Генрик Чіхоскі

Генрик Чіхоскі (рум. Henryk Cichoski; *2 жовтня 1872 — †18 травня 1950, Мармарош-Сигіт) — румунський генерал, міністр оборони Румунії.

Генрик Чехоскі
рум. Henryk Cichoski
Народження	2 жовтня 1872(1872-10-02) Текуч, ^d, Об'єднане князівство Волощини і Молдови
Смерть	18 травня 1950(1950-05-18) (77 років) ^d, Сигіт, ^d, Румунське королівство
Країна	Румунія
Приналежність	Румунія
Освіта	^d, ^d (1891) і Q18549426? (1893)
Звання	генерал-лейтенант
Командування	^d, ^d і Q25468205?
Війни / битви	Перша світова війна
Нагороди	Командорський Хрест ордена Корони Румунії Командор ордена Зірки Румунії Орден Михая Хороброго 3-го класу Орден Святого Георгія
Генрик Чіхоскі у Вікісховищі

Біографія

Народився 2 жовтня 1872 в Текучі, син учасника Польського повстання 1863, який втік до Румунії. Освіту здобув в Бухарестському інженерному і артилерійському коледжі, потім навчався у Франції.

Під час Першої світової війни Чіхоскі командував румунською 10-ю стрілецькою дивізією і відзначився в битві з австрійцями при Мерешешті. У 1917 отримав звання генерал-майора і нагороджений орденом Міхая Хороброго 3-го класу. 25 березня 1918 був удостоєний ордена святого Георгія 4-го ступеню.

Після закінчення Першої світової війни, генерал Чіхоскі представляв Румунію на мирній конференції в Парижі. У 1920-х займався адміністративним облаштуванням Бессарабії, яка відійшла Румунії після розвалу Російської імперії. З 1928 був міністром оборони Румунії. 17 березня 1930 Чіхоскі, через звинувачення в корупції, змушений вийти у відставку.

1943 підвищений до звання генерал-лейтенанта і призначений членом Національної ради оборони Королівства Румунія.

Після закінчення Другої світової війни Чіхоскі був заарештований комуністичною хунтою, яка оволоділа румунською владою. Незаконно поміщений у в'язницю Мармарош-Сигіта, де помер 18 травня 1950.

Джерела

• Шабанов В. М. Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. Именные списки 1769—1920. Биобиблиографический справочник. М., 2004. — С. 830. —