Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гарячкі́вська Да́ча — ботанічний заказник загальнодержавного значення. Розташований у межах Піщанського району Вінницької області, на північ від села Миролюбівки.
 | |
| 48°17′29″ пн. ш. 28°48′31″ сх. д. / 48.29154000002777281° пн. ш. 28.80887000002777754° сх. д.Координати: 48°17′29″ пн. ш. 28°48′31″ сх. д. / 48.29154000002777281° пн. ш. 28.80887000002777754° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаВінницька область, Піщанський район, на північ від с. Миролюбівка |
| Найближче місто | смт Піщанка |
| Площа | 137 га |
| Засновано | 1974 р. |
  Гарячківська Дача (Вінницька область) | |
 Гарячківська Дача у Вікісховищі | |
Площа 137 га. Створений у 1974 році.
Коротка характеристика
Охороняється вікова діброва з переважанням дуба скельного на північно-східній межі його поширення. З деревних порід також зростають граб звичайний, клен гостролистий, клен польовий, липа серцелиста, черешня. У підліску — дерен справжній, бруслина бородавчаста. У трав'яному покриві переважають яглиця звичайна, зірочник лісовий, осока волосиста, копитняк європейський, фіалка лісова з домішкою світлолюбних субсередземноморських видів (північна межа їхнього ареалу в Україні) — перлівка одноцвіта, кадило сарматське, шоломниця висока. З рідкісних видів трапляється релікт — берека, а також орхідеї гніздівка звичайна, коручка чемерникоподібна, любка дволиста, занесені до Червоної книги України.
Детальний опис
За фізико - географічним районуванням України (1968) ця територія належить до Придністровсько-Подільської лісостепової області (Південне Поділля) лісостепової зони (район Ямпільського Придністров'я). За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистянолісової області. Подільсько-Бссарабської провінції. Вінницького (Центральноподільського) округу.
Для цієї області характерними є хвилясті з яругами та балками лесові височини, тобто з геоморфологічної точки зору територія, що описується являє собою акумулятивно-денудаційну рівнину з ерозійно-акумулятивними сильнохвилястими формами рельєфу Балтського типу.
В геоструктурпому відношенні заказник приурочений до південних схилів Українського кристалічного щита. Докембрійський фундамент складений гранітами та гнейсами, амфіболітами, кварцитами та іншими гірськими породами. Осадові відклади, що перекривають кристалічний фундамент приурочені до Балтської свити Неогенової системи і складені пісками та піщано-глинистими відкладами.
Ґрунтовий покрив характеризується чорноземами, темно-сірими та сірими опідзоленими ґрунтами на вододільно-хвилястих місцевостях. На схилових поверхнях ґрунтові різновиди змінюються на слабо-,середньо- та сильнозмиті ґрунти.
Територія заказника знаходиться в межах рівнинної атлантико-континентальної області помірного кліматичного поясу. Клімат території є помірно-континентальним. Для неї є характерним тривале нежарке літо та м'яка, порівняно недовга зима. Пересічна температура січня становить -5,5 °С. Висота снігового покриву коливається в межах 10-25 см в різні роки. Безморозний період складає 250 - 260 днів. Влітку температура досягає +19,5 °.. + 20,5 °С. На цей час припадає основна частина опадів (близько 80 %). Кількість опадів зменшується в порівнянні з північними районами Поділля на 150-170 мм і складає 500-525 мм. Максимальна кількість опадів - в травні, червні та липні, нерідко у вигляді злив, що сприяє процесам ерозії. В цих умовах ліси відіграють значну захисну роль, оскільки зменшують швидкість водно-ерозійних потоків, повністю виключають можливість поверхневого змиву ґрунтів.
Характерною особливістю цього геоботанічного району є значне поширення лісів із дуба скельного.
Заказник являє собою єдиний масив, але за рослинним покривом його можна поділити на декілька ділянок. На плоскохвилястому плакорі з невеликими перепадами висот на опідзолених ґрунтах сформувались головним чином дубові ліси. Інтерес представляє те, що тут знаходиться зона контакту ареалів дуба звичайного і скельного, що складають в заказнику змішані деревостанн.
