Ге́лен А́дамс Ке́ллер (англ. Helen Adams Keller; 27 червня 1880, Таскамбія, штат Алабама — 1 червня 1968) — американська письменниця, політична активістка, громадська діячка і викладачка, піонерка кінематографа. Соціалістична та християнська феміністка. Історія Келлер та її вчительки й подруги, Енн Салліван, стала відомою завдяки автобіографії Келлер, «Історія мого життя» і її адаптаціях на екрані та сцені, «Створила диво». Сьогодні у місці її народження в Таскамбії знаходиться музей, що спонсорує «День Гелен Келлер». 19 червня 1980 року (на 100-річні роковини) 39-й президент США Джиммі Картер указом № 4767 визнав досягнення Келлер та офіційно проголосив 27 червня того ж року «Днем Гелен Келлер».
Гелен Келлер | |
---|---|
англ. Helen Adams Keller | |
Ім'я при народженні | англ. Helen Adams Keller |
Народилася | 27 червня 1880[1][2][…] Таскамбія, Алабама, США |
Померла | 1 червня 1968[1][2][…] (87 років) Істон ·хвороба |
Поховання | Washington National Cathedral[4] |
Країна | США[5] |
Місце проживання | d[6] d[6] |
Діяльність | письменниця, ораторка, есеїстка, політична активістка, профспілкова діячка, антивоєнна активістка, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу, мовознавиця, автобіографка |
Галузь | есей |
Alma mater | Коледж Редкліфф, Гарвардський університет, d і d |
Науковий ступінь | бакалавр мистецтв |
Вчителі | Енн Салліван |
Знання мов | англійська[1][7] |
Членство | Індустріальні робітники світу, Американська академія мистецтв та літератури і d[5] |
Роки активності | 1903 — 1961 |
Magnum opus | d і d |
Партія | Соціалістична партія Америки |
Конфесія | d |
Батько | d |
Мати | d |
Родичі | d |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0445656 |
|
Членкиня Соціалістичної партії Америки й організації Індустріальні робітники світу, виступала за виборче право для жінок, права робітників, соціалізм, антимілітаризм. Включена до Зали слави жінок Алабами у 1971 році, перший рік його заснування, та була одною з 12 осіб, включених до Залу слави письменників Алабами у 2015 році.
Життєпис
Народилася 27 червня 1880 в маєтку (Таскамбія, Алабама) в сім'ї капітана Артура Келлера і Кейт Адамс Келлер. У перші півтора року життя була звичайною здоровою дитиною, поки у 19 місяців її не уразила хвороба, яку лікарі визначили як «гостре закупорення судин шлуночків головного мозку». Ймовірно мова йшла про менінгіт з тяжкими ускладненнями. Хвороба тривала недовго, проте позбавила Гелен слуху і зору. До семи років вона придумала понад 60 різних знаків, щоб спілкуватися з сім'єю.
У 1886 році мати Гелен надихнулася прикладом успішного навчання сліпоглухої Лорі Бріджман, описаної Чарльзом Діккенсом у «Американських записках», вирушила в Балтімор до лікаря, що спеціалізувався на проблемах сліпоглухих. Він познайомив її з науковцем і винахідником Александром Беллом, який працював з глухими дітьми. Белл порадив батькам Гелен зв'язатися з Михаїлом Анагносом, директором Школи Перкінса для сліпих в Бостоні, Массачусетс, в якій раніше навчалася Бріджман. Школа виділила для Гелен 20-річну вчительку Енн Салліван, що й сама мала розлад зору. Їхня зустріч відкрила період спільної роботи тривалістю у 49 років.
Салліван вимагала у батька, щоб дівчинку ізолювали від решти членів сім'ї в маленькому будинку в саду. Її першим завданням було вселити Гелен поняття про дисципліну. Прорив у спілкуванні з нею трапився, коли Гелен одного разу зрозуміла, що особливі дотики Енн до її руки, які та здійснювала, обливаючи її руку холодною водою, означають поняття «вода». Після цього Гелен вимагала дедалі нових назв для позначення предметів, що оточували її, включаючи даровану ляльку.
