Іван Маркович Ганнусенко (14 жовтня 1919, село Миколаївка Харківської губернії — 14 липня 2004, місто Київ) — український радянський військовослужбовець, генерал-лейтенант ВВ МВС СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1986 р.
Ганнусенко Іван Маркович | |
---|---|
Народження | 14 жовтня 1919 село Миколаївка Харківської губернії |
Смерть | 14 липня 2004 (84 роки) місто Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Національність | українець |
Країна | СРСР |
Рід військ | внутрішні війська |
Звання | Генерал-лейтенант ВВ МВС СРСР |
Командування | d |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 14 жовтня 1919 року в селі Миколаївці Харківської губернії в багатодітній селянській родині.
З 1939 року служив у Червоній армії. З 1941 року — сержант, командир відділення навчального полку 36-ї конвойної дивізії НКВС.
У 1943 році закінчив офіцерські курси в Свердловську, лейтенант, командир взводу снайперської роти, 236-го московського конвойного полку. У травні 1944 року — проходив бойове стажування в 184-й дивізії 33-ї армії Західного фронту. З 1944 року — командир роти охорони таборів військовополонених в Івановській області, де утримувався генерал-фельдмаршал Фрідріх Паулюс.
У 1948–1951 роках навчався у Військовому інституті Міністерства внутрішніх справ СРСР. З 1951 року — начальник штабу 236-го конвойного полку, згодом командир полку ВВ МВС СРСР в Горькому. Начальник штабу дивізії ВВ МВС СРСР в Ленінграді. З 1962 по 1967 рік — начальник Орджонікідзевського училища МВС СРСР.
З 1967 по 1970 рік — начальник штабу Управління внутрішніх військ Української РСР та Молдавської РСР (Київ).
З 1970 по 1985 рік — начальник внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ СРСР по Українській і Молдавській РСР (Київ). З 1975 року по 26 січня 1988 року — депутат Верховної Ради Української РСР.
У 1996–2000 роках — головний спеціаліст науково-правового відділу ВВ МВС України. Брав участь в розробці Закону України «Про внутрішні війська України».
Помер на 85-му році життя 14 липня 2004 року. Похований разом з дружиною в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′04″ сх. д. / 50.417306° пн. ш. 30.501250° сх. д.).
Відзнаки
Нагороджений орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Жовтневої Революції, Богдана Хмельницького 1-го ступеня, близько 30 медалями. Мав Подяку Наркома НКВС СРСР Лаврентія Берії (1941), Відзнаку Міністра МВС України «Хрест Слави».
Посилання
- Щотижневик 2000. № 7 від 05.05.2000. По обе сторони войны. Конвоир «невидимого» фронта[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Markovich Gannusenko 14 zhovtnya 1919 selo Mikolayivka Harkivskoyi guberniyi 14 lipnya 2004 misto Kiyiv ukrayinskij radyanskij vijskovosluzhbovec general lejtenant VV MVS SRSR Deputat Verhovnoyi Radi URSR 9 11 go sklikan Kandidat u chleni CK KPU v 1976 1986 r Gannusenko Ivan MarkovichNarodzhennya14 zhovtnya 1919 1919 10 14 selo Mikolayivka Harkivskoyi guberniyiSmert14 lipnya 2004 2004 07 14 84 roki misto KiyivPohovannyaBajkove kladovisheNacionalnistukrayinecKrayina SRSRRid vijskvnutrishni vijskaZvannya General lejtenant VV MVS SRSRKomanduvannyadVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 14 zhovtnya 1919 roku v seli Mikolayivci Harkivskoyi guberniyi v bagatoditnij selyanskij rodini Z 1939 roku sluzhiv u Chervonij armiyi Z 1941 roku serzhant komandir viddilennya navchalnogo polku 36 yi konvojnoyi diviziyi NKVS Chlen VKP b z 1943 roku U 1943 roci zakinchiv oficerski kursi v Sverdlovsku lejtenant komandir vzvodu snajperskoyi roti 236 go moskovskogo konvojnogo polku U travni 1944 roku prohodiv bojove stazhuvannya v 184 j diviziyi 33 yi armiyi Zahidnogo frontu Z 1944 roku komandir roti ohoroni taboriv vijskovopolonenih v Ivanovskij oblasti de utrimuvavsya general feldmarshal Fridrih Paulyus U 1948 1951 rokah navchavsya u Vijskovomu instituti Ministerstva vnutrishnih sprav SRSR Z 1951 roku nachalnik shtabu 236 go konvojnogo polku zgodom komandir polku VV MVS SRSR v Gorkomu Nachalnik shtabu diviziyi VV MVS SRSR v Leningradi Z 1962 po 1967 rik nachalnik Ordzhonikidzevskogo uchilisha MVS SRSR Mogila Ivana Gannusenka Z 1967 po 1970 rik nachalnik shtabu Upravlinnya vnutrishnih vijsk Ukrayinskoyi RSR ta Moldavskoyi RSR Kiyiv Z 1970 po 1985 rik nachalnik vnutrishnih vijsk Ministerstva vnutrishnih sprav SRSR po Ukrayinskij i Moldavskij RSR Kiyiv Z 1975 roku po 26 sichnya 1988 roku deputat Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR U 1996 2000 rokah golovnij specialist naukovo pravovogo viddilu VV MVS Ukrayini Brav uchast v rozrobci Zakonu Ukrayini Pro vnutrishni vijska Ukrayini Pomer na 85 mu roci zhittya 14 lipnya 2004 roku Pohovanij razom z druzhinoyu v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49b 50 25 02 pn sh 30 30 04 sh d 50 417306 pn sh 30 501250 sh d 50 417306 30 501250 VidznakiNagorodzhenij ordenami Chervonogo Prapora Chervonoyi Zirki Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Zhovtnevoyi Revolyuciyi Bogdana Hmelnickogo 1 go stupenya blizko 30 medalyami Mav Podyaku Narkoma NKVS SRSR Lavrentiya Beriyi 1941 Vidznaku Ministra MVS Ukrayini Hrest Slavi PosilannyaShotizhnevik 2000 7 vid 05 05 2000 Po obe storoni vojny Konvoir nevidimogo fronta nedostupne posilannya z lipnya 2019