Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рід фон Геммінген сходить до імперського алеманського лицарського роду споконвічні родові володіння яких знаходилися в Г

Геммінгени

Геммінгени

Рід фон Геммінген сходить до імперського алеманського лицарського роду, споконвічні родові володіння яких знаходилися в Геммінгені, в Крайхгау. Геммінгени, існування яких документально підтверджено, починаючи з періоду високого Середньовіччя, є одним з найбільш розгалужених німецьких дворянських родів з численними володіннями в Крайхгау, Оденвальді, у Швабії та Франконії тощо.

Геммінгени
image
Родоначальник: Henricus (von Gemmingen)
Близькі роди: Массенбахі
Гілки роду: Геммінген-Гуттенберг, Геммінген-Хорнберг, Геммінген-Штайнегг, Геммінген-Міхельфельд, Геммінген-Неккарциммерн-Бюрг
Місце походження: Невідомо
Підданство: image Священна Римська імперія
image Вюртемберг
image Німецька імперія
image Геммінгени на Вікісховищі

У XIV столітті Геммінгени розділилися на дві, і понині присутні, гілки. Вони отримали свої назви від замків біля річки Неккаре, які потім стали їх головними резиденціями: Геммінген-Гуттенберг та Геммінген-Хорнберг.

У XVI — початку XVII століть з роду Геммінгенів вийшли єпископи Аугсбурга Іоганн Отто (1545-1598), Айхштетта Іоганн Конрад (1561-1612) та Майнца Уріель (1468-1514); причому останній був з 1508 по 1514 роки також архіканцлером Священної Римської імперії.

Протягом століть Геммінгени були камергерами, гофратами та високопоставленими військовими чиновниками при баденській, курпфальцській, вюртембергскій, бранденбург-ансбахській та інших дворах свого часу. Вони входили в лицарські кантони Крайхгау й Оденвальда, часто очолюючи їх; при цьому Карл Фрідріх Райнхард фон Геммінген (1739-1822) був також останнім генеральним директором імперського лицарства, і в той же самий час Еберхард Фрідріх фон Геммінген (†1791) очолював вюртемберзький уряд.

В XIX столітті Геммінгени були представлені як у баденських Станових зборах (1 палата), так і у вюртемберзькому ландтазі. В області мистецтва відомі композитор Ернст фон Геммінген-Хорнберг (1759-1813), а також письменник та друг Моцарта Отто Генріх фон Геммінген-Хорнберг (1755-1836).

У сучасній історії сім'ї значущий, в першу чергу, теолог Еберхард фон Геммінген (1936), з 1982 по 2009 рр. керував німецькомовною редакцією Радіо Ватикану.

Герб

  • image
    Герб Геммінгенів у гербовнику Шайблеров. (XV ст.)
  • image
    Герб Геммінгенів у Цюріхському виданні (I половина XIV століття)

Опис:

В блакитному полі дві золоті поперечні смуги. Над щитом — лицарський шолом з буйволиними рогами, колір яких розфарбований так само, як і щит.

В Цюріхському гербовнику XIV сторіччя зустрічається дещо інший варіант: в золотому полі 3 блакитні смуги.

