Костянтин Степанович Геник псевдо Крук 1920 с Нижній Березів нині Косівський район Івано Франківська область 1 грудня 19

Костянтин Степанович Геник (псевдо: «Крук»), 1920, с. Нижній Березів, нині Косівський район, Івано-Франківська область — 1 грудня 1950, урочище «Петричила» між селами Шешорами і Прокуравою, Косівський район Станіславської області) — військовий діяч, заступник окружного референта СБ ОУН Коломийщини.

Костянтин Геник

Загальна інформація
Народження	1920(1920) с. Нижній Березів, нині Косівський район, Івано-Франківська область
Смерть	1 грудня 1950(1950-12-01) урочище «Петричила» між селами Шешорами і Прокуравою
Псевдо	«Крук»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА
Командування
Заступник окружного референта СБ Коломийщини

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Геник.

Життєпис

Костянтин Геник народився у 1920 році в селі Нижній Березів Печеніжинського повіту на Станиславівщині (нині Косівський район Івано-Франківської області).

Навчався в школі в Нижньому Березові, де провчився сім класів. За більшовиків закінчив вечірню школу, а за німецької окупації навчався в м. Станиславів (нині Івано-Франківськ). Там його німці заарештували за приналежність до ОУН і під охороною доставили до Нижнього Березова, щоб показав, де закопана зброя. Але Круку вдалося втекти, він ударив одного охоронця лопатою і стрибнув у річку, переплив її і втік у ліс.

Костянтин Геник був районним провідником юнацької сітки. Згодом став боївкарем СБ і пішов у старшинську школу на вишкіл. Пізніше обійняв посаду заступника окружного референта СБ Коломийщини. Разом з ним в лавах повстанців воював його рідний брат Геник Іван, який загинув на самому початку визвольних змагань.

(Дослідник П.Содоль вважав його командиром сотні «Гуцули» в курені «Бескид», однак більш сучасні дослідники довели, що це був інший командир на псевдо «Крук» - Іван Федорак.

Загинув Крук із кількома бойовими друзями («Карпо», «Пструг», «Голуб») 1 грудня 1950 року в урочищі «Петричила», що знаходиться між селами Шешорами і Прокуравою. Знаходились в криївці, коли їх обступили енкаведисти, яких привів зрадник. Повстанці відбивалися понад 10 годин, після чого застрілилися, залишивши для цього останні набої.

Див. також

Примітки

. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 28 липня 2012.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.

Посилання

Найтаємніший генерал в історії українського національно-визвольного руху [ 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 28 липня 2012.

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.

Українська повстанська армія у сестринських Вікіпроєктах
	Портал