Ганс Фредрік Ґуде (норв. Hans Fredrik Gude; (13 березня 1825, Осло — 17 серпня 1903, Берлін) — норвезький художник-пейзажист та мариніст романтичного напряму, який багато років пропрацював у Німеччині, представник Дюссельдорфської художньої школи.
Життєпис
Ганс Фредрік Ґуде народився в Осло, яке входило до Шведсько-Норвезької унії. Вже у дитинстві подавав великі надії, його називають «вундеркіндом» свого часу. в 1837 році він став учнем у відомого датсько-норвезького художника Йоханнеса Флінтое, після уроків у якого був зарахований до Королівської художньої школи в Осло в 1838 році. Він навчався малювати там від 1838 до 1841 року. Від 1841 року продовжував навчання в Дюссельдорфі, у Андреаса Ахенбаха. У 1842 році Ганс Ґуде вступив до Дюссельдорфської академії мистецтв, де навчався у Йоганна Вільгельма Ширмера. Закінчив навчання у 1846 році і, разом зі своїм другом, норвезьким художником Адольфом Тідемандом, повернувся на батьківщину. У 1848—1850 роках жив у місті Осло. Потім повернувся в Дюссельдорф. в 1862—1864 роках мешкав у містечку Бетвс-і-Коед, на півночі Уельсу.
Трудова діяльність
З 1854 року Ганс Ґуде працював професором Дюссельдорфської академії мистецтв (по класу пейзажу). У 1864—1870 роках Гуде очолив Академію мистецтв в Карлсруе, у 1874—1880 роках викладав як професор пейзажного живопису в тій же Академії. У 1880 році переїхав у Берлін, де мешкав у свого зятя, скульптора Отто Лессінга. У 1880—1901 рр. викладав у Берлінській Академії. Після смерті Гуде був удостоєний честі бути похованим першим на почесному кладовищі Спасителя в Кристіанії (нині Осло), яке було відкрито в 1903 році. Ганс Ґуде увійшов до історії норвезького і світового живопису, його роботи прикрашають багато музеїв Норвегії і виставляються на міжнародних виставках. Він входить до числа відомих художників губернії Акерсхус, а в 1992 в норвезькому видавництві «Aschehoug» вийшла книга відомого мистецтвознавця Фроде Гаверкампа «Ганс Ґуде».
Палітра художника
Як художник Ганс Ґуде набув популярності все-таки в Німеччині, велика частина його життя була тісно пов'язана з роботою саме в цій європейській країні. У своїх роботах Ганс Ґуде оспівував красу і велич норвезької природи. У багатьох його картинах особливе місце займала пишність гірських пейзажів Норвегії. У пізніших полотнах художника на передньому плані виступають морські мотиви, які підкреслюють природну красу норвезького узбережжя. Художник багато працював з відтінками світла, шукаючи найбільш природне поєднання в передачі гри світла і тіні. Для картин Ганс Ґуде характерні пейзажі з великою кількістю хмар і їх розривами, через які яскраво, і в той же час ніжно, пробиваються промені сонця і освітлюють ландшафт улюбленої Норвегії.
Наставництво
Ганс Ґуде був учителем і натхненником для цілого покоління норвезьких художників. Багатьох він підтримував матеріально. Завдяки йому у художньому світі з'явилася плеяда початкуючих майстрів норвезького живопису, які стали видатними художниками і дали справжній поштовх для розквіту норвезького образотворчого мистецтва. Учнем художника був пейзажист Ганс Даль.
Твори
- Картина «Гори» (1857 р.) є однією з найкращих із спадщини художника.
- Картина «Рибалки на світанку»
- Картина «У човнах»
- Картина «Весільна процесія в Гарданґері» (1848 р.) виконана у співавторстві з колегою Адольфом Тідемандом. Гуде в цій роботі створював пейзаж, а Тідеманд сконцентрувався на зображенні персонажів. Картина була замовлена для театру в Кристіанії(нині Осло) і була представлена публіці в 1849 році, коли в театрі пройшов виступ чоловічого хору, що виконав однойменний музичний твір Хальвдана Кьєрульфа і Андреаса Мунка. Обидва художники були присутніми на цьому урочистому заході. Святкове видовище весільного бенкету на тлі залитих сонцем долин і фьорда сприймається, як свого роду головна ілюстрація до норвезького романтизму, і вважається вершиною національного романтичного періоду художника.
