Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ге́лдернське ге́рцогство (нім. Herzogtum Geldern, нід. Hertogdom Gelre, фр. Duché de Gueldre) — герцогство у Нижніх Землях, зі столицею у Гельдерні, що існувало в 1339—1795 роках. Охоплювало незначні терени у сучасних нідерландських провінціях Гелдерланд та Лімбург й німецькій землі Північний Рейн-Вестфалія. Засноване на основі Священної Римської імперії. 1393 року уклало унію із . 1473 року успадковане Бургундським герцогством, 1482 року — австрійськими Габсбургами, а 1556 року — іспанськими Габсбургами. 1581 року розділене між Священною Римською імперією і Республікою Об'єднаних провінцій Нідерландів. Входило до складу католицьких Південних Нідерландів. 1795 року ліквідоване французькими революційними військами.
| Гелдернське герцогство нім. Herzogtum Geldern нід. Hertogdom Gelre фр. Duché de Gueldre | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Гельдерн | ||||
| Мови | валонська | ||||
| Форма правління | монархія | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1339 | ||||
| - Ліквідовано | 1795 | ||||
| |||||
Назва
Назва герцогства походить від назви німецького міста Гельдерн, правителі якого отримали від імператора у 1079 році титул графа, а у 1339 році — герцога. Територіальна експансія вниз Рейном та Маасом тривала до 1288 року, коли граф Гельдернський зазнав поразки у кривавій за володіння Лімбургом.
Географія
Північним кордоном герцогство виходило біля ганзейського міста Гардервейк до морської затоки Зейдерзе. Воно поділялось на чверті з центрами в Арнемі, Неймегені, Зютфені й Рурмонді. Південна (рурмондська) чверть періодами являла собою анклав, відокремлений від решти чвертей герцогствами Клевським та Брабантським. Ця чверть з півдня межувала з Кельнським архієпископством і .
Історія
19 березня 1339 року граф Гелре Рейнольд II з дому Вассенбергів отримав від імператора Людовика IV титули «герцога Гелре і графа Цютфена» та імперського князя. Це стало можливим завдяки заслугам Рейнольда ІІ як посередника між імператором Людовиком IV, який був одружений з Маргаритою Голландською, та королем Англії Едуардом III, що був братом другої дружини Рейнольда ІІ.
Династія володарів Гелре Вассенбергів вимерла 1371 року. 24 серпня 1371 року герцог Гелре і граф Цютфена (з 1361 р.) Едуард II помер від ран в битві при Бесвайлері. Він не був одруженим і не мав дітей. Герцогом Гелре став його брат Рейнольд III, однак він також помер 4 грудня 1371 року, не залишивши спадкоємців.
Почалась війна за Спадщину Гелре, що тривала з 1371 до 1379 року. Претендентками на трон герцогства стали дві сестри колишніх володарів та дочки Рейнольда II: Матільда, дружина графа Жана II де Блуа-Шатільон та Марія, дружина Вільгельма II. Фактичне управління герцогством знаходилось в руках місцевих дворян , які носили титул штатгальтерів, або регентів. Війна тривала вісім років з перемінним успіхом, поки прихильники Марії не перемогли. 1379 року син герцога Юліха Вільгельма ІІ та Марії, під ім'ям , став герцогом Гелре; а з 1393 також став герцогом Юліха під ім'ям Вільгельм ІІІ. Гелдернське герцогство перебувало в особистій унії з Юліхом.
В той час Гелдернське герцогство брало активну участь в політичному житті всієї Європи. Спільно з Тевтонським орденом в 1383, 1388 і 1393 роках Гельдерн брав участь в Хрестових походах проти балтів та північних слов'ян. Проводились лицарські турніри та розвивалось мистецтво.
Герцог Гелдернський та Юліський контролював важливий шлях Франкфурт — Ахен, а 1400 року Вільгельм І завадив королю Німеччини Рупрехту отримати титул Імператора Священнїй Римської імперії. Того ж року приєднав до Гельдерна місто Куйк, а до Юліха Борн, Ейскірхен, Зітард, Бослар, Альденховен, Граве, Мілен, Вальдфейхт та Гангельт.
