Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гемфрі Стаффорд англ Humphrey Stafford 1402 10 липня 1460 англійський політичний і військовий діяч часів Війни Червоної

Гемфрі Стаффорд

Гемфрі Стаффорд

Гемфрі Стаффорд (англ. Humphrey Stafford; 1402 — 10 липня 1460) — англійський політичний і військовий діяч часів Війни Червоної та Білої троянд. Учасник Столітньої війни, 1-й герцог Бекінгем.

Гемфрі Стаффорд
англ. Humphrey Stafford
image
Народився15 серпня 1402
Стаффорд, Англія
Помер10 липня 1460 (57 років)
Нортгемптон, Англія
·загиблий у бою
ПохованняНортгемптон
Країнаimage Королівство Англія
Діяльністьполітик
УчасникСтолітня війна
Титулгерцог
Посадачлен Палати лордів[d]
Рідd
Батькоd[1]
МатиАнна Глостерська[1]
Брати, сестриd, d, d і d[1]
У шлюбі зd[1]
Дітиd[1], d[2][1], d[2], d[2], d[2] і d[2]
Нагороди
image
image
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .

Життєпис

Походив зі старовинного англо-нормандського аристократичного роду Стаффорд (гілка французького роду де Тосні, відомого з X ст.). Єдиний син графа та Анни (доньки герцога ). По материнській лінії був правнуком англійського короля Едуарда III та троюрідним братом короля Генріха IV Ланкастера. Народився у грудні 1402 року в родинному замку Стаффорд. 21 липня 1403 року його батько загинув під час придушення повстання клану Персі. Гемфрі успадкував титул графа та усі маєтності. Опинився під опікою королеви Іоанни Наварської, а його мати протягом наступних 20 років керувала землями, виділяючи синові 1260 фунтів стерлінгів на рік.

У 1420 році долучився до військової кампанії короля Генріха V у Франції під час Столітньої війни. 22 квітня того ж року королем був посвячений у лицарі. 1422 року був присутній під час смерті короля, після чого був одним з супровідних його труни до Англії. Того ж року вступив у володіння своїми маєтностями відповідно до рішення парламенту. У листопаді увійшов до регентської ради на чолі із герцогом . 1424 року намагався не втручатися у конфлікт між членами ради Глостером та Генріхом Бофором, єпископом Вінчестера, але більш симпатизував першому. У жовтні 1425 року спільно з Геріхом Чічеле, архієпископом Кентерберійським, та герцогом Педру Коїмбрським сприяв замиренню між прихильниками Глостера і Бофора. 1428 року приєднався до тих, хто виступив проти бажання Гамфрі Глостера розширити свої повноваження.

У квітні 1429 року стає кавалером Ордену Підв'язки. 1430 року був присутній на французькій коронації Генріха VI Ланкастера в Парижі. За цим призначається генерал-лейтенантом Нормандії, губернатором Парижу та констеблем Франції. Переважно займався обороною Парижу та околиць. Він також був присутній на допиті Жанни д'Арк у Руані в 1431 році; в якийсь момент під час цього процесу, як стверджує сучасник, Стаффорд спробував заколоти її ножем, і його довелося фізично стримувати. 11 жовтня того ж року стає графом Перш. 1432 року повертається до Англії.

1435 року отримав у тимчасове користування баронію Татбері, якою володів до 1443 року. У липні 1436 року разом з Гамфрі Глостером знову прибуває до Франції, маючи на меті захист Кале. Це успішно вдалося досягти, наступного року Стаффорд повернувся до Лондону. 1438 року після смерті матері отримав її частку родинних маєтків (вартістю близько 1500 фунтів стерлінгів), яку Анна Глостерська тримала як удова; успадкував землі, що були в прямій власності матері в розмірі 1200 фунтів стерлінгів. Завдяки цьому Стаффорд став одним з найбагатших землевласників Англії. Також невдовзі отримав титул графа Герефорда. Гамфрі Стаффорд став центром регіональної влади, що простягався від Ворикшира до Дербіширу. Проте він виявився не в змозі запобігти ворожнечам серед місцевої шляхти.

1439 року вів перемовини про укладання перемир'я з Францією. 1442 року його призначено капітаном міста Кале та форту Рісбанк, перебував на цій посаді до 1451 року. Проте фактично мешкав в Лондоні. 1442 року був членом комісії, яка засудила , дружину герцога , у застосуванні чаклунства. У вересні 1444 рок отримує титул герцога Бекінгема. У 1445 і 1446 роках представляв короля на мирних перемовинах з Францією. 1447 року за наказом парламенту і короля арештував герцога Глостера. Того ж року отримав право першості над усіма герцогами некоролівської крові.

