Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Галицькі німці нім Galiziendeutsche етнічне німецьке населення яке проживало в Королівстві Галичини та Лодомерії в Австр

Галицькі німці

Галицькі німці

Галицькі німці (нім. Galiziendeutsche) — етнічне німецьке населення, яке проживало в Королівстві Галичини та Лодомерії в Австро-Угорській імперії, яке було створено в 1772 році в результаті Першого поділу Польщі, а після Першої світової війни в чотирьох воєводствах міжвоєнної Польщі: Краківському, Львівському, Тернопільському та Станиславівському. Під час Другої світової війни частина галицьких німців була виселена в січні 1940 році під час виконання доктрини «Додому в Рейх», решта втікали пізніше в 1944—1945 роках.

image
Острови німецької мови в середній Галичині (1880)

Історія

Перша хвиля етнічних німців прибула на територію, яка пізніше буде відома під назвою Галичина в пізньому середньовіччі (див. Розселення німців на схід). У частині регіону переселенці були відомі як Walddeutsche (Лісні німці). Більшість з них зазнала полонізації, пізніше у 18 столітті.

Задовго до першого поділу Речі Посполитої в 1772 році на західній околиці майбутньої Галичини в місті Бяла та на його околицях існував невеликий німецькомовний острів. Інший був заснований близько 1750 року в Заліщиках, який, однак зазнав часткової депопуляції до 1772 року. У 1774 році Марія-Терезія видала патент, який мав на меті заманити німецьких ремісників у декілька місцевих міст, який не дав значних результатів. Перша змістовна кампанія відбулася у 1780-х роках — Йосифинська колонізація, яка сприяла приїзду понад 3200 етнічних німецьких сімей (близько 14 400 осіб).

Нащадкам Йосифинської колонізації було дозволено згодом засновувати дочірні поселення (як, наприклад, Багінгсберг в околицях Коломиї в 1818 році). Крім того, у 1802—1805 (1200 сімей) та 1811—1848 роках (400 сімей) відбувалось заснування менших поселень.

Частина цих колоній втратила свій етнічний німецький характер у наступні десятиліття, особливо у західній Галичині. Більш плодовитими виявилися поселення у східній Галичині. Тим часом німецькомовне населення повільно зростало в галицьких містах.

За австрійським переписом населення 1900 року в Галичині було 212 337 (або 2,7 %) німецькомовних осіб. З цього числа близько 80 000 складали німецькі християни. Решта походила з частини галицьких євреїв (перепис не давав можливості зазначити їдиш) з яких приблизно 20 000 вважали себе німцями. Як німецькомовне також кваліфікували населення Вілямовіце, де традиційно розмовляли вілямівською мовою.

Після Першої світової війни та падіння Західноукраїнської Народної Республіки, Галичина увійшла до складу Другої Польської Республіки. Багато колоній зберегли свої попередні назви, проте наприкінці 30-х років польський уряд вирішив змінити їх полонізувати. Наприклад Нойдорф перейменували на Польміновіце, а Унтервальден у Перемишлянському повіті (тепер частина села Підгайчики Львівського району) - на Подлєсє. У часи радянської окупації, а саме у 1946 році, поселенення Унтервальден отримало назву хутір Підлісний.

Приклади німецьких колоній

Приклади прізвищ

В тому числі які досі побутують в україномовному середовищі серед асимільованих нащадків представників; Бауер (похідні Бавор, Баворовський), Блюм, Вайсович (Войсович від Вайс), Вінтерголлер, Гакманюк, Гейнс, Гезнер, Гелебрант, Гехт, Дербах, Дінтер, Ебінгер, Едер, Зегельбах, Келлер, Кельнер, Кетнер, Кригер, Купер, Лем, Лойтер, Лянге, Оттер, Ригель, Різель, Ремберт, Ромеуер, Слоссер, Хайдер, Юнгер, Тешнер, Шварцкоп, Шикер, Шиллер, Шмідель, Шнайдер, Шнерх, Шпіцер, Штейбарт, Штейнбрехт, Штрамбранд, Шустер, Шуберт, Фейер, Фаріон (Фаріан), Фок, Фольц, Фрейда, Фреймут.

Див. також

Примітки

  1. Gancarski, Jan.; Muzyczuk, Anna. (2007). Późne średniowiecze w Karpatach polskich. Krosno: Mitel. ISBN . OCLC 233502079.
  2. Lepucki, Henryk (1938). Działalność kolonizacyjna Marii Teresy i Józefa II w Galicji 1772—1790 : z 9 tablicami i mapą [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (пол.). Lwów: Kasa im. J. Mianowskiego. p. 28.
  3. www.galizien-deutsche.de. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 травня 2020.
  4. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien [ 19 листопада 2012 у Wayback Machine.] (нім.). Wien. 1907
  5. Grzegorz Smólski: Kolonie i stosunki niemieckie w Galicyi, 1910, сторінка 6
  6. . Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  7. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Львівської області». Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Galicki nimci nim Galiziendeutsche etnichne nimecke naselennya yake prozhivalo v Korolivstvi Galichini ta Lodomeriyi v Avstro Ugorskij imperiyi yake bulo stvoreno v 1772 roci v rezultati Pershogo podilu Polshi a pislya Pershoyi svitovoyi vijni v chotiroh voyevodstvah mizhvoyennoyi Polshi Krakivskomu Lvivskomu Ternopilskomu ta Stanislavivskomu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni chastina galickih nimciv bula viselena v sichni 1940 roci pid chas vikonannya doktrini Dodomu v Rejh reshta vtikali piznishe v 1944 1945 rokah Ostrovi nimeckoyi movi v serednij Galichini 1880 IstoriyaPersha hvilya etnichnih nimciv pribula na teritoriyu yaka piznishe bude vidoma pid nazvoyu Galichina v piznomu serednovichchi div Rozselennya nimciv na shid U chastini regionu pereselenci buli vidomi yak Walddeutsche Lisni nimci Bilshist z nih zaznala polonizaciyi piznishe u 18 stolitti Zadovgo do pershogo podilu Rechi Pospolitoyi v 1772 roci na zahidnij okolici majbutnoyi Galichini v misti Byala ta na jogo okolicyah isnuvav nevelikij nimeckomovnij ostriv Inshij buv zasnovanij blizko 1750 roku v Zalishikah yakij odnak zaznav chastkovoyi depopulyaciyi do 1772 roku U 1774 roci Mariya Tereziya vidala patent yakij mav na meti zamaniti nimeckih remisnikiv u dekilka miscevih mist yakij ne dav znachnih rezultativ Persha zmistovna kampaniya vidbulasya u 1780 h rokah Josifinska kolonizaciya yaka spriyala priyizdu ponad 3200 etnichnih nimeckih simej blizko 14 400 osib Nashadkam Josifinskoyi kolonizaciyi bulo dozvoleno zgodom zasnovuvati dochirni poselennya yak napriklad Bagingsberg v okolicyah Kolomiyi v 1818 roci Krim togo u 1802 1805 1200 simej ta 1811 1848 rokah 400 simej vidbuvalos zasnuvannya menshih poselen Chastina cih kolonij vtratila svij etnichnij nimeckij harakter u nastupni desyatilittya osoblivo u zahidnij Galichini Bilsh plodovitimi viyavilisya poselennya u shidnij Galichini Tim chasom nimeckomovne naselennya povilno zrostalo v galickih mistah Za avstrijskim perepisom naselennya 1900 roku v Galichini bulo 212 337 abo 2 7 nimeckomovnih osib Z cogo chisla blizko 80 000 skladali nimecki hristiyani Reshta pohodila z chastini galickih yevreyiv perepis ne davav mozhlivosti zaznachiti yidish z yakih priblizno 20 000 vvazhali sebe nimcyami Yak nimeckomovne takozh kvalifikuvali naselennya Vilyamovice de tradicijno rozmovlyali vilyamivskoyu movoyu Pislya Pershoyi svitovoyi vijni ta padinnya Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Galichina uvijshla do skladu Drugoyi Polskoyi Respubliki Bagato kolonij zberegli svoyi poperedni nazvi prote naprikinci 30 h rokiv polskij uryad virishiv zminiti yih polonizuvati Napriklad Nojdorf perejmenuvali na Polminovice a Untervalden u Peremishlyanskomu poviti teper chastina sela Pidgajchiki Lvivskogo rajonu na Podlyesye U chasi radyanskoyi okupaciyi a same u 1946 roci poselenennya Untervalden otrimalo nazvu hutir Pidlisnij Prikladi nimeckih kolonijUnterwalden Untervalden nini chastina sela Pidgajchiki Lvivskij rajon zasnovane 1783 roku Annaberg nini selo Nagirne Skolivskij rajon zasnovane 1835 roku Felizienthal nini selo Dolinivka Skolivskij rajon zasnovane 1835 roku Karlsdorf kolishnye selo u Skolivskomu rajoni Selo zasnuvav blizko 1835 roku Karl Scheiff didich iz Smozhe Znahodilosya nepodalik vid sela Klimec Prikladi prizvishV tomu chisli yaki dosi pobutuyut v ukrayinomovnomu seredovishi sered asimilovanih nashadkiv predstavnikiv Bauer pohidni Bavor Bavorovskij Blyum Vajsovich Vojsovich vid Vajs Vintergoller Gakmanyuk Gejns Gezner Gelebrant Geht Derbah Dinter Ebinger Eder Zegelbah Keller Kelner Ketner Kriger Kuper Lem Lojter Lyange Otter Rigel Rizel Rembert Romeuer Slosser Hajder Yunger Teshner Shvarckop Shiker Shiller Shmidel Shnajder Shnerh Shpicer Shtejbart Shtejnbreht Shtrambrand Shuster Shubert Fejer Farion Farian Fok Folc Frejda Frejmut Div takozhNimecki koloniyi Lvivskogo povituPrimitkiGancarski Jan Muzyczuk Anna 2007 Pozne sredniowiecze w Karpatach polskich Krosno Mitel ISBN 978 83 60545 57 7 OCLC 233502079 Lepucki Henryk 1938 Dzialalnosc kolonizacyjna Marii Teresy i Jozefa II w Galicji 1772 1790 z 9 tablicami i mapa 6 travnya 2021 u Wayback Machine pol Lwow Kasa im J Mianowskiego p 28 www galizien deutsche de Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 4 travnya 2020 Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XII Galizien 19 listopada 2012 u Wayback Machine nim Wien 1907 Grzegorz Smolski Kolonie i stosunki niemieckie w Galicyi 1910 storinka 6 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2021 Procitovano 27 kvitnya 2021 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 18 7 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silskih Rad i naselenih punktiv Lvivskoyi oblasti Arhiv originalu za 8 grudnya 2021 Procitovano 27 kvitnya 2021

Дата публікації:
Топ