Галуст Саркіс Гюльбенкян (вірм. Գալուստ Սարգիս Կիւլպէնկեան; *23 березня 1869, Стамбул, Османська імперія — 20 липня 1955, Лісабон, Португалія) — британський (вірменин за національністю) підприємець, нафтовий магнат-мільйонер середини XX століття, відомий своєю філантропією та меценатством.
Галуст Гюльбенкян Գալուստ Սարգիս Կիւլպէնկեան | |
---|---|
Галуст Гюльбенкян | |
Ім'я при народженні | Галуст Гюльбенкян |
Прізвисько | Monsieur 5% |
Псевдо | Monsieur 5% |
Народився | 23 березня 1869 Стамбул, Османська імперія |
Помер | 20 липня 1955 (86 років) Лісабон, Португалія |
Поховання | d |
Країна | Османська імперія Сполучене Королівство Португалія |
Національність | вірменин |
Місце проживання | Лісабон (Португалія) |
Діяльність | підприємець і меценат |
Відомий завдяки | засновник Фундації Гюльбенкяна, заповів Лісабону значне мистецьке зібрання |
Alma mater | d і Кінґс-коледж (1887) |
Знання мов | французька[1], англійська[1], османська[1] і вірменська[1] |
Заклад | d |
Роки активності | з 1895 |
Посада | президент[d][2] |
Рід | d |
У шлюбі з | Неварте Ессаян |
Діти | Нубар-Саркіс (*1896) та Рита-Сиварте (*1900) |
Автограф | |
Нагороди | |
|
З життєпису
Для удосконалення французької мови Гюльбекяна відправили до Марселя, після чого він вивчав інженерну справу у Королівському коледжі у Лондоні. 1887 року Гюльбенкян закінчив Оксфордський університет і здобув фах інженера-нафтовика.
Молодий інженер-нафтовик, випускник Лондонського королівського коледжу і дослідник бакинських нафтових промислів Галуст Гюльбенкян (опублікував «Історію розвитку нафтовидобування на Кавказі», 1891 р.) був запрошений урядом Туреччини для дослідження нафтових родовищ Межиріччя.
У 1898 році Галуст Гюльбенкян був призначений радником з економіки османських посольств у Парижі та Лондоні. Ця посада, у поєднанні з британським підданством, забезпечила Гюльбенкяну впливове становище як у Європі, так і на Близькому та Середньому Сході, в першу чергу на батьківщині — у Османській імперії.
На початку XX століття Гюльбенкян активно долучився до організації світового видобутку нафти, надаючи послуги найбільшим компаніям світу в питаннях оптимізації видобутку «чорного золота» та витрат на нього. У 1907 році результатом такої його плідної діяльності стало злиття голландської та британської нафтових компаній у єдиного гіганта Royal Dutch Shell, за що Гюльбенкян отримав 5 % акцій новоствореної компанії. У подальшому Гюльбенкян брав участь у створенні низки інших нафтових компаній (Turkish Petroleum Company, Iraq Petroleum Company тощо), зазвичай, одержуючи як винагородження 5 % нових компаній, через що навіть отримав своєрідне прізвисько «містер 5 відсотків».
У квітні 1942 року Гюльбенкян виїхав з Франції до Португалії, де прожив 13 років до самої смерті.
Колекціонер і філантроп, продовження справи
Галуст Гюльбенкян відомий не лише як один з найбагатших людей свого часу, а й як пристрасний збирач творів світового мистецтва, та головне — щедрий грошодавець громадам вірменської діаспори в багатьох країнах, філантроп і меценат, який долучився до відновлення та підтримки низки пам'яток світового рівня.
Так, наприкінці 1920-х років, коли радянський уряд, відчуваючи значний брак у твердій валюті для здійснення індустріалізації, ухвалив рішення поповнити бюджет за рахунок розпродажу творів мистецтва з музейних колекцій, са́ме Гюльбенкян став першим покупцем шедеврів Ермітажу. Він же вважався володарем однієї з найбільших у світі приватної нумізматичної колекції.
На пожертви Гюльбенкяна будувались і відкривались вірменські школи та лікарні в населених вірменами районах Туреччини, Лівану, Сирії, Іраку, Йорданії, були зведенні численні вірменські церкви на Середньому Сході, зокрема в Іраку та Лівані. У 1929 році його коштом була побудована Бібліотека Єрусалимської патріархії ВАЦ, він же призначив постійну ренту патріархії, що, згідно з його заповітом, продовжувала виплачуватися і по його смерті. У 1922 році Гюльбенкян профінансував зведення у Лондоні вірменської церкви Святого Саркіса.