На території заказника дуб скельний зростає на північно-східній межі свого ареалу і утворює один з найбільших масивів, що збереглися у Південному Поділлі. Лісовий масив дуба скельного представлений 90(80)- 100-річними насадженнями. При обстеженні встановлено ряд біологічних і екологічних властивостей дуба скельного в порівнянні з дубом звичайним (особливості росту, природного поновлення, формування насаджень, відношення до едафічних і мікрокліматичних умов, роль у ґрунтотвірному процесі). В цьому регіоні дуб скельний зростає в заказнику головним чином у сухих грудах і сугрудах, в едатопах перехідних від свіжих до сухих трудів і сугрудів і формує насадження ІІ-ІІІ класів бонітету. В той же час окремі ділянки представлені переважно свіжими грудами, де скельнодубові насадження досягають І-Іа класів бонітету.
Характерним для даної території є і те, що у віковій структурі скельнодубових насаджень переважають стиглі і достигаючі деревостани переважно порослевого походження (природного відновлення вдається досягти лише в небагатьох випадках у зв'язку з нечастими насіневими роками, що пов'язано з кліматичними умовами району та біологічними особливостями виду).
Ліс, що входить в цей масив, відзначається природною будовою та багатим флористичним складом. Перший ярус побудований переважно дубом звичайним з участю дуба скельного, другий - грабом звичайним. У зв'язку з великою затіненістю підлісок виявлений фрагментарно, в ньому переважає ліщина звичайна, черемха, бузина чорна та інші. На освітлених теплих схилах в угрупуваннях із дуба скельного та дуба звичайного виявлений підлісок із кизила з участю калини-гордовини. До рідкісних належать і лісові ділянки з переважанням у травостані конвалії травневої.
Переважають в заказнику дубові ліси свидиново-волосистоосокові, менші площі займають свидиново- і ліщиново-конвалієві угрупування. Ці угрупування занесені до ‘'Зеленої книги України" (1987) - книги рідкісних утрупувань, які повсюдно підлягають охороні. Деревостанн яких мають вік 80-100 років та запас деревини 480 куб.м на гектар.
Характерною особливістю масиву, що обумовлює його високу наукову цінність, є наявність у лісових угрупуваннях добре виявленого ядра неморальних субсередземноморських, в тому числі балканських видів. До таких видів, які знаходяться на цій території, належать у деревостані дуб скельний, берека , в підліску - кизил, калипа-гордовина, в травостої - яглиця звичайна, копитняк європейський, купина широколиста, мерінгія трижилкова, осока пальчаста.
Більш рідкими видами є Арум Бесера, шоломниця висока, скополія карніолійська, кадило сарматське. Ці реліктові утрупування мають в Україні локальне поширення - переважно на Придністров'ї. Значні площі тут займають синузії підсніжника білосніжного. Значний інтерес представляє також збереження великої популяції цінного степового виду - горицвіту весняного, що рясно зростає біля лісового масиву.
Лісовий масив, що входить до складу заказника, є місцем зростання популяцій багатьох видів “Червоної книги України” (виявлено 8 видів, що увійшли до її другого видання). На особливу увагу заслуговують зростання тут таких видів, як скополія карніолійська, кадило сарматське, коручка чемерникоподібна, коручка пурпурова, гніздівка звичайна, любка двулиста, підсніжник білосніжний, зозулині сльози яйцеподібні. Коручка пурпурова - рідкісна субсередземноморсько-балканська орхідея, яка має на Україні локальне поширення в південно-західній частині. На території заказника ця орхідея зростає на північно-східній межі ареалу.
В лісових масивах та на їх узліссях виявлено цілий ряд цінних лікарських рослин. Крім вищезгаданої конвалії травневої, яка масово зростає тут, також зустрічаються: звіробій звичайний, первоцвіт весняний, материнка звичайна, декілька видів деревію, чебрецю та інших.
