Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Гвідо Келлер (італ. Guido Keller, 6 лютого 1892, Мілан — 9 листопада 1929, Отриколі) — італійський політичний діяч, авантюрист, льотчик, один з творців естетики раннього італійського фашизму.
Гвідо Келлер | |
---|---|
Гвідо Келлер | |
Народження | 6 лютого 1892 Мілан, Королівство Італія |
Смерть | 9 листопада 1929 (37 років) Отриколі, Провінція Терні, Умбрія, Італія автомобільна аварія |
Поховання | Гардоне-Рив'єра |
Країна | Королівство Італія |
Звання | лейтенант |
Війни / битви | Перша світова війна |
Нагороди | |
Гвідо Келлер у Вікісховищі |
Гвідо Келлер народився в Мілані в древній аристократичній родині швейцарського графського роду Келлер фон Келлерер, котра пересилалася до Ломбардії в середині XVIII ст. В дитинстві, після закінчення початкової школи, був відправлений батьками до швейцарського інтернату, з якого був виключений після двох років навчання за недисциплінованість. Після відрахування з інтернату, не відчуваючи фінансових проблем, зайнявся самоосвітою, захоплюючись читанням та заняттями спортом.
В 1915 р., коли Італія вступила в Першу Світову війну на боці Антанти, почав навчання на льотчика. Будучи одним з найкращих учнів, отримав патент льотчика та 1 червня 1915 р. вступив на дійсну військову службу в авіації. 15 листопада 1915 р. в званні лейтенанту став командиром відділення. В 1916 р. отримав патент льотчика-винищувача. Визначався власним стилем одягу — замість класичного костюму тогочасного пілота (шкіряна куртка та шолом) вдягав модний костюм, феску та шарф. Бравуючи, часом читав в польоті, тримаючи кермо за допомогою мотузки, проведеної під коліном. Кілька разів був підбитий в повітряних боях. Важко поранений в ногу, здійснив аварійну посадку та був полонений та шпиталізований. Звільнений італійськими військовими після битви при Вітторіо Венето.
На території військової частини, користуючись привілейованим положенням, жив на лоні природі, часом ночуючи на дереві, наслідуючи повадки ручного орла, якого називав власним іменем Гвидо.
Роль у створенні Держави Фіуме
Під час подій в Фіуме (нині — м. Рієка, Хорватія) виступив соратником Габріеле д'Аннунціо та одним з ключових діячів в цьому авантюристському політичному проекті. Зокрема, був призначений діючим секретарем (segretario d'azione) та головою (capo) Регентства Карнаро. Окрім символічних державницьких функцій, на практиці займався здобуванням матеріальних ресурсів (зокрема, й продовольства) для потреб невизнаної держави. Для цього здійснював нальоти з метою грабунку на села за межами Регентства. Такі діяння офіційно називалися корсарством та офіційно віталися в державі, очолюваній Габріеле д'Аннунціо.
14 листопада 1920, невдовзі після укладання в м. Рапалло договору між Італією та Югославією (Рапальський договір), за яким півострів Істрія відходив до Італії, але Фіуме мало стати нейтральним «вільним містом» замість входження до складу Італії, як того прагнули засновники невизнаної республіки (регентства), Келлер здійснив символічне бомбардування Риму. Для цього він на літаку долетів до італійської столиці, та розкидав над королівським палацом, а також над Ватиканом червони троянди. Натомість на будівлю парламенту скинув нічний горщик, наповнений ріпою, що мало символізувати фекалії як знак найбільшого презирства. Повертаючись з вильоту, Келлер збився з курсу, та витративши все пальне, здійснив невдалу посадку на території Республіки Сан-Марино, розбивши літак об дерево. Увійшовши в контакт з місцевими мешканцями, а також владою, отримав посвідчення надзвичайного посла Регентства Карраро в Республіці Сан-Марино, і з цими паперами, в якості недоторканого дипломата покинув територію Італії.