У 1929 році коштом Гюльбенкяна провадились реставраційні роботи у світовому осередку християнства Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі; тоді ж меценат подарував церкві зі свого приватного зібрання твори давнього вірменського сакрального мистецтва. У 1932 році він пожертвував 4 000 фунтів стерлінгів на будівництво вірменської церкви та школи в Триполі. Вже на схилі життя, коли були відновлені стосунки з СРСР, Галуст Гюльбенкян зробив щедру пожертву для збереження й відновлення Ечміадзинського кафедрального собору у вірменському Вагаршапаті, що нині входить до Списку від Вірменії пам'яток Світової спадщини ЮНЕСКО.
Галуст Гюльбенкян створив благодійний фонд, який діяв у цілому світі. Ця фундація успадкувала не лише певну частку в нафтовому бізнесі її творця, а й зібрану ним розкішну колекцію витворів мистецтва, для експонування якої в 1969 році в Лісабоні був відкритий окремий музей, що носить ім'я мецената, — музей Галуста Гюльбенкяна.
У португальському місті Оїраш розташована Академія наук Гюльбенкян, у якій провадяться широкі дослідження в галузі мікробіології, біотехнології та генетики. У Парижі, в колишньому особняку Гюльбенкяна на проспекті Левана міститься Гюльбенкянівський культурний центр, де від 1969 року відбуваються різноманітні публічні читання та курси, здійснюється дослідницька робота, організовуються наукові конференції, проводяться концерти, фестивалі та виставки.
Головною метою фонду «Галуст Гюльбенкян» і в наш час є підтримка наукових, культурних, освітніх, художніх та гуманітарних проектів. Допомогу фонду використовують у понад 70 країн світу.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2010. Процитовано 24 травня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://azatamtutyun.am/rus/shop/UID_3042.html[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galust Sarkis Gyulbenkyan virm Գալուստ Սարգիս Կիւլպէնկեան 23 bereznya 1869 Stambul Osmanska imperiya 20 lipnya 1955 Lisabon Portugaliya britanskij virmenin za nacionalnistyu pidpriyemec naftovij magnat miljoner seredini XX stolittya vidomij svoyeyu filantropiyeyu ta mecenatstvom Galust Gyulbenkyan Գալուստ Սարգիս ԿիւլպէնկեանGalust GyulbenkyanIm ya pri narodzhenniGalust GyulbenkyanPrizviskoMonsieur 5 PsevdoMonsieur 5 Narodivsya23 bereznya 1869 1869 03 23 Stambul Osmanska imperiyaPomer20 lipnya 1955 1955 07 20 86 rokiv Lisabon PortugaliyaPohovannyadKrayina Osmanska imperiya Spoluchene Korolivstvo PortugaliyaNacionalnistvirmeninMisce prozhivannyaLisabon Portugaliya Diyalnistpidpriyemec i mecenatVidomij zavdyakizasnovnik Fundaciyi Gyulbenkyana zapoviv Lisabonu znachne mistecke zibrannyaAlma materd i Kings koledzh 1887 Znannya movfrancuzka 1 anglijska 1 osmanska 1 i virmenska 1 ZakladdRoki aktivnostiz 1895Posadaprezident d 2 RiddU shlyubi zNevarte EssayanDitiNubar Sarkis 1896 ta Rita Sivarte 1900 AvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiZ zhittyepisuDlya udoskonalennya francuzkoyi movi Gyulbekyana vidpravili do Marselya pislya chogo vin vivchav inzhenernu spravu u Korolivskomu koledzhi u Londoni 1887 roku Gyulbenkyan zakinchiv Oksfordskij universitet i zdobuv fah inzhenera naftovika Molodij inzhener naftovik vipusknik Londonskogo korolivskogo koledzhu i doslidnik bakinskih naftovih promisliv Galust Gyulbenkyan opublikuvav Istoriyu rozvitku naftovidobuvannya na Kavkazi 1891 r buv zaproshenij uryadom Turechchini dlya doslidzhennya naftovih rodovish Mezhirichchya U 1898 roci Galust Gyulbenkyan buv priznachenij radnikom z ekonomiki osmanskih posolstv u Parizhi ta Londoni Cya posada u poyednanni z britanskim piddanstvom zabezpechila Gyulbenkyanu vplivove stanovishe yak u Yevropi tak i na Blizkomu ta Serednomu Shodi v pershu chergu na batkivshini u Osmanskij imperiyi Na pochatku XX stolittya Gyulbenkyan aktivno doluchivsya do organizaciyi svitovogo vidobutku nafti nadayuchi poslugi najbilshim kompaniyam svitu