Фамільні володіння

  • Нижній замок Геммінген (Геммінген) — у сімейному володінні з 1274 року
  • Замок Штрайхенберг (Геммінген) — у сімейному володінні примерно з 1280 року по 1297 рік
  • Маєток Даммхоф (Еппінген) — з 1362 року, використовується як стайні
  • «Кам'яний будинок» (також Шлеглершлосс; Гаймсгайм) — у XV столітті
  • Замок Бюрг (Ноєнштадт-ам-Кохер) — з 1456 року
  • Замок Штайнегг (Нойгаузен) — з XV століття
  • Замок Гуттенберг (Гасмерсгайм) — з 1449 року
  • Замок Міхельфельд (Ангельбахталь) — з 1753 року
  • Верхній замок Бонфельд (Бад-Раппенау) — з 1476 по 1958 рік
  • Замок Маєнфельс (Вюстенрот) — з 1492 року
  • Замок Фюрфельд (Бад-Раппенау) — з 1516 року
  • Дворец Ешенау (Оберзульм) — з 1518 по 1650 рік
  • Замок Нойгаус — з XVI століття
  • Замок Леренштайнсфельд (Леренштайнсфельд) — з 1535 по 1649 рік
  • Лаутенбагський двір (Едгайм) — з 1537 по 1621 рік
  • Замок Престенек (Ноєнштадт-ам-Кохер) — з 1549 по 1841 рік
  • Замок Буттергаузен (Мюнзінген) — з 1569 по 1812 рік
  • Замок Фільзек (Угінген) — з 1573 по 1596 рік
  • Замок Лібенфельс (Маммерн) — з 1574 по 1654 рік
  • Замок Іттлінген (Іттлінген) — з 1577 року
  • Замок Трешклінген (Бад-Раппенау) — XVI—XVII століття та з середини XIX століття
  • Замок Бад-Раппенау — з 1592 по 1956 рік
  • Геммінгенський замок Віддерн (Віддерн) — з 1600 по 1863 рік
  • Замок Хорнберг (Неккарциммерн) — з 1612 року
  • Старий замок Беінген (Фрайберг-ам-Неккар) — з 1673 року
  • Замок Бабштадт (Бад-Раппенау) — з 1712 року
  • Нижній замок (Тальгайм) — з середини XVIII століття по 1833 рік
  • Новий замок (Неккарциммерн) — з 1740 по 1932 рік, використовується як ратуша
  • Замок Роденштайн (Френкіш-Крумбах) — з 1747 року
  • Замок Лен (Бад-Фрідріхсгалль) — з 1749 по 1814 рік
  • Нижній замок (Бонфельд; Бад-Раппенау) — з1476 року (не існує)
  • Маєток Хайгерн (Тальгайм) — з 1786 по 1813 рік
  • Замок Маудах — з 1791 по 1795 рік
  • Замок Хоффенхайм (Зінсгайм) — з 1781 по 1850 рік (не існує)
  • Замок Унтербессенбах (Бессенбах) — з 1841 року
  • Вилла Віллігст (Шверте) — з приблизно 1900 року
  • Замок Фріденфельс (Фріденфельс) — з 1905 року
  • Замок Поппенройт (Вальдерсгоф) — з 1905 року
  • Замок Вайсенштайн (Штайнвальд) — з 1905 року
  • Замок Воффенбах (Ноймаркт) — з 1937 по 1955 рік
  • Геммінгенський двір (Бад-Вімпфен)
  • Геммінгенський двір (Гайдельберг)
  • Вальдердорфський двір (Бенсгайм) — з 1630 по 1710 рік
  • Будинок Геммінгенів (Гернсбах) — з 1872 по 1919 рік
  • Вілла Геммінген (Штутгарт) — з 1910 року

Література

  • Ernst von Gemmingen: Familienchronik der Freiherren von Gemmingen Fortsetzung der Chronik von Stocker 1895. Babstadt, 1925/26
  • R[einhold] Bührlen: Geschichte der Familie v. Gemmingen und ihrer Besitzungen. [Neckarzimmern] 1977
  • Lupold von Lehsten: Genealogie der Freiherren von Gemmingen im 19. und 20. Jahrhundert. Bensheim, 2003