Заснував в Республіці Фіуме (пізніше — Регентство Карнаро) підрозділ тілоохоронців голови держави, коменданте д'Аннунціо, відоме як «Відчайдушні» (Disperati). Підрозділ був сформований з молодих чоловіків, яких не прийняли до війська держави через недисциплінованість. Члени цього військового формування проводили час в фізичній та бойовій підготовці, не будучи зобов'язаними знаходитись у казармах. Військова підготовка включала в себе групові двобої з використанням бойової стрілецької зброї та гранат, що приводило до численних поранень. Під час регулярних карнавалів, які були однією з характерних ознак держави Фіуме/Карнаро «Відчайдушні» маршували містом, одягненими в одні шорти та прикрашені гірляндами квітів. Гаслом створеного Келлером спецпідрозідлу були слова «me ne frego» (букв."мене не їбе"), що підкреслювало їхній екстремізм та контркультурність. Через кілька років після ліквідації держави в Фіуме естетику «відчайдушних» запозичили італійські фашисти.
Разом з поетом, письменником та йогом Джованні Коміссо Гвідо Келлер заснував в Фіуме рух «Йога — Союз Вільних Духів, що прагнуть досконалості». Символом руху були свастика та п'ятипелюсткова троянда. Рух практикував езотеричні течії та вільне кохання. До сучасних практик йоги даний рух мав доволі опосередковане відношення.
Окрім експериментів в мистецтві, робив також досліди в кулінарії, створюючи незвичні страви на кшталт салатів з медом.
Життя після авантюри в Фіуме
Після ліквідації Держави Фіуме Келлер безуспішно намагався створити льотну школу в Туреччині. В 1923 р. повернувся у авіацію, в 1925 р. був відправлений військовим льотчиком до Лівії. Того ж року здійснив каральну операцію проти туземців (які вбили в пустелі командуючого італійською авіацією в Киренаїці), розстрілюючи з літака з кулеметів скупчення берберів. Під час цієї акції здійснив вимушену посадку та потрапив в полон, однак зміг схилити туземців на свій бік. В підсумку, повернувся на військову базу на дарованій конячці, коли його вже вважали загиблим.
Пізніше був призначений комерційним представником Італії в Латинській Америці. В Південній Америці (Бразилія, Венесуела, Гаяна) займався дослідницькою діяльністю, зокрема, здійснив низку небезпечних експедицій. Розробляв систему використання річок Південної Америки для комерційної авіації, за допомогою гідролітаків.
В 1928 р. потрапив в авіакатастрофу на гідролітаку, в який не отримав серйозних травм, натомість загинув товариш Келлера.
9 листопада 1929 р. разом з двома друзями-льотчиками (Вітторіо Монтільо та Джованні Баттіста Саліна) загинув в автокатастрофі. Виїхавши дощового вечора з Риму, пасажири автомобілю врізались в огородження мосту на околиці Валломброза, зіткнення виявилось смертельним для всіх трьох. За бажанням Габріеле д'Аннунціо був похований на його віллі Вітторіале на озері Гарда в Ломбардії. На цій же віллі в 1938 р. був похований і сам д'Аннунціо.