Таким чином, територія являє собою цінний лісовий масив південної частини Поділля, в її межах збереглись типові та унікальні природні комплекси, притаманні цьому регіону і тому вона відповідає вимогам, що ставляться до заказників загальнодержавного значення.
Для більш докладного вивчення необхідно провести ґрунтовне обстеження території у весняно-літній період року для виявлення нових видів рослин та особливостей їх вегетації. Необхідне проведення дослідження кварталів. що не включено до складу заказника з метою їх подальшого заповідання.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Наукова характеристика заказника. Автори: Старший викладач кафедри фізичної географії ВДПУ ім. М. Коцюбинського к.г.н. Гудзевич А.В., Провідний спеціаліст відділу заповідної справи Держуправління екобезпеки у Вінницькій області Царенко Н.В.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Garyachki vska Da cha botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Roztashovanij u mezhah Pishanskogo rajonu Vinnickoyi oblasti na pivnich vid sela Mirolyubivki Botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Garyachkivska Dacha 48 17 29 pn sh 28 48 31 sh d 48 29154000002777281 pn sh 28 80887000002777754 sh d 48 29154000002777281 28 80887000002777754 Koordinati 48 17 29 pn sh 28 48 31 sh d 48 29154000002777281 pn sh 28 80887000002777754 sh d 48 29154000002777281 28 80887000002777754Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Vinnicka oblast Pishanskij rajon na pivnich vid s MirolyubivkaNajblizhche mistosmt PishankaPlosha137 gaZasnovano1974 r Garyachkivska Dacha Vinnicka oblast Garyachkivska Dacha u Vikishovishi Plosha 137 ga Stvorenij u 1974 roci Korotka harakteristikaOhoronyayetsya vikova dibrova z perevazhannyam duba skelnogo na pivnichno shidnij mezhi jogo poshirennya Z derevnih porid takozh zrostayut grab zvichajnij klen gostrolistij klen polovij lipa sercelista chereshnya U pidlisku deren spravzhnij bruslina borodavchasta U trav yanomu pokrivi perevazhayut yaglicya zvichajna zirochnik lisovij osoka volosista kopitnyak yevropejskij fialka lisova z domishkoyu svitlolyubnih subseredzemnomorskih vidiv pivnichna mezha yihnogo arealu v Ukrayini perlivka odnocvita kadilo sarmatske sholomnicya visoka Z ridkisnih vidiv traplyayetsya relikt bereka a takozh orhideyi gnizdivka zvichajna koruchka chemernikopodibna lyubka dvolista zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Detalnij opisZa fiziko geografichnim rajonuvannyam Ukrayini 1968 cya teritoriya nalezhit do Pridnistrovsko Podilskoyi lisostepovoyi oblasti Pivdenne Podillya lisostepovoyi zoni rajon Yampilskogo Pridnistrov ya Za geobotanichnim rajonuvannyam Ukrayini cya teritoriya nalezhit do Yevropejskoyi shirokolistyanolisovoyi oblasti Podilsko Bssarabskoyi provinciyi Vinnickogo Centralnopodilskogo okrugu Dlya ciyeyi oblasti harakternimi ye hvilyasti z yarugami ta balkami lesovi visochini tobto z geomorfologichnoyi tochki zoru teritoriya sho opisuyetsya yavlyaye soboyu akumulyativno denudacijnu rivninu z erozijno akumulyativnimi silnohvilyastimi formami relyefu Baltskogo tipu V geostrukturpomu vidnoshenni zakaznik priurochenij do pivdennih shiliv Ukrayinskogo kristalichnogo shita Dokembrijskij fundament skladenij granitami ta gnejsami amfibolitami