Галлепорт (фр. Porte de Hal, нід. Hallepoort) — середньовічні міські ворота Брюсселя, єдиний збережений фрагмент другої міської стіни Брюсселя. Використовуються як музей.
Галлепорт | |
---|---|
Поблизу Брюссель в Бельгія | |
Галлепорт | |
Координати | 50.833° пн. ш. 4.3449° сх. д. / 50.833° пн. ш. 4.3449° сх. д. |
Тип | Брама |
Інформація про об'єкт | |
Стан | Музей |
Вебсайт | kmkg-mrah.be |
Історія об'єкта | |
У використанні | 1381 - 1824 |
Історія
Ворота як частина міських укріплень
Друга міська стіна Брюсселя, частиною яких був Галлепорт, була побудована між 1357 і 1381—1383 роками. Точна дата побудови самих воріт невідома, за даними архівних документів, час їх спорудження відноситься до проміжку між 1357 або 1360 і 1373 роками. З XVII століття ворота, окрім оборонної та митної, також стали виконувати функцію в'язниці. З XVII століття вони використовувалися як військова в'язниця для полонених, а з 1758 до 1824 — як міська громадянська в'язниця.
У 1782 році австрійський імператор Йосиф II видав указ про ліквідацію міських мурів і укріплень в більшості міст тодішніх Австрійських Нідерландів, в тому числі і в Брюсселі. Знесення міських мурів Брюсселя було остаточно завершено після того, як у 1810 році Наполеон наказав побудувати на їх місці кільце бульварів (нинішнє Мале кільце Брюсселя). Завдяки своїй тюремній функції ворота уникли знесення.
Ворота в XIX столітті
Після того, як у 1824 році міську в'язницю вивели з воріт, постало питання про їх подальше використання. У 1827 році за пропозицією тодішнього короля Об'єднаного королівства Нідерландів Віллема I було прийнято рішення про перебудову воріт під архів, але у зв'язку з бельгійською революцією 1830 року ці плани не були втілені в життя. Після незалежності Бельгії існування воріт опинилося під загрозою. Багато жителів Брюсселя і Сен-Жіля вважали, що ворота спотворюють місто. 5 липня 1832 року міська рада ухвалила рішення про знесення воріт. Знесення відклали, почалася дискусія про майбутнє воріт. Втрутилася утворена незадовго до цього Королівська комісія монументів (орган, який займався охороною пам'яток історії). Комісія визнала, що ворота мають історичну цінність, і повинні бути збережені. У 1840 році було прийнято остаточне рішення про збереження воріт.
В 1839 році в художньому журналі «La Renaissance» була опублікована стаття з пропозицією про перетворення воріт на музей. Ця ідея приваблювала багатьох прихильників, і у 1844 році держава доручила архітектору Т. Ф. Сейсу перебудову воріт під музей. У 1847 році у воротах почав діяти Королівський музей зброї, старожитностей та етнології (фр. Musée Royal d’Armures, d’Antiquités et d’Etnologie). Музей складався з трьох відділів, в яких демонстрували зброю і артилерію, предмети старовини та етнографічні предмети з Китаю, Японії, Африки, Америки і Океанії. Через зростання колекцій у 1889 році в інший музей була перенесена колекція предметів старовини, а у 1906 — етнографічна колекція, після чого в Галлепорті залишилася тільки колекція зброї.
Неоготична реставрація
У 1850-х роках був оголошений конкурс на реконструкцію та реставрацію брами. У 1860 році цей конкурс виграв архітектор Бейарт (Hendrik Beyaert). Бейарт запропонував відреставрувати (вірніше — перебудувати) ворота у «романтичному» неоготичному стилі. Початковий проект Бейарта виявився занадто дорогим, і архітектору довелося внести в проект численні зміни. У підсумку реставраційні ворота почалися лише 18 серпня 1868 року. Роботи були завершені у 1870 році.
Реставрація Бейарта дуже сильно змінила вигляд воріт, особливо внутрішній фасад (фасад, звернений до історичного центру міста). У воротах була влаштована кругла вежа з гвинтовими сходами, що наполовину виступала з площини внутрішнього фасаду. Вежа вінчалася високим конічним шпилем. З боків від башти були влаштовані неоготичні вікна. Всі ці перебудови не були обґрунтовані історично.
Друга реставрація воріт
У 1976 році ворота були закриті для публіки у зв'язку з поганим станом та необхідністю нової реставрації. Нова реставрація, що проводилася під керівництвом архітектора Марко Боллена (Marco Bollen), почалася у 1983 році. Нова реставрація відкрила багато середньовічних елементів (машикулі, бійниці тощо). Також в рамках реставраційних робіт були проведені археологічні дослідження воріт і прилеглої території.
У 2008 році ворота знову відкрилися для відвідувачів як філія Королівських музеїв мистецтва та історії. Експозиції музею присвячені історії самих воріт, старовинним зброї та середньовічної історії Брюсселя.
Примітки
- Л. А. Аксёнова, А. С. Намазова, В. М. Паппе. Брюссель // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2006. — Т. 4. Большой Кавказ — Великий канал. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.)
Див. також
- Порт-де-Аль/Халлепорт — названа на честь воріт станція брюссельського метрополітену
Джерела
- Linda Wullus. De Hallepoort. Stille getuige van een rumoerige geschiedenis. — Brussel: Koninklijke Musea voor Kunst en Geschiedenis, 2006. — С. 56.
- Jean Squilbeck, « Le centenaire de la restauration de la Porte de Hal », in: Brabant, revue trimestrielle de la Fédération touristique, n° 5, 1970, p. 20-27
Посилання
- Офіційний сайт музею воріт [ 9 грудня 2011 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Galleport fr Porte de Hal nid Hallepoort serednovichni miski vorota Bryusselya yedinij zberezhenij fragment drugoyi miskoyi stini Bryusselya Vikoristovuyutsya yak muzej GalleportPoblizu Bryussel v BelgiyaGalleportKoordinati50 833 pn sh 4 3449 sh d 50 833 pn sh 4 3449 sh d 50 833 4 3449TipBramaInformaciya pro ob yektStanMuzejVebsajtkmkg mrah beIstoriya ob yektaU vikoristanni1381 1824IstoriyaVorota yak chastina miskih ukriplen Vorota na malyunku 1612 roku Druga miska stina Bryusselya chastinoyu yakih buv Galleport bula pobudovana mizh 1357 i 1381 1383 rokami Tochna data pobudovi samih vorit nevidoma za danimi arhivnih dokumentiv chas yih sporudzhennya vidnositsya do promizhku mizh 1357 abo 1360 i 1373 rokami Z XVII stolittya vorota okrim oboronnoyi ta mitnoyi takozh stali vikonuvati funkciyu v yaznici Z XVII stolittya voni vikoristovuvalisya yak vijskova v yaznicya dlya polonenih a z 1758 do 1824 yak miska gromadyanska v yaznicya U 1782 roci avstrijskij imperator Josif II vidav ukaz pro likvidaciyu miskih muriv i ukriplen v bilshosti mist todishnih Avstrijskih Niderlandiv v tomu chisli i v Bryusseli Znesennya miskih muriv Bryusselya bulo ostatochno zaversheno pislya togo yak u 1810 roci Napoleon nakazav pobuduvati na yih misci kilce bulvariv ninishnye Male kilce Bryusselya Zavdyaki svoyij tyuremnij funkciyi vorota unikli znesennya Vorota v XIX stolitti Galleport 1890 1900 Pislya togo yak u 1824 roci misku v yaznicyu viveli z vorit postalo pitannya pro yih podalshe vikoristannya U 1827 roci za propoziciyeyu todishnogo korolya Ob yednanogo korolivstva Niderlandiv Villema I bulo prijnyato rishennya pro perebudovu vorit pid arhiv ale u zv yazku z belgijskoyu revolyuciyeyu 1830 roku ci plani ne buli vtileni v zhittya Pislya nezalezhnosti Belgiyi isnuvannya vorit opinilosya pid zagrozoyu Bagato zhiteliv Bryusselya i Sen Zhilya vvazhali sho vorota spotvoryuyut misto 5 lipnya 1832 roku miska rada uhvalila rishennya pro znesennya vorit Znesennya vidklali pochalasya diskusiya pro majbutnye vorit Vtrutilasya utvorena nezadovgo do cogo Korolivska komisiya monumentiv organ yakij zajmavsya ohoronoyu pam yatok istoriyi Komisiya viznala sho vorota mayut istorichnu cinnist i povinni buti zberezheni U 1840 roci bulo prijnyato ostatochne rishennya pro zberezhennya vorit V 1839 roci v hudozhnomu zhurnali La Renaissance bula opublikovana stattya z propoziciyeyu pro peretvorennya vorit na muzej Cya ideya privablyuvala bagatoh prihilnikiv i u 1844 roci derzhava doruchila arhitektoru T F Sejsu perebudovu vorit pid muzej U 1847 roci u vorotah pochav diyati Korolivskij muzej zbroyi starozhitnostej ta etnologiyi fr Musee Royal d Armures d Antiquites et d Etnologie Muzej skladavsya z troh viddiliv v yakih demonstruvali zbroyu i artileriyu predmeti starovini ta etnografichni predmeti z Kitayu Yaponiyi Afriki Ameriki i Okeaniyi Cherez zrostannya kolekcij u 1889 roci v inshij muzej bula perenesena kolekciya predmetiv starovini a u 1906 etnografichna kolekciya pislya chogo v Galleporti zalishilasya tilki kolekciya zbroyi Neogotichna restavraciya Vnutrishnij fasad Zovnishnij fasad U 1850 h rokah buv ogoloshenij konkurs na rekonstrukciyu ta restavraciyu brami U 1860 roci cej konkurs vigrav arhitektor Bejart Hendrik Beyaert Bejart zaproponuvav vidrestavruvati virnishe perebuduvati vorota u romantichnomu neogotichnomu stili Pochatkovij proekt Bejarta viyavivsya zanadto dorogim i arhitektoru dovelosya vnesti v proekt chislenni zmini U pidsumku restavracijni vorota pochalisya lishe 18 serpnya 1868 roku Roboti buli zaversheni u 1870 roci Inter yer vezhi z gvintovimi shodami Restavraciya Bejarta duzhe silno zminila viglyad vorit osoblivo vnutrishnij fasad fasad zvernenij do istorichnogo centru mista U vorotah bula vlashtovana krugla vezha z gvintovimi shodami sho napolovinu vistupala z ploshini vnutrishnogo fasadu Vezha vinchalasya visokim konichnim shpilem Z bokiv vid bashti buli vlashtovani neogotichni vikna Vsi ci perebudovi ne buli obgruntovani istorichno Druga restavraciya vorit U 1976 roci vorota buli zakriti dlya publiki u zv yazku z poganim stanom ta neobhidnistyu novoyi restavraciyi Nova restavraciya sho provodilasya pid kerivnictvom arhitektora Marko Bollena Marco Bollen pochalasya u 1983 roci Nova restavraciya vidkrila bagato serednovichnih elementiv mashikuli bijnici tosho Takozh v ramkah restavracijnih robit buli provedeni arheologichni doslidzhennya vorit i prilegloyi teritoriyi U 2008 roci vorota znovu vidkrilisya dlya vidviduvachiv yak filiya Korolivskih muzeyiv mistectva ta istoriyi Ekspoziciyi muzeyu prisvyacheni istoriyi samih vorit starovinnim zbroyi ta serednovichnoyi istoriyi Bryusselya PrimitkiL A Aksyonova A S Namazova V M Pappe Bryussel Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2006 T 4 Bolshoj Kavkaz Velikij kanal S storinki ISBN 5 85270 333 8 ros Div takozhPort de Al Halleport nazvana na chest vorit stanciya bryusselskogo metropolitenuDzherelaLinda Wullus De Hallepoort Stille getuige van een rumoerige geschiedenis Brussel Koninklijke Musea voor Kunst en Geschiedenis 2006 S 56 Jean Squilbeck Le centenaire de la restauration de la Porte de Hal in Brabant revue trimestrielle de la Federation touristique n 5 1970 p 20 27PosilannyaOficijnij sajt muzeyu vorit 9 grudnya 2011 u Wayback Machine Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij