Гастон бельгійський гумористичний комікс серіал авторства художника Андре Франкена про пригоди персонажа Гастона Лагафа

Гастон — бельгійський гумористичний комікс-серіал авторства художника Андре Франкена про пригоди персонажа Гастона Лагафа.

Гастон


Головний предмет твору	^d
Творець	Андре Франкін
Автор	Андре Франкін
Час/дата початку	1957
Отримані відзнаки	100 книг століття за версією «Le Monde» (1957)
Описує вигаданий світ	^d
Персонажі	^d, ^d і ^d
Опубліковано в	^d
Гастон у Вікісховищі

Історія

Цей персонаж вперше з'явився 28 лютого 1957 року в журналі «Спіру» як один з героїв серіалу «Спіру і Фантазіо»; з 1960 року в цьому ж журналі про нього почав друкуватися окремий серіал. Кожна серія — коротка іронічна історія в картинках. Франкін перестав малювати нові історії про Гастона в 1991 році, за шість років до смерті.

Гастон Лагаф, кудлатий молодий чоловік у зеленому светрі і чорних джинсах, згідно з сюжетом історій, працює офісним клерком і відрізняється одночасно винахідливістю і великою лінню. Він постійно прагне будь-якими способами уникнути праці і яких би то не було зусиль, для чого намагається використовувати придумані і зібрані ним винаходи; проте він лінується і при їх створенні, тому всі його агрегати зроблені з помилками і в результаті не приносять горе-винахіднику бажаного результату, на цьому й побудований гумор абсолютної більшості історій. Одним з незмінних атрибутів Гастона є автомобіль 1925 року випуску, до 1960-х років уже безнадійно застарілий і фактично розвалюється на ходу, на якому Гастон їздить на роботу; «геги» і гумор у багатьох історіях пов'язані саме з ним. В цілому ряді історій про Гастона були присутні натяки на ті чи інші актуальні на той момент політичні події.

«Гастон» вважається одним з найвідоміших бельгійських коміксів, багато історії про нього переводилися на різні мови світу. 2014 року в Бельгії і Франції, де комікси про цього персонажа також були дуже популярними, широко відзначали 57-річний ювілей персонажа: газета Le Figaro присвятила його історії велику статтю, а компанія Google — один з «дудлів».

Примітки

. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
. Архів оригіналу за 3 червня 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 21 квітня 2019.

[1] . Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.

[2] . Архів оригіналу за 3 червня 2014. Процитовано 10 листопада 2014.

[3] . Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.

[4] . Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 21 квітня 2019.