Гайдудороґ угор Hajdúdorog місто на сході Угорщини в регіоні Північний Великий Альфельд у медьє Гайду Бігар Гайдудороґ у

Гайдудороґ (угор. Hajdúdorog) — місто на сході Угорщини в регіоні Північний Великий Альфельд, у медьє Гайду-Бігар.

Гайдудороґ

угор. Hajdúdorog

Прапор	Герб

Координати 47°49′00″ пн. ш. 21°30′00″ сх. д. / 47.8166666666947719477320788° пн. ш. 21.500000000028° сх. д.Координати: 47°49′00″ пн. ш. 21°30′00″ сх. д. / 47.8166666666947719477320788° пн. ш. 21.500000000028° сх. д.

Країна	Угорщина Угорщина
Регіон	Північний Великий Альфельд
Медьє	Гайду-Бігар
Мер	Чіґе Томаш
Перша згадка	1301
Площа	100,65 км²
Висота центру	130 м
Населення	8677 осіб (1 січня 2015)
Густота населення	85,66 осіб/км²
Національний склад	угорці
Міста-побратими	Штей, М'єркуря-Ніражулуй
Часовий пояс	CET, і
Телефонний код	52
Поштовий індекс	4087
GeoNames	720290
Офіційний сайт	hajdudorog.hu

Гайдудороґ

Гайдудороґ (Hungary)

Гайдудороґ у Вікісховищі

Географія

Гайдудороґ знаходиться за 30 кілометрів на північний захід від Дебрецена та за 20 кілометрів на північний захід від міста Ньїредьгаза. Місто розташоване в рівнинній місцевості на схід від національного парку Гортобадь. Місто зв'язане місцевими автодорогами з навколишніми містами. У місті є залізнична станція на гілці Дебрецен — Тисалйок.

Історія

Гайдудороґ є одним з так званих «старих гайдуцьких міст». Перша письмова згадка про місто походить з 1301 року.

У місті діє Гайдудорозька єпархія, яка була створена 1912 року Францом Йосифом І під тиском угорського уряду і затверджена Пієм X. До складу її входило 162 парафії. Вірні Гайдудорозької єпархії — угорці східного обряду, переважно нащадки мадяризованих русинів-українців, які компактними островами і в діаспорі жили в північно-східній частині Угорщини, продовжуючи закарпатські українські поселення в Паннонській низовині.

У 17—18 ст. серед них існувала ще «руська» національна свідомість і деякі форми власного культурного життя. Зугорщення охопило їх у 19 ст., руйнуючи рештки самобутности в церковно-слов'янській мові та церковній організації. В кінці 19 століття серед мадяризованого кліру і світської інтелігенції почався підтриманий угорським урядом рух за запровадження угорської богослужбової мови в мадяризованих парафіях та за відокремлення їх від українських мукачівської і пряшівської єпархій. Проте в Римі таких ініціатив не підтримували. Перший переклад Літургії Івана Золотоустого угорською з'явився у 1795 році, а протягом ХІХ століття було ще кілька видань.

Герб

На гербі знаходиться турецька голова, проштрикнута шаблею. Це з часів боротьби угорців проти турків, коли угорці були під владою Османської імперії.

Населення

Станом на 1 січня 2015 року населення міста становить 8677 осіб.

Населення за роками:

Пам'ятки

Собор Введення в храм Пресвятої Богородиці (греко-католицький), Гайдудороґ

У 1912 року Франц Йосиф I під тиском папи Пія X заснував Гайдудорозьку греко-католицьку єпархію, після чого місто стало центром угорської греко-католицької церкви.

З 2015 року — центр греко-католицької метрополії. Головна визначна пам'ятка міста — кафедральний греко-католицький собор «Введення в храм Пресвятої Богородиці».

Галерея

Міський бювет

Поріднені міста

Відомі люди

Андрій (Бачинський)

Див. також

Гайдудорозька архієпархія

Примітки

Gregorius Fejér. Codex Diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis, 8. kötet/5 (Latin nyelven), 18. (1835)
. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
Іштван Удварі Єпископ Андрій Бачинський — видатний представник русинського просвітництва

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гайдудороґ

Офіційний сайт(угор.)

Це незавершена стаття з географії Угорщини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Gregorius Fejér. Codex Diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis, 8. kötet/5 (Latin nyelven), 18. (1835)

[2] . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.

[3] Іштван Удварі Єпископ Андрій Бачинський — видатний представник русинського просвітництва