Водночас опікувався власними маєтностями та доходами. Наприкінці 1440-х років його статки за різними підрахунками становили від 5 до 6,3 тис. фунтів стерлінгів на рік. При цьому багато шляхти та знаті були його боржниками, напочатку 1450-х років борги становили 730 фунтів стерлінгів. Також держава заборгувала йому 19 фунтів стерлінгів, оскільки він за власний кошт утримував залогу порту Кале. Як компенсацію він отримав податок на торгівлю вовною з порту Сендвіч. Водночас утримання клієнтели з дрібної шляхти коштувало йому 900 фунтів стерлінгів на рік.

1450 року призначається лордом-хранителем П'яти портів, констеблем Дуврського замку і констеблем Квінборо на . 1451 року намагався дипломатією заспокоїти повстанців на чолі із Джеком Кедом, проте марно. Під час повстання та трохи згодом герцог Бекінгем на чолі власного загону виступав фактично охоронцем короля. Невдовзі намагався замирити , герцога Сомерсета, та герцога Річарда Йоркського, чого вдалося досягти 14 лютого 1452 року.

1453 року король втратив розум, було встановлено регентство. Бекінгем брав участь у комісії, яка арештувала герцога Сомерсета. Невдовзі почалася Війна Червоної та Білої троянд. За цим Річард Йоркський став протектором королівства, а Бекінгем — стюардом. Але вже у 1455 році король прийшов до тями, скасувавши регентську раду та усі призначення. Також було скликано Велику раду в Лестері, куди Бекінгем разом з іншими аристократами супроводжував короля. В Сен-Олбансі від імені короля почав перемовини з герцогом Йорком, які зрештою зірвалися. В королівською армією фактично керував Бекінгем. Не зважаючи на попередній успіх, король зазнав поразки. Бекінгем потрапив у полон разом з Генріхом VI.

Фактичну владу перебрав Річард Йоркський. Тепер герцог Бекінгем став підтримувати його уряд. 1456 року на Великій раді в Лестері намагався досягти порозуміння між королем та герцогом Йорком. У 1459 році разом з іншими лордами він відновив свою присягу на вірність королю і Едуарду, принцу Уельському. В жовтні того ж року відіграв ключову роль в перемозі королівських військ в над військами Річарда Йорка. В результаті останній був вимушений тікати до Ірландії. Як подяку Бекінгем отримав від Генріха VI земельні володіння вартістю 800 фунтів стерлінгів на рік.

На початку 1460 року перебував з королем в Ковентрі. В цей час Річард Йоркський з прихильниками висадився в Сендвічі та невдовзі зайняв Лондон. 10 липня 1460 року у битві біля Нортгемптона королівська армія на чолі із Гемфрі Бекінгемом зазнала нищівної поразки, а він сам загинув.

Родина

Дружина — Анна, донька , графа Вестморланда.

Діти:

  • Гамфрі (до 1425—1458). Його син Генрі став новим герцогом Бекінгем.
  • Генрі (бл. 1425—1471)
  • Джон(д/н —1473), 1-й граф Вілтшир
  • Джордж (помер дитиною), близнюк Вільяма
  • Вільям (помер дитиною), близнюк Джордж
  • Едвард
  • Анну (1446—1472), дружина Обрі де Вера, старшого сина , графа Оксфорда
  • Джоан (1442—1484), дружина віконта Вільяма Бомона
  • Єлизавета
  • Маргарита (бл. 1435 — д/н), дружина Роберта Дінхема
  • Катерина (1437—1476), дружина , 3-го графа Шрусбері

Примітки

  1. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  2. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

