimitkiAluston stav Alushtoyu a Gorzuviti Gurzufom O I Dombrovskij Starodavni stini na perevalah golovnogo pasma Krimskih gir Arheologiya XII K 1962 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 17 lipnya 2015 Arhiv originalu za 21 lipnya 2015 Procitovano 17 lipnya 2015 Arhiv originalu za 19 sichnya 2016 Procitovano 28 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 28 zhovtnya 2015 V G Ena I T Tverdohlebov S P Shantyr Yuzhnyj bereg Kryma Simferopol Biznes inform 1996 S 154 A N Maksimovskij Gurzuf Simferopol Biznes Inform 2002 S 18 Arhiv originalu za 21 lipnya 2015 Procitovano 17 lipnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Procitovano 1 listopada 2015 Pripuskayut sho todi dlya zahistu vid shtormiv u gurzufskij buhti isnuvala yakas shtuchna sporuda na kshtalt molu Starozhili povidomlyayut sho she v seredni minulogo stolittya z vodi vistupali zalishki stini sho pobudovana v mori Ci reshtki buli viyavleni pri vimiryuvanni glibini buhti v kinci minulogo stolittya M N Makarov Gurzuf Simferopol Krymizdat 1961 S 12 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 28 zhovtnya 2015 U riznij chas pri riznih budivelnih robotah useredini baziliki i navkolo neyi buli rozkriti taki zh plitovi mogili XI XII st 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Zalishki cogo hramu yaki teper nelegko znajti roztashovani v parku bilya samogo pidnizhzhya skeli Dzhenevez Kaya nizhche j pivnichnishe genuezkogo bastionu pid suchasnoyu pidpirnoyu stinoyu Pri posadci derev usi tri nefi baziliki zrivnyali iz zemleyu vivtarna zh absida j obidvi bichni majzhe potonuli v tovshi suchasnoyi pidpirnoyi stini Potim vse ce bulo zasipano shebenem i zabetonovano dlya vlashtuvannya budivelnogo majdanchika 22 grudnya 2015 u Wayback Machine M N Makarov Gurzuf Simferopol Krymizdat 1961 S 66 PosilannyaFortecya v Gurzufi Rekonstrukciya za O I Dombrovskim 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Genuezka Fortecya j mechet zrujnovana v tridcyati roki na etyudi A V Martinova nedostupne posilannya z veresnya 2019 Ukrayinska poshtova listivka Harkiv Kontragentstvo druku dvadcyati roki XX st Polivanij posud XIV XV st z rozkopok na skeli Dzhenevez Kaya 31 grudnya 2013 u Wayback Machine