Гастроскан грец gaster шлунок англ scanner сімейство комп ютерних приладів для дослідження функцій шлунково кишкового тр

Гастроскан — (грец. gaster-шлунок + англ. scanner) — сімейство комп'ютерних приладів для дослідження функцій шлунково-кишкового тракту (ШКТ) — внутрішньошлункової рН-метрії, добової рН-метрії, езофаго-рН-моніторинга, гастрокардіографії, внутрішньопорожнинної манометрії, електрогастроентерографії. Гастроскан та Gastroscan є зареєстрованими товарними знаками ЗАТ НВП «Істок-Система» (рос. ^[ru]).

Стаціонарний ацидогастрометр «Гастроскан-5М» для внутрішньошлунковою рН-метрії у п'яти пацієнтів одночасно

Прилади сімейства «Гастроскан» і способи їх вживання вивчаються в технічних ВНЗ на факультетах біомедичної техніки, на факультетах підвищення кваліфікації лікарів та в процесі навчання студентів медичних інститутів.

«Гастроскан-5М» — комп'ютерний прилад, призначений для виміру кислотності в 5 точках травного тракту, а також для проведення діагностичних тестів, що оцінюють функціональний стан верхніх відділів ШКТ.

Проведення 24-х вартовий рН-метрії за допомогою приладу «Гастроскан-24»

«Гастроскан-24» — комп'ютерний прилад, призначений для проведення тривалої (більше трьох годин) рН-метрії. Найширше застосовується для проведення 24-х годинної або добової рН-метрії. Реєструючий блок приладу пацієнт носить на ремені. До нього приєднаний трьохелектродний рН-зонд, введений в травний тракт людини. Аби рН-зонд не заважав людині їсти, пити та спати його вводять трансназально. Моніторинг кислотності проводиться в трьох, заздалегідь вибраних лікарем, точках травного тракту.

«Гастроскан-Д» — комп'ютерний прилад, призначений для виміру тиску в травному тракті за допомогою 8-канального водно-перфузійного катетера. Застосовується для манометрії стравоходу, аноректальної манометрії, антродуоденальної манометрії, манометрії сфінктера Одді.

«Гастроскан-ГЭМ» — комп'ютерний прилад, призначений для одночасного тривалого дослідження електричної активності, а відповідно, й рухової активності шлунку, дванадцятипалої, худої, клубової та товстої кишок і кислотності. Для дослідження електричної активності використовується методи електрогастрографії або периферичної електрогастроентерографії.

«Гастроскан-ЭКГ» — комп'ютерний прилад, призначений для одночасного тривалого моніторингу кислотності і електрокардіограми.

Прилади сімейства «Гастроскан» також використовуються при вирішенні численних науково-дослідних завдань, серед яких:

створення і апробація нових методик діагностування і лікування захворювань верхніх відділів ШКТ;
підбір препаратів і їх дозувань для оптимального медикаментозного лікування конкретних пацієнтів;
оцінка ефективності дії препаратів (або комплексів препаратів) на хворих, що страждають на певні захворювання, дослідження, пов'язані зі здобуттям дозволів на вживання тих або інших фармакологічних препаратів у лікувальній практиці.

Примітки

Бабак О. Я., Просоленко К. О. Оцінка стабільності антисереторної дії оригінального та генерічних препаратів рабепразолу.^{[недоступне посилання]}
Томаш О. В. Клініко-патогенетичне значення адсорбційної тензіореометрії шлункого соку та крові у хворих з гастродуоденальними пептичними виразками.^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
Просоленко К. А. Исследование секреторной функции желудка: современные возможности. [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

Рапопорт С. И., Лакшин А. А., Ракитин Б. В., Трифонов М. М. рН-метрия пищевода и желудка при заболеваниях верхних отделов пищеварительного тракта [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Под ред. академика РАМН Ф. И. Комарова. — М.: ИД МЕДПРАКТИКА-М, 2005, 208 с. . (рос.)
Ройтберг Г. Е., Струтынский А. В. Внутренние болезни. Система органов пищеварения: Учебн. пособие / Г. Е. Ройтберг, А. В. Струтынский. — М.: МЕД пресс-инфрорм, 2007. — 560 с. : ил. (рос.)
Соломенцева Т.А., Кушнір І.Е., Жукова В.Б. Клініко ендоскопічні особливості гастроезофагеальної рефлюксної хвороби із супутнім дуоденогастральним рефлюксом^{[недоступне посилання з травня 2019]} / Сучасна гастроэнтерология, №2, 2009.
Губергріц Н.Б., Василенко І.В., Агібалов О.М., Фоменко П.Г., Голубова О.О., Ачкасова А.А. Оптимізація лікування гастроезофагеального рефлюксу при хронічному панкреатиті [ 29 жовтня 2010 у Wayback Machine.] // Гастроэнтерология (Клинические исследования). - 304. - 2009.

[1] Бабак О. Я., Просоленко К. О. Оцінка стабільності антисереторної дії оригінального та генерічних препаратів рабепразолу.^{[недоступне посилання]}

[2] Томаш О. В. Клініко-патогенетичне значення адсорбційної тензіореометрії шлункого соку та крові у хворих з гастродуоденальними пептичними виразками.^{[недоступне посилання з серпня 2019]}

[3] Просоленко К. А. Исследование секреторной функции желудка: современные возможности. [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)