Генрик IV Праведний (пол. Henryk IV Prawy; 1257/1258 — 23 червня 1290) — верховний польський князь у 1288—1290 роках (як Генрик III), князь Сілезько-Вроцлавський у 1266—1290 роках (як Генрик IV).
Генрик IV Праведний | |
---|---|
Князь Польщі | |
Правління | 1288—1290 |
Попередник | Лешек II Чорний |
Наступник | Пшемисл II |
Біографічні дані | |
Народження | 1257/1258 |
Смерть | 23 червня 1290 Вроцлав |
Поховання | Вроцлав |
Дружина | Матильда Бранденбурзька |
Династія | П'ясти |
Батько | Генріх III Білий |
Мати | Юдита Мазовецька |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Князь Сілезії
Походив з династії П'ястів. Син Генрика III Білого та Юдити Мазовецької (доньки Конрада I). Втратив батька у 1266 році, ставши номінальним князем Вроцлава. Опікуном юного Генрика був його стрийко Владислав, архієпископ Зальцбурга. Вважаючи, що постійні роз'їзди між Вроцлавом і Зальцбургом не підуть на користь дитині, Владислав відправив його 1267 року до Праги — двору Пржемисла II Отакара. Незабаром після смерті стрийко у 1270 році Генрик повернувся до Вроцлава, де перебував під наглядом найближчого радника батька, Симона Гальського. Генрик здобув чудову освіту.
Генрик IV і далі підтримував дружбу з Пржемислом Отакаром і ходив з ним у похід проти Угорщини в 1271 році. У 1273 році Генріх став повнолітнім і офіційно прийняв кермо влади Сілезько-Вроцлавським князівством. Але під його владою перебувала лише східна частина Нижньої Сілезії.
Намагався зміцнити дружні стосунки зі своїми родичами — Владиславом Опольським і Пшемислом II. Він і далі підтримував Пржемисла Отакара II в боротьбі з королем Рудольфом I Габсбургом, що розпочалася 1276 року.
У 1277 прихильник короля Рудольфа — легніцький князь Болеслав II Рогатка — викрав Генрика Праведного і ув'язнив його. Це викликало обурення польських союзників Генрика IV — Генріха III Глогувського і Пшемисла II, але вони зазнали поразки в Столецькій битві 24 квітня 1277 року від Генріха V Товстого, герцога Легніцького. Але 1278 року Генрик Праведний здобув волю, коли Пржемисл Отакар підкорився Рудольфу Габсбургу, а Генрик IV погодився поступитися своїм ув'язнювачам третиною своїх володінь — Сьрода-Шльонську і Стшегом — і заплатити викуп.
Після того, як Пржемисл Отакар II загинув 26 серпня 1278 року в битві при Моравському полі Генрик IV спробував стати регентом Чехії при малолітньому королі Вацлаві II, але імператор Рудольф призначив на цю посаду маркграфа Оттона V Асканія, маркграфа Бранденбург-Зальцведель. Генрик Праведний як компенсацію отримав Кладське графство в Богемії як лен. У 1279 році викупив у Бранденбургу Кросенську землю. Помирившись з Рудольфом, Генрик IV у 1280 році їздив до Відня, сподіваючись домогтися для себе корони польського короля.
Намагаючись врегулювати відносини з сусідніми князями, Генрик Праведний 1280 року запросив на з'їзд у Сандовель Генріха IV Легніцького, Генріха III Глогувського і Пшемисла II, де оголосив їх бранцями і зажадав територіальних поступок. Пшемисл був змушений віддати Генріху IV Велюнь. Того ж року Генрик Праведний зробив спробу захоплення Кракова і Малої Польщі у відповідь на напад Лешека II Чорного на Вроцлав. Водночас спротив амбіціям Генрика IV чинили Болко I Суворий (князь Львувецький), Конрад II Горбатий (князь Сцинавський), Казимир Битомський, Мєшко I Цешінський, Пшмесилав Ратиборський.