1402 року, після смерті Вільгельма І, який не мав дітей, герцогом Гелдернським і Юліським став його брат . 1423 р. Рейнольд IV помер також не залишивши прямих спадкоємців. На трон претендували внучатий племінник та інший родич Адольф фон Юліх-Берг. Почалась чергова боротьба за Гелдернський спадок. Династична унія Гельдерна з Юліхом була розірвана. Імператор передав титул герцога Гелдернського Арнольду Егмонту, а герцогом Юліха став Адольф.
Гельдер перейшов до дому Егмонда, який отримав визнання його титулу від імператора Сигізмунда Люксембурга, але не зміг уникнути боротьби і міжусобного конфлікту, та тиску, який наростав через експансіоністські наміри правителів Бургундського герцогства.
Арнольд Егмонт видав дочку Марію за шотландського короля Якова II, але не зміг захистити свої володіння від претензій короля Карла I Сміливого, який змусив його 1471 року передати Гельдерн бургундській короні.
Після загибелі Карла його володіння відійшли до імператора Максиміліана I, який великодушно повернув Гельдерн Адольфу Егмонту. Його син Карл помер 1538 року, лишивши безліч дітей, але серед них жодного, народженого у шлюбі. Найближчим спадкоємцем згаслого роду Егмонтів був герцог Лотарингії, однак імператор Карл V на 5 років передав герцогство у володіння , а у 1543 році скасував волю діда й окупував Гельдерн як законний спадкоємець Карла Сміливого. По його смерті герцогство увійшло до складу Іспанських Нідерландів.
Під час Восьмидесятилітньої війни три чверті Гелдернського герцогства виступили на боці Об'єднаних провінцій Нідерландів та влились до їх складу, а верхня (рурмондська) чверть зберегла відданість іспанській короні. За Утрехтським миром (1713) ця чверть була розподілена між Пруссією (міста Гельдерн, Фірзен, Горст, ), Нідерландами (Монтфорт, Венло, ), Австрією (Рурмонд, Нідеркрюхтен, Верт) та Юліх-Клеве-Бергом (Еркеленц). Сучасні кордони було встановлено 1815 року на Віденському конгресі.
Державний устрій
Герцоги
- 1790—1792: Леопольд II (імператор Священної Римської імперії)
Геральдика
-
![image]()
До 1236 -
![image]()
1236-1276 -
![image]()
Після 1393
Бібліографія
- Meester, G. A. de. Geschiedenis van de staten van Gelderland, van den oorsprong tot heden. 2 Bände. Harderwijk: Wedding, 1864.
- Spaen La Lecq, Willem Anne van. Historie van Gelderland. Altheer, Utrecht 1814.
- Ferber, Heinrich. Kurze Geschichte des Herzogthums Geldern für Schule und Hau: herausgegeben bei Gelegenheit der 150jährigen Jubelfeier der Einverleibung des Herzogthums Geldern in das Königreich Preußen. Wesel: Bagel, 1863.
- Herzogtum Geldern. Verlag des Historischen Vereins für Geldern und Umgegend, Geldern 2001.
- Hantsche, I. Geldern-Atlas. Karten und Texte zur Geschichte eines Territoriums. Geldern: Historischer Verein für Geldern und Umgegend, 2003.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гелдернське герцогство
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Geldern znachennya Ge ldernske ge rcogstvo nim Herzogtum Geldern nid Hertogdom Gelre fr Duche de Gueldre gercogstvo u Nizhnih Zemlyah zi stoliceyu u Gelderni sho isnuvalo v 1339 1795 rokah Ohoplyuvalo neznachni tereni u suchasnih niderlandskih provinciyah Gelderland ta Limburg j nimeckij zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya Zasnovane na osnovi Geldernskogo grafstva Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1393 roku uklalo uniyu iz Yulihskim gercogstvom 1473 roku uspadkovane Burgundskim gercogstvom 1482 roku avstrijskimi Gabsburgami a 1556 roku ispanskimi Gabsburgami 1581 roku rozdilene mizh Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu i Respublikoyu Ob yednanih provincij Niderlandiv Vhodilo do skladu katolickih Pivdennih Niderlandiv 1795 roku likvidovane francuzkimi revolyucijnimi vijskami Geldernske gercogstvo nim Herzogtum Geldern nid Hertogdom Gelre fr Duche de Gueldre 1339 1795 Prapor Gerb Geldernu istorichni kordoni na kartiGeldern 1350 Stolicya Geldern Movi valonska Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1339 Likvidovano 1795 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geldernske gercogstvo Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 3 Istoriya 4 Derzhavnij ustrij 4 1 Gercogi 5 Geraldika 6 Bibliografiya 7 PosilannyaNazvared Nazva gercogstva pohodit vid nazvi nimeckogo mista Geldern praviteli yakogo otrimali vid imperatora u 1079 roci titul grafa a u 1339 roci gercoga Teritorialna ekspansiya vniz Rejnom ta Maasom trivala do 1288 roku koli graf Geldernskij zaznav porazki u krivavij bitvi pid Vorringenom za volodinnya Limburgom Geografiyared Pivnichnim kordonom gercogstvo vihodilo bilya ganzejskogo mista Gardervejk do morskoyi zatoki Zejderze Vono podilyalos na chverti z centrami v Arnemi Nejmegeni Zyutfeni j Rurmondi Pivdenna rurmondska chvert periodami yavlyala soboyu anklav vidokremlenij vid reshti chvertej gercogstvami Klevskim ta Brabantskim Cya chvert z pivdnya mezhuvala z Kelnskim arhiyepiskopstvom i Yulih Berzkim gercogstvom Istoriyared 19 bereznya 1339 roku graf Gelre Rejnold II z domu Vassenbergiv otrimav vid imperatora Lyudovika IV tituli gercoga Gelre i grafa Cyutfena ta imperskogo knyazya Ce stalo mozhlivim zavdyaki zaslugam Rejnolda II yak poserednika mizh imperatorom Lyudovikom IV yakij buv odruzhenij z Margaritoyu Gollandskoyu ta korolem Angliyi Eduardom III sho buv bratom drugoyi druzhini Rejnolda II Dinastiya volodariv Gelre Vassenbergiv vimerla 1371 roku 24 serpnya 1371 roku gercog Gelre i graf Cyutfena z 1361 r Eduard II pomer vid ran v bitvi pri Besvajleri Vin ne buv odruzhenim i ne mav ditej Gercogom Gelre stav jogo brat Rejnold III odnak vin takozh pomer 4 grudnya 1371 roku ne zalishivshi spadkoyemciv Pochalas vijna za Spadshinu Gelre sho trivala z 1371 do 1379 roku Pretendentkami na tron gercogstva stali dvi sestri kolishnih volodariv ta dochki Rejnolda II Matilda druzhina grafa Zhana II de Blua Shatilon ta Mariya druzhina gercoga Yuliha Vilgelma II Faktichne upravlinnya gercogstvom znahodilos v rukah miscevih dvoryan Egmontiv yaki nosili titul shtatgalteriv abo regentiv Vijna trivala visim rokiv z pereminnim uspihom poki prihilniki Mariyi ne peremogli 1379 roku sin gercoga Yuliha Vilgelma II ta Mariyi pid im yam Vilgelm I stav gercogom Gelre a z 1393 takozh stav gercogom Yuliha pid im yam Vilgelm