Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гайдельбе́рзька шко́ла — друге покоління німецьких романтиків, виникла у Гайдельберзі. Школа характерна особливим зацікавленням проблемами вірувань, національної старовини, фольклорної творчості (брати Грімм, поет Йозеф фон Айхендорф, збирачі й упорядники видань народних пісень Ахім фон Арнім, Клеменс Брентано та ін.). Спираючись на міфологічні ідеї Шеллінга і братів Шлегелів (Август Вільгельм Шлегель, Фрідріх Шлегель), гайдельберзькі романтики остаточно сформулювали принципи першого наукового напрямку в фольклористиці і літературознавстві — міфологічної школи.
Представники
Виникнення та розвиток
Відразу після визволення від Наполеона почалася жорстока реакція, коли будь-які народні виступи пригнічувалися та будь-які ліберальні зміни зупинялися. Проблеми народу, його історії, співвідношення особи і суспільства все більш наполегливо давали про себе знати у творчості романтиків. Значна конкретність художнього мислення в порівнянні з творчістю романтиків 90-х років XVIII ст. характерна для Гофмана і Клейста, Арніма і Брентано і тісно пов'язана з постановкою в їх творчості нових проблем. В основі другого періоду лежить діяльність Гайдельберзького гуртка (1805—1806 рр.). Він складає якісно новий етап розвитку німецького романтизму. Повертається щирий інтерес до народної творчості, тому провідною в цей період стає народно-фольклорна течія.
Якщо єнці орієнтувалися на загально-людські інтереси, то гайдельбержці — на суто німецькі. Учасники гуртка з величезною цікавістю збирають, вивчають та видають пам'ятки народного мистецтва — книжки, пісні, казки. Найбільш видатною збіркою стала збірка народних пісень «Чарівний ріг хлопця» (1805 р.), що була укладена та видана Ахімом фон Арнімом і Клеменсом Брентано. Саме вони разом з Йозефом Герресом та деякими іншими письменниками й сформували у 1806 році Гайдельберзький гурток.
Другий том «Чарівного рога хлопця» було видано в 1808 році. У ній пісні були надруковані не цілком відповідаючи оригінальним текстам, а проходили декілька редакцій від авторів збірки. Так чином Арнім і Брентано заміняли архаїзми та діалектизми, змінювали рими та розміри, скорочували та доповнювали. Це спричинило жорстоку критику зі сторони сучасників. Однак, відредаговані тексти мали великий вплив на багатьох поетів-романтиків, включаючи Генріха Гейне.
Романтики гайдельберзької школи вважали, що сучасне мистецтво, що постало перед лицем соціальних і ідеологічних колізій наполеонівської епохи, отримає нові плідні імпульси від старонімецького мистецтва середньовіччя. Саме у такому сенсі «народні книги», як і взагалі народна поезія, набували для них особливої естетичної цінності, ставали зразком і джерелом для нової естетичної культури. Висунення гайдельбержцями проблеми народності мистецтва навіть в її реакційному аспекті означало, що в естетиці пізнього романтизму здійснився різкий перехід від літературного космополітизму ранніх романтиків, від їх літературної універсальності, «всемірності» до національних літературних традицій. Цей перехід був тісно пов'язаний з істотними змінами в розумінні гайдельбержцями суті художньої творчості в порівнянні з ранньоромантичною поетичною концепцією.