v pitannyah optimizaciyi vidobutku chornogo zolota ta vitrat na nogo U 1907 roci rezultatom takoyi jogo plidnoyi diyalnosti stalo zlittya gollandskoyi ta britanskoyi naftovih kompanij u yedinogo giganta Royal Dutch Shell za sho Gyulbenkyan otrimav 5 akcij novostvorenoyi kompaniyi U podalshomu Gyulbenkyan brav uchast u stvorenni nizki inshih naftovih kompanij Turkish Petroleum Company Iraq Petroleum Company tosho zazvichaj oderzhuyuchi yak vinagorodzhennya 5 novih kompanij cherez sho navit otrimav svoyeridne prizvisko mister 5 vidsotkiv U kvitni 1942 roku Gyulbenkyan viyihav z Franciyi do Portugaliyi de prozhiv 13 rokiv do samoyi smerti Kolekcioner i filantrop prodovzhennya spraviGalust Gyulbenkyan vidomij ne lishe yak odin z najbagatshih lyudej svogo chasu a j yak pristrasnij zbirach tvoriv svitovogo mistectva ta golovne shedrij groshodavec gromadam virmenskoyi diaspori v bagatoh krayinah filantrop i mecenat yakij doluchivsya do vidnovlennya ta pidtrimki nizki pam yatok svitovogo rivnya Tak naprikinci 1920 h rokiv koli radyanskij uryad vidchuvayuchi znachnij brak u tverdij valyuti dlya zdijsnennya industrializaciyi uhvaliv rishennya popovniti byudzhet za rahunok rozprodazhu tvoriv mistectva z muzejnih kolekcij sa me Gyulbenkyan stav pershim pokupcem shedevriv Ermitazhu Vin zhe vvazhavsya volodarem odniyeyi z najbilshih u sviti privatnoyi numizmatichnoyi kolekciyi Pam yatnik Gyulbenkyanu poryad iz muzeyem u Lisaboni stvorenim za jogo zapovitom Na pozhertvi Gyulbenkyana buduvalis i vidkrivalis virmenski shkoli ta likarni v naselenih virmenami rajonah Turechchini Livanu Siriyi Iraku Jordaniyi buli zvedenni chislenni virmenski cerkvi na Serednomu Shodi zokrema v Iraku ta Livani U 1929 roci jogo koshtom bula pobudovana Biblioteka Yerusalimskoyi patriarhiyi VAC vin zhe priznachiv postijnu rentu patriarhiyi sho zgidno z jogo zapovitom prodovzhuvala viplachuvatisya i po jogo smerti U 1922 roci Gyulbenkyan profinansuvav zvedennya u Londoni virmenskoyi cerkvi Svyatogo Sarkisa U 1929 roci koshtom Gyulbenkyana provadilis restavracijni roboti u svitovomu oseredku hristiyanstva Hrami Grobu Gospodnogo v Yerusalimi todi zh mecenat podaruvav cerkvi zi svogo privatnogo zibrannya tvori davnogo virmenskogo sakralnogo mistectva U 1932 roci vin pozhertvuvav 4 000 funtiv sterlingiv na budivnictvo virmenskoyi cerkvi ta shkoli v Tripoli Vzhe na shili zhittya koli buli vidnovleni stosunki z SRSR Galust Gyulbenkyan zrobiv shedru pozhertvu dlya zberezhennya j vidnovlennya Echmiadzinskogo kafedralnogo soboru u virmenskomu Vagarshapati sho nini vhodit do Spisku vid Virmeniyi pam yatok Svitovoyi spadshini YuNESKO Galust Gyulbenkyan stvoriv blagodijnij fond yakij diyav u cilomu sviti Cya fundaciya uspadkuvala ne lishe pevnu chastku v naftovomu biznesi yiyi tvorcya a j zibranu nim rozkishnu kolekciyu vitvoriv mistectva dlya eksponuvannya yakoyi v 1969 roci v Lisaboni buv vidkritij okremij muzej sho nosit im ya mecenata muzej Galusta Gyulbenkyana U portugalskomu misti Oyirash roztashovana Akademiya nauk Gyulbenkyan u yakij provadyatsya shiroki doslidzhennya v galuzi mikrobiologiyi biotehnologiyi ta genetiki U Parizhi v kolishnomu osobnyaku Gyulbenkyana na prospekti Levana mistitsya Gyulbenkyanivskij kulturnij centr de vid 1969 roku vidbuvayutsya riznomanitni publichni chitannya ta kursi zdijsnyuyetsya doslidnicka robota organizovuyutsya naukovi konferenciyi provodyatsya koncerti festivali ta vistavki Golovnoyu metoyu fondu Galust Gyulbenkyan i v nash chas ye pidtrimka naukovih kulturnih osvitnih hudozhnih ta gumanitarnih proektiv Dopomogu fondu vikoristovuyut u ponad 70 krayin svitu Div takozhMuzej Galusta GyulbenkyanaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2010 Procitovano 24 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http azatamtutyun am rus shop UID 3042 html nedostupne posilannya z lipnya 2019 Posilannya ros ros