Ганна Анатолівна Кондрашова

Ганна Анатоліївна Кондрашова (в шлюбі Леванді; ест. Anna Levandi ) (нар. 30 червня 1965 року в Москві) — радянська фігуристка, що виступала в одиночному катанні. Срібна призерка чемпіонату світу 1984 року, чотириразова бронзова призерка чемпіонатів Європи, триразова чемпіонка СРСР.

Ганна Анатолівна Кондрашова

Персональні дані
Громадянство	Естонія і СРСР
Дата народження	30 червня 1965(1965-06-30)^[1] (59 років)
Місце народження	Москва, СРСР^[1]
Найкращі результати за системою ІСУ
Сума:	{{{сума_результат}}}

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кондрашова.

Нині — тренерка з фігурного катання, яка працює в Естонії.

Спортивна кар'єра

Тренувалася у відомого тренера — , представляла школу «Динамо» (Москва), потім ЦСКА.

Одним з її перших всесоюзних змагань була Зимова Спартакіада народів СРСР 1978 року в Свердловську, де Ганна зайняла 3-е місце серед юніорок. Перші великі успіхи прийшли в 1982, коли вона зайняла 3-е місце на чемпіонаті СРСР в Ризі і виграла V Зимову Спартакіаду народів СРСР в Красноярську. Після срібної медалі чемпіонату СРСР в Челябінську (січень 1983), вона потрапила до збірної країни.

Традиційно Кондрашова тяжіла до довільної і короткою програмами, поступаючись в обов'язкових фігурах. У ці роки її тренером був Едуард Плінера. У сезоні 1982/83 в довільну програму на музику Раймона Лефевра з альбому «Tomorrow's Symphonies du Futur» ставила п'ять потрійних стрибків, включаючи ріттбергер, а також комбінацію подвійний аксель — потрійний тулуп.

На Олімпіаді 1984 року в довільній програмі вона чисто виконала лише два потрійних тулупа, зайнявши в підсумку п'яте місце. На чемпіонаті світу в 1984 після четвертого місця в постатях і другого в короткій програмі йшла третьою. У довільній програмі після вдалого початку стала заміняти потрійні і навіть подвійні стрибки на одинарні, проте потім зібралася і виконала складний у той час потрійний ріттбергер, а потім повторила потрійний тулуп. Думки суддів розійшлися, проте п'ять суддів з дев'яти поставили її на третє місце, що в підсумку призвело до першої в історії радянського жіночого одиночного катання срібної медалі чемпіонатів світу. Потім Ганна, як правило, максимально вдало виступала на чемпіонатах Європи, гостро змагаючись з Кірою Іванової, обігруючи її в коротких (1986, де обіграла та Катарину Вітт, посівши перше місце в цьому виді, і 1987) і довільних програмах (1986 і 1988), однак через відставання в фігурах за сумою була завжди третьої. На світовому рівні її переслідували невдачі (в короткій програмі в 1986 і 1987 була лише дев'ятою).

Запам'яталася витонченою музикальністю, гнучкістю, пластичністю і елегантністю рухів (перш за все — обертань), багато з яких відрізнялися оригінальними позами, рухами рук, ніг, корпусу (що неодноразово захоплено підкреслювала в своїх коментарях американський телекоментатор, олімпійська чемпіонка Пеггі Флемінг).

Конфлікт з тренером

У 1986 Кондрашова і хореографка Марина Зуєва написали лист в ЦК КПРС, звинувативши тренера С. А. Жука в «аморальній поведінці», але не надавши доказів. Олена Водорезова відмовилася підписувати цей лист. У сезоні 1986/87 Кондрашова перейшла тренуватися до Станіславу Леоновичу. Згодом Жука поступово повністю усунули від тренерства.

Аллар і Анна Левандою (2012)

Особисте життя

У 1989 році, після закінчення спортивної кар'єри, пошлюбила лижного двоєборця Аллара Левандою і переїхала в Таллінн . У них троє дітей — Андрес, Арманд і Арлет.

Анна Левандою володіє російською, естонською, англійською, норвезькою і фінською мовами.

Тренерська кар'єра

Анна Левандою працювала тренеркою з фігурного катання в Норвегії, Фінляндії, Швеції. З 1999 року працює в Естонії, очолюючи свою школу «Rocca al Mare» в Талліні. У 2000 школа отримала ґрант фонду фізичної культури та спорту Естонії. У 2002 в школі відкрито нову ковзанку. Найбільших успіхів з учнів Анни Левандою домоглася Олена Глєбова — семиразова чемпіонка Естонії в одиночному катанні. У 2008 році стала тренеркою року в Естонії. У 2015/16 її учениця Хелера Хальвін виграла чемпіонат Естонії і зайняла 19-е місце на чемпіонаті Європи.

Політика

• У 2002 році Анна Левандою була кандидаткою на муніципальних виборах в районі Хааберсти Талліна від консервативної партії Ісамаалійт.

Нагороди та звання

• 4 лютого 2009 року указом Президента Естонії нагороджена Орденом Білої зірки третього ступеня .
• У 2017 році нагороджена відзнакою Естонського олімпійського комітету.

Спортивні досягнення

Змагання	1982	1983	1984	1985	1986	1987	1988
Зимові Олімпійські ігри	-	-	5	-	-	-	8
Чемпіонати світу	-	5	2	4	7	9	-
Чемпіонати Європи	-	5	3	5	3	3	3
Чемпіонати СРСР	3	2	-	1	1	1	-

Див. також

• Фігурне катання на зимових Олімпійських іграх 1984 - одиночне катання (жінки)
• Фігурне катання на зимових Олімпійських іграх 1988 - одиночне катання (жінки)  

Примітки

1. Eesti spordi biograafiline leksikon
   d:Track:Q12361673
2. Кира Иванова. Extras. Зимняя Спартакиада народов СССР 1978. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 19 травня 2020.
3. Спорт на Урале - Плинер Эдуард Георгиевич (рос.). sportufo.ru. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 15 червня 2017.
4. Станислава Жука заочно посадили в тюрьму [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] // Экспресс газета
5. «Вятский край» 04.02.2005 «Всю жизнь стремившийся вверх, он умер на лестнице, ведущей вниз…». Архів оригіналу за 18 червня 2010. Процитовано 13 серпня 2008.
6. Anna Levandi: venelane, keda Eestis kõige rohkem armastatakse — Elu — Eesti Ekspress. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 22 січня 2010.
7. Biography. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
8. Estonia is grateful to and recognises 97 people with state decorations^{[недоступне посилання з Октябрь 2017]}
9. EOK teenetemärgid. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.