Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гедебейський район азерб Gədəbəy rayonu адміністративна одиниця на заході Азербайджану Адміністративний центр місто Геде

Гедебейський район

Гедебейський район

Гедебейський район (азерб. Gədəbəy rayonu) — адміністративна одиниця на заході Азербайджану. Адміністративний центр місто .

Гедебейський район

Gədəbəy rayonu

image
Гімн:
«Baş Sarıtel»
Районний центр
Країна Азербайджан
Регіон Азербайджан
Азербайджанська РСР
Номерний знак 21
Населення
 - повне 90 963
Етнікон Азербайджанці
Площа
 - повна 1229 км²
Висота
 - максимальна 3549 м
()
 - мінімальна 1849 м
Дата заснування 1930
Глава виконавчої влади d
Вебсайт gedabey.az
Код ISO 3166-2 AZ-GAD
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Гедебейський район

Географія

На заході та південному заході упродовж 123 км проходить державний кордон Азербайджанської Республіки з Республікою Вірменія, на півночі — з , на північному сході та сході — з і районами Азербайджану.

Гедебейський район розташований у зоні середньої та великої височини Малого Кавказу. Територія охоплює північні частини Шахдагського хребта, частину Башкенд-Дастафурської ввігнутості та Шамкірського гірського масиву.

Найвищі гірські височини: (3549 м), (2217 м), (3549 м).

Річкова мережа району порівняно бідна. Найбільшими річками є , та Шамкір. Тут розповсюджені гірсько-лісові, гірсько-лугові й інші ґрунти. Великі площі району займають гірські чагарникові й рідкі лісові луки у середгір'ях, широколистяні ліси, субальпійські та альпійські луки — на вершинах гір.

Поверхню території району утворюють відкладення юрського, палеогенового, антропогенного та інших періодів.

Гедебейський район багатий своїми підземними ресурсами, такими як золото, уран, мідь та багатьма іншими корисними копалинами. Родовище золота у Соютли було відкрито братами до приходу червоноармійців 1858 року. У цей час у районі діє завод з виробництва золота, на якому працюють близько 2000 працівників.

Також Гедебейський район знаменитий своїми мінеральними водами, такими як , «Мор-мор», «Чалдаш», «Туршсу», «Соютли нарзани» (село Соютли).

Історія

Гедебейський район як адміністративна одиниця, було утворено 8 серпня 1930 року під найменуванням Рустам-Алієвський. У 1938 році перейменований на Гедебейський район.

Пам'ятки

Адміністративний устрій

Район поділяється на 44 муніципалітети.

  1. Гошабулагський сільський муніципалітет
  2. Перізаманлинський сільський муніципалітет
  3. Саманлигський сільський муніципалітет
  4. Наріманкендський сільський муніципалітет
  5. Агамалинський сільський муніципалітет
  6. Славянкійський сільський муніципалітет
  7. Зехметкендський сільський муніципалітет
  8. Хар-харський сільський муніципалітет
  9. Аригиранський сільський муніципалітет
  10. Гарадагський сільський муніципалітет
  11. Союдлинський сільський муніципалітет
  12. Артапинський сільський муніципалітет
  13. Дюзйурдський сільський муніципалітет
  14. Дейєгарабулазький сільський муніципалітет
  15. Рустам-Алієвський сільський муніципалітет
  16. Планкендський сільський муніципалітет
  17. Чалбурунський сільський муніципалітет
  18. Чалдаський сільський муніципалітет
  19. Алінагиларський сільський муніципалітет
  20. Гаргарський сільський муніципалітет
  21. Дейїрмандазький сільський муніципалітет
  22. Шекербейський сільський муніципалітет
  23. Кічик Гарамурадський сільський муніципалітет
  24. Паракендський сільський муніципалітет
  25. Алі Ісмайїллінський сільський муніципалітет
  26. Дарйурдський сільський муніципалітет
  27. Аригиранський сільський муніципалітет
  28. Інекбоганський сільський муніципалітет
  29. Бьоюк Гарамурадський сільський муніципалітет
  30. Поладлинський сільський муніципалітет
  31. Гарамамедлинський сільський муніципалітет
  32. Новосаратовський сільський муніципалітет
  33. Новоівановський сільський муніципалітет
  34. Чобанкендський сільський муніципалітет
  35. Шахдазький сільський муніципалітет
  36. Ісалинський сільський муніципалітет
  37. Арабачинський сільський муніципалітет
  38. Морморський сільський муніципалітет
  39. Дюз Расуллінський сільський муніципалітет
  40. Чай Расуллінський сільський муніципалітет
  41. Геяллінський сільський муніципалітет
  42. Шиниський сільський муніципалітет
  43. Гаджиларський сільський муніципалітет
  44. Джингаранський сільський муніципалітет

Див. також

Посилання

    image Це незавершена стаття з географії Азербайджану.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Gedebejskij rajon azerb Gedebey rayonu administrativna odinicya na zahodi Azerbajdzhanu Administrativnij centr misto Gedebejskij rajon Gedebey rayonu Gimn Bas Saritel Rajonnij centr Krayina Azerbajdzhan Region Azerbajdzhan Azerbajdzhanska RSR Nomernij znak 21 Naselennya povne 90 963 Etnikon Azerbajdzhanci Plosha povna 1229 km Visota maksimalna 3549 m minimalna 1849 m Data zasnuvannya 1930 Glava vikonavchoyi vladi d Vebsajt gedabey az Kod ISO 3166 2 AZ GAD Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gedebejskij rajonGeografiyaNa zahodi ta pivdennomu zahodi uprodovzh 123 km prohodit derzhavnij kordon Azerbajdzhanskoyi Respubliki z Respublikoyu Virmeniya na pivnochi z na pivnichnomu shodi ta shodi z i rajonami Azerbajdzhanu Gedebejskij rajon roztashovanij u zoni serednoyi ta velikoyi visochini Malogo Kavkazu Teritoriya ohoplyuye pivnichni chastini Shahdagskogo hrebta chastinu Bashkend Dastafurskoyi vvignutosti ta Shamkirskogo girskogo masivu Najvishi girski visochini 3549 m 2217 m 3549 m Richkova merezha rajonu porivnyano bidna Najbilshimi richkami ye ta Shamkir Tut rozpovsyudzheni girsko lisovi girsko lugovi j inshi grunti Veliki ploshi rajonu zajmayut girski chagarnikovi j ridki lisovi luki u seredgir yah shirokolistyani lisi subalpijski ta alpijski luki na vershinah gir Poverhnyu teritoriyi rajonu utvoryuyut vidkladennya yurskogo paleogenovogo antropogennogo ta inshih periodiv Gedebejskij rajon bagatij svoyimi pidzemnimi resursami takimi yak zoloto uran mid ta bagatma inshimi korisnimi kopalinami Rodovishe zolota u Soyutli bulo vidkrito bratami do prihodu chervonoarmijciv 1858 roku U cej chas u rajoni diye zavod z virobnictva zolota na yakomu pracyuyut blizko 2000 pracivnikiv Takozh Gedebejskij rajon znamenitij svoyimi mineralnimi vodami takimi yak Mor mor Chaldash Turshsu Soyutli narzani selo Soyutli IstoriyaGedebejskij rajon yak administrativna odinicya bulo utvoreno 8 serpnya 1930 roku pid najmenuvannyam Rustam Aliyevskij U 1938 roci perejmenovanij na Gedebejskij rajon Pam yatkiDivocha vezha u m KedabekAdministrativnij ustrijRajon podilyayetsya na 44 municipaliteti Goshabulagskij silskij municipalitet Perizamanlinskij silskij municipalitet Samanligskij silskij municipalitet Narimankendskij silskij municipalitet Agamalinskij silskij municipalitet Slavyankijskij silskij municipalitet Zehmetkendskij silskij municipalitet Har harskij silskij municipalitet Arigiranskij silskij municipalitet Garadagskij silskij municipalitet Soyudlinskij silskij municipalitet Artapinskij silskij municipalitet Dyuzjurdskij silskij municipalitet Dejyegarabulazkij silskij municipalitet Rustam Aliyevskij silskij municipalitet Plankendskij silskij municipalitet Chalburunskij silskij municipalitet Chaldaskij silskij municipalitet Alinagilarskij silskij municipalitet Gargarskij silskij municipalitet Dejyirmandazkij silskij municipalitet Shekerbejskij silskij municipalitet Kichik Garamuradskij silskij municipalitet Parakendskij silskij municipalitet Ali Ismajyillinskij silskij municipalitet Darjurdskij silskij municipalitet Arigiranskij silskij municipalitet Inekboganskij silskij municipalitet Boyuk Garamuradskij silskij municipalitet Poladlinskij silskij municipalitet Garamamedlinskij silskij municipalitet Novosaratovskij silskij municipalitet Novoivanovskij silskij municipalitet Chobankendskij silskij municipalitet Shahdazkij silskij municipalitet Isalinskij silskij municipalitet Arabachinskij silskij municipalitet Mormorskij silskij municipalitet Dyuz Rasullinskij silskij municipalitet Chaj Rasullinskij silskij municipalitet Geyallinskij silskij municipalitet Shiniskij silskij municipalitet Gadzhilarskij silskij municipalitet Dzhingaranskij silskij municipalitetDiv takozhGegarkunik Gazahskij rajon TigranashenPosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