  • Pugh, T. B. (1972). «The Magnates, Knights and Gentry». In Chrimes, S. B.; Ross, C. D.; Griffiths, R. A. (eds.). Fifteenth-century England, 1399—1509: Studies in Politics and Society. Manchester: Manchester University Press. pp. 86–128. .
  • Cherry, M. (1981). The Crown and the Political Community in Devon, 1377—1461 (PhD thesis). University of Wales (Swansea).
  • McFarlane, K. B. (1981). England in the Fifteenth Century: Collected Essays. London: Bloomsbury Publishing. .
  • Rawcliffe, Carole (3 January 2008). «Stafford, Humphrey, first duke of Buckingham (1402—1460), soldier and magnate». Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gemfri Stafford angl Humphrey Stafford 1402 10 lipnya 1460 anglijskij politichnij i vijskovij diyach chasiv Vijni Chervonoyi ta Biloyi troyand Uchasnik Stolitnoyi vijni 1 j gercog Bekingem Gemfri Staffordangl Humphrey StaffordNarodivsya15 serpnya 1402 Stafford AngliyaPomer10 lipnya 1460 57 rokiv Nortgempton Angliya zagiblij u boyuPohovannyaNortgemptonKrayina Korolivstvo AngliyaDiyalnistpolitikUchasnikStolitnya vijnaTitulgercogPosadachlen Palati lordiv d RiddBatkod 1 MatiAnna Glosterska 1 Brati sestrid d d i d 1 U shlyubi zd 1 Ditid 1 d 2 1 d 2 d 2 d 2 i d 2 Nagorodi Mediafajli u VikishovishiCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami ZhittyepisPohodiv zi starovinnogo anglo normandskogo aristokratichnogo rodu Stafford gilka francuzkogo rodu de Tosni vidomogo z X st Yedinij sin grafa ta Anni donki gercoga Po materinskij liniyi buv pravnukom anglijskogo korolya Eduarda III ta troyuridnim bratom korolya Genriha IV Lankastera Narodivsya u grudni 1402 roku v rodinnomu zamku Stafford 21 lipnya 1403 roku jogo batko zaginuv pid chas pridushennya povstannya klanu Persi Gemfri uspadkuvav titul grafa ta usi mayetnosti Opinivsya pid opikoyu korolevi Ioanni Navarskoyi a jogo mati protyagom nastupnih 20 rokiv keruvala zemlyami vidilyayuchi sinovi 1260 funtiv sterlingiv na rik U 1420 roci doluchivsya do vijskovoyi kampaniyi korolya Genriha V u Franciyi pid chas Stolitnoyi vijni 22 kvitnya togo zh roku korolem buv posvyachenij u licari 1422 roku buv prisutnij pid chas smerti korolya pislya chogo buv odnim z suprovidnih jogo truni do Angliyi Togo zh roku vstupiv u volodinnya svoyimi mayetnostyami vidpovidno do rishennya parlamentu U listopadi uvijshov do regentskoyi radi na choli iz gercogom 1424 roku namagavsya ne vtruchatisya u konflikt mizh chlenami radi Glosterom ta Genrihom Boforom yepiskopom Vinchestera ale bilsh simpatizuvav pershomu U zhovtni 1425 roku spilno z Gerihom Chichele arhiyepiskopom Kenterberijskim ta gercogom Pedru Koyimbrskim spriyav zamirennyu mizh prihilnikami Glostera i Bofora 1428 roku priyednavsya do tih hto vistupiv proti bazhannya Gamfri Glostera rozshiriti svoyi povnovazhennya U kvitni 1429 roku staye kavalerom Ordenu Pidv yazki 1430 roku buv prisutnij na francuzkij koronaciyi Genriha VI Lankastera v Parizhi Za cim priznachayetsya general lejtenantom Normandiyi gubernatorom Parizhu ta konsteblem Franciyi Perevazhno zajmavsya oboronoyu Parizhu ta okolic Vin takozh buv prisutnij na dopiti Zhanni d Ark u Ruani v 1431 roci v yakijs moment pid chas cogo procesu yak stverdzhuye suchasnik Stafford sprobuvav zakoloti yiyi nozhem i jogo dovelosya fizichno strimuvati 11 zhovtnya togo zh roku staye grafom Persh 1432 roku povertayetsya do Angliyi 1435 roku otrimav u timchasove koristuvannya baroniyu Tatberi yakoyu volodiv do 1443 roku U lipni 1436 roku razom z Gamfri Glosterom znovu pribuvaye do Franciyi mayuchi na meti zahist Kale Ce uspishno vdalosya dosyagti nastupnogo roku Stafford povernuvsya do Londonu 1438 roku pislya smerti materi otrimav yiyi chastku rodinnih mayetkiv vartistyu blizko 1500 funtiv sterlingiv yaku Anna Glosterska trimala yak udova uspadkuvav zemli sho buli v pryamij vlasnosti materi v rozmiri 1200 funtiv sterlingiv Zavdyaki comu Stafford stav odnim z najbagatshih zemlevlasnikiv Angliyi Takozh nevdovzi otrimav titul grafa Gereforda Gamfri Stafford stav centrom regionalnoyi vladi sho prostyagavsya vid Vorikshira do Derbishiru Prote vin viyavivsya ne v zmozi zapobigti vorozhnecham sered miscevoyi shlyahti 1439 roku viv peremovini pro ukladannya peremir ya z Franciyeyu 1442 roku jogo