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rid fon Gemmingen shodit do imperskogo alemanskogo licarskogo rodu spokonvichni rodovi volodinnya yakih znahodilisya v Gemmingeni v Krajhgau Gemmingeni isnuvannya yakih dokumentalno pidtverdzheno pochinayuchi z periodu visokogo Serednovichchya ye odnim z najbilsh rozgaluzhenih nimeckih dvoryanskih rodiv z chislennimi volodinnyami v Krajhgau Odenvaldi u Shvabiyi ta Frankoniyi tosho GemmingeniRodonachalnik Henricus von Gemmingen Blizki rodi MassenbahiGilki rodu Gemmingen Guttenberg Gemmingen Hornberg Gemmingen Shtajnegg Gemmingen Mihelfeld Gemmingen Nekkarcimmern ByurgMisce pohodzhennya NevidomoPiddanstvo Svyashenna Rimska imperiya Vyurtemberg Nimecka imperiya Gemmingeni na Vikishovishi U XIV stolitti Gemmingeni rozdililisya na dvi i ponini prisutni gilki Voni otrimali svoyi nazvi vid zamkiv bilya richki Nekkare yaki potim stali yih golovnimi rezidenciyami Gemmingen Guttenberg ta Gemmingen Hornberg U XVI pochatku XVII stolit z rodu Gemmingeniv vijshli yepiskopi Augsburga Iogann Otto 1545 1598 Ajhshtetta Iogann Konrad 1561 1612 ta Majnca Uriel 1468 1514 prichomu ostannij buv z 1508 po 1514 roki takozh arhikanclerom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Protyagom stolit Gemmingeni buli kamergerami gofratami ta visokopostavlenimi vijskovimi chinovnikami pri badenskij kurpfalcskij vyurtembergskij brandenburg ansbahskij ta inshih dvorah svogo chasu Voni vhodili v licarski kantoni Krajhgau j Odenvalda chasto ocholyuyuchi yih pri comu Karl Fridrih Rajnhard fon Gemmingen 1739 1822 buv takozh ostannim generalnim direktorom imperskogo licarstva i v toj zhe samij chas Eberhard Fridrih fon Gemmingen 1791 ocholyuvav vyurtemberzkij uryad V XIX stolitti Gemmingeni buli predstavleni yak u badenskih Stanovih zborah 1 palata tak i u vyurtemberzkomu landtazi V oblasti mistectva vidomi kompozitor Ernst fon Gemmingen Hornberg 1759 1813 a takozh pismennik ta drug Mocarta Otto Genrih fon Gemmingen Hornberg 1755 1836 U suchasnij istoriyi sim yi znachushij v pershu chergu teolog Eberhard fon Gemmingen 1936 z 1982 po 2009 rr keruvav nimeckomovnoyu redakciyeyu Radio Vatikanu GerbGerb Gemmingeniv u gerbovniku Shajblerov XV st Gerb Gemmingeniv u Cyurihskomu vidanni I polovina XIV stolittya Opis V blakitnomu poli dvi zoloti poperechni smugi Nad shitom licarskij sholom z bujvolinimi rogami kolir yakih rozfarbovanij tak samo yak i shit V Cyurihskomu gerbovniku XIV storichchya zustrichayetsya desho inshij variant v zolotomu poli 3 blakitni smugi Familni volodinnyaNizhnij zamok Gemmingen Gemmingen u simejnomu volodinni z 1274 roku Zamok Shtrajhenberg Gemmingen u simejnomu volodinni primerno z 1280 roku po 1297 rik Mayetok Dammhof Eppingen z 1362 roku vikoristovuyetsya yak stajni Kam yanij budinok takozhShleglershloss Gajmsgajm u XV stolitti Zamok Byurg Noyenshtadt am Koher z 1456 roku Zamok Shtajnegg Nojgauzen z XV stolittya Zamok Guttenberg Gasmersgajm z 1449 roku Zamok Mihelfeld Angelbahtal z 1753 roku Verhnij zamok Bonfeld Bad Rappenau z 1476 po 1958 rik Zamok Mayenfels Vyustenrot z 1492 roku Zamok Fyurfeld Bad Rappenau z 1516 roku Dvorec Eshenau Oberzulm z 1518 po 1650 rik Zamok Nojgaus z XVI stolittya Zamok Lerenshtajnsfeld Lerenshtajnsfeld z 1535 po 1649 rik Lautenbagskij dvir Edgajm z 1537 po 1621 rik Zamok Prestenek Noyenshtadt am Koher z 1549 po 1841 rik Zamok Buttergauzen Myunzingen z 1569 po 1812 rik Zamok Filzek Ugingen z 1573 po 1596 rik Zamok Libenfels Mammern z 1574 po 1654 rik Zamok Ittlingen Ittlingen z 1577 roku Zamok Treshklingen Bad Rappenau XVI XVII stolittya ta z seredini XIX stolittya Zamok Bad Rappenau z 1592 po 1956 rik Gemmingenskij zamok Viddern Viddern z 1600 po 1863 rik Zamok Hornberg Nekkarcimmern z 1612 roku Starij zamok Beingen Frajberg am Nekkar z 1673 roku Zamok Babshtadt Bad Rappenau z 1712 roku Nizhnij zamok Talgajm z seredini XVIII stolittya po 1833 rik Novij zamok Nekkarcimmern z 1740 po 1932 rik vikoristovuyetsya yak ratusha Zamok Rodenshtajn Frenkish Krumbah z 1747 roku Zamok Len Bad Fridrihsgall z 1749 po 1814 rik Nizhnij zamok Bonfeld Bad Rappenau z1476 roku ne isnuye Mayetok Hajgern Talgajm z 1786 po 1813 rik Zamok Maudah z 1791 po 1795 rik Zamok Hoffenhajm Zinsgajm z 1781 po 1850 rik ne isnuye Zamok Unterbessenbah Bessenbah z 1841 roku Villa Villigst Shverte z priblizno 1900 roku Zamok Fridenfels Fridenfels z 1905 roku Zamok Poppenrojt Valdersgof z 1905 roku Zamok Vajsenshtajn Shtajnvald z 1905 roku Zamok Voffenbah Nojmarkt z 1937 po 1955 rik Gemmingenskij dvir Bad Vimpfen Gemmingenskij dvir Gajdelberg Valderdorfskij dvir Bensgajm z 1630 po 1710 rik Budinok Gemmingeniv Gernsbah z 1872 po 1919 rik Villa Gemmingen Shtutgart z 1910 rokuLiteraturaErnst von Gemmingen Familienchronik der Freiherren von Gemmingen Fortsetzung der Chronik von Stocker 1895 Babstadt 1925 26 R einhold Buhrlen Geschichte der Familie v Gemmingen und ihrer Besitzungen Neckarzimmern 1977 Lupold von Lehsten Genealogie der Freiherren von Gemmingen im 19 und 20 Jahrhundert Bensheim 2003

Дата публікації:
Топ