III Geldernske gercogstvo perebuvalo v osobistij uniyi z Yulihom V toj chas Geldernske gercogstvo bralo aktivnu uchast v politichnomu zhitti vsiyeyi Yevropi Spilno z Tevtonskim ordenom v 1383 1388 i 1393 rokah Geldern brav uchast v Hrestovih pohodah proti baltiv ta pivnichnih slov yan Provodilis licarski turniri ta rozvivalos mistectvo Gercog Geldernskij ta Yuliskij kontrolyuvav vazhlivij shlyah Frankfurt Ahen a 1400 roku Vilgelm I zavadiv korolyu Nimechchini Ruprehtu otrimati titul Imperatora Svyashennyij Rimskoyi imperiyi Togo zh roku priyednav do Gelderna misto Kujk a do Yuliha Born Ejskirhen Zitard Boslar Aldenhoven Grave Milen Valdfejht ta Gangelt 1402 roku pislya smerti Vilgelma I yakij ne mav ditej gercogom Geldernskim i Yuliskim stav jogo brat Rejnold IV 1423 r Rejnold IV pomer takozh ne zalishivshi pryamih spadkoyemciv Na tron pretenduvali vnuchatij pleminnik Arnold Egmont ta inshij rodich Adolf fon Yulih Berg Pochalas chergova borotba za Geldernskij spadok Dinastichna uniya Gelderna z Yulihom bula rozirvana Imperator peredav titul gercoga Geldernskogo Arnoldu Egmontu a gercogom Yuliha stav Adolf Gelder perejshov do domu Egmonda yakij otrimav viznannya jogo titulu vid imperatora Sigizmunda Lyuksemburga ale ne zmig uniknuti borotbi i mizhusobnogo konfliktu ta tisku yakij narostav cherez ekspansionistski namiri praviteliv Burgundskogo gercogstva Arnold Egmont vidav dochku Mariyu za shotlandskogo korolya Yakova II ale ne zmig zahistiti svoyi volodinnya vid pretenzij korolya Karla I Smilivogo yakij zmusiv jogo 1471 roku peredati Geldern burgundskij koroni Pislya zagibeli Karla jogo volodinnya vidijshli do imperatora Maksimiliana I yakij velikodushno povernuv Geldern Adolfu Egmontu Jogo sin Karl pomer 1538 roku lishivshi bezlich ditej ale sered nih zhodnogo narodzhenogo u shlyubi Najblizhchim spadkoyemcem zgaslogo rodu Egmontiv buv gercog Lotaringiyi odnak imperator Karl V na 5 rokiv peredav gercogstvo u volodinnya Klevskogo domu a u 1543 roci skasuvav volyu dida j okupuvav Geldern yak zakonnij spadkoyemec Karla Smilivogo Po jogo smerti gercogstvo uvijshlo do skladu Ispanskih Niderlandiv Pid chas Vosmidesyatilitnoyi vijni tri chverti Geldernskogo gercogstva vistupili na boci Ob yednanih provincij Niderlandiv ta vlilis do yih skladu a verhnya rurmondska chvert zberegla viddanist ispanskij koroni Za Utrehtskim mirom 1713 cya chvert bula rozpodilena mizh Prussiyeyu mista Geldern Firzen Gorst Venraj Niderlandami Montfort Venlo Eht Avstriyeyu Rurmond Niderkryuhten Vert ta Yulih Kleve Bergom Erkelenc Suchasni kordoni bulo vstanovleno 1815 roku na Videnskomu kongresi Derzhavnij ustrijred Gercogired 1790 1792 Leopold II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Geraldikared Dokladnishe Geldernskij gerbovnik nbsp Do 1236 nbsp 1236 1276 nbsp Pislya 1393Bibliografiyared Meester G A de Geschiedenis van de staten van Gelderland van den oorsprong tot heden 2 Bande Harderwijk Wedding 1864 Spaen La Lecq Willem Anne van Historie van Gelderland Altheer Utrecht 1814 Ferber Heinrich Kurze Geschichte des Herzogthums Geldern fur Schule und Hau herausgegeben bei Gelegenheit der 150jahrigen Jubelfeier der Einverleibung des Herzogthums Geldern in das Konigreich Preussen Wesel Bagel 1863 Herzogtum Geldern Verlag des Historischen Vereins fur Geldern und Umgegend Geldern 2001 Hantsche I Geldern Atlas Karten und Texte zur Geschichte eines Territoriums Geldern Historischer Verein fur Geldern und Umgegend 2003 Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geldernske gercogstvo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geldernske gercogstvo amp oldid 44233592