Гассо-Еккард фон Мантойффель (нім. Hasso-Eccard von Manteuffel; нар. 14 січня 1897, Потсдам, Бранденбург — пом. 24 вересня 1978, (Райт-ім-Альпбахталь)) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1944) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами (1945).
Гассо фон Мантойффель | |
---|---|
Hasso-Eccard von Manteuffel | |
![]() | |
Народження | 14 січня 1897![]() |
Смерть | 24 вересня 1978 (81 рік) |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Приналежність | ![]() |
Вид збройних сил | ![]() |
Рід військ | танкові війська |
Роки служби | 1908–1945 |
Партія | Вільна демократична партія і d |
Звання | ![]() |
Командування | 7-ма танкова дивізія 5-та танкова армія 3-тя танкова армія |
Війни / битви | |
Титул | барон |
Нагороди | ![]() |
|
Біографія
Ранні роки
Народився 14 січня 1897 року в Потсдамі, онук прусського фельдмаршала Едвіна фон Мантойфеля. Наслідуючи сімейну традицію, в 1908 році вступив в прусський кадетський корпус в Наумбурге, а потім до військового училища в Берліні.
Перша світова війна
Поступив на військову службу в лютому 1916 року фенріхом (кандидатом в офіцери) в 3-й гусарський полк, спрямований на Західний фронт. У квітні 1916 року отримав звання лейтенанта. У жовтні 1916 року поранений шрапнеллю. Нагороджений Залізним хрестом 2-го ступеня. У лютому 1917 року повернувся на службу, до кінця війни служив в штабі 6-ї піхотної дивізії. Нагороджений Залізним хрестом 1-го ступеня і ще двома орденами.
Між світовими війнами
У січні-травні 1919 року — в штабі фрайкора «фон Овен». З травня 1919 — на службі в рейхсвер, в кавалерійських частинах. З 1925 року — обер-лейтенант, з 1934 року — ротмістр.
З жовтня 1935 року — командир мотоциклетного батальйону 2-ї танкової дивізії. У 1936 році отримав звання майора, в штабі 2-ї танкової дивізії. З лютого 1937 року — радник інспекції танкових військ Верховного командування сухопутних військ. У лютому 1939 року став старшим викладачем в 2-му училищі танкових військ в Берліні. З квітня 1939 року — підполковник.
Друга світова війна
З травня 1941 року — командир батальйону в 7-му стрілецькому полку 7-ї танкової дивізії. З 22 червня 1941 року — на Східному фронті (група армій «Центр»). У липні нагороджений планками до Залізних хрестів обох ступенів (повторне нагородження). З серпня — командир 6-го стрілецького полку 7-ї танкової дивізії. 1 жовтня отримав звання полковника. В кінці листопада на чолі «бойової групи Мантойффель» (Kampfgruppe Manteuffel) пробився на околиці Москви, і виявився на відстані 50 км від столиці СРСР. 31 грудня був нагороджений Лицарським хрестом.
У червні 1942 року 7-а танкова дивізія була відправлена на переформування до Франції. У липні 1942 року полковник фон Мантойффель призначений командиром 7-ї стрілецької бригади цієї дивізії. Взимку 1942/43 року відбув до Африки, де з 7 лютого по 31 березня 1943 року було командиром , що воювала в Тунісі. В кінці квітня 1943 відправлений до Німеччини на лікування. 1 травня 1943 року — генерал-майор. У травні-серпні 1943 року — у відпустці через хворобу.
З 20 серпня 1943 року — командир 7-ї танкової дивізії на Східному фронті (група армій «Південь», в районі Бєлгорода). Потім вів оборонні бої в районі Києва і Житомира. 23 листопада 1943 нагороджений дубовим листям (№ 332) до Лицарського хреста, 22 лютого 1944 року — нагороджений мечами (№ 50) до Лицарського хреста з дубовим листям.
З 1 лютого 1944 року — генерал-лейтенант, командир танкової дивізії «Велика Німеччина» (оборонні бої на Україні, в Румунії, з серпня 1944 року — в Литві).
З 1 вересня 1944 року — генерал танкових військ, з 10 вересня 1944 року — командувач 5-ї танкової армії (на Західному фронті). З 16 грудня сім дивізій під його початком брали участь в Арденському настанні. Після того як наступ захлинувся, фон Мантойффель зміг відбити контратаки генерала Паттона, і вивести своїх підлеглих з оточення. За ці дії був нагороджений 18 лютого 1945 року Діамантами (№ 24) до Лицарського хреста з дубовим листям і мечами.
З 9 березня 1945 року — командувач 3-й танковою армією на Східному фронті. Армія тримала оборону на Одері, на північ від Зееловских висот. Після прориву радянських військ в Наприкінці квітня 1945 року Мантойффель відвів свою армію на захід і здався союзникам 3 травня 1945 року.
Після Другої світової війни
Мантойффель пробув у полоні до вересня 1947 року.
У 1953—1957 роках був депутатом бундестагу від Вільної демократичної партії. У цей період він виступив з пропозицією перейменувати Збройні сили ФРН в бундесвер.
Нагороди
Військова кар'єра
Перша світова війна
- Залізний хрест
- 2-го класу (13 жовтня 1916)
- 1-го класу (2 травня 1917)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу
- Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу
- Орден «За заслуги» (Баварія) 3-го класу
- Чорний нагрудний знак «За поранення»
Міжвоєнний період
- Почесний хрест ветерана війни
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку (DRL) в золоті (1939)
- Золотий почесний знак Гітлер'югенду
Друга світова війна
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу (20 грудня 1940)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (22 липня 1941)
- 1-го класу (1 серпня 1941)
- Нагрудний знак «(За танкову атаку)» в бронзі (2 вересня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям, мечами і діамантами
- Хрест (31 грудня 1941)
- Дубове листя (№ 332; 23 листопада 1943)
- Мечі (№ 50; 20 лютого 1944)
- Діаманти (№ 24; 18 лютого 1945)
- Нарукавна стрічка «Африка» (1943)
- 4 рази відзначений у Вермахтберіхті (8 жовтня 1943, 16 листопада 1943, 14 березня 1944, 8 травня 1944)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунія) (30 травня 1944)
- Срібний нагрудний знак «За поранення»
Див. також
- (Максиміліан фон Едельсхайм)
- Фрідолін фон Зенгер унд Еттерлін
- (Філіпп Клеффель)
- (Отто фон Кнобельсдорф)
- (Герхард фон Шверін)
- (Георг Яуер)
Джерела та література
- В. А. Гриневич. Мантейфель (Manteuffel) Хассо, фон // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 496. — .
Література
- Митчем С., Мюллер Дж. Командиры Третьего рейха = Hitler's Commanders. — Смоленск : Русич, 1995. — 480 с. — (Тирания) — 10 000 прим. — . (рос.)
- Berger, Florian. Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger, 1999.
- Correlli Barnett. Hitler's Generals — New York, NY: Grove Press, 1989. — 528 p. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гассо фон Мантойффель |
- Manteuffel, von, Hasso [ 21 вересня 2011 у Wayback Machine.] — нагороди генерала танкових військ фон Мантойфеля (англ.)
Примітки
- . www.tracesofwar.com (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 27 жовтня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет