Гамор Федір Дмитрович (нар. 28 березня 1951 р., с. Верхнє Водяне Рахівського району Закарпатської області) — геоботанік, еколог. Доктор біологічних наук (1990), професор (2004), академік наук (1993), член Національної спілки журналістів України, Почесний працівник туризму України, Почесний громадянин міста Рахова та румунського міста Вішеу-де-Сус.
Федір Дмитрович Гамор | |
---|---|
Народився | 28 березня 1951 (73 роки) Верхнє Водяне |
Країна | УРСР → Україна |
Національність | українець |
Діяльність | натураліст |
Alma mater | УжНУ |
Галузь | геоботанік, природознавець, еколог |
Заклад | Карпатський біосферний заповідник Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
Вчене звання | професор, заслужений природоохоронець України |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук (1990) |
Нагороди |
Біографія
Народився 28 березня 1951 року в селі Верхнє Водяне Закарпатської області серед мальовничої природи високогір'я. Зі шкільних років палко захоплювався питанням збереження природного середовища і охорони природи, був не байдужим до проблем раціонального використання природних ресурсів.
В юнацькі роки працював у Велико-Бичківському лісокомбінаті. 1974 року закінчив біологічний факультет Ужгородського університету. Працював на відповідальних посадах в комсомольських, партійних та господарських органах Рахівського району Закарпатської області.
У 1980 році закінчив аспірантуру, а 1990 року отримав звання доктора біологічних наук.
У період з 1987 по 2013 рік працював на посаді директора Карпатського державного заповідника Закарпатської області, який з 1993 року був реорганізований у Карпатський біосферний заповідник.
Працював в різні роки, за сумісництвом, на посадах професора Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, Ужгородського національного університету та Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».
На даний час — заступник директора Карпатського біосферного заповідника.
Діяльність
Як керівник Карпатського біосферного заповідника забезпечив розширення його території до 58 тис. га (майже у п'ять разів), включення заповідника до Всесвітньої мережі біосферних резерватів у рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (1992 р.), розробив необхідні пропозиції до Закону України «Про природно-заповідний фонд», ініціював необхідність прийняття Законів України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» та «Про мораторій на проведення суцільних рубок в ялицево-букових лісах на гірських схилах Карпатського регіону», рішень парламенту й уряду України щодо сталого розвитку гірських територій, утворення українсько-румунського біосферного резервату в Марамороських горах тощо.
Гамор Федір Дмитрович безпосередній ініціатор та організатор створення Музею екології гір та історії природокористування Карпат (м. Рахів Закарпатської області, 1995) еколого-освітніх центрів «Музей нарцису» (м. Хуст) і «Центр Європи», інформаційно-туристичного центру «Високогір'я Карпат» (підніжжя гори Говерли, 2011).
Організатор та головний редактор Всеукраїнського екологічного науково-популярного журналу «Зелені Карпати» (1993 р.), регіональної екологічної газети «Вісник Карпатського біосферного заповідника» (2006 р.) та наукового збірника «Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та інституту екології Карпат НАН України» (2015 р.).
Значним міжнародним визнанням природоохоронної діяльності Федора Дмитровича стало включення, вперше в Україні, українсько-словацької номінації «Букові праліси Карпат» до переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, затвердження Урядом України плану заходів щодо їх збереження та розвитку, нагородження Карпатського біосферного заповідника Радою Європи Європейським дипломом (1997; 2002; 2007; 2012 рр.), реалізація серії міжнародних екологічних проектів тощо.
Федір Дмитрович відомий як учений, який зробив вагомий внесок у галузі фітоценології, агроекології та охорони природи, ініціатор прийняття Карпатської конвенції та численних природоохоронних програм і проектів, автор понад 300 наукових та публіцистичних праць.
Основні публікації
- Про класифікацію агрофітоценозів Закарпаття // Рослинні і тваринні ресурси Карпат. Ужгород, 1984
- Синтаксономія сегетальної рослинності Українських Карпат // УБОЖ. 1987. Т. 44, № 6.
- Стан охорони червонокнижних видів рослин на заповідних територіях Українських Карпат // УБОЖ. 1994. Т. 51, № 6 (співавтор).
- Біологічне різноманіття Карпатського біосферного заповідника (ред. Мовчан Я. І., Гамор Ф. Д., Шеляг-Сосоноко Ю. Р. і ін.). Київ. — Інтерекоцентр, 1997. — 711 с. (співавтор).
- Заповідники і національні природні парки України. Київ «Вища школа», 1999. — 231 с. (співавтор).
- Міжнародні аспекти збереження біорізноманіття Карпат // Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. К., 2000.
- Лікарські рослини в фармакології. Ужгород: «Закарпаття», 2001. — 277 с. (співавтор).
- Зачаровані Карпати. Заповідники та національні природні парки Закарпаття (Заг. ред. Ф. Д. Гамор, В. І. Комендар). Ужгород: «Карпати», 2005. — 320 с. (співавтор).
- Місто в географічному центрі Європи. Nyomda -Szeged: Bada es Tersai Kft, 2007 — 55 c.(співавтор).
- Земля. наближена до неба. Ужгород: «Карпати». 2008. — 48 с. (співавтор).
- Праліси Закарпаття. Інвентаризація та менеджмент. Рахів, 2008 . — 85 с. (співавтор).
- Природохоронний менеджмент Карпатського біосферного заповідника і розв'язання сучасних викликів на Закарпатті (Україна). Шейкер: Ахен, 2011. — 242 с. (співавтор).
- Природно-заповідний фонд Закарпатської області. Ужгород: «Карпати», 2011. — 254 с. (співавтор).
- Основи управління біосферними резерватами в Україні (ред. Ф. Д. Гамор, Г. В. Парчук). Ужгород: КП «Ужгородська міська друкарня». 2014. — 319 с. (співавтор).
- Всесвітнє визнання букових пралісів Карпат: історія та менеджмент. Ужгород: «ФОП Сабов А.М». 2017. — 347 с.
- Заповідна справа в Україні: абсолютна заповідність чи європейська модель гармонії людини і природи? (ред. М. П. Стеценко, Ф. Д. Гамор). Львів: Тиса, 2017. — 237 с. (співавтор).
- Україна-Румунія: мости народної дипломатії. Нотатки з нагоди 20-річчя участі Союзу українці Румунії та Карпатського біосферного ьзаповідника в процесі розвитку українсько-румунської транскордонної співпраці на Мараморощині. Львів: «Растр-7», 2018. — 364 с.
- Еталон Європейських лісових екосистем та природоохоронної справи. Про деякі історичні аспекти створення та розвитку Карпатського біосферного заповідника з нагоди його 50-річчя. Львів «Растр-7», 2018. — 126 с.
Нагороди
- Заслужений природоохоронець України (2005 р.)
- Орден «За заслуги ІІІ ступеня» (2009 р.)
- Медаль Виставки досягнень народного господарства СРСР
- Медаль Міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота фортуна»
- Почесна відзнака Закарпатської обласної ради «За розвиток регіону»
Примітки
- . esu.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
- . zakon2.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
- . zakon2.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2017.
Література
- Голубець М. А. Гамор Федір Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — Ред. І. М. Дзюба, А. І. Жуковський та ін.. — К. : [б. в.], 2006. — Т.5. Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-2075-8.
- Генсирук С. А. Гамор Федір Дмитрович // Українська енциклопедія лісівництва / Національна академія наук України, Наукове товариство ім. Шевченка, Державний комітет лісового господарства України. — Ред. С. А. Генсирук. — Львів: НВФ «Українські технології», 2007. — т. 2. — с.406 — 407. — .
- Волощук М., Масляник О. Федір Гамор // Рахівщини славні імена. Довідник персоналій Рахівщини. Тиса. Львів, 2016. с. 32-33.