Примітки
Джерела
- Гвидо Келлер — человек-катастрофа [ 23 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Елена Щварц. «Город Жизни» [ 23 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin 22 lyutogo 2019 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lyutij 2019 Gvido Keller ital Guido Keller 6 lyutogo 1892 Milan 9 listopada 1929 Otrikoli italijskij politichnij diyach avantyurist lotchik odin z tvorciv estetiki rannogo italijskogo fashizmu Gvido KellerGvido KellerNarodzhennya6 lyutogo 1892 1892 02 06 Milan Korolivstvo ItaliyaSmert9 listopada 1929 1929 11 09 37 rokiv Otrikoli Provinciya Terni Umbriya Italiya avtomobilna avariyaPohovannyaGardone Riv yeraKrayina Korolivstvo ItaliyaZvannyalejtenantVijni bitviPersha svitova vijnaNagorodimedal Za vijskovu doblest Gvido Keller u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Keler Gvido Keller narodivsya v Milani v drevnij aristokratichnij rodini shvejcarskogo grafskogo rodu Keller fon Kellerer kotra peresilalasya do Lombardiyi v seredini XVIII st V ditinstvi pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli buv vidpravlenij batkami do shvejcarskogo internatu z yakogo buv viklyuchenij pislya dvoh rokiv navchannya za nedisciplinovanist Pislya vidrahuvannya z internatu ne vidchuvayuchi finansovih problem zajnyavsya samoosvitoyu zahoplyuyuchis chitannyam ta zanyattyami sportom V 1915 r koli Italiya vstupila v Pershu Svitovu vijnu na boci Antanti pochav navchannya na lotchika Buduchi odnim z najkrashih uchniv otrimav patent lotchika ta 1 chervnya 1915 r vstupiv na dijsnu vijskovu sluzhbu v aviaciyi 15 listopada 1915 r v zvanni lejtenantu stav komandirom viddilennya V 1916 r otrimav patent lotchika vinishuvacha Viznachavsya vlasnim stilem odyagu zamist klasichnogo kostyumu togochasnogo pilota shkiryana kurtka ta sholom vdyagav modnij kostyum fesku ta sharf Bravuyuchi chasom chitav v poloti trimayuchi kermo za dopomogoyu motuzki provedenoyi pid kolinom Kilka raziv buv pidbitij v povitryanih boyah Vazhko poranenij v nogu zdijsniv avarijnu posadku ta buv polonenij ta shpitalizovanij Zvilnenij italijskimi vijskovimi pislya bitvi pri Vittorio Veneto Na teritoriyi vijskovoyi chastini koristuyuchis privilejovanim polozhennyam zhiv na loni prirodi chasom nochuyuchi na derevi nasliduyuchi povadki ruchnogo orla yakogo nazivav vlasnim imenem Gvido Rol u stvorenni Derzhavi FiumePid chas podij v Fiume nini m Riyeka Horvatiya vistupiv soratnikom Gabriele d Annuncio ta odnim z klyuchovih diyachiv v comu avantyuristskomu politichnomu proekti Zokrema buv priznachenij diyuchim sekretarem segretario d azione ta golovoyu capo Regentstva Karnaro Okrim simvolichnih derzhavnickih funkcij na praktici zajmavsya zdobuvannyam materialnih resursiv zokrema j prodovolstva dlya potreb neviznanoyi derzhavi Dlya cogo zdijsnyuvav naloti z metoyu grabunku na sela za mezhami Regentstva Taki diyannya oficijno nazivalisya korsarstvom ta oficijno vitalisya v derzhavi ocholyuvanij Gabriele d Annuncio 14 listopada 1920 nevdovzi pislya ukladannya v m Rapallo dogovoru mizh Italiyeyu ta Yugoslaviyeyu Rapalskij dogovir za yakim pivostriv Istriya vidhodiv do Italiyi ale Fiume malo stati nejtralnim vilnim mistom zamist vhodzhennya do skladu Italiyi yak togo pragnuli zasnovniki neviznanoyi respubliki regentstva Keller zdijsniv simvolichne bombarduvannya Rimu Dlya cogo vin na litaku doletiv do italijskoyi stolici ta rozkidav nad korolivskim palacom a takozh nad Vatikanom chervoni troyandi Natomist na budivlyu parlamentu skinuv nichnij gorshik