У ранньому романтизмі поезія трактувалася як художня творчість, цілком залежна від особи (таланту, здібностей) окремого поета. Поетичний твір, з погляду ранніх романтиків, — плотський, наочний прояв суб'єктивного творчого духу художника. На противагу цьому для пізніх романтиків поезія була несвідомою творчістю безособового і надкласового «народного духу», якогось народного цілого, що ідеалізується. Всі поетичні твори — пісні про Нібелунгів, стародавня німецька міфологія, старі та сучасні народні пісні — розумілися як вираз «творчого народного духу». В естетиці раннього романтизму крайній суб'єктивізм поетичної творчості поєднувався з історичним для літератури космополітизмом. Ранні романтики мали справу з літературою всіх часів і народів. Вони прагнули розробити історію всесвітньої літератури як єдиного процесу культурного розвитку людства. І лише відносно цієї світової історії літератури була можлива, з їхньої точки зору, розробка окремої, національної історії. У протилежність цьому для гайдельберзьких романтиків історичний розвиток виражається перш за все в своєрідних літературних формах окремих народів. Національна літературна традиція представляє для гайдельбержців вищу цінність, ніж всесвітня історія. Вся їхня увага направлена на те, щоб розкрити національну своєрідність старонімецької літератури. Звідси виникають й різні оцінки літератури Середньовіччя. Ранні романтики (наприклад, Новаліс в романі «Генріх фон Офтердінген») бачили золоте століття поезії в космополітичному Середньовіччі; для гайдельбержців середні віки були хранителями національного літературного минулого. Арнім і Брентано вивчали пам'ятки середньовічної літератури перш за все як зразки історичного вияву німецького поетичного «народного духу». Тому «нова естетична культура», до створення якої прагнули гайдельбержці, не носила суб'єктивного і в той же час всесвітнього універсального характеру, а була «історично обґрунтованою, національною, загальнонародною».
Так істотно змінився естетичний ідеал гайдельберзьких романтиків в порівнянні з раннім романтизмом братів Шлегелів, Новаліса, Тіка. Ідеалу «прогресивної універсальної поезії», крайньому суб'єктивізму і універсалізму гайдельбержці протиставили ідеал загальнонародної, історичної і національної культури. З одного боку, вони пов'язували свій естетичний ідеал з певною, національно-історичною основою (поезією німецького Середньовіччя), а з іншої — істотно обмежували поетичний геній, «прив'язуючи» його до національного цілого.
Піднесення народної поезії, характерне для початку естетичної культури гайдельбержців, знайшло своє віддзеркалення в концепції «природної поезії», висунутої і розробленої братами Якобом (1785—1863) і Вільгельмом (1786—1859) Гріммами. Поняття «природної поезії» використовували в своїй естетиці як Гердер, так і Гете. Гердер розумів під «природною поезією» народну поезію — епос, оповіді, казки, народні пісні. Гете (у Страсбурзький період) висловив думку, що і твори сучасних поетів можуть бути названі «природними», а не тільки поетична творчість народу у далекому минулому. У зв'язку з цим Гердер переглянув свою точку зору і в творі «Про Осіана і пісні стародавніх народів» (1773 р.) висловив думку, що відмінність між природною (або народною) поезією, з одного боку, та штучною поезією — з іншою, може носити лише якісний характер, а не генетично-історичний. Це означає, що з його точки зору природну поезію складають не тільки ті оповіді та пісні, що дійшли до нас з глибини століть. І сучасна поезія, якщо вона відповідає певним вимогам, може бути названа природною.
Я. Грімм в творі «Думки про те, як оповіді відносяться до поезії і історії» розвиває протилежну естетичну концепцію. Для нього відмінність між природною і штучною поезією визначається не якістю, а походженням і часом створення. Народна, або природна, поезія є продуктом не індивідуальної, а «колективної» творчості. Вона виникає на тому ступені розвитку суспільства, коли окремий індивід ще не виділився з суспільного цілого, як і останнє — з природи.
