Геледі — африканська держава на Африканському Розі, що існувала з кінця XVII ст. Успішно протистояла міграції племен оромо. Досягла найбільшого піднесення у 1840-х роках. 1910 року приєднано до Італійського Сомалі.
سلالة غلدي султанат Геледі | ||||
| ||||
Столиця | Афгуйе | |||
Мови | арабська, сомалі | |||
Релігії | іслам | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | кін. XVII ст. | |||
- Ліквідовано | 1910 | |||
Історія
Наприкінці XVII ст. після розпаду Аджуранського султанату утворилося декілька держав. Сомалійські клани Сілкіс і Рахавейн почали боротьбу між собою за західні області колишнього Аджурану. Аджуранський полководець , голована Раханвейн, зумів здобути перемогу, заснувавши султанат Геледі. В подальшому було підкорено сомалійські клани хавіе та шикхаал, підклан бімаал клану дір.
Наступний султан зміцнив військо, провівши мілітарізацію держави. було споруджено численні форти та забезпечено захист караванних шляхів. Також відбито напади племен оромо. За цим очищено від арабських піратів підконтрольні води. Все це сприяло поліпшеню торгівлі, наповненості скарбниці.
Найбільшого піднесення держава досягла за панування султана , що продовжив зміцнювати військо та розвивати землеробства, ремісництво та торгівлю. Йому вдалося стати фактичним правителем Могадішо при номінальному пануванні занзібарського султанату. Водночас стикнувся з повстанням в Бардере, де було шейхом Ібрагімом Ябору ще 1819 року створено незалежну державу (джамаат) та оголошено джихад. Конфлікти з ним почалися у 1836 році, які переросли у відкриту війну 1840 року. Лише 1843 року, зібравши 40-тисячне військо, султану вдалося перемогти супротивника, знищивши джамаат. В подальшому вдалося придушити повстання клані маджиртин і бімаал в 1846—1847 роках.
Наступний султан успішно збільшував вплив держави уздовж східноафриканського узбережжя на південь, обмеживши реальний вплив занзібарського султанату, зокрема встановлено владу над важливим портом Ламу.
Султан стикнувся з зазіханням британців, італійців та ефіопів на свої землі. Спочатку вдалося завдати поразки ефіопському війську у битві біля Лууки. Проте султан не міг завадити британцям зайняти Ламі, а італійцям — Могадішо. У 1905 році розпочато перемови з мулою Саїдом мухаммадом, головою Держави дервішів, про спільні дії проти європейців. Проте це особистісті конфлікти союзу не відбулося. 1908 року було визнано італійський протекторат. Проти цього виступив шейх Увес аль-бараві, але його повстання було швидко придушено італійцями. 1910 року після смерті Османа Ахмада його володіння було приєднано до Італійського Сомалі.
Територія
Оховлював долину річки Джубба, простягався до частини річки Уебі-Шабелле.
Устрій
Султани з династії Гобрун мали вищу політичну, військову, релігійну та судову владу. Він спирався на раді ахіяарів (видатних старійшин). На місцях керували малаки і іслави (вожді племен). Релігійними справами опікувалися імами та шейхи. Основними містами керували брати або сини правлячого султана.
Султани
- (1690-ті—1750-ті)
- (1750-ті—1828)
- (1828—1848)
- (1848—1878)
- (1878—1910)
Суспільство
На чолі стояв султан разом з родиною та усім кланом Геледі. Далі йшли шляхта (поділялася на аристократів та місцевих вождів), простолюдини та раби (належали переважно банту і оромо).
Економіка
Основу тривалий час становили ремісництво, скотарство, землеробство і торгівля. З часом перевагу здобуло плантаторське землеробство, де використовувалася рабська праця. Вирощували у значній кількості зернові, бавовник, кукурудзу, сорго, фрукти та овочі, банани, манго, цукрову тростину. При цьому вирощування великої і дрібної худоби було відсуненоо на другий план.