У 1890 році, коли Гелен виповнилося 10 років, їй розповіли історію про сліпоглуху дівчинку з Норвегії (Ragnhild Kaata), яка змогла навчитися говорити. Це надихнуло її, і під керівництвом Салліван Гелен навчилася осмислено думати та говорити за методом Тадоми: торкаючись до губ людини, що говорить, вона відчувала їх вібрацію, тоді як Салліван позначала букви на її долоні. Гелен також навчилася читати англійською, французькою, німецькою, грецькою і латиною за методом Брайля.
Вища освіта
У 1888 році почала відвідувати заняття в Школі Перкінса для сліпих. 1894 року з Енн Саліван переїхали до Нью-Йорка, де стали відвідувати Школу Райта-Гьюмасона для глухих. У 1898 році повернулися до Массачусетсу, де Келлер вступила в Кембридзьку школу для дівчат і незабаром, у 1900 році, отримала дозвіл на навчання в Коледжі Редкліфф.
Чотирма роками раніше, у травні 1896 року, Марк Твен і , капіталіст, бізнесмен, індустріаліст, фінансист і філантроп, вперше побачили 16-літню Келлер в Нью-Йорку, в будинку письменника-редактора Лоуренса Гуттена. У 1900 році Марк Твен, шанувальник здібностей і обдарованості Келлер, звернувся в листі до дружини свого друга . Твен відізвався про Гелен як про «дивовижну дитину» і виразив надію, що їй не доведеться залишити навчання внаслідок бідності. Він закликав Еміль поговорити з Роджерсом, поговорити з рештою глав «Стандард Ойл». Генрі та Еміль Роджерс забезпечили вищу освіту для Гелен в Редкліффі, а також підтримували її багато років опісля щомісячною стипендією.
У 1904 році 24-річна Келлер на відмінно (cum laude) закінчила Редкліфф, ставши першою сліпоглухою людиною, що здобула вищу освіту.
Політична активність
Келлер здобула світову славу як лекторка та авторка. Вона запам'яталася як адвокатка тих, хто з численних причин стали непрацездатними. Була суфражисткою, пацифісткою, опозиціонеркою Вільсона, радикальною соціалісткою і прихильницею заходів контрацепції. У 1915 році Келер заснувала Гелен Келлер Інтернешнл, неприбуткову організацію для запобігання сліпоті. У 1920 р. допомагала засновувати Американський союз за громадянські свободи (англ. American Civil Liberties Union, ACLU). Келлер і Салліван здійснили подорож через 39 країн, включаючи кілька відвідин Японії, де стали улюбленицями японців. Келлер зустрічалася з кожним американським президентом від Гровера Клівленда до Ліндона Джонсона, і була подругою багатьох відомих людей, включаючи Александра Белла, Чарлі Чапліна та Марка Твена.
Більшу частину свого життя Келер присвятила збиранню коштів для своєї Американської Фундації Сліпих.
Написала й опублікувала понад десять книг про себе, свої відчуття, навчання, світогляд і розуміння релігії, серед яких «Світ, в якому я живу», «Щоденник Гелен Келлер». Виступала за включення сліпоглухонімих в активне життя суспільства.
Гелен Келлер померла 1 червня 1968 року, за 26 днів до свого 88-річчя. Панахида пройшла у вашингтонському Національному Соборі. Урна з її прахом встановлена в стіні собору, там же, де покоїться прах її вчительок Енн Салліван і Поллі Томпсон.
Нагороди
14 вересня 1964 року Президент США Ліндон Джонсон нагородив Гелен Келлер Президентською Медаллю Свободи, однією з двох найвищих цивільних нагород США.
У 1965 році Гелен Келлер було обрано до Залу Жіночої Слави.
У мистецтві та культурі
Історія Гелен Келер та її наставниці лягла в основу знаменитої п'єси Вільяма Гібсона «Створила диво» (1959 рік), екранізованої в 1962 році. П'єсу часто ставили в театрах.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Online Biographical Dictionary of the Woman Suffrage Movement in the United States / T. Dublin, K. K. Sklar — Alexander Street Press.
- https://cambridgehistoricalcommission.wordpress.com/2019/07/01/helen-keller-in-cambridge/
- CONOR.Sl
- . www.wikiwand.com. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
- Carter, Jimmy. Proclamation 4767. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
- . Encyclopedia of Alabama (англ.). Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
- . www.writersforum.org (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 15 лютого 2020.
Посилання
- Alabama Women's Hall of Fame [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Alabama Writers Hall of Fame, 2015 [ 24 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Keller U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Gelena Ge len A dams Ke ller angl Helen Adams Keller 27 chervnya 1880 Taskambiya shtat Alabama 1 chervnya 1968 amerikanska pismennicya politichna aktivistka gromadska diyachka i vikladachka pionerka kinematografa Socialistichna ta hristiyanska feministka Istoriya Keller ta yiyi vchitelki j podrugi Enn Sallivan stala vidomoyu zavdyaki avtobiografiyi Keller Istoriya mogo zhittya i yiyi adaptaciyah na ekrani ta sceni Stvorila divo Sogodni u misci yiyi narodzhennya v Taskambiyi znahoditsya muzej sho sponsoruye Den Gelen Keller 19 chervnya 1980 roku na 100 richni rokovini 39 j prezident SShA Dzhimmi Karter ukazom 4767 viznav dosyagnennya Keller ta oficijno progolosiv 27 chervnya togo zh roku Dnem Gelen Keller Gelen Kellerangl Helen Adams KellerIm ya pri narodzhenniangl Helen Adams KellerNarodilasya27 chervnya 1880 1880 06 27 1 2 Taskambiya Alabama SShAPomerla1 chervnya 1968 1968 06 01 1 2 87 rokiv Iston hvorobaPohovannyaWashington National Cathedral 4 Krayina SShA 5 Misce prozhivannyad 6 d 6 Diyalnistpismennicya oratorka eseyistka politichna aktivistka profspilkova diyachka antivoyenna aktivistka uchasnicya Zhinochogo socialno politichnogo soyuzu movoznavicya avtobiografkaGaluzesejAlma materKoledzh Redkliff Garvardskij universitet d i dNaukovij stupinbakalavr mistectvVchiteliEnn SallivanZnannya movanglijska 1 7 ChlenstvoIndustrialni robitniki svitu Amerikanska akademiya mistectv ta literaturi i d 5 Roki aktivnosti1903 1961Magnum opusd i dPartiyaSocialistichna partiya AmerikiKonfesiyadBatkodMatidRodichidAvtografNagorodiNacionalna zala slavi zhinok 1973 d 1971 d 2006 d 2010 IMDbID 0445656Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Chlenkinya Socialistichnoyi partiyi Ameriki j organizaciyi Industrialni robitniki svitu vistupala za viborche pravo dlya zhinok prava robitnikiv socializm antimilitarizm Vklyuchena do Zali slavi zhinok Alabami u 1971 roci pershij rik jogo zasnuvannya ta bula odnoyu z 12 osib vklyuchenih do Zalu slavi pismennikiv Alabami u 2015 roci ZhittyepisNarodilasya 27 chervnya 1880 v mayetku Taskambiya Alabama v sim yi kapitana Artura Kellera i Kejt Adams Keller U pershi pivtora roku zhittya bula zvichajnoyu zdorovoyu ditinoyu poki u 19 misyaciv yiyi ne urazila hvoroba yaku likari viznachili yak gostre zakuporennya sudin shlunochkiv golovnogo mozku Jmovirno mova jshla pro meningit z tyazhkimi uskladnennyami Hvoroba trivala nedovgo prote pozbavila Gelen sluhu i zoru Do semi rokiv vona pridumala ponad 60 riznih znakiv shob spilkuvatisya z sim yeyu Gelen Keller u 8 richnomu vici zi svoyeyu vchitelkoyu Enn Sallivan U 1886 roci mati Gelen nadihnulasya prikladom uspishnogo navchannya slipogluhoyi Lori Bridzhman opisanoyi Charlzom Dikkensom u Amerikanskih zapiskah virushila v Baltimor do likarya sho specializuvavsya na problemah slipogluhih Vin poznajomiv yiyi z naukovcem i vinahidnikom Aleksandrom Bellom yakij pracyuvav z gluhimi ditmi Bell poradiv batkam Gelen zv yazatisya z Mihayilom Anagnosom direktorom Shkoli Perkinsa dlya slipih v Bostoni Massachusets v yakij ranishe navchalasya Bridzhman Shkola vidilila dlya Gelen 20 richnu vchitelku Enn Sallivan sho j sama mala rozlad zoru Yihnya zustrich vidkrila period spilnoyi roboti trivalistyu u 49 rokiv Sallivan vimagala u batka shob divchinku izolyuvali vid reshti chleniv sim yi v malenkomu budinku v sadu Yiyi pershim zavdannyam bulo vseliti Gelen ponyattya pro disciplinu Proriv u spilkuvanni z neyu trapivsya koli Gelen odnogo razu zrozumila sho osoblivi dotiki Enn do yiyi ruki yaki ta zdijsnyuvala oblivayuchi yiyi ruku holodnoyu vodoyu oznachayut ponyattya voda Pislya cogo Gelen vimagala dedali novih nazv dlya poznachennya predmetiv sho otochuvali yiyi vklyuchayuchi darovanu lyalku U 1890 roci koli Gelen vipovnilosya 10 rokiv yij rozpovili istoriyu pro slipogluhu divchinku z Norvegiyi Ragnhild Kaata yaka zmogla navchitisya govoriti Ce nadihnulo yiyi i pid kerivnictvom Sallivan Gelen navchilasya osmisleno dumati ta govoriti za metodom Tadomi torkayuchis do gub lyudini sho govorit vona vidchuvala yih vibraciyu todi yak Sallivan poznachala bukvi na yiyi doloni Gelen takozh navchilasya chitati anglijskoyu francuzkoyu nimeckoyu greckoyu i latinoyu za metodom Brajlya Visha osvita 17 richna Gelen Keller chitaye po gubah Enn Sallivan U 1888 roci pochala vidviduvati zanyattya v Shkoli Perkinsa dlya slipih 1894 roku z Enn Salivan pereyihali do Nyu Jorka de stali vidviduvati Shkolu Rajta Gyumasona dlya gluhih U 1898 roci povernulisya do Massachusetsu de Keller vstupila v Kembridzku shkolu dlya divchat i nezabarom u 1900 roci otrimala dozvil na navchannya v Koledzhi Redkliff Chotirma rokami ranishe u travni 1896 roku Mark Tven i kapitalist biznesmen industrialist finansist i filantrop vpershe pobachili 16 litnyu Keller v Nyu Jorku v budinku pismennika redaktora Lourensa Guttena U 1900 roci Mark Tven shanuvalnik zdibnostej i obdarovanosti Keller zvernuvsya v listi do druzhini svogo druga Tven vidizvavsya pro Gelen yak pro divovizhnu ditinu i viraziv nadiyu sho yij ne dovedetsya zalishiti navchannya vnaslidok bidnosti Vin zaklikav Emil pogovoriti z Rodzhersom pogovoriti z reshtoyu glav Standard Ojl Genri ta Emil Rodzhers zabezpechili vishu osvitu dlya Gelen v Redkliffi a takozh pidtrimuvali yiyi bagato rokiv opislya shomisyachnoyu stipendiyeyu U 1904 roci 24 richna Keller na vidminno cum laude zakinchila Redkliff stavshi pershoyu slipogluhoyu lyudinoyu sho zdobula vishu osvitu Politichna aktivnistKeller zdobula svitovu slavu yak lektorka ta avtorka Vona zapam yatalasya yak advokatka tih hto z chislennih prichin stali nepracezdatnimi Bula sufrazhistkoyu pacifistkoyu opozicionerkoyu Vilsona radikalnoyu socialistkoyu i prihilniceyu zahodiv kontracepciyi U 1915 roci Keler zasnuvala Gelen Keller Interneshnl nepributkovu organizaciyu dlya zapobigannya slipoti U 1920 r dopomagala zasnovuvati Amerikanskij soyuz za gromadyanski svobodi angl American Civil Liberties Union ACLU Keller i Sallivan zdijsnili podorozh cherez 39 krayin vklyuchayuchi kilka vidvidin Yaponiyi de stali ulyublenicyami yaponciv Keller zustrichalasya z kozhnim amerikanskim prezidentom vid Grovera Klivlenda do Lindona Dzhonsona i bula podrugoyu bagatoh vidomih lyudej vklyuchayuchi Aleksandra Bella Charli Chaplina ta Marka Tvena Bilshu chastinu svogo zhittya Keler prisvyatila zbirannyu koshtiv dlya svoyeyi Amerikanskoyi Fundaciyi Slipih Napisala j opublikuvala ponad desyat knig pro sebe svoyi vidchuttya navchannya svitoglyad i rozuminnya religiyi sered yakih Svit v yakomu ya zhivu Shodennik Gelen Keller Vistupala za vklyuchennya slipogluhonimih v aktivne zhittya suspilstva Gelen Keller pomerla 1 chervnya 1968 roku za 26 dniv do svogo 88 richchya Panahida projshla u vashingtonskomu Nacionalnomu Sobori Urna z yiyi prahom vstanovlena v stini soboru tam zhe de pokoyitsya prah yiyi vchitelok Enn Sallivan i Polli Tompson NagorodiGelen Keller na 25 centovij moneti 14 veresnya 1964 roku Prezident SShA Lindon Dzhonson nagorodiv Gelen Keller Prezidentskoyu Medallyu Svobodi odniyeyu z dvoh najvishih civilnih nagorod SShA U 1965 roci Gelen Keller bulo obrano do Zalu Zhinochoyi Slavi U mistectvi ta kulturiIstoriya Gelen Keler ta yiyi nastavnici lyagla v osnovu znamenitoyi p yesi Vilyama Gibsona Stvorila divo 1959 rik ekranizovanoyi v 1962 roci P yesu chasto stavili v teatrah PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Online Biographical Dictionary of the Woman Suffrage Movement in the United States T Dublin K K Sklar Alexander Street Press d Track Q66663817d Track Q8031363d Track Q4720170d Track Q7789072d Track Q27450539 https cambridgehistoricalcommission wordpress com 2019 07 01 helen keller in cambridge CONOR Sl d Track Q16744133 www wikiwand com Arhiv originalu za 15 lyutogo 2020 Procitovano 15 lyutogo 2020 Carter Jimmy Proclamation 4767 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2020 Procitovano 15 lyutogo 2020 Encyclopedia of Alabama angl Arhiv originalu za 22 lyutogo 2020 Procitovano 15 lyutogo 2020 www writersforum org angl Arhiv originalu za 24 lipnya 2017 Procitovano 15 lyutogo 2020 PosilannyaAlabama Women s Hall of Fame 22 lyutogo 2020 u Wayback Machine Alabama Writers Hall of Fame 2015 24 lipnya 2017 u Wayback Machine