Характерним є те, що гріммівська концепція природної поезії викликала заперечення ранніх романтиків (А. Шлегель), які в своїй поетиці підкреслювали саме суб'єктивну сторону будь-якої творчості, у тому числі і народної. Концепція природної і штучної поезії, висунута братами Грімм, містила в собі ще один аспект, в якому виявився як її реакційний смисл, так і її ідейна спорідненість з ранньоромантичною естетикою. У ній обґрунтовувалося несвідоме зародження поетичної творчості, яка сполучає ранній і пізній романтизм в єдине естетичне ціле. На противагу раціоналістичній естетиці освіти в романтичному розумінні поетичної творчості акцент робиться на несвідомій (підсвідомій), ірраціональній його стороні, що виявляється в неясних мріяннях, баченнях, смутних уявленнях, томлінні поета. Характерне для ранньоромантичної естетики подвійне трактування проблеми відношення мистецтва і дійсності, тобто обґрунтування як відриву мистецтва від життя, так і сприйняття ним життєвої проблематики, — знайшла свій подальший розвиток і разом з тим певну модифікацію в пізньоромантичній естетиці. Саме романтичне неприйняття реальної дійсності багато в чому пояснює те особливе значення, яке ранні й пізні романтики давали музиці, виділяючи її зі всіх видів мистецтва. Вакенродер звеличив музику за її «темну і таємничу мову», за її здатність могутнім чином впливати на внутрішній, душевний стан людини і разом з тим передавати (утілювати в звуках) щонайменші відтінки цього стану, особливо «змішання радості й смутку, що часто зустрічається на життєвому шляху людини». Це відчуття не передається жодним з мистецтв настільки ж добре. Ще один видатний представник другого періоду романтизму, драматург й новеліст, Генріх фон Клейст. Його творчість найбільш послідовно та повно передає дух романтизму. Це художник не просто трагічний. Він художник катастрофічний. Трагічний розкол між лицарськими ілюзіями хлопця з аристократичної родини і суворою правдою дійсності призвів до подвійного самогубства (Клейст спочатку вбив свою наречену, а потім вистрелив у себе). Невипадково Гете казав: «Що до мене, то письменник цей… викликає завжди жах».
Важко уявити собі більш протилежних художників, ніж Гете й Клейст. Якщо для Гете античність завжди була осередком Прекрасного, то Клейст у своїй драмі «Пентиселея» руйнує цей ідеал. Проблема самотності людини, що так характерна вже для перших творів німецьких романтиків (наприклад, Тіка), знаходить чіткий вираз в творчості Клейста. Герой його драм та новел — самотня, замкнена в собі людина, штучно ізольована від суспільства. Тому внутрішній світ такої людини набуває перебільшено напруженого, ірраціонального, майже патологічного характеру. У центрі творів Клейста, як правило, виняткові події — щось дивне, незвичайне для автора є вираженням найбільш суттєвого в людях. І хоча фантастика не грає такої важливої роль в його творах, як наприклад в новелах та казках Гофмана і Тіка, події, які описує Клейст стоять на межі можливого та неможливого, вражають своєю неординарністю.
Вторгнення французького війська у Німеччину викликало шквал обурення в душі Клейста. Окрім публіцистичного «Катехізису німців», Клейст створює драму «Битва Германа», в якій оспівує велич середньовічних германців і виправдовує руйнування ними Риму. Французи сприймались тоді як нащадки давніх римлян, і тому драму сприймали як антифранцузьку. У ХХ ст. фашисти не оминуть увагою цей гранично націоналістичний твір Клейста і використають його на підтвердження власної ідеології.
Але не вся творчість Клейста була зосередженою на національній тематиці. В новелах «Землетрус у Чилі» (1807), «Міхаель Кольхаас» (1810) Клейст виходить на загальнолюдський рівень осмислення вічного конфлікту між людиною і несправедливою цивілізацією.
Також характерним є звернення до загадкових потаємних глибин людської душі, до світу її підсвідомого. В основі періоду лежить діяльність Гайдельберзького гуртка та творчість таких видатних письменників, як Генріх Клейст, Ахим фон Арнім і Клеменс Бертнано, брати Якоб і Вільгельм Грімм.
Посилання
- Гейдельберзький гурток романтиків // Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Підручник / Наливайко Д.С., Шахова К.О.. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2001. — С. 51-55.
- Гейдельберзькі романтики // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 214.