kvarcitami ta inshimi girskimi porodami Osadovi vidkladi sho perekrivayut kristalichnij fundament priurocheni do Baltskoyi sviti Neogenovoyi sistemi i skladeni piskami ta pishano glinistimi vidkladami Gruntovij pokriv harakterizuyetsya chornozemami temno sirimi ta sirimi opidzolenimi gruntami na vododilno hvilyastih miscevostyah Na shilovih poverhnyah gruntovi riznovidi zminyuyutsya na slabo seredno ta silnozmiti grunti Teritoriya zakaznika znahoditsya v mezhah rivninnoyi atlantiko kontinentalnoyi oblasti pomirnogo klimatichnogo poyasu Klimat teritoriyi ye pomirno kontinentalnim Dlya neyi ye harakternim trivale nezharke lito ta m yaka porivnyano nedovga zima Peresichna temperatura sichnya stanovit 5 5 S Visota snigovogo pokrivu kolivayetsya v mezhah 10 25 sm v rizni roki Bezmoroznij period skladaye 250 260 dniv Vlitku temperatura dosyagaye 19 5 20 5 S Na cej chas pripadaye osnovna chastina opadiv blizko 80 Kilkist opadiv zmenshuyetsya v porivnyanni z pivnichnimi rajonami Podillya na 150 170 mm i skladaye 500 525 mm Maksimalna kilkist opadiv v travni chervni ta lipni neridko u viglyadi zliv sho spriyaye procesam eroziyi V cih umovah lisi vidigrayut znachnu zahisnu rol oskilki zmenshuyut shvidkist vodno erozijnih potokiv povnistyu viklyuchayut mozhlivist poverhnevogo zmivu gruntiv Harakternoyu osoblivistyu cogo geobotanichnogo rajonu ye znachne poshirennya lisiv iz duba skelnogo Zakaznik yavlyaye soboyu yedinij masiv ale za roslinnim pokrivom jogo mozhna podiliti na dekilka dilyanok Na ploskohvilyastomu plakori z nevelikimi perepadami visot na opidzolenih gruntah sformuvalis golovnim chinom dubovi lisi Interes predstavlyaye te sho tut znahoditsya zona kontaktu arealiv duba zvichajnogo i skelnogo sho skladayut v zakazniku zmishani derevostann Na teritoriyi zakaznika dub skelnij zrostaye na pivnichno shidnij mezhi svogo arealu i utvoryuye odin z najbilshih masiviv sho zbereglisya u Pivdennomu Podilli Lisovij masiv duba skelnogo predstavlenij 90 80 100 richnimi nasadzhennyami Pri obstezhenni vstanovleno ryad biologichnih i ekologichnih vlastivostej duba skelnogo v porivnyanni z dubom zvichajnim osoblivosti rostu prirodnogo ponovlennya formuvannya nasadzhen vidnoshennya do edafichnih i mikroklimatichnih umov rol u gruntotvirnomu procesi V comu regioni dub skelnij zrostaye v zakazniku golovnim chinom u suhih grudah i sugrudah v edatopah perehidnih vid svizhih do suhih trudiv i sugrudiv i formuye nasadzhennya II III klasiv bonitetu V toj zhe chas okremi dilyanki predstavleni perevazhno svizhimi grudami de skelnodubovi nasadzhennya dosyagayut I Ia klasiv bonitetu Harakternim dlya danoyi teritoriyi ye i te sho u vikovij strukturi skelnodubovih nasadzhen perevazhayut stigli i dostigayuchi derevostani perevazhno poroslevogo pohodzhennya prirodnogo vidnovlennya vdayetsya dosyagti lishe v nebagatoh vipadkah u zv yazku z nechastimi nasinevimi rokami sho pov yazano z klimatichnimi umovami rajonu ta biologichnimi osoblivostyami vidu Lis sho vhodit v cej masiv vidznachayetsya prirodnoyu budovoyu ta bagatim floristichnim skladom Pershij yarus pobudovanij perevazhno dubom zvichajnim z uchastyu duba skelnogo drugij grabom zvichajnim U zv yazku z velikoyu zatinenistyu pidlisok viyavlenij fragmentarno v nomu perevazhaye lishina zvichajna cheremha buzina chorna ta inshi Na osvitlenih teplih shilah v ugrupuvannyah iz duba skelnogo ta duba zvichajnogo viyavlenij pidlisok iz kizila z uchastyu kalini gordovini Do ridkisnih nalezhat i lisovi dilyanki z perevazhannyam u travostani konvaliyi travnevoyi Perevazhayut v zakazniku dubovi lisi svidinovo volosistoosokovi menshi ploshi zajmayut svidinovo i lishinovo konvaliyevi ugrupuvannya Ci ugrupuvannya zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini 1987 knigi ridkisnih utrupuvan yaki povsyudno pidlyagayut ohoroni Derevostann yakih mayut vik 80 100 rokiv ta zapas derevini 480 kub m na gektar Harakternoyu osoblivistyu masivu sho obumovlyuye jogo visoku naukovu cinnist ye nayavnist u lisovih ugrupuvannyah dobre viyavlenogo yadra nemoralnih subseredzemnomorskih v tomu chisli balkanskih vidiv Do takih vidiv yaki znahodyatsya na cij teritoriyi nalezhat u derevostani dub skelnij bereka v pidlisku kizil kalipa gordovina v travostoyi yaglicya zvichajna kopitnyak yevropejskij kupina shirokolista meringiya trizhilkova osoka palchasta Bilsh ridkimi vidami ye Arum Besera sholomnicya visoka skopoliya karniolijska kadilo sarmatske Ci reliktovi utrupuvannya mayut v Ukrayini lokalne poshirennya perevazhno na Pridnistrov yi Znachni ploshi tut zajmayut sinuziyi pidsnizhnika bilosnizhnogo Znachnij interes predstavlyaye takozh zberezhennya velikoyi populyaciyi cinnogo stepovogo vidu goricvitu vesnyanogo sho ryasno zrostaye bilya lisovogo masivu Lisovij masiv sho vhodit do skladu zakaznika ye miscem zrostannya populyacij bagatoh vidiv Chervonoyi knigi Ukrayini viyavleno 8 vidiv sho uvijshli do yiyi drugogo vidannya Na osoblivu uvagu zaslugovuyut zrostannya tut takih vidiv yak skopoliya karniolijska kadilo sarmatske koruchka chemernikopodibna koruchka purpurova gnizdivka zvichajna lyubka dvulista pidsnizhnik bilosnizhnij zozulini slozi yajcepodibni Koruchka purpurova ridkisna subseredzemnomorsko balkanska orhideya yaka maye na Ukrayini lokalne poshirennya v pivdenno zahidnij chastini Na teritoriyi zakaznika cya orhideya zrostaye na pivnichno shidnij mezhi arealu V lisovih masivah ta na yih uzlissyah viyavleno cilij ryad cinnih likarskih roslin Krim vishezgadanoyi konvaliyi travnevoyi yaka masovo zrostaye tut takozh zustrichayutsya zvirobij zvichajnij pervocvit vesnyanij materinka zvichajna dekilka vidiv dereviyu chebrecyu ta inshih Takim chinom teritoriya yavlyaye soboyu cinnij lisovij masiv pivdennoyi chastini Podillya v yiyi mezhah zbereglis tipovi ta unikalni prirodni kompleksi pritamanni comu regionu i tomu vona vidpovidaye vimogam sho stavlyatsya do zakaznikiv zagalnoderzhavnogo znachennya Dlya bilsh dokladnogo vivchennya neobhidno provesti gruntovne obstezhennya teritoriyi u vesnyano litnij period roku dlya viyavlennya novih vidiv roslin ta osoblivostej yih vegetaciyi Neobhidne provedennya doslidzhennya kvartaliv sho ne vklyucheno do skladu zakaznika z metoyu yih podalshogo zapovidannya DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Naukova harakteristika zakaznika Avtori Starshij vikladach kafedri fizichnoyi geografiyi VDPU im M Kocyubinskogo k g n Gudzevich A V Providnij specialist viddilu zapovidnoyi spravi Derzhupravlinnya ekobezpeki u Vinnickij oblasti Carenko N V