У 1282 році Генрик IV вступив у суперечку з Томашом II Заремба, єпископом Вроцлава, за маєтності, що були захоплені церквою після битви при Легніці 1241 року. Спочатку князь Вроцлавський вимушений був поступитися, проте вже 1283 року він зумів взяти реванш, спираючись на польських ієрархів та шляхту. 1284 року Томаш Заремба наклав інтердикт. У відповідь Генрик Праведний звернувся до папи римського Мартина IV. Останній підтримав єпископа Вроцлава. Але Генрик IV, спираючись на польських єпископів, продовжував тиснути на Томаша II. 1285 року захопив низку земель Вроцлавського єпископства. У 1287 році Томаш Заремба вимушений був перебратися до Ратибора.
У 1284 році Генрик IV захопив великопольске місто Каліш, який обміняв на Олобок. У 1287 році зумів розірвати шлюб з першою дружиною — Констанцою Опольською — на основі родинної спорідненості.
Верховний князь
У 1288 році помер бездітний краківський князь Лешек II Чорний, чим вирішив скористатися Генрик IV. Він примирився з Пшемислом Великопольським, повернувши тому Велюнь. Іншими претендентами на Краків були зведений брат Лешека — Владислав Локоток і Болеслав Плоцький. Того ж року оженився на доньці Оттона V Бранденбург-Зальцведель.
26 лютого 1289 року Генрик IV зазнав поразки від своїх суперників у битві при Севеж. Втім Болеслав Плоцький несподівано відмовився від претензій, залишивши Владислава одного. Тому вдалося захопити Вавельський замок і змусити сілезців відступити до Скелі. Генрик Праведний перегрупував сили і особисто встав на чолі війська, що пішла на Краків. Завдяки допомозі частини городян він захопив місто і проголосив себе верховним князем Польщі, проте резиденцію переніс до Сандомиру.
За час правління йому вдалося зміцнити владу і поліпшити економіку. Він підтримував гірників і міста, багатьом з яких дарував магдебурзьке право і різні привілеї. Будучи освіченою і висококультурною людиною, Генрик IV впроваджував звичаї, прийняті в Західній Європі при дворах і серед лицарства.
Раптово помер 23 червня 1290 року у віці 32 років. Обставини його смерті достеменно невідомі. Відповідно до повідомлення Яна Длугоша, Генрик мав намір домагатися від папи римського королівської корони, для чого спрямував до Риму посла з 12 тисячами гривень срібла. 400 гривень дорогою були вкрадені, і папа римський відмовився від перемовин. Розтратникам вдалося втекти і, побоюючись княжого гніву, вони отруїли Генрика Праведного повільною отрутою. Вмираючи, він встиг скласти заповіт, згідно з яким Вроцлав передавався Генріху Глогувському, а Краків — Пшемислу II.
Джерела
- Heinrich Appelt, Hugo Kuhn: Heinrich IV., Herzog von Schlesien-Breslau. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 8, Duncker & Humblot, Berlin 1969, , S. 394—396
- JASIŃSKI, Kazimierz. Przydomek księcia wrocławskiego Henryka IV. Acta Universitatis Nicolai Copernici. Historia. 1992, roč. 26, s. 67-76. ISSN 0860-1232
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genrik IV Pravednij pol Henryk IV Prawy 1257 1258 23 chervnya 1290 verhovnij polskij knyaz u 1288 1290 rokah yak Genrik III knyaz Silezko Vroclavskij u 1266 1290 rokah yak Genrik IV Genrik IV PravednijKnyaz PolshiPravlinnya1288 1290PoperednikLeshek II ChornijNastupnikPshemisl IIBiografichni daniNarodzhennya1257 1258Smert23 chervnya 1290 VroclavPohovannyaVroclavDruzhinaMatilda BrandenburzkaDinastiyaP yastiBatkoGenrih III BilijMatiYudita Mazovecka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisKnyaz Sileziyi Pohodiv z dinastiyi P yastiv Sin Genrika III Bilogo ta Yuditi Mazoveckoyi donki Konrada I Vtrativ batka u 1266 roci stavshi nominalnim knyazem Vroclava Opikunom yunogo Genrika buv jogo strijko Vladislav arhiyepiskop Zalcburga Vvazhayuchi sho postijni roz yizdi mizh Vroclavom i Zalcburgom ne pidut na korist ditini Vladislav vidpraviv jogo 1267 roku do Pragi dvoru Przhemisla II Otakara Nezabarom pislya smerti strijko u 1270 roci Genrik povernuvsya do Vroclava de perebuvav pid naglyadom najblizhchogo radnika batka Simona Galskogo Genrik zdobuv chudovu osvitu Genrik IV i dali pidtrimuvav druzhbu z Przhemislom Otakarom i hodiv z nim u pohid proti Ugorshini v 1271 roci U 1273 roci Genrih stav povnolitnim i oficijno prijnyav kermo vladi Silezko Vroclavskim knyazivstvom Ale pid jogo vladoyu perebuvala lishe shidna chastina Nizhnoyi Sileziyi Namagavsya zmicniti druzhni stosunki zi svoyimi rodichami Vladislavom Opolskim i Pshemislom II Vin i dali pidtrimuvav Przhemisla Otakara II v borotbi z korolem Rudolfom I Gabsburgom sho rozpochalasya 1276 roku U 1277 prihilnik korolya Rudolfa legnickij knyaz Boleslav II Rogatka vikrav Genrika Pravednogo i uv yazniv jogo Ce viklikalo oburennya polskih soyuznikiv Genrika IV Genriha III Gloguvskogo i Pshemisla II ale voni zaznali porazki v Stoleckij bitvi 24 kvitnya 1277 roku vid Genriha V Tovstogo gercoga Legnickogo Ale 1278 roku Genrik Pravednij zdobuv volyu koli Przhemisl Otakar pidkorivsya Rudolfu Gabsburgu a Genrik IV pogodivsya postupitisya svoyim uv yaznyuvacham tretinoyu svoyih volodin Sroda Shlonsku i Stshegom i zaplatiti vikup Pislya togo yak Przhemisl Otakar II zaginuv 26 serpnya 1278 roku v bitvi pri Moravskomu poli Genrik IV sprobuvav stati regentom Chehiyi pri malolitnomu koroli Vaclavi II ale imperator Rudolf priznachiv na cyu posadu markgrafa Ottona V Askaniya markgrafa Brandenburg Zalcvedel Genrik Pravednij yak kompensaciyu otrimav Kladske grafstvo v Bogemiyi yak len U 1279 roci vikupiv u Brandenburgu Krosensku zemlyu Pomirivshis z Rudolfom Genrik IV u 1280 roci yizdiv do Vidnya spodivayuchis domogtisya dlya sebe koroni polskogo korolya Namagayuchis vregulyuvati vidnosini z susidnimi knyazyami Genrik Pravednij 1280 roku zaprosiv na z yizd u Sandovel Genriha IV Legnickogo Genriha III Gloguvskogo i Pshemisla II de ogolosiv yih brancyami i zazhadav teritorialnih postupok Pshemisl buv zmushenij viddati Genrihu IV Velyun Togo zh roku Genrik Pravednij zrobiv sprobu zahoplennya Krakova i Maloyi Polshi u vidpovid na napad Lesheka II Chornogo na Vroclav Vodnochas sprotiv ambiciyam Genrika IV chinili Bolko I Suvorij knyaz Lvuveckij Konrad II Gorbatij knyaz Scinavskij Kazimir Bitomskij Myeshko I Ceshinskij Pshmesilav Ratiborskij U 1282 roci Genrik IV vstupiv u superechku z Tomashom II Zaremba yepiskopom Vroclava za mayetnosti sho buli zahopleni cerkvoyu pislya bitvi pri Legnici 1241 roku Spochatku knyaz Vroclavskij vimushenij buv postupitisya prote vzhe 1283 roku vin zumiv vzyati revansh spirayuchis na polskih iyerarhiv ta shlyahtu 1284 roku Tomash Zaremba naklav interdikt U vidpovid Genrik Pravednij zvernuvsya do papi rimskogo Martina IV Ostannij pidtrimav yepiskopa Vroclava Ale Genrik IV spirayuchis na polskih yepiskopiv prodovzhuvav tisnuti na Tomasha II 1285 roku zahopiv nizku zemel Vroclavskogo yepiskopstva U 1287 roci Tomash Zaremba vimushenij buv perebratisya do Ratibora U 1284 roci Genrik IV zahopiv velikopolske misto Kalish yakij obminyav na Olobok U 1287 roci zumiv rozirvati shlyub z pershoyu druzhinoyu Konstancoyu Opolskoyu na osnovi rodinnoyi sporidnenosti Verhovnij knyaz U 1288 roci pomer bezditnij krakivskij knyaz Leshek II Chornij chim virishiv skoristatisya Genrik IV Vin primirivsya z Pshemislom Velikopolskim povernuvshi tomu Velyun Inshimi pretendentami na Krakiv buli zvedenij brat Lesheka Vladislav Lokotok i Boleslav Plockij Togo zh roku ozhenivsya na donci Ottona V Brandenburg Zalcvedel 26 lyutogo 1289 roku Genrik IV zaznav porazki vid svoyih supernikiv u bitvi pri Sevezh Vtim Boleslav Plockij nespodivano vidmovivsya vid pretenzij zalishivshi Vladislava odnogo Tomu vdalosya zahopiti Vavelskij zamok i zmusiti silezciv vidstupiti do Skeli Genrik Pravednij peregrupuvav sili i osobisto vstav na choli vijska sho pishla na Krakiv Zavdyaki dopomozi chastini gorodyan vin zahopiv misto i progolosiv sebe verhovnim knyazem Polshi prote rezidenciyu perenis do Sandomiru Za chas pravlinnya jomu vdalosya zmicniti vladu i polipshiti ekonomiku Vin pidtrimuvav girnikiv i mista bagatom z yakih daruvav magdeburzke pravo i rizni privileyi Buduchi osvichenoyu i visokokulturnoyu lyudinoyu Genrik IV vprovadzhuvav zvichayi prijnyati v Zahidnij Yevropi pri dvorah i sered licarstva Raptovo pomer 23 chervnya 1290 roku u vici 32 rokiv Obstavini jogo smerti dostemenno nevidomi Vidpovidno do povidomlennya Yana Dlugosha Genrik mav namir domagatisya vid papi rimskogo korolivskoyi koroni dlya chogo spryamuvav do Rimu posla z 12 tisyachami griven sribla 400 griven dorogoyu buli vkradeni i papa rimskij vidmovivsya vid peremovin Roztratnikam vdalosya vtekti i poboyuyuchis knyazhogo gnivu voni otruyili Genrika Pravednogo povilnoyu otrutoyu Vmirayuchi vin vstig sklasti zapovit zgidno z yakim Vroclav peredavavsya Genrihu Gloguvskomu a Krakiv Pshemislu II DzherelaHeinrich Appelt Hugo Kuhn Heinrich IV Herzog von Schlesien Breslau In Neue Deutsche Biographie NDB Band 8 Duncker amp Humblot Berlin 1969 ISBN 3 428 00189 3 S 394 396 JASINSKI Kazimierz Przydomek ksiecia wroclawskiego Henryka IV Acta Universitatis Nicolai Copernici Historia 1992 roc 26 s 67 76 ISSN 0860 1232