Відео
- Михайлик А. Монологи. Доглядач храму лісового. Федір Гамор // <https://www.youtube.com/watch?v=n3mxfT0ba9Q&t=713s>
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gamor Fedir Dmitrovich nar 28 bereznya 1951 r s Verhnye Vodyane Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti geobotanik ekolog Doktor biologichnih nauk 1990 profesor 2004 akademik nauk 1993 chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Pochesnij pracivnik turizmu Ukrayini Pochesnij gromadyanin mista Rahova ta rumunskogo mista Visheu de Sus Fedir Dmitrovich GamorNarodivsya28 bereznya 1951 1951 03 28 73 roki Verhnye VodyaneKrayina URSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistnaturalistAlma materUzhNUGaluzgeobotanik prirodoznavec ekologZakladKarpatskij biosfernij zapovidnik Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya StefanikaVchene zvannyaprofesor zasluzhenij prirodoohoronec UkrayiniNaukovij stupindoktor biologichnih nauk 1990 NagorodiZasluzhenij prirodoohoronec UkrayiniBiografiyaNarodivsya 28 bereznya 1951 roku v seli Verhnye Vodyane Zakarpatskoyi oblasti sered malovnichoyi prirodi visokogir ya Zi shkilnih rokiv palko zahoplyuvavsya pitannyam zberezhennya prirodnogo seredovisha i ohoroni prirodi buv ne bajduzhim do problem racionalnogo vikoristannya prirodnih resursiv V yunacki roki pracyuvav u Veliko Bichkivskomu lisokombinati 1974 roku zakinchiv biologichnij fakultet Uzhgorodskogo universitetu Pracyuvav na vidpovidalnih posadah v komsomolskih partijnih ta gospodarskih organah Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti U 1980 roci zakinchiv aspiranturu a 1990 roku otrimav zvannya doktora biologichnih nauk U period z 1987 po 2013 rik pracyuvav na posadi direktora Karpatskogo derzhavnogo zapovidnika Zakarpatskoyi oblasti yakij z 1993 roku buv reorganizovanij u Karpatskij biosfernij zapovidnik Pracyuvav v rizni roki za sumisnictvom na posadah profesora Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu im Vasilya Stefanika Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu ta Vidkritogo mizhnarodnogo universitetu rozvitku lyudini Ukrayina Na danij chas zastupnik direktora Karpatskogo biosfernogo zapovidnika DiyalnistYak kerivnik Karpatskogo biosfernogo zapovidnika zabezpechiv rozshirennya jogo teritoriyi do 58 tis ga majzhe u p yat raziv vklyuchennya zapovidnika do Vsesvitnoyi merezhi biosfernih rezervativ u ramkah programi YuNESKO Lyudina i biosfera 1992 r rozrobiv neobhidni propoziciyi do Zakonu Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond iniciyuvav neobhidnist prijnyattya Zakoniv Ukrayini Pro status girskih naselenih punktiv v Ukrayini ta Pro moratorij na provedennya sucilnih rubok v yalicevo bukovih lisah na girskih shilah Karpatskogo regionu rishen parlamentu j uryadu Ukrayini shodo stalogo rozvitku girskih teritorij utvorennya ukrayinsko rumunskogo biosfernogo rezervatu v Maramoroskih gorah tosho Gamor Fedir Dmitrovich bezposerednij iniciator ta organizator stvorennya Muzeyu ekologiyi gir ta istoriyi prirodokoristuvannya Karpat m Rahiv Zakarpatskoyi oblasti 1995 ekologo osvitnih centriv Muzej narcisu m Hust i Centr Yevropi informacijno turistichnogo centru Visokogir ya Karpat pidnizhzhya gori Goverli 2011 Organizator ta golovnij redaktor Vseukrayinskogo ekologichnogo naukovo populyarnogo zhurnalu Zeleni Karpati 1993 r regionalnoyi ekologichnoyi gazeti Visnik Karpatskogo biosfernogo zapovidnika 2006 r ta naukovogo zbirnika Priroda Karpat naukovij shorichnik Karpatskogo biosfernogo zapovidnika ta institutu ekologiyi Karpat NAN Ukrayini 2015 r Znachnim mizhnarodnim viznannyam prirodoohoronnoyi diyalnosti Fedora Dmitrovicha stalo vklyuchennya vpershe v Ukrayini ukrayinsko slovackoyi nominaciyi Bukovi pralisi Karpat do pereliku ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO zatverdzhennya Uryadom Ukrayini planu zahodiv shodo yih zberezhennya ta rozvitku nagorodzhennya Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Radoyu Yevropi Yevropejskim diplomom 1997 2002 2007 2012 