Султанат контролював розгалужену торгову мережу, торгуючи з Аравією, Персією, державою Каффа (в середині континенту) Індією, Близьким Сходом, Занзібаром, Пате, домінуючи у східноафриканській торгівлі. Вивозили харчі, рабів, худобу, птахів, слонову кістку, бавовну, залізо, золото. Особливо значним був експорт зернових у XIX ст., завдяки чому землі Геледі називали Зерновим узбережжям Ємену. З глибин Африки до портів султанату привозили страусове пір'я, шкури леопарда та алое. Основним портом була Барава. В часи піднесення в середині XIX ст. султанат контролював порти Кісмайо, Ламу, Марка і Могадішо.
міста були центрами ремісницького виробництва. Насамперед розвивалося ткацтво, шевське виробництво, виготовлення посуду, ювелірна справа.
В державі карбувалася власна монета.
Військо
В мирний час становило 20 тис. вояків. які поділялися на кінноту та піхоту. З початком бойових дій збільшувалося до 50 тис. На озброєні перебували гвінтівки та гармати. Було зведено численні кам'яні укріплення, щоб забезпечити прихисток армії у внутрішніх та прибережних районах. У кожній провінції солдати перебували під наглядом військового командира (малааха). Існував флот для охорони узбережжя.
Воякам-ветеранам виплачувалася пенсія та надавали земельні маєтки, де вони облаштовували плантації.
Джерела
- Luling, Virginia (2002). Somali Sultanate: the Geledi city-state over 150 years. Transaction Publishers. ().
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geledi afrikanska derzhava na Afrikanskomu Rozi sho isnuvala z kincya XVII st Uspishno protistoyala migraciyi plemen oromo Dosyagla najbilshogo pidnesennya u 1840 h rokah 1910 roku priyednano do Italijskogo Somali سلالة غلدي sultanat Geledi kin XVII st 1910 Geledi istorichni kordoni na karti Stolicya Afguje Movi arabska somali Religiyi islam Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano kin XVII st Likvidovano 1910IstoriyaNaprikinci XVII st pislya rozpadu Adzhuranskogo sultanatu utvorilosya dekilka derzhav Somalijski klani Silkis i Rahavejn pochali borotbu mizh soboyu za zahidni oblasti kolishnogo Adzhuranu Adzhuranskij polkovodec golovana Rahanvejn zumiv zdobuti peremogu zasnuvavshi sultanat Geledi V podalshomu bulo pidkoreno somalijski klani havie ta shikhaal pidklan bimaal klanu dir Nastupnij sultan zmicniv vijsko provivshi militarizaciyu derzhavi bulo sporudzheno chislenni forti ta zabezpecheno zahist karavannih shlyahiv Takozh vidbito napadi plemen oromo Za cim ochisheno vid arabskih pirativ pidkontrolni vodi Vse ce spriyalo polipshenyu torgivli napovnenosti skarbnici Najbilshogo pidnesennya derzhava dosyagla za panuvannya sultana sho prodovzhiv zmicnyuvati vijsko ta rozvivati zemlerobstva remisnictvo ta torgivlyu Jomu vdalosya stati faktichnim pravitelem Mogadisho pri nominalnomu panuvanni zanzibarskogo sultanatu Vodnochas stiknuvsya z povstannyam v Bardere de bulo shejhom Ibragimom Yaboru she 1819 roku stvoreno nezalezhnu derzhavu dzhamaat ta ogolosheno dzhihad Konflikti z nim pochalisya u 1836 roci yaki pererosli u vidkritu vijnu 1840 roku Lishe 1843 roku zibravshi 40 tisyachne vijsko sultanu vdalosya peremogti suprotivnika znishivshi dzhamaat V podalshomu vdalosya pridushiti povstannya klani madzhirtin i bimaal v 1846 1847 rokah Nastupnij sultan uspishno