- [1] [ 8 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- [гейдельберзька школа романтиків реферат]
- [2] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- [3]
- [4]
Джерела
- Берковский Н. Я. Романтизм в Германии. — Л.:Наука, 1973. — 472с.
- Грімм Я. і В. Казки. — Дніпропетровськ: Січ, 1993. — 144с.
- Єлизарова М. Е. и др.. История зарубежной литературы XIX века. — М.: Просвещение, 1972. — 622с.
- Калагин Л. В., Дюштен И. Б., Могилевская Т. А., Тураев С. В. Зарубежная литература. — М.: Культурно-просветительная литература, 1957. — 437с.
- Літературна енциклопедія. — К.: Просвіта, 1989.
- Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторний В. А. Історія зарубіжної літератури. — Львів: Вища школа, 1982. — 440с.
- Соловьева Н. А. История зарубежной литературы.-М.:Academia,1999.-558 с.
- Armin Schlechter: Die Romantik in Heidelberg. Heidelberg 2007,
- Herbert Levin: Die Heidelberger Romantik. Preisschrift der Corps-Suevia-Stiftung der Universität Heidelberg. München 1922. (Zuverlässige Darstellung aller Fakten, wer sich wann in Heidelberg aufhielt)
- Oscar Fambach: Der romantische Rückfall in der Kritik der Zeit. Die wesentlichen und die umstrittenen Rezensionen aus der periodischen Literatur von 1806 bis 1815, begleitet von den Stimmen der Umwelt, in Einzeldarstellungen. Berlin 1963 (Ein Jahrhundert deutscher Literaturkritik, Bd. 5).
- Gerhard Schulz (Literaturwissenschaftler): Die deutsche Literatur zwischen Französischer Revolution und Restauration 1789—1830. 2 Bde. München 1983/1989 (Geschichte der deutschen Literatur von den Anfängen bis zur Gegenwart. Begründet von Helmut de Boor und Richard Newald. Bd. VII,1-2).
- Friedrich Strack (Hg.): Heidelberg im säkularen Umbruch. Traditionsbewußtsein und Kulturpolitik um 1800. Stuttgart 1987. (Aufsatzsammlung)
Посилання
- Християнсько-німецьке застільне товариство // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 562.
 | Це незавершена стаття про літературу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gajdelbe rzka shko la druge pokolinnya nimeckih romantikiv vinikla u Gajdelberzi Shkola harakterna osoblivim zacikavlennyam problemami viruvan nacionalnoyi starovini folklornoyi tvorchosti brati Grimm poet Jozef fon Ajhendorf zbirachi j uporyadniki vidan narodnih pisen Ahim fon Arnim Klemens Brentano ta in Spirayuchis na mifologichni ideyi Shellinga i brativ Shlegeliv Avgust Vilgelm Shlegel Fridrih Shlegel gajdelberzki romantiki ostatochno sformulyuvali principi pershogo naukovogo napryamku v folkloristici i literaturoznavstvi mifologichnoyi shkoli Klemens Brentano Ahim fon ArnimPredstavnikiAhim fon Arnim Klemens Brentano Jozef fon Ajhendorf Brati Grimm ta in Viniknennya ta rozvitokVidrazu pislya vizvolennya vid Napoleona pochalasya zhorstoka reakciya koli bud yaki narodni vistupi prignichuvalisya ta bud yaki liberalni zmini zupinyalisya Problemi narodu jogo istoriyi spivvidnoshennya osobi i suspilstva vse bilsh napoleglivo davali pro sebe znati u tvorchosti romantikiv Znachna konkretnist hudozhnogo mislennya v porivnyanni z tvorchistyu romantikiv 90 h rokiv XVIII st harakterna dlya Gofmana i Klejsta Arnima i Brentano i tisno pov yazana z postanovkoyu v yih tvorchosti novih problem V osnovi drugogo periodu lezhit diyalnist Gajdelberzkogo gurtka 1805 1806 rr Vin skladaye yakisno novij etap rozvitku nimeckogo romantizmu Povertayetsya shirij interes do narodnoyi tvorchosti tomu providnoyu v cej period staye narodno folklorna techiya Yaksho yenci oriyentuvalisya na zagalno lyudski interesi to gajdelberzhci na suto nimecki Uchasniki gurtka z velicheznoyu cikavistyu zbirayut vivchayut ta vidayut pam yatki narodnogo mistectva knizhki pisni kazki Najbilsh vidatnoyu zbirkoyu stala zbirka narodnih pisen Charivnij rig hlopcya 1805 r sho bula ukladena ta vidana Ahimom fon Arnimom i Klemensom Brentano Same voni razom z Jozefom Gerresom ta deyakimi inshimi pismennikami j sformuvali u 1806 roci Gajdelberzkij gurtok Drugij tom Charivnogo roga hlopcya bulo vidano v 1808 roci U nij pisni buli nadrukovani ne cilkom vidpovidayuchi originalnim tekstam a prohodili dekilka redakcij vid avtoriv zbirki Tak chinom Arnim i Brentano zaminyali arhayizmi ta dialektizmi zminyuvali rimi ta rozmiri skorochuvali ta dopovnyuvali Ce sprichinilo zhorstoku kritiku zi storoni suchasnikiv Odnak vidredagovani teksti mali velikij vpliv na bagatoh poetiv romantikiv vklyuchayuchi Genriha Gejne Romantiki gajdelberzkoyi shkoli vvazhali sho suchasne mistectvo sho postalo pered licem socialnih i ideologichnih kolizij napoleonivskoyi epohi otrimaye novi plidni impulsi vid staronimeckogo mistectva serednovichchya Same u takomu sensi narodni knigi yak i vzagali narodna poeziya nabuvali dlya nih osoblivoyi estetichnoyi cinnosti stavali zrazkom i dzherelom dlya novoyi estetichnoyi kulturi Visunennya gajdelberzhcyami problemi narodnosti mistectva navit v yiyi reakcijnomu aspekti oznachalo sho v estetici piznogo romantizmu zdijsnivsya rizkij perehid vid literaturnogo kosmopolitizmu rannih romantikiv vid yih literaturnoyi universalnosti vsemirnosti do nacionalnih literaturnih tradicij Cej perehid buv tisno pov yazanij z istotnimi zminami v rozuminni gajdelberzhcyami suti hudozhnoyi tvorchosti v porivnyanni z rannoromantichnoyu poetichnoyu koncepciyeyu U rannomu romantizmi poeziya traktuvalasya yak hudozhnya tvorchist cilkom zalezhna vid osobi talantu zdibnostej okremogo poeta Poetichnij tvir z poglyadu rannih romantikiv plotskij naochnij proyav sub yektivnogo tvorchogo duhu hudozhnika Na protivagu comu dlya piznih romantikiv poeziya bula nesvidomoyu tvorchistyu bezosobovogo i nadklasovogo narodnogo duhu yakogos narodnogo cilogo sho idealizuyetsya Vsi poetichni tvori pisni pro Nibelungiv starodavnya nimecka mifologiya stari ta suchasni narodni pisni rozumilisya yak viraz tvorchogo narodnogo duhu V estetici rannogo romantizmu krajnij sub yektivizm poetichnoyi tvorchosti poyednuvavsya z istorichnim dlya literaturi kosmopolitizmom Ranni romantiki mali spravu z literaturoyu vsih chasiv i narodiv Voni pragnuli rozrobiti istoriyu vsesvitnoyi literaturi yak yedinogo procesu kulturnogo rozvitku lyudstva I lishe vidnosno ciyeyi svitovoyi istoriyi literaturi bula mozhliva z yihnoyi