Гардтвальд (нім. Hardtwald) (топонім «Гардт» означає звичайне лісове пасовище ) — історична лісова територія на Верхньорейнській рівнині між Раштатом і Грабен-Нойдорфом, на північ і південь від Карлсруе.
Гардтвальд | |
Країна | Німеччина[1] |
---|---|
Адміністративна одиниця | Карлсруе Карлсруе |
Розташований на природоохороній території | d, d, d, d, d, d, d і d |
Гардтвальд у Вікісховищі |
Координати: 49°04′38″ пн. ш. 8°26′09″ сх. д. / 49.07722222224977315° пн. ш. 8.435833333361077990° сх. д.
Поділяється на північний, нижній або Карлсруе-Гардт на північ від річки Альб і південний або верхній Гардт на південь від Альби.
У ширшому розумінні Гардтвальд містить ліси [de] і [de], розташовані між Брухзалем і Шветцінгеном.
Географія
Гартвальд лежить на безплідних піщаних ґрунтах нижньої тераси Верхнього Рейну між низовинами заплави Рейну на заході та Кінціг-Мург-Рінне на сході. За природно-просторовою структурою належить до зони твердих рівнин. Переважаючою породою дерев є сосна.
На північ від Карлсруе Гардтвальд — майже безперервна рівнинна лісова зона (ліс землі), яка пропонує місцевий відпочинок.
Гардтвальд також називають зеленими легенями Карлсруе. Завдяки шлосгартену зелена зона простягається до центру міста Карлсруе.
На додаток до своєї ролі району водозабору (див. [de]), Гардтвальд також формує свіжий повітряний коридор для міста.
[de], простягається до межі міста та переходить в LSG Hardtwald nördlich von Karlsruhe в сусідньому районі Карлсруе.
Тут починається 15-кілометрова охоронна паркова та лісова зона безпосередньо біля центру міста Карлсруе, яка також позначена як [en] Гардтвальд між Грабеном і Карлсруе. і як пташиний заповідник Гардтвальд на північ від Карлсруе Північний Гардтвальд також містить природний заповідник [de], колишній гравійно-піщаний кар'єр.
На південь від Альби Гардтвальд тягнеться до Бітігайму району Раштат.
У районі Карлсруе Гардтвальд належить до ландшафтної охоронної території Зюдліхе-Гардт, що з'єднується з Гардтвальдом біля Еттлінгена та Райнштеттена та на південь від Карлсруе. Значні частини лісу Дурмерсгайм-Гардт не охороняються.
Історія
Села Булах і [de] розташовані на Альбі між Норд- і Зюдгардт з часів середньовіччя. Коли маркграфство Баден було розділено в 1535 році, Альб утворив кордон між [de] на півдні та маркграфством Баден-Дурлах. У 1582 році Байєртгайм на північ від річки перейшов під владу Баден-Бадену. Таким чином державний кордон Баден-Дурлаха проходив лише трохи на південь від дороги з Дурлаха до Мюльбурга, яка перетинала нижній Гардтвальд, сьогоднішню Кайзерштрассе. Нижній Гартвальд служив мисливським угіддям для маркграфів Баден-Дурлаха, жителі навколишніх сіл використовували його для лісових пасовищ або для заготівлі дров і деревини. Поширеними породами дерев були бук, дуб і сосна. Інтенсивне використання створило рідколісся.
Маркграф Карл III після Раштаттського миру в 1714 році побудував мисливський будиночок поблизу того, що пізніше стало [de]. На захід від нього та на північ від сільської дороги він збудував на початку 1715 року [de], 32 промені якої відкрили Гардтвальд як мисливські угіддя, а в центрі яких мав бути круглий зоопарк. У цьому ж році було прийнято рішення про будівництво на цьому місці резиденції. 17 червня 1715 року маркграф заклав наріжний камінь для вежі в центрі Веґштерну, яка була розширена до палацу полювання та розваг, палацу Карлсруе. У вересні 1715 року маркграф видав привілейну грамоту, за якою громадян залучали до поселення. Місто Карлсруе було побудоване на дев'яти південних променях Мисливської зірки. У міру того, як він зростав, з часом вирубували все більше і більше лісу, спочатку на півдні резиденції.
Під час Другої світової війни таємне будівництво макета міста (кодова назва «Венесуела») з добре відомим макетом віяла Карлсруе в північному районі Гардтвальд між Лінкенгаймом, Фрідріхсталем і Бланкенлохом мало запобігти знищенню міста, яке було принаймні частково успішним, аж до впровадження значно вдосконалених радіолокаційних пристроїв в 1942 році, коли кілька ворожих бомб було скинуто на цей підроблений об'єкт, який насправді мав вразити Карлсруе.
Посеред лісової зони в 1956 році в районі Леопольдсгафен був побудований ядерний дослідницький центр Карлсруе, який сьогодні утворює Північний кампус Технологічного інституту Карлсруе. Підземні води Гардтвальду слугували водою для охолодження дослідницьких реакторів. [de] був створений в 1957 році як житловий район у Гардтвальді.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Robert Gradmann: Süddeutschland. Band 2, Engelhorn, Stuttgart 1931. Nachdruck: Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt, , S. 18.
- Andreas Wolf: Kulturlandschaft — Ursprung und Wandel. In: Naturführer Karlsruhe Verlag Regionalkultur, Ubstadt-Weiher 2006, , S. 40 f.
- Verordnung des Bürgermeisteramts Karlsruhe über das Landschaftsschutzgebiet Nördliche Hardt. Stadt Karlsruhe. Процитовано 27 July 2015.
- Steckbrief des FFH-Gebietes im Schutzgebietsverzeichnis der LUBW, [1] Retrieved 23 October 2015 .
- Umwelt-Daten und -Karten Online (UDO) der LUBW, [2] Retrieved 23 October 2015 .
- Steckbrief des SPA-Gebietes im Schutzgebietsverzeichnis der Landesanstalt für Umwelt Baden-Württemberg, abgerufen am 19. Juli 2017
- Steckbrief des Landschaftsschutzgebietes im Schutzgebietsverzeichnis der Landesanstalt für Umwelt Baden-Württemberg, abgerufen am 19. Juli 2017
- Steckbrief des Landschaftsschutzgebietes im Schutzgebietsverzeichnis der Landesanstalt für Umwelt Baden-Württemberg, abgerufen am 19. Juli 2017
- Steckbrief des Landschaftsschutzgebietes im Schutzgebietsverzeichnis der Landesanstalt für Umwelt Baden-Württemberg, abgerufen am 19. Juli 2017
- Umwelt-Daten und -Karten Online (UDO) der LUBW, abgerufen am 19. Juli 2017
- Chronik von Beiertheim. In: karlsruhe.de. Stadt Karlsruhe, abgerufen am 19. Juli 2017.
- Gottfried Leiber: Friedrich Weinbrenners städtebauliches Schaffen für Karlsruhe. Teil 1: Die barocke Stadtplanung und die ersten klassizistischen Entwürfe Weinbrenners. Braun, Karlsruhe 1996, , S. 22–47.
- [https://www.karlsruhe.de/b1/stadtgeschichte/kulturdenkmale/denkmaltag_archiv/2008/innenstadt/schloss.de Jutta Dresch: Das Schloss Karlsruhe — Baugeschichte und Stadtanlage. In: karlsruhe.de. Stadt Karlsruhe, abgerufen am 17. Juli 2017.]
- [Die Scheinanlage — ein zweites Karlsruhe im Hardtwald. Landesarchiv Baden-Württemberg, 8. April 2005, archiviert vom Original (nicht mehr online verfügbar) am 2. August 2012; abgerufen am 29. Juli 2009 Landesarchiv Baden-Württemberg, Abt. Generallandesarchiv Karlsruhe — Bestand: S Umweltschutz Nr. 886. Landesarchiv Baden-Württemberg, abgerufen am 13. Juni 2011.]
- Die nahezu unbekannte Scheinanlage im Hardtwald: Wie eine Attrappe Karlsruhe im Krieg retten sollte und später versagte. ka-news, 1. Oktober 2018, abgerufen am 15. November 2018.
- Willy Marth:. Der Schnelle Brüter SNR 300 im Auf und Ab seiner Geschichte, Report KfK 4666. — Karlsruhe: Kernforschungszentrum Karlsruhe, 1992.
Література
Patricia Blum (Hrsg.): Erlebnis Hardtwald. Der Traum in Grün. Braun, Karlsruhe 2004, .
Посилання
- Homepage der Hardtwaldfreunde (Karlsruhe)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gardtvald nim Hardtwald toponim Gardt oznachaye zvichajne lisove pasovishe istorichna lisova teritoriya na Verhnorejnskij rivnini mizh Rashtatom i Graben Nojdorfom na pivnich i pivden vid Karlsrue Gardtvald Krayina Nimechchina 1 Administrativna odinicyaKarlsrue Karlsrue Roztashovanij na prirodoohoronij teritoriyid d d d d d d i d Gardtvald u Vikishovishi Koordinati 49 04 38 pn sh 8 26 09 sh d 49 07722222224977315 pn sh 8 435833333361077990 sh d 49 07722222224977315 8 435833333361077990 Podilyayetsya na pivnichnij nizhnij abo Karlsrue Gardt na pivnich vid richki Alb i pivdennij abo verhnij Gardt na pivden vid Albi U shirshomu rozuminni Gardtvald mistit lisi de i de roztashovani mizh Bruhzalem i Shvetcingenom Geografiyakanal Pfinc Gartvald lezhit na bezplidnih pishanih gruntah nizhnoyi terasi Verhnogo Rejnu mizh nizovinami zaplavi Rejnu na zahodi ta Kincig Murg Rinne na shodi Za prirodno prostorovoyu strukturoyu nalezhit do zoni tverdih rivnin Perevazhayuchoyu porodoyu derev ye sosna Na pivnich vid Karlsrue Gardtvald majzhe bezperervna rivninna lisova zona lis zemli yaka proponuye miscevij vidpochinok Gardtvald takozh nazivayut zelenimi legenyami Karlsrue Zavdyaki shlosgartenu zelena zona prostyagayetsya do centru mista Karlsrue Na dodatok do svoyeyi roli rajonu vodozaboru div de Gardtvald takozh formuye svizhij povitryanij koridor dlya mista de prostyagayetsya do mezhi mista ta perehodit v LSG Hardtwald nordlich von Karlsruhe v susidnomu rajoni Karlsrue Tut pochinayetsya 15 kilometrova ohoronna parkova ta lisova zona bezposeredno bilya centru mista Karlsrue yaka takozh poznachena yak en Gardtvald mizh Grabenom i Karlsrue i yak ptashinij zapovidnik Gardtvald na pivnich vid Karlsrue Pivnichnij Gardtvald takozh mistit prirodnij zapovidnik de kolishnij gravijno pishanij kar yer Na pivden vid Albi Gardtvald tyagnetsya do Bitigajmu rajonu Rashtat U rajoni Karlsrue Gardtvald nalezhit do landshaftnoyi ohoronnoyi teritoriyi Zyudlihe Gardt sho z yednuyetsya z Gardtvaldom bilya Ettlingena ta Rajnshtettena ta na pivden vid Karlsrue Znachni chastini lisu Durmersgajm Gardt ne ohoronyayutsya IstoriyaSela Bulah i de roztashovani na Albi mizh Nord i Zyudgardt z chasiv serednovichchya Koli markgrafstvo Baden bulo rozdileno v 1535 roci Alb utvoriv kordon mizh de na pivdni ta markgrafstvom Baden Durlah U 1582 roci Bajyertgajm na pivnich vid richki perejshov pid vladu Baden Badenu Takim chinom derzhavnij kordon Baden Durlaha prohodiv lishe trohi na pivden vid dorogi z Durlaha do Myulburga yaka peretinala nizhnij Gardtvald sogodnishnyu Kajzershtrasse Nizhnij Gartvald sluzhiv mislivskim ugiddyam dlya markgrafiv Baden Durlaha zhiteli navkolishnih sil vikoristovuvali jogo dlya lisovih pasovish abo dlya zagotivli drov i derevini Poshirenimi porodami derev buli buk dub i sosna Intensivne vikoristannya stvorilo ridkolissya Markgraf Karl III pislya Rashtattskogo miru v 1714 roci pobuduvav mislivskij budinochok poblizu togo sho piznishe stalo de Na zahid vid nogo ta na pivnich vid silskoyi dorogi vin zbuduvav na pochatku 1715 roku de 32 promeni yakoyi vidkrili Gardtvald yak mislivski ugiddya a v centri yakih mav buti kruglij zoopark U comu zh roci bulo prijnyato rishennya pro budivnictvo na comu misci rezidenciyi 17 chervnya 1715 roku markgraf zaklav narizhnij kamin dlya vezhi v centri Vegshternu yaka bula rozshirena do palacu polyuvannya ta rozvag palacu Karlsrue U veresni 1715 roku markgraf vidav privilejnu gramotu za yakoyu gromadyan zaluchali do poselennya Misto Karlsrue bulo pobudovane na dev yati pivdennih promenyah Mislivskoyi zirki U miru togo yak vin zrostav z chasom virubuvali vse bilshe i bilshe lisu spochatku na pivdni rezidenciyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni tayemne budivnictvo maketa mista kodova nazva Venesuela z dobre vidomim maketom viyala Karlsrue v pivnichnomu rajoni Gardtvald mizh Linkengajmom Fridrihstalem i Blankenlohom malo zapobigti znishennyu mista yake bulo prinajmni chastkovo uspishnim azh do vprovadzhennya znachno vdoskonalenih radiolokacijnih pristroyiv v 1942 roci koli kilka vorozhih bomb bulo skinuto na cej pidroblenij ob yekt yakij naspravdi mav vraziti Karlsrue Posered lisovoyi zoni v 1956 roci v rajoni Leopoldsgafen buv pobudovanij yadernij doslidnickij centr Karlsrue yakij sogodni utvoryuye Pivnichnij kampus Tehnologichnogo institutu Karlsrue Pidzemni vodi Gardtvaldu sluguvali vodoyu dlya oholodzhennya doslidnickih reaktoriv de buv stvorenij v 1957 roci yak zhitlovij rajon u Gardtvaldi PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Robert Gradmann Suddeutschland Band 2 Engelhorn Stuttgart 1931 Nachdruck Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt ISBN 3 534 00124 9 S 18 Andreas Wolf Kulturlandschaft Ursprung und Wandel In Naturfuhrer Karlsruhe Verlag Regionalkultur Ubstadt Weiher 2006 ISBN 3 89735 424 1 S 40 f Verordnung des Burgermeisteramts Karlsruhe uber das Landschaftsschutzgebiet Nordliche Hardt Stadt Karlsruhe Procitovano 27 July 2015 Steckbrief des FFH Gebietes im Schutzgebietsverzeichnis der LUBW 1 Retrieved 23 October 2015 Umwelt Daten und Karten Online UDO der LUBW 2 Retrieved 23 October 2015 Steckbrief des SPA Gebietes im Schutzgebietsverzeichnis der Landesanstalt fur Umwelt Baden Wurttemberg abgerufen am 19 Juli 2017 Steckbrief des Landschaftsschutzgebietes im Schutzgebietsverzeichnis der Landesanstalt fur Umwelt Baden Wurttemberg abgerufen am 19 Juli 2017 Steckbrief des Landschaftsschutzgebietes im Schutzgebietsverzeichnis der Landesanstalt fur Umwelt Baden Wurttemberg abgerufen am 19 Juli 2017 Steckbrief des Landschaftsschutzgebietes im Schutzgebietsverzeichnis der Landesanstalt fur Umwelt Baden Wurttemberg abgerufen am 19 Juli 2017 Umwelt Daten und Karten Online UDO der LUBW abgerufen am 19 Juli 2017 Chronik von Beiertheim In karlsruhe de Stadt Karlsruhe abgerufen am 19 Juli 2017 Gottfried Leiber Friedrich Weinbrenners stadtebauliches Schaffen fur Karlsruhe Teil 1 Die barocke Stadtplanung und die ersten klassizistischen Entwurfe Weinbrenners Braun Karlsruhe 1996 ISBN 3 7650 9041 7 S 22 47 https www karlsruhe de b1 stadtgeschichte kulturdenkmale denkmaltag archiv 2008 innenstadt schloss de Jutta Dresch Das Schloss Karlsruhe Baugeschichte und Stadtanlage In karlsruhe de Stadt Karlsruhe abgerufen am 17 Juli 2017 Die Scheinanlage ein zweites Karlsruhe im Hardtwald Landesarchiv Baden Wurttemberg 8 April 2005 archiviert vom Original nicht mehr online verfugbar am 2 August 2012 abgerufen am 29 Juli 2009 Landesarchiv Baden Wurttemberg Abt Generallandesarchiv Karlsruhe Bestand S Umweltschutz Nr 886 Landesarchiv Baden Wurttemberg abgerufen am 13 Juni 2011 Die nahezu unbekannte Scheinanlage im Hardtwald Wie eine Attrappe Karlsruhe im Krieg retten sollte und spater versagte ka news 1 Oktober 2018 abgerufen am 15 November 2018 Willy Marth Der Schnelle Bruter SNR 300 im Auf und Ab seiner Geschichte Report KfK 4666 Karlsruhe Kernforschungszentrum Karlsruhe 1992 LiteraturaPatricia Blum Hrsg Erlebnis Hardtwald Der Traum in Grun Braun Karlsruhe 2004 ISBN 3 7650 8272 4 PosilannyaHomepage der Hardtwaldfreunde Karlsruhe