rr realizaciya seriyi mizhnarodnih ekologichnih proektiv tosho Fedir Dmitrovich vidomij yak uchenij yakij zrobiv vagomij vnesok u galuzi fitocenologiyi agroekologiyi ta ohoroni prirodi iniciator prijnyattya Karpatskoyi konvenciyi ta chislennih prirodoohoronnih program i proektiv avtor ponad 300 naukovih ta publicistichnih prac Osnovni publikaciyiPro klasifikaciyu agrofitocenoziv Zakarpattya Roslinni i tvarinni resursi Karpat Uzhgorod 1984 Sintaksonomiya segetalnoyi roslinnosti Ukrayinskih Karpat UBOZh 1987 T 44 6 Stan ohoroni chervonoknizhnih vidiv roslin na zapovidnih teritoriyah Ukrayinskih Karpat UBOZh 1994 T 51 6 spivavtor Biologichne riznomanittya Karpatskogo biosfernogo zapovidnika red Movchan Ya I Gamor F D Shelyag Sosonoko Yu R i in Kiyiv Interekocentr 1997 711 s spivavtor Zapovidniki i nacionalni prirodni parki Ukrayini Kiyiv Visha shkola 1999 231 s spivavtor Mizhnarodni aspekti zberezhennya bioriznomanittya Karpat Zberezhennya i monitoring biologichnogo ta landshaftnogo riznomanittya v Ukrayini K 2000 Likarski roslini v farmakologiyi Uzhgorod Zakarpattya 2001 277 s spivavtor Zacharovani Karpati Zapovidniki ta nacionalni prirodni parki Zakarpattya Zag red F D Gamor V I Komendar Uzhgorod Karpati 2005 320 s spivavtor Misto v geografichnomu centri Yevropi Nyomda Szeged Bada es Tersai Kft 2007 55 c spivavtor Zemlya nablizhena do neba Uzhgorod Karpati 2008 48 s spivavtor Pralisi Zakarpattya Inventarizaciya ta menedzhment Rahiv 2008 85 s spivavtor Prirodohoronnij menedzhment Karpatskogo biosfernogo zapovidnika i rozv yazannya suchasnih viklikiv na Zakarpatti Ukrayina Shejker Ahen 2011 242 s spivavtor Prirodno zapovidnij fond Zakarpatskoyi oblasti Uzhgorod Karpati 2011 254 s spivavtor Osnovi upravlinnya biosfernimi rezervatami v Ukrayini red F D Gamor G V Parchuk Uzhgorod KP Uzhgorodska miska drukarnya 2014 319 s spivavtor Vsesvitnye viznannya bukovih pralisiv Karpat istoriya ta menedzhment Uzhgorod FOP Sabov A M 2017 347 s Zapovidna sprava v Ukrayini absolyutna zapovidnist chi yevropejska model garmoniyi lyudini i prirodi red M P Stecenko F D Gamor Lviv Tisa 2017 237 s spivavtor Ukrayina Rumuniya mosti narodnoyi diplomatiyi Notatki z nagodi 20 richchya uchasti Soyuzu ukrayinci Rumuniyi ta Karpatskogo biosfernogo zapovidnika v procesi rozvitku ukrayinsko rumunskoyi transkordonnoyi spivpraci na Maramoroshini Lviv Rastr 7 2018 364 s Etalon Yevropejskih lisovih ekosistem ta prirodoohoronnoyi spravi Pro deyaki istorichni aspekti stvorennya ta rozvitku Karpatskogo biosfernogo zapovidnika z nagodi jogo 50 richchya Lviv Rastr 7 2018 126 s NagorodiZasluzhenij prirodoohoronec Ukrayini 2005 r Orden Za zaslugi III stupenya 2009 r Medal Vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva SRSR Medal Mizhnarodnogo akademichnogo rejtingu populyarnosti Zolota fortuna Pochesna vidznaka Zakarpatskoyi oblasnoyi radi Za rozvitok regionu Primitki esu com ua ua Arhiv originalu za 25 serpnya 2017 Procitovano 25 serpnya 2017 zakon2 rada gov ua Arhiv originalu za 26 serpnya 2017 Procitovano 26 serpnya 2017 zakon2 rada gov ua Arhiv originalu za 26 serpnya 2017 Procitovano 26 serpnya 2017 Arhiv originalu za 16 serpnya 2017 LiteraturaGolubec M A Gamor Fedir Dmitrovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Koordinacijne byuro enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini NAN Ukrayini Red I M Dzyuba A I Zhukovskij ta in K b v 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 2075 8 Gensiruk S A Gamor Fedir Dmitrovich Ukrayinska enciklopediya lisivnictva Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Naukove tovaristvo im Shevchenka Derzhavnij komitet lisovogo gospodarstva Ukrayini Red S A Gensiruk Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2007 t 2 s 406 407 ISBN 978 966 345 132 9 Voloshuk M Maslyanik O Fedir Gamor Rahivshini slavni imena Dovidnik personalij Rahivshini Tisa Lviv 2016 s 32 33 VideoMihajlik A Monologi Doglyadach hramu lisovogo Fedir Gamor lt https www youtube com watch v n3mxfT0ba9Q amp t 713s gt