Гекато або Гекатон Родоський (грец. Ἑκάτων ; бл. 100 р. до н. Е.) — давньогрецький філософ-стоїк.
Гекатон з Родосу | ||||
---|---|---|---|---|
дав.-гр. Ἑκάτων | ||||
Народження | 2 століття до н. е. Родос, Османська імперія | |||
Смерть | 2 століття до н. е. | |||
Знання мов | ||||
Діяльність | ||||
Літературний напрям | стоїцизм | |||
Вчителі | Панетій | |||
Історичний період | елліністичний період | |||
| ||||
Гекатон був родом з Родосу та учнем Панеція, але про його життя не відомо нічого іншого. Ймовірно був видатним стоїком того періоду.
Праці
Гекатон був продуктивним письменником, але його твори не збереглись, навіть фрагментарно. Діоген Лаертіус згадує шість трактатів, написаних Гекатоном:
- Περὶ ἀγαθῶν — Про товари; щонайменше у дев'ятнадцяти книгах.
- Περὶ ἀρετῶν — Про чесноти .
- Περὶ παθῶν — Про пристрасті .
- Περὶ τελῶν — Про закінчення .
- Περὶ παραδόξων — Про парадокси; щонайменше у тринадцяти книгах.
- Χρεῖαι — Максими .
Цицерон пише, що Гекато також написав працю «Про обов'язки» (лат. De Officiis), присвячений Квінту Туберо. Гекато також часто згадується Сенекою-молодшим у його трактаті «De Beneficiis». Сенека також цитує Гекато в Моральних листах до Луцілія ;
Вчення
За твердженнями Діогена, Гекато розділив чесноти на два види, ті, що базуються на наукових інтелектуальних принципах (тобто мудрість і справедливість), і ті, що не мають такої основи (наприклад, поміркованість і наслідкове здоров'я та бадьорість). Як і раніше стоїки, Клеанф і Хрісіппа, Гекатон також вважав, що чеснота може бути дисципліною, яку викладатають.
Цицерон показує, що його дуже цікавили казуїстичні питання, як, наприклад, чи може бути виправданий добрий чоловік, який отримав монету, яку він знав як погану, якщо передав її іншому. Загалом, він схильний розглядати власні інтереси як найкращий критерій. Це він модифікує, пояснюючи, що власні інтереси засновані на життєвих стосунках; людині потрібні гроші заради своїх дітей, своїх друзів та держави, загальне процвітання якої залежить від багатства її громадян:
«Обов'язком мудрої людини є піклування про свої приватні інтереси, водночас не роблячи нічого, що суперечить цивільним звичаям, законам та установам. Але це залежить від нашої мети у пошуку процвітання; адже ми прагнемо бути багатими не лише для себе, а для своїх дітей, родичів, друзів і, перш за все, для своєї країни. Бо приватні статки людей є багатством держави.»
Посилання
- Любкер Ф. Hecato // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 595.
- Любкер Ф. Panaetius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 978–979.
- Cicero, De Officiis, 3.15.
- Diogenes Laërtius, vii. 103, 101, 127, 125, 90, 110, 87, 102, 124, 26, 172, and vi. 4, 32, 95
Це незавершена стаття про філософа. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gekato abo Gekaton Rodoskij grec Ἑkatwn bl 100 r do n E davnogreckij filosof stoyik Gekaton z Rodosudav gr ἙkatwnNarodzhennya2 stolittya do n e Rodos Osmanska imperiyaSmert2 stolittya do n e Znannya movdavnogrecka movaDiyalnistpismennikLiteraturnij napryamstoyicizmVchiteliPanetijIstorichnij periodellinistichnij period Gekaton buv rodom z Rodosu ta uchnem Paneciya ale pro jogo zhittya ne vidomo nichogo inshogo Jmovirno buv vidatnim stoyikom togo periodu PraciGekaton buv produktivnim pismennikom ale jogo tvori ne zbereglis navit fragmentarno Diogen Laertius zgaduye shist traktativ napisanih Gekatonom Perὶ ἀga8ῶn Pro tovari shonajmenshe u dev yatnadcyati knigah Perὶ ἀretῶn Pro chesnoti Perὶ pa8ῶn Pro pristrasti Perὶ telῶn Pro zakinchennya Perὶ parado3wn Pro paradoksi shonajmenshe u trinadcyati knigah Xreῖai Maksimi Ciceron pishe sho Gekato takozh napisav pracyu Pro obov yazki lat De Officiis prisvyachenij Kvintu Tubero Gekato takozh chasto zgaduyetsya Senekoyu molodshim u jogo traktati De Beneficiis Seneka takozh cituye Gekato v Moralnih listah do Luciliya VchennyaZa tverdzhennyami Diogena Gekato rozdiliv chesnoti na dva vidi ti sho bazuyutsya na naukovih intelektualnih principah tobto mudrist i spravedlivist i ti sho ne mayut takoyi osnovi napriklad pomirkovanist i naslidkove zdorov ya ta badorist Yak i ranishe stoyiki Kleanf i Hrisippa Gekaton takozh vvazhav sho chesnota mozhe buti disciplinoyu yaku vikladatayut Ciceron pokazuye sho jogo duzhe cikavili kazuyistichni pitannya yak napriklad chi mozhe buti vipravdanij dobrij cholovik yakij otrimav monetu yaku vin znav yak poganu yaksho peredav yiyi inshomu Zagalom vin shilnij rozglyadati vlasni interesi yak najkrashij kriterij Ce vin modifikuye poyasnyuyuchi sho vlasni interesi zasnovani na zhittyevih stosunkah lyudini potribni groshi zaradi svoyih ditej svoyih druziv ta derzhavi zagalne procvitannya yakoyi zalezhit vid bagatstva yiyi gromadyan Obov yazkom mudroyi lyudini ye pikluvannya pro svoyi privatni interesi vodnochas ne roblyachi nichogo sho superechit civilnim zvichayam zakonam ta ustanovam Ale ce zalezhit vid nashoyi meti u poshuku procvitannya adzhe mi pragnemo buti bagatimi ne lishe dlya sebe a dlya svoyih ditej rodichiv druziv i persh za vse dlya svoyeyi krayini Bo privatni statki lyudej ye bagatstvom derzhavi PosilannyaLyubker F Hecato Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 595 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q1459210d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q45274928d Track Q656 Lyubker F Panaetius Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 978 979 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q45262183 Cicero De Officiis 3 15 Diogenes Laertius vii 103 101 127 125 90 110 87 102 124 26 172 and vi 4 32 95 Ce nezavershena stattya pro filosofa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi