У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гапон Григорій Євдокимович Гапон нар 5 травня 1922 19220505 1 листопад

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гапон.

Григорій Євдокимович Гапон (нар. 5 травня 1922(19220505) — 1 листопада 2009) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1945).

Григорій Євдокимович Гапон

Народження

5 травня 1922
Каплунівка

Смерть

1 листопада 2009 (87 років)
Харків, Україна

Поховання

Міське кладовище № 2

Країна

СРСР →

Україна

Рід військ

танкові війська → юридична служба

Освіта

^d

Роки служби

1941—1967

Партія

ВКП(б)

Звання

Полковник

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

(№ 8775)

Біографія

Народився 5 травня 1922 року в селі Каплунівка (раніше Диканського тепер Полтавського району Полтавської області) у селянській родині. Українець. Закінчив сім класів неповної середньої школи. Вступив до Полтавського сільськогосподарського технікуму, але до початку війни закінчив тільки три курси.

У липні 1941 року призваний до Червоної Армії. У 1942 році закінчив курси удосконалення командного складу. У боях німецько-радянської війни з серпня 1942 року. Воював на Воронезькому і 1-му Українському фронті.

Командир танкового взводу 87-о танкового полку (, , 1-й Український фронт) лейтенант Г.Є.Гапон 4 лютого 1945 року зі своїм танковим взводом форсував річку Одер північніше міста Ратибор (нині Рацибуж, Польща) вогнем і гусеницями знищив два міномети і чотири кулемети з розрахунком. Виконуючи наказ командування зміцнитися на зайнятому рубежі, лейтенант Г.Є.Гапон поставив свій танк в засідку і протягом доби відбивав контратаки ворога.

27 червня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Одера і утриманні плацдарму на його західному березі лейтенанту Григорію Євдокимовичу Гапону присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8775).

Після війни продовжував службу в армії. У 1955 році закінчив Військово-юридичну академію.

З 1967 року полковник юстиції Г.Є. Гапон у запасі. Жив у Харкові. Помер 1 листопада 2009 року. Похований на Харківському міському кладовищі № 2.

Література

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. – стор. 312

Посилання

Біографія Г. Є. Гапона на сайті «Полтавіка» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Коротка біографія Г. Є. Гапона на сайті проекту каналу Інтер «Победа одна на всех» [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.]