Генеральний план Києва 1938 року — генеральний план міста Києва розроблений групою архітекторів на чолі з Павлом Хаустовим у 1934—1936 роках. Затверджений у 1938 році.
Генеральний план регламентував загальний територіальний розвиток міста, характеризувався закругленням його території і компактним її освоєнням. Розвиток Києва було передбачено не лише на правому, а й на лівому березі Дніпра. Це був перший радянський генеральний план, в ньому була визначена чітко пріоритетна робітнича професія столиці — точне машино- та приладобудування. Значна увага приділялась реконструкції старих, освоєних районів Києва, та розробці нових районів.
Вся житлова територія (в місті тоді мешкало близько 750 тисяч осіб) ділилась на райони з визначеними в них центрами, в яких зосереджувались культурно-побутові установи (Центр, Петрівка, Куренівка, Лук'янівка, Жовтнівка, Святошино, Караваєві дачі, Січнівка, Сталінка, Печерсько-Звіринецький та Лівобережний райони). Новими житловими районами було названо Печерськ, Звіринець, Лук'янівку, Сирець, Пріорку, Борщагівку. Пропонуючи нові райони інтенсивної промислової забудови, фахівці першою назвали Нижню Теличку, де пропонувалось розмістити виробництво, яке потребує зручного зв'язку з водним, залізничним транспортом. Другим важливим промисловим районом назвали район Святошино. Тут було передбачено розміщення шести заводів, трьох фабрик, друкарні та інше. За планом Павла Хаустова значного розмаху набули роботи по будівництву дніпровського водопроводу. На той час артезіанський водопровід вже не міг більше задовольняти потреби зростаючого населення і промисловості міста. Вкладались великі асигнування на будівництво міського колектора. Значна увага приділялась міському транспортові, зокрема розвиткові нового для Києва транспорту — тролейбусного.
Пропозиції щодо забудови столиці зводились до розміщення урядового центру на Володимирській вулиці та на майдані Героїв Перекопу. У проекті не залишалось місця для пам'яток архітектури. В результаті реалізації так званої «соціалістичної реконструкції» столиці України були знищені понад 100 найкращих споруд 12—20 століть. Колишнє місто церков і монастирів мало перетворитись на архітектурно завершений культурний центр.
Одночасно з будівництвом Урядового центру планом передбачалось зведення ряду громадських будівель республіканського значення. Це — Верховна Рада УРСР і НКВС, облаштування нової набережної від мосту імені Є. Бош до Поштового майдану, на місці знищеного кладовища «Аскольдова могила» створення найбільшого в Європі зеленого театру на 35 000 місць та інше. У розробці архітектурно-планувальної частини генплану брали участь архітектори Володимир Заболотний, Михайло Гречина, Адріан Матушевич, Петро Юрченко.
Література
- Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю. Біографічний довідник. — Київ : З-Медіа, 2008. — С. 88—90. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Generalnij plan Kiyeva 1938 roku generalnij plan mista Kiyeva rozroblenij grupoyu arhitektoriv na choli z Pavlom Haustovim u 1934 1936 rokah Zatverdzhenij u 1938 roci Generalnij plan reglamentuvav zagalnij teritorialnij rozvitok mista harakterizuvavsya zakruglennyam jogo teritoriyi i kompaktnim yiyi osvoyennyam Rozvitok Kiyeva bulo peredbacheno ne lishe na pravomu a j na livomu berezi Dnipra Ce buv pershij radyanskij generalnij plan v nomu bula viznachena chitko prioritetna robitnicha profesiya stolici tochne mashino ta priladobuduvannya Znachna uvaga pridilyalas rekonstrukciyi starih osvoyenih rajoniv Kiyeva ta rozrobci novih rajoniv Vsya zhitlova teritoriya v misti todi meshkalo blizko 750 tisyach osib dililas na rajoni z viznachenimi v nih centrami v yakih zoseredzhuvalis kulturno pobutovi ustanovi Centr Petrivka Kurenivka Luk yanivka Zhovtnivka Svyatoshino Karavayevi dachi Sichnivka Stalinka Pechersko Zvirineckij ta Livoberezhnij rajoni Novimi zhitlovimi rajonami bulo nazvano Pechersk Zvirinec Luk yanivku Sirec Priorku Borshagivku Proponuyuchi novi rajoni intensivnoyi promislovoyi zabudovi fahivci pershoyu nazvali Nizhnyu Telichku de proponuvalos rozmistiti virobnictvo yake potrebuye zruchnogo zv yazku z vodnim zaliznichnim transportom Drugim vazhlivim promislovim rajonom nazvali rajon Svyatoshino Tut bulo peredbacheno rozmishennya shesti zavodiv troh fabrik drukarni ta inshe Za planom Pavla Haustova znachnogo rozmahu nabuli roboti po budivnictvu dniprovskogo vodoprovodu Na toj chas artezianskij vodoprovid vzhe ne mig bilshe zadovolnyati potrebi zrostayuchogo naselennya i promislovosti mista Vkladalis veliki asignuvannya na budivnictvo miskogo kolektora Znachna uvaga pridilyalas miskomu transportovi zokrema rozvitkovi novogo dlya Kiyeva transportu trolejbusnogo Propoziciyi shodo zabudovi stolici zvodilis do rozmishennya uryadovogo centru na Volodimirskij vulici ta na majdani Geroyiv Perekopu U proekti ne zalishalos miscya dlya pam yatok arhitekturi V rezultati realizaciyi tak zvanoyi socialistichnoyi rekonstrukciyi stolici Ukrayini buli znisheni ponad 100 najkrashih sporud 12 20 stolit Kolishnye misto cerkov i monastiriv malo peretvoritis na arhitekturno zavershenij kulturnij centr Odnochasno z budivnictvom Uryadovogo centru planom peredbachalos zvedennya ryadu gromadskih budivel respublikanskogo znachennya Ce Verhovna Rada URSR i NKVS oblashtuvannya novoyi naberezhnoyi vid mostu imeni Ye Bosh do Poshtovogo majdanu na misci znishenogo kladovisha Askoldova mogila stvorennya najbilshogo v Yevropi zelenogo teatru na 35 000 misc ta inshe U rozrobci arhitekturno planuvalnoyi chastini genplanu brali uchast arhitektori Volodimir Zabolotnij Mihajlo Grechina Adrian Matushevich Petro Yurchenko LiteraturaPanteon zodchih Luk yanivskogo nekropolyu Biografichnij dovidnik Kiyiv Z Media 2008 S 88 90 ISBN 96696 254 2 4