tochki zoru rozrobka okremoyi nacionalnoyi istoriyi U protilezhnist comu dlya gajdelberzkih romantikiv istorichnij rozvitok virazhayetsya persh za vse v svoyeridnih literaturnih formah okremih narodiv Nacionalna literaturna tradiciya predstavlyaye dlya gajdelberzhciv vishu cinnist nizh vsesvitnya istoriya Vsya yihnya uvaga napravlena na te shob rozkriti nacionalnu svoyeridnist staronimeckoyi literaturi Zvidsi vinikayut j rizni ocinki literaturi Serednovichchya Ranni romantiki napriklad Novalis v romani Genrih fon Ofterdingen bachili zolote stolittya poeziyi v kosmopolitichnomu Serednovichchi dlya gajdelberzhciv seredni viki buli hranitelyami nacionalnogo literaturnogo minulogo Arnim i Brentano vivchali pam yatki serednovichnoyi literaturi persh za vse yak zrazki istorichnogo viyavu nimeckogo poetichnogo narodnogo duhu Tomu nova estetichna kultura do stvorennya yakoyi pragnuli gajdelberzhci ne nosila sub yektivnogo i v toj zhe chas vsesvitnogo universalnogo harakteru a bula istorichno obgruntovanoyu nacionalnoyu zagalnonarodnoyu Tak istotno zminivsya estetichnij ideal gajdelberzkih romantikiv v porivnyanni z rannim romantizmom brativ Shlegeliv Novalisa Tika Idealu progresivnoyi universalnoyi poeziyi krajnomu sub yektivizmu i universalizmu gajdelberzhci protistavili ideal zagalnonarodnoyi istorichnoyi i nacionalnoyi kulturi Z odnogo boku voni pov yazuvali svij estetichnij ideal z pevnoyu nacionalno istorichnoyu osnovoyu poeziyeyu nimeckogo Serednovichchya a z inshoyi istotno obmezhuvali poetichnij genij priv yazuyuchi jogo do nacionalnogo cilogo Pidnesennya narodnoyi poeziyi harakterne dlya pochatku estetichnoyi kulturi gajdelberzhciv znajshlo svoye viddzerkalennya v koncepciyi prirodnoyi poeziyi visunutoyi i rozroblenoyi bratami Yakobom 1785 1863 i Vilgelmom 1786 1859 Grimmami Ponyattya prirodnoyi poeziyi vikoristovuvali v svoyij estetici yak Gerder tak i Gete Gerder rozumiv pid prirodnoyu poeziyeyu narodnu poeziyu epos opovidi kazki narodni pisni Gete u Strasburzkij period visloviv dumku sho i tvori suchasnih poetiv mozhut buti nazvani prirodnimi a ne tilki poetichna tvorchist narodu u dalekomu minulomu U zv yazku z cim Gerder pereglyanuv svoyu tochku zoru i v tvori Pro Osiana i pisni starodavnih narodiv 1773 r visloviv dumku sho vidminnist mizh prirodnoyu abo narodnoyu poeziyeyu z odnogo boku ta shtuchnoyu poeziyeyu z inshoyu mozhe nositi lishe yakisnij harakter a ne genetichno istorichnij Ce oznachaye sho z jogo tochki zoru prirodnu poeziyu skladayut ne tilki ti opovidi ta pisni sho dijshli do nas z glibini stolit I suchasna poeziya yaksho vona vidpovidaye pevnim vimogam mozhe buti nazvana prirodnoyu Ya Grimm v tvori Dumki pro te yak opovidi vidnosyatsya do poeziyi i istoriyi rozvivaye protilezhnu estetichnu koncepciyu Dlya nogo vidminnist mizh prirodnoyu i shtuchnoyu poeziyeyu viznachayetsya ne yakistyu a pohodzhennyam i chasom stvorennya Narodna abo prirodna poeziya ye produktom ne individualnoyi a kolektivnoyi tvorchosti Vona vinikaye na tomu stupeni rozvitku suspilstva koli okremij individ she ne vidilivsya z suspilnogo cilogo yak i ostannye z prirodi Harakternim ye te sho grimmivska koncepciya prirodnoyi poeziyi viklikala zaperechennya rannih romantikiv A Shlegel yaki v svoyij poetici pidkreslyuvali same sub yektivnu storonu bud yakoyi tvorchosti u tomu chisli i narodnoyi Koncepciya prirodnoyi i shtuchnoyi poeziyi visunuta bratami Grimm mistila v sobi she odin aspekt v yakomu viyavivsya yak yiyi reakcijnij smisl tak i yiyi idejna sporidnenist z rannoromantichnoyu estetikoyu U nij obgruntovuvalosya nesvidome zarodzhennya poetichnoyi tvorchosti yaka spoluchaye rannij i piznij romantizm v yedine estetichne cile Na protivagu racionalistichnij estetici osviti v romantichnomu rozuminni poetichnoyi tvorchosti akcent robitsya na nesvidomij pidsvidomij irracionalnij jogo storoni sho viyavlyayetsya v neyasnih mriyannyah bachennyah smutnih uyavlennyah tomlinni poeta Harakterne dlya rannoromantichnoyi estetiki podvijne traktuvannya problemi vidnoshennya mistectva i dijsnosti tobto obgruntuvannya yak vidrivu mistectva vid zhittya tak i sprijnyattya nim zhittyevoyi problematiki znajshla svij podalshij rozvitok i razom z tim pevnu modifikaciyu v piznoromantichnij estetici Same romantichne neprijnyattya realnoyi dijsnosti bagato v chomu poyasnyuye te osoblive znachennya yake ranni j pizni romantiki davali muzici vidilyayuchi yiyi zi vsih vidiv mistectva Vakenroder zvelichiv muziku za yiyi temnu i tayemnichu movu za yiyi zdatnist mogutnim chinom vplivati na vnutrishnij dushevnij stan lyudini i razom z tim peredavati utilyuvati v zvukah shonajmenshi vidtinki cogo stanu osoblivo zmishannya radosti j smutku sho chasto zustrichayetsya na zhittyevomu shlyahu lyudini Ce vidchuttya ne peredayetsya zhodnim z mistectv nastilki zh dobre She odin vidatnij predstavnik drugogo periodu romantizmu dramaturg j novelist Genrih fon Klejst Jogo tvorchist najbilsh poslidovno ta povno peredaye duh romantizmu Ce hudozhnik ne prosto tragichnij Vin hudozhnik katastrofichnij Tragichnij rozkol mizh licarskimi ilyuziyami hlopcya z aristokratichnoyi rodini i suvoroyu pravdoyu dijsnosti prizviv do podvijnogo samogubstva Klejst spochatku vbiv svoyu narechenu a potim vistreliv u sebe Nevipadkovo Gete kazav Sho do mene to pismennik cej viklikaye zavzhdi zhah Vazhko uyaviti sobi bilsh protilezhnih hudozhnikiv nizh Gete j Klejst Yaksho dlya Gete antichnist zavzhdi bula oseredkom Prekrasnogo to Klejst u svoyij drami Pentiseleya rujnuye cej ideal Problema samotnosti lyudini sho tak harakterna vzhe dlya pershih tvoriv nimeckih romantikiv napriklad Tika znahodit chitkij viraz v tvorchosti Klejsta Geroj jogo dram ta novel samotnya zamknena v sobi lyudina shtuchno izolovana vid suspilstva Tomu vnutrishnij svit takoyi lyudini nabuvaye perebilsheno napruzhenogo irracionalnogo majzhe patologichnogo harakteru U centri tvoriv Klejsta yak pravilo vinyatkovi podiyi shos divne nezvichajne dlya avtora ye virazhennyam najbilsh suttyevogo v lyudyah I hocha fantastika ne graye takoyi vazhlivoyi rol v jogo tvorah yak napriklad v novelah ta kazkah Gofmana i Tika podiyi yaki opisuye Klejst stoyat na mezhi mozhlivogo ta nemozhlivogo vrazhayut svoyeyu