zbilshuvav vpliv derzhavi uzdovzh shidnoafrikanskogo uzberezhzhya na pivden obmezhivshi realnij vpliv zanzibarskogo sultanatu zokrema vstanovleno vladu nad vazhlivim portom Lamu Sultan stiknuvsya z zazihannyam britanciv italijciv ta efiopiv na svoyi zemli Spochatku vdalosya zavdati porazki efiopskomu vijsku u bitvi bilya Luuki Prote sultan ne mig zavaditi britancyam zajnyati Lami a italijcyam Mogadisho U 1905 roci rozpochato peremovi z muloyu Sayidom muhammadom golovoyu Derzhavi dervishiv pro spilni diyi proti yevropejciv Prote ce osobististi konflikti soyuzu ne vidbulosya 1908 roku bulo viznano italijskij protektorat Proti cogo vistupiv shejh Uves al baravi ale jogo povstannya bulo shvidko pridusheno italijcyami 1910 roku pislya smerti Osmana Ahmada jogo volodinnya bulo priyednano do Italijskogo Somali TeritoriyaOhovlyuvav dolinu richki Dzhubba prostyagavsya do chastini richki Uebi Shabelle UstrijSultani z dinastiyi Gobrun mali vishu politichnu vijskovu religijnu ta sudovu vladu Vin spiravsya na radi ahiyaariv vidatnih starijshin Na miscyah keruvali malaki i islavi vozhdi plemen Religijnimi spravami opikuvalisya imami ta shejhi Osnovnimi mistami keruvali brati abo sini pravlyachogo sultana Sultani 1690 ti 1750 ti 1750 ti 1828 1828 1848 1848 1878 1878 1910 SuspilstvoNa choli stoyav sultan razom z rodinoyu ta usim klanom Geledi Dali jshli shlyahta podilyalasya na aristokrativ ta miscevih vozhdiv prostolyudini ta rabi nalezhali perevazhno bantu i oromo EkonomikaOsnovu trivalij chas stanovili remisnictvo skotarstvo zemlerobstvo i torgivlya Z chasom perevagu zdobulo plantatorske zemlerobstvo de vikoristovuvalasya rabska pracya Viroshuvali u znachnij kilkosti zernovi bavovnik kukurudzu sorgo frukti ta ovochi banani mango cukrovu trostinu Pri comu viroshuvannya velikoyi i dribnoyi hudobi bulo vidsunenoo na drugij plan Sultanat kontrolyuvav rozgaluzhenu torgovu merezhu torguyuchi z Araviyeyu Persiyeyu derzhavoyu Kaffa v seredini kontinentu Indiyeyu Blizkim Shodom Zanzibarom Pate dominuyuchi u shidnoafrikanskij torgivli Vivozili harchi rabiv hudobu ptahiv slonovu kistku bavovnu zalizo zoloto Osoblivo znachnim buv eksport zernovih u XIX st zavdyaki chomu zemli Geledi nazivali Zernovim uzberezhzhyam Yemenu Z glibin Afriki do portiv sultanatu privozili strausove pir ya shkuri leoparda ta aloe Osnovnim portom bula Barava V chasi pidnesennya v seredini XIX st sultanat kontrolyuvav porti Kismajo Lamu Marka i Mogadisho mista buli centrami remisnickogo virobnictva Nasampered rozvivalosya tkactvo shevske virobnictvo vigotovlennya posudu yuvelirna sprava V derzhavi karbuvalasya vlasna moneta VijskoV mirnij chas stanovilo 20 tis voyakiv yaki podilyalisya na kinnotu ta pihotu Z pochatkom bojovih dij zbilshuvalosya do 50 tis Na ozbroyeni perebuvali gvintivki ta garmati Bulo zvedeno chislenni kam yani ukriplennya shob zabezpechiti prihistok armiyi u vnutrishnih ta priberezhnih rajonah U kozhnij provinciyi soldati perebuvali pid naglyadom vijskovogo komandira malaaha Isnuvav flot dlya ohoroni uzberezhzhya Voyakam veteranam viplachuvalasya pensiya ta nadavali zemelni mayetki de voni oblashtovuvali plantaciyi DzherelaLuling Virginia 2002 Somali Sultanate the Geledi city state over 150 years Transaction Publishers ISBN 0 7658 0914 1