priznacheno kapitanom mista Kale ta fortu Risbank perebuvav na cij posadi do 1451 roku Prote faktichno meshkav v Londoni 1442 roku buv chlenom komisiyi yaka zasudila druzhinu gercoga u zastosuvanni chaklunstva U veresni 1444 rok otrimuye titul gercoga Bekingema U 1445 i 1446 rokah predstavlyav korolya na mirnih peremovinah z Franciyeyu 1447 roku za nakazom parlamentu i korolya areshtuvav gercoga Glostera Togo zh roku otrimav pravo pershosti nad usima gercogami nekorolivskoyi krovi Vodnochas opikuvavsya vlasnimi mayetnostyami ta dohodami Naprikinci 1440 h rokiv jogo statki za riznimi pidrahunkami stanovili vid 5 do 6 3 tis funtiv sterlingiv na rik Pri comu bagato shlyahti ta znati buli jogo borzhnikami napochatku 1450 h rokiv borgi stanovili 730 funtiv sterlingiv Takozh derzhava zaborguvala jomu 19 funtiv sterlingiv oskilki vin za vlasnij kosht utrimuvav zalogu portu Kale Yak kompensaciyu vin otrimav podatok na torgivlyu vovnoyu z portu Sendvich Vodnochas utrimannya kliyenteli z dribnoyi shlyahti koshtuvalo jomu 900 funtiv sterlingiv na rik 1450 roku priznachayetsya lordom hranitelem P yati portiv konsteblem Duvrskogo zamku i konsteblem Kvinboro na 1451 roku namagavsya diplomatiyeyu zaspokoyiti povstanciv na choli iz Dzhekom Kedom prote marno Pid chas povstannya ta trohi zgodom gercog Bekingem na choli vlasnogo zagonu vistupav faktichno ohoroncem korolya Nevdovzi namagavsya zamiriti gercoga Somerseta ta gercoga Richarda Jorkskogo chogo vdalosya dosyagti 14 lyutogo 1452 roku 1453 roku korol vtrativ rozum bulo vstanovleno regentstvo Bekingem brav uchast u komisiyi yaka areshtuvala gercoga Somerseta Nevdovzi pochalasya Vijna Chervonoyi ta Biloyi troyand Za cim Richard Jorkskij stav protektorom korolivstva a Bekingem styuardom Ale vzhe u 1455 roci korol prijshov do tyami skasuvavshi regentsku radu ta usi priznachennya Takozh bulo sklikano Veliku radu v Lesteri kudi Bekingem razom z inshimi aristokratami suprovodzhuvav korolya V Sen Olbansi vid imeni korolya pochav peremovini z gercogom Jorkom yaki zreshtoyu zirvalisya V korolivskoyu armiyeyu faktichno keruvav Bekingem Ne zvazhayuchi na poperednij uspih korol zaznav porazki Bekingem potrapiv u polon razom z Genrihom VI Faktichnu vladu perebrav Richard Jorkskij Teper gercog Bekingem stav pidtrimuvati jogo uryad 1456 roku na Velikij radi v Lesteri namagavsya dosyagti porozuminnya mizh korolem ta gercogom Jorkom U 1459 roci razom z inshimi lordami vin vidnoviv svoyu prisyagu na virnist korolyu i Eduardu princu Uelskomu V zhovtni togo zh roku vidigrav klyuchovu rol v peremozi korolivskih vijsk v nad vijskami Richarda Jorka V rezultati ostannij buv vimushenij tikati do Irlandiyi Yak podyaku Bekingem otrimav vid Genriha VI zemelni volodinnya vartistyu 800 funtiv sterlingiv na rik Na pochatku 1460 roku perebuvav z korolem v Koventri V cej chas Richard Jorkskij z prihilnikami visadivsya v Sendvichi ta nevdovzi zajnyav London 10 lipnya 1460 roku u bitvi bilya Nortgemptona korolivska armiya na choli iz Gemfri Bekingemom zaznala nishivnoyi porazki a vin sam zaginuv RodinaDruzhina Anna donka grafa Vestmorlanda Diti Gamfri do 1425 1458 Jogo sin Genri stav novim gercogom Bekingem Genri bl 1425 1471 Dzhon d n 1473 1 j graf Viltshir Dzhordzh pomer ditinoyu bliznyuk Vilyama Vilyam pomer ditinoyu bliznyuk Dzhordzh Edvard Annu 1446 1472 druzhina Obri de Vera starshogo sina grafa Oksforda Dzhoan 1442 1484 druzhina vikonta Vilyama Bomona Yelizaveta Margarita bl 1435 d n druzhina Roberta Dinhema Katerina 1437 1476 druzhina 3 go grafa ShrusberiPrimitkiKindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaPugh T B 1972 The Magnates Knights and Gentry In Chrimes S B Ross C D Griffiths R A eds Fifteenth century England 1399 1509 Studies in Politics and Society Manchester Manchester University Press pp 86 128 ISBN 978 0 06491 126 9 Cherry M 1981 The Crown and the Political Community in Devon 1377 1461 PhD thesis University of Wales Swansea McFarlane K B 1981 England in the Fifteenth Century Collected Essays London Bloomsbury Publishing ISBN 978 0 82644 191 1 Rawcliffe Carole 3 January 2008 Stafford Humphrey first duke of Buckingham 1402 1460 soldier and magnate Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press

Дата публікації:
Топ