neordinarnistyu Vtorgnennya francuzkogo vijska u Nimechchinu viklikalo shkval oburennya v dushi Klejsta Okrim publicistichnogo Katehizisu nimciv Klejst stvoryuye dramu Bitva Germana v yakij ospivuye velich serednovichnih germanciv i vipravdovuye rujnuvannya nimi Rimu Francuzi sprijmalis todi yak nashadki davnih rimlyan i tomu dramu sprijmali yak antifrancuzku U HH st fashisti ne ominut uvagoyu cej granichno nacionalistichnij tvir Klejsta i vikoristayut jogo na pidtverdzhennya vlasnoyi ideologiyi Ale ne vsya tvorchist Klejsta bula zoseredzhenoyu na nacionalnij tematici V novelah Zemletrus u Chili 1807 Mihael Kolhaas 1810 Klejst vihodit na zagalnolyudskij riven osmislennya vichnogo konfliktu mizh lyudinoyu i nespravedlivoyu civilizaciyeyu Takozh harakternim ye zvernennya do zagadkovih potayemnih glibin lyudskoyi dushi do svitu yiyi pidsvidomogo V osnovi periodu lezhit diyalnist Gajdelberzkogo gurtka ta tvorchist takih vidatnih pismennikiv yak Genrih Klejst Ahim fon Arnim i Klemens Bertnano brati Yakob i Vilgelm Grimm PosilannyaGejdelberzkij gurtok romantikiv Zarubizhna literatura XIX storichchya Doba romantizmu Pidruchnik Nalivajko D S Shahova K O Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2001 S 51 55 Gejdelberzki romantiki Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 214 1 8 listopada 2013 u Wayback Machine gejdelberzka shkola romantikiv referat 2 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 3 4 DzherelaBerkovskij N Ya Romantizm v Germanii L Nauka 1973 472s Grimm Ya i V Kazki Dnipropetrovsk Sich 1993 144s Yelizarova M E i dr Istoriya zarubezhnoj literatury XIX veka M Prosveshenie 1972 622s Kalagin L V Dyushten I B Mogilevskaya T A Turaev S V Zarubezhnaya literatura M Kulturno prosvetitelnaya literatura 1957 437s Literaturna enciklopediya K Prosvita 1989 Shapovalova M S Rubanova G L Motornij V A Istoriya zarubizhnoyi literaturi Lviv Visha shkola 1982 440s Soloveva N A Istoriya zarubezhnoj literatury M Academia 1999 558 s Armin Schlechter Die Romantik in Heidelberg Heidelberg 2007 ISBN 978 3 8253 5385 8 Herbert Levin Die Heidelberger Romantik Preisschrift der Corps Suevia Stiftung der Universitat Heidelberg Munchen 1922 Zuverlassige Darstellung aller Fakten wer sich wann in Heidelberg aufhielt Oscar Fambach Der romantische Ruckfall in der Kritik der Zeit Die wesentlichen und die umstrittenen Rezensionen aus der periodischen Literatur von 1806 bis 1815 begleitet von den Stimmen der Umwelt in Einzeldarstellungen Berlin 1963 Ein Jahrhundert deutscher Literaturkritik Bd 5 Gerhard Schulz Literaturwissenschaftler Die deutsche Literatur zwischen Franzosischer Revolution und Restauration 1789 1830 2 Bde Munchen 1983 1989 Geschichte der deutschen Literatur von den Anfangen bis zur Gegenwart Begrundet von Helmut de Boor und Richard Newald Bd VII 1 2 Friedrich Strack Hg Heidelberg im sakularen Umbruch Traditionsbewusstsein und Kulturpolitik um 1800 Stuttgart 1987 Aufsatzsammlung PosilannyaHristiyansko nimecke zastilne tovaristvo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 562 Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi