Дівоча вежа або Намерд Кала азерб Qız qalası азерб Namərd qala середньовічна фортеця розташована на вершині гори біля се

Дівоча вежа або Намерд Кала (азерб. Qız qalası азерб. Namərd qala) — середньовічна фортеця, розташована на вершині гори біля села Союдлю Кедабекського району Азербайджанської Республіки. Точних даних щодо часу побудови фортеці немає.


Дівоча вежа

Країна	Азербайджан
Розташування	^d
Матеріал	цегла
Стиль	^d

Історія

Фортеця Намерд Кала в Гадабеку, серед гірських фортець Азербайджану, відрізняється монументальністю будівельних матеріалів і архітектурними формами. У науковій літературі цю фортецю називають Намерд Кала, однак місцеве населення називає її Дівочою Вежею. Невідомо з якої причини і коли була побудована фортеця, проте дослідники ґрунтуючись на використаних при будівництві матеріалах і за архітектурним особливостям відносять фортецю до XII століття — періоду правління Ельданізідів .

Архітектурні особливості

Дівоча Вежа в Гедабеку має багатокутний план. Створення чіткої і точної архітектурної структури в складних гірських умовах говорить про мистецтво архітекторів та будівельників. По кутах фортеці розташовані напівкруглі вежі, які є центральними архітектурними елементами. Фортеця побудована на скелястому рельєфі і внаслідок цього є дворівневою. Верхній рівень розташований на найвищій точці гори. Південна сторона Верхнього рівня з'єднується з Нижнім рівнем. План, архітектура і розташування фортеці в сукупності робили її ще більш неприступною.

Ще однією особливістю, що відрізняє Нарин Кала від інших фортець, є те, що вона була побудована з випеченої цегли, хоча зазвичай гірські фортеці будувалися з каменів оточуючих порід і русел річки. Довжина цегли, яку використовували при будівництві, становить 23 см, ширина 6 см. Однією з найбільш важливих особливостей як з оборонної, так і з естетичної точки зору є двошарове розташування мішкулей. Довжина фортеці 250 метрів, є приховані виходи з фортеці, а також підземний тунель, що веде до річки Шамкір Чай.

Розташування фортеці на вершині гори давало можливість оглядати з її допомогою більшу територію.

Див. також

Примітки

Рза, Гулиев, 1983.
Джидди, Г. Районы распространения «Девичьих башен» (Гыз Галасы) и исторические корни этого названия /Г.Джидди, Н.Джидди //.- 1980.-Т.9.
Nizami dövrü memarlıq abidələri, 1991.
. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 30 жовтня 2019.

Література

Расул Рза, Джамиль Гулиев. Азербайджанская Советская Энциклопедия. — Баку, 1983.
Джидди, Г. Районы распространения «Девичьих башен» (Гыз Галасы) и исторические корни этого названия /Г.Джидди, Н.Джидди //.- 1980.-Т.9.
Cəfər Qiyasi. Nizami dövrü memarlıq abidələri. — İşıq, 1991. — 264 с. — .

[FOOTNOTEРза,_Гулиев1983-1] Рза, Гулиев, 1983.

[2] Джидди, Г. Районы распространения «Девичьих башен» (Гыз Галасы) и исторические корни этого названия /Г.Джидди, Н.Джидди //.- 1980.-Т.9.

[FOOTNOTENizami_dövrü_memarlıq_abidələri1991-3] Nizami dövrü memarlıq abidələri, 1991.

[4] . Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 30 жовтня 2019.