napovnenij ripoyu sho malo simvolizuvati fekaliyi yak znak najbilshogo prezirstva Povertayuchis z vilotu Keller zbivsya z kursu ta vitrativshi vse palne zdijsniv nevdalu posadku na teritoriyi Respubliki San Marino rozbivshi litak ob derevo Uvijshovshi v kontakt z miscevimi meshkancyami a takozh vladoyu otrimav posvidchennya nadzvichajnogo posla Regentstva Karraro v Respublici San Marino i z cimi paperami v yakosti nedotorkanogo diplomata pokinuv teritoriyu Italiyi Zasnuvav v Respublici Fiume piznishe Regentstvo Karnaro pidrozdil tiloohoronciv golovi derzhavi komendante d Annuncio vidome yak Vidchajdushni Disperati Pidrozdil buv sformovanij z molodih cholovikiv yakih ne prijnyali do vijska derzhavi cherez nedisciplinovanist Chleni cogo vijskovogo formuvannya provodili chas v fizichnij ta bojovij pidgotovci ne buduchi zobov yazanimi znahoditis u kazarmah Vijskova pidgotovka vklyuchala v sebe grupovi dvoboyi z vikoristannyam bojovoyi strileckoyi zbroyi ta granat sho privodilo do chislennih poranen Pid chas regulyarnih karnavaliv yaki buli odniyeyu z harakternih oznak derzhavi Fiume Karnaro Vidchajdushni marshuvali mistom odyagnenimi v odni shorti ta prikrasheni girlyandami kvitiv Gaslom stvorenogo Kellerom specpidrozidlu buli slova me ne frego bukv mene ne yibe sho pidkreslyuvalo yihnij ekstremizm ta kontrkulturnist Cherez kilka rokiv pislya likvidaciyi derzhavi v Fiume estetiku vidchajdushnih zapozichili italijski fashisti Razom z poetom pismennikom ta jogom Dzhovanni Komisso Gvido Keller zasnuvav v Fiume ruh Joga Soyuz Vilnih Duhiv sho pragnut doskonalosti Simvolom ruhu buli svastika ta p yatipelyustkova troyanda Ruh praktikuvav ezoterichni techiyi ta vilne kohannya Do suchasnih praktik jogi danij ruh mav dovoli oposeredkovane vidnoshennya Okrim eksperimentiv v mistectvi robiv takozh doslidi v kulinariyi stvoryuyuchi nezvichni stravi na kshtalt salativ z medom Zhittya pislya avantyuri v FiumePislya likvidaciyi Derzhavi Fiume Keller bezuspishno namagavsya stvoriti lotnu shkolu v Turechchini V 1923 r povernuvsya u aviaciyu v 1925 r buv vidpravlenij vijskovim lotchikom do Liviyi Togo zh roku zdijsniv karalnu operaciyu proti tuzemciv yaki vbili v pusteli komanduyuchogo italijskoyu aviaciyeyu v Kirenayici rozstrilyuyuchi z litaka z kulemetiv skupchennya berberiv Pid chas ciyeyi akciyi zdijsniv vimushenu posadku ta potrapiv v polon odnak zmig shiliti tuzemciv na svij bik V pidsumku povernuvsya na vijskovu bazu na darovanij konyachci koli jogo vzhe vvazhali zagiblim Piznishe buv priznachenij komercijnim predstavnikom Italiyi v Latinskij Americi V Pivdennij Americi Braziliya Venesuela Gayana zajmavsya doslidnickoyu diyalnistyu zokrema zdijsniv nizku nebezpechnih ekspedicij Rozroblyav sistemu vikoristannya richok Pivdennoyi Ameriki dlya komercijnoyi aviaciyi za dopomogoyu gidrolitakiv V 1928 r potrapiv v aviakatastrofu na gidrolitaku v yakij ne otrimav serjoznih travm natomist zaginuv tovarish Kellera 9 listopada 1929 r razom z dvoma druzyami lotchikami Vittorio Montilo ta Dzhovanni Battista Salina zaginuv v avtokatastrofi Viyihavshi doshovogo vechora z Rimu pasazhiri avtomobilyu vrizalis v ogorodzhennya mostu na okolici Vallombroza zitknennya viyavilos smertelnim dlya vsih troh Za bazhannyam Gabriele d Annuncio buv pohovanij na jogo villi Vittoriale na ozeri Garda v Lombardiyi Na cij zhe villi v 1938 r buv pohovanij i sam d Annuncio PrimitkiDzherelaGvido Keller chelovek katastrofa 23 lyutogo 2019 u Wayback Machine Elena Shvarc Gorod Zhizni 23 lyutogo 2019 u Wayback Machine