Досягнення і відзнаки
- У 1852 році роботи Ганса Ґуде були відзначені Золотою медаллю Берлінської Академії мистецтв.
- 1854 р. — отримав вчене звання професор.
- Член сенату Берлінської Академії мистецтв.
- У 1893 році йому вручили Великий Хрест Ордену Святого Олафа.
Примітки
- Thieme U., Becker F., Vollmer H. Thieme-Becker-Vollmer / Hrsg.: U. Thieme, F. Becker, H. Vollmer et al. — E. A. Seemann.
- Morten Müller
- Romantik — Vandenhoeck & Ruprecht, 2012. — ISSN 2246-2945; 2245-599X
- Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
Посилання
- Ганс Ґуде [ 5 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Рыбаки на рассвете (рос.)
- Энциклопедия мирового искусства. — Вильнюс: UAB «Bestiary», 2008. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Fredrik Gude norv Hans Fredrik Gude 13 bereznya 1825 Oslo 17 serpnya 1903 Berlin norvezkij hudozhnik pejzazhist ta marinist romantichnogo napryamu yakij bagato rokiv propracyuvav u Nimechchini predstavnik Dyusseldorfskoyi hudozhnoyi shkoli Gans Fredrik Gudenorv Hans Fredrik Gude Narodzhennya13 bereznya 1825 1825 03 13 OsloSmert17 serpnya 1903 1903 08 17 78 rokiv BerlinPohovannyaSpaskij cvintar Oslo KrayinaNorvegiyaZhanrzhivopis pejzazhNavchannyaDyusseldorfska akademiya mistectv 1 d 1 i dDiyalnisthudozhnik vikladach universitetuVchiteld 1 d 1 i d 1 Vidomi uchnid d d Morten Myuller 2 d 1 Kristian Krog 1 d 1 Gans Dal 1 Otto Sinding 1 d 1 d 1 Fritc Taulov 1 3 i d 3 PracivnikBerlinskij universitet mistectv Dyusseldorfska akademiya mistectv 1 Derzhavna akademiya mistectv Karlsrue 1 i d 1 ChlenShvedska korolivska akademiya vilnih mistectvTvoridU shlyubi zd 4 Ditid d d i dRoboti v kolekciyiFinska nacionalna galereya Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalnij muzej Shveciyi d d Nacionalnij muzej mistectva arhitekturi i dizajnu Derzhavnij muzej mistectv d Derzhavni hudozhni zibrannya Drezdena d Geteborzkij hudozhnij muzej Hudozhnij muzej Trongejma Stara nacionalna galereya Derzhavna kartinna galereya Karlsrue Nacionalna galereya d d i dNagorodi Gans Fredrik Gude u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gude ZhittyepisGans Fredrik Gude narodivsya v Oslo yake vhodilo do Shvedsko Norvezkoyi uniyi Vzhe u ditinstvi podavav veliki nadiyi jogo nazivayut vunderkindom svogo chasu v 1837 roci vin stav uchnem u vidomogo datsko norvezkogo hudozhnika Johannesa Flintoe pislya urokiv u yakogo buv zarahovanij do Korolivskoyi hudozhnoyi shkoli v Oslo v 1838 roci Vin navchavsya malyuvati tam vid 1838 do 1841 roku Vid 1841 roku prodovzhuvav navchannya v Dyusseldorfi u Andreasa Ahenbaha U 1842 roci Gans Gude vstupiv do Dyusseldorfskoyi akademiyi mistectv de navchavsya u Joganna Vilgelma Shirmera Zakinchiv navchannya u 1846 roci i razom zi svoyim drugom norvezkim hudozhnikom Adolfom Tidemandom povernuvsya na batkivshinu U 1848 1850 rokah zhiv u misti Oslo Potim povernuvsya v Dyusseldorf v 1862 1864 rokah meshkav u mistechku Betvs i Koed na pivnochi Uelsu Trudova diyalnistZ 1854 roku Gans Gude pracyuvav profesorom Dyusseldorfskoyi akademiyi mistectv po klasu pejzazhu U 1864 1870 rokah Gude ocholiv Akademiyu mistectv v Karlsrue u 1874 1880 rokah vikladav yak profesor pejzazhnogo zhivopisu v tij zhe Akademiyi U 1880 roci pereyihav u Berlin de meshkav u svogo zyatya skulptora Otto Lessinga U 1880 1901 rr vikladav u Berlinskij Akademiyi Pislya smerti Gude buv udostoyenij chesti buti pohovanim pershim na pochesnomu kladovishi Spasitelya v Kristianiyi nini Oslo yake bulo vidkrito v 1903 roci Gans Gude uvijshov do istoriyi norvezkogo i svitovogo zhivopisu jogo roboti prikrashayut bagato muzeyiv Norvegiyi i vistavlyayutsya na mizhnarodnih vistavkah Vin vhodit do chisla vidomih hudozhnikiv guberniyi Akershus a v 1992 v norvezkomu vidavnictvi Aschehoug vijshla kniga vidomogo mistectvoznavcya Frode Gaverkampa Gans Gude Palitra hudozhnikaYak hudozhnik Gans Gude nabuv populyarnosti vse taki v Nimechchini velika chastina jogo zhittya bula tisno pov yazana z robotoyu same v cij yevropejskij krayini U svoyih robotah Gans Gude ospivuvav krasu i velich norvezkoyi prirodi U bagatoh jogo kartinah osoblive misce zajmala pishnist girskih pejzazhiv Norvegiyi U piznishih polotnah hudozhnika na perednomu plani vistupayut morski motivi yaki pidkreslyuyut prirodnu krasu norvezkogo uzberezhzhya Hudozhnik bagato pracyuvav z vidtinkami svitla shukayuchi najbilsh prirodne poyednannya v peredachi gri svitla i tini Dlya kartin Gans Gude harakterni pejzazhi z velikoyu kilkistyu hmar i yih rozrivami cherez yaki yaskravo i v toj zhe chas nizhno probivayutsya promeni soncya i osvitlyuyut landshaft ulyublenoyi Norvegiyi NastavnictvoGans Gude buv uchitelem i nathnennikom dlya cilogo pokolinnya norvezkih hudozhnikiv Bagatoh vin pidtrimuvav materialno Zavdyaki jomu u hudozhnomu sviti z yavilasya pleyada pochatkuyuchih majstriv norvezkogo zhivopisu yaki stali vidatnimi hudozhnikami i dali spravzhnij poshtovh dlya rozkvitu norvezkogo obrazotvorchogo mistectva Uchnem hudozhnika buv pejzazhist Gans Dal TvoriKartina Gori 1857 r ye odniyeyu z najkrashih iz spadshini hudozhnika Kartina Ribalki na svitanku Kartina U chovnah Kartina Vesilna procesiya v Gardangeri 1848 r vikonana u spivavtorstvi z kolegoyu Adolfom Tidemandom Gude v cij roboti stvoryuvav pejzazh a Tidemand skoncentruvavsya na zobrazhenni personazhiv Kartina bula zamovlena dlya teatru v Kristianiyi nini Oslo i bula predstavlena publici v 1849 roci koli v teatri projshov vistup cholovichogo horu sho vikonav odnojmennij muzichnij tvir Halvdana Kyerulfa i Andreasa Munka Obidva hudozhniki buli prisutnimi na comu urochistomu zahodi Svyatkove vidovishe vesilnogo benketu na tli zalitih soncem dolin i forda sprijmayetsya yak svogo rodu golovna ilyustraciya do norvezkogo romantizmu i vvazhayetsya vershinoyu nacionalnogo romantichnogo periodu hudozhnika Dosyagnennya i vidznakiU 1852 roci roboti Gansa Gude buli vidznacheni Zolotoyu medallyu Berlinskoyi Akademiyi mistectv 1854 r otrimav vchene zvannya profesor Chlen senatu Berlinskoyi Akademiyi mistectv U 1893 roci jomu vruchili Velikij Hrest Ordenu Svyatogo Olafa PrimitkiThieme U Becker F Vollmer H Thieme Becker Vollmer Hrsg U Thieme F Becker H Vollmer et al E A Seemann d Track Q1273447d Track Q109174d Track Q19997516d Track Q102869d Track Q96122d Track Q1361256 Morten Muller Romantik Vandenhoeck amp Ruprecht 2012 ISSN 2246 2945 2245 599X d Track Q50398742d Track Q2510139 Norsk biografisk leksikon Kunnskapsforlaget ISSN 2464 1502 d Track Q746368d Track Q1563206d Track Q266603PosilannyaGans Gude 5 bereznya 2018 u Wayback Machine ros Rybaki na rassvete ros Enciklopediya mirovogo iskusstva Vilnyus UAB Bestiary 2008 ros