Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нейтральність цієї статті під сумнівом Будь ласка ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недол

Гайдар Аркадій

Гайдар Аркадій
цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним та за можливості виправте недоліки.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено.

Гайда́р Арка́дій Петро́вич (справжнє прізвище — Го́ликов; 9 (22) січня 1904(19040122), Льгов, Курська губернія, Російська імперія, тепер Росія — 26 жовтня 1941, ст. Ляплава, поблизу с. Ліпляве, Канівський район, Корсунський ґебіт, Райхскомісаріат Україна, тепер Україна) — російський радянський дитячий письменник-прозаїк, автор широковідомої свого часу повісті , оповідання «Чук і Гек» тощо, колишній чекіст. Входить до числа постатей, що підлягають декомунізації в Україні.

Гайдар Аркадій Петрович
рос. Аркадий Петрович Голиков
image
Ім'я при народженніГоликов Аркадій Петрович
ПсевдонімАркадий Гайдар
Народився9 (22) січня 1904(1904-01-22)
Льгов, Курська губернія, Російська імперія
Помер26 жовтня 1941(1941-10-26) (37 років)
Ліпляве, Канівський район, Корсунський ґебіт, Райхскомісаріат Україна
ПохованняКанів
Країнаimage Російська імперія
image СРСР[1][2][3]
Діяльністьписьменник
Мова творівросійська
Magnum opusd
ПартіяКПРС
У шлюбі зСолом'янська Лія Лазарівна
ДітиГайдар Тимур Аркадійович
УчасникДруга світова війна
Нагороди
image image
image Гайдар Аркадій Петрович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гайдар.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голиков.

Життєпис

Народився в невеликому робітничому селищі під Льговом в родині вчителів. Влітку 1919 року навчався на Київських військових курсах (містилися у Володимирському кадетському корпусі).

За громадянської війни в Росії був командиром 58 окремого полку армії під час придушення народного селянського повстання в Тамбовській губернії. Після Тамбова восени 1921 року Гайдар був відправлений до Башкирії для придушення «залишків банд куркульського і націоналістичного спрямування» частинами особливого призначення (ЧОП).

Після цього був начальником ВЧК в Хакасії на кордоні з Тувою. За деякими свідченнями, власноручно вбивав жорстокими способами багатьох невинних місцевих жителів, не білогвардійців (вони були в тайзі), а простих селян[]. Навіть командувач ЧОПом Єнісейської губернії В. Какоулін був змушений визнати: «Моє враження: Голиков з ідеології неврівноважений хлопчисько, що скоїв, користуючись службовим становищем, цілий ряд злочинів»[]. Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння командирів, стало те, що Голиков, незважаючи на наказ доставити полонених у штаб для допиту, взяв та й розстріляв їх[]. Какоулін вирішив відкликати Голикова в Красноярськ для з'ясування «обставин». У результаті Аркадій Голиков був звільнений з армії, виключений з партії і направлений на психіатричний огляд.[]

Після чого, у зрілому віці, страждав на психічні розлади, вдавався до спроб самогубства, пив. Спробував лікуватися, але безуспішно. У своєму щоденнику фіксував чергові нічні кошмари у зашифрованому вигляді. За спогадами друзів та колег-письменників, свої оповідання писав, як правило, в перервах між , зачинившись від усіх на кілька днів у своїй кімнаті.[]

Участь у Другій світовій війні

Під час Другої світової війни був армійським кореспондентом «Комсомольської правди». Створив військові нариси «Біля переправи», «Міст», «У переднього краю», «Ракети та гранати». Після оточення у вересні 1941 року частин Південно-Західного фронту в районі Умань-Київ потрапив у партизанський загін, де став кулеметником. 26 жовтня 1941 року Аркадій Гайдар загинув поблизу села Ліпляве Канівського району Черкаської області.

Його смерть змальовували так. П'ять партизанів на чолі з Гайдаром рухались у напрямі нової бази партизанського загону та несли харчі для бійців. Вранці 26 жовтня 1941 року вони зупинилися перепочити неподалік залізничного насипу біля села Ліпляве. Гайдар узяв відро, аби набрати картоплі в хаті шляхового обхідника. На самому гребені насипу він помітив німців, що зачаїлися в засідці. Він встиг гукнути: «Ребята, немцы!», — після чого був убитий з кулемета. Це врятувало решту партизанів: вони встигли втекти від засідки.

За свідченнями місцевих жителів[], Гайдар був убитий на світанку, але засідка була зроблена німцями ще з вечора. У складі засідки був мотоцикл із коляскою та кулеметом. Усе це наштовхує на думку, що причиною загибелі Гайдара була зрада когось з місцевих жителів, можливо — шляхового обхідника. Є ще одна версія загибелі Гайдара. Вона так само є версією місцевих жителів. Ніби-то Гайдар у селі Ліпляве мав коханку. Рано вранці повертався від неї до загону, і дорогою переходив залізничний насип. Гайдар був помічений місцевим поліцаєм на прізвище Литовченко, і на наказ зупинитися почав тікати. Стояв густий туман, Литовченко миттєво вскинув рушницю І навмання вистрілив в бік втікача.[] Цей єдиний постріл став фатальним для Гайдара. До-речі кажучи, поліцай Литовченко мав добру репутацію серед місцевого населення, і його подальша доля є невідома, але він дожив до похилого віку у тому ж Ліпляво, і помер у 1990-і роки. 1947 року Аркадій Гайдар був перепохований у Каневі.

Українська незалежність очима Аркадія Гайдара

Курсантом Київських військових курсів у 1919 р. Аркадій Гайдар брав участь у придушенні повстань антирадянськи налаштованих громадян Української Республіки 1920х рр. проти тогочасних органів влади (радвлади), їх співробітників і прихильників. Згадки про це містяться у першому, майже автобіографічному творі «У дні поразок і перемог» (рос. В дни поражений и побед), написаному в 1923—1924 рр. Очима головного героя Сергія Горінова Аркадій Голиков-Гайдар показує Україну (Українську Республіку) відразу після приходу Червоної Армії на її терени, очима її солдата (козака) і командира (старшини), прихильника популярних в його середовищі ідей інтернаціоналу, комунізму, більшовизму і радвлади, Країни Рад, Радянського Союзу. Світогляд автора і головного героя відображає тодішню історичну реальність, коли прихильників Української Республіки, звичайних українців, які виступали за самостійність України називали «окупантами», хохлами, петлюрівцями, самостійниками тощо, включаючи навіть тих із них, хто служив у лавах самої Червоної Армії[].

image Єдиним носієм слідів останньої окупації були вивіски різних підприємств і установ, перейменовані за наказом отамана Петлюри на український лад. Крізь погано замащену фарбою вивіску «Парикмахер» проглядало «Цирульня», замість «Типография» — «Друкарня». image
Оригінальний текст (рос.)
Единственным носителем следов последней оккупации были вывески различных предприятий и учреждений, переименованные по указу атамана Петлюры на украинский лад. Сквозь плохо замазанную краской вывеску «Парикмахер» проглядывало «Цирульня», вместо «Типография» - «Друкарня»

Підкреслює Гайдар і вороже ставлення українського населення до радянської влади. Потяг з курсантами, що іде з Москви до Києва, трохи не відправляють під укіс залізничники, що служать Петлюрі, а ось якими словами автор характеризує Київ:

image Гарне місто! — Так! Тільки вже дуже багато в ньому різної сволоти. Скільки тут ховається агентів петлюрівських, донських, іноземних, а то й просто колишньої чорної сотні! image
Оригінальний текст (рос.)
- Красивый город! - Да! Только уж очень в нем сволочи разной много. Сколько здесь скрывается агентов петлюровских, донских, иностранных, а то и просто бывшей черной сотни!

Метод боротьби з українським сепаратизмом Гайдар бачить у встановленні штучного голодомору:

image - Так, брате! Ці голоду не знали, — показав Сергій на хохлів біля запряжених волами, навантажених возів. — Це не те, що наші опродрозкладнені селяни. — Я думаю, що якби вони знали, що таке неврожай, то не годували б таку силу розбійницьких зграй. А то — там Струк, там Мазуренко, там Клименко... image
Оригінальний текст (рос.)
- Да, брат! Эти голода не знали, - показал Сергей на хохлов возле запряженных волами, груженых возов. - Это не то, что наши опродразверстанные крестьяне. - Я думаю, что если бы они знали, что такое неурожай, то не кормили бы такое множество разбойничьих шаек. А то - там Струк, там Мазуренко, там Клименко...

Свідчить Гайдар і про фізичне знищення окупантами українських повстанців, борців за незалежність:

image Спійманий нахабно дивився на присутніх довкола. Вивернули його кишені: лист, наказ і жовто-блакитний значок. Офіцер, колишній штабс-капітан, а теперішній отаман — Горленко… Біля кам'яної стіни поруч з церковною огорожею, перед відділенням курсантів, похмуро опустивши голови, стали четверо людей, як спіймані вовки кидаючи погляди спідлоба. Сергій подивився на них холодно і спокійно. Наступного дня ешелон швидко відносив курсантів додому в Київ. Зустріч була влаштована урочиста, з промовами та квітами. image
Оригінальний текст (рос.)
Пойманный нагло смотрел на окружающих. Вывернули его карманы: письмо, приказ и желто-голубой значок. Офицер, бывший штабс-капитан, а теперешний атаман - Горленко... Возле каменной стены у церковной ограды, перед отделением курсантов, хмуро опустив головы, встали четыре человека, как пойманные волки бросая взгляды исподлобья. Сергей посмотрел на них холодно и спокойно. На другой день эшелон быстро уносил курсантов домой - в Киев. Встреча была устроена торжественная, с речами и цветами

Таким чином, написана по гарячих слідах, безпосереднім учасником подій, перша повість Гайдара є яскравим свідком злочинів радянської влади проти української незалежності.

Твори

Найвідоміші твори Аркадія Гайдара: «PBC» (1925), «Школа» (1930), «Четвертий бліндаж», «Військова таємниця» (1935), «Тимур і його команда» (1940), «Чук і Гек» (1939), «Доля барабанщика» (1938), оповідання «Блакитна чашка» (1936). Твори письменника увійшли до шкільної програми, активно екранізувалися, перекладені багатьма мовами світу. Існує думка, що пропагандистський твір «Тимур і його команда» фактично поклав початок «тімурівському руху», що ставив своєю метою добровольчу допомогу ветеранам і людям похилого віку з боку піонерів.

Особисте життя

Вшанування

У Радянському Союзі книги Гайдара відігравали величезну роль у вихованні підростаючих поколінь в радянських традиціях. Ім'я Гайдара було присвоєно багатьом школам, вулицям міст і сіл СРСР.

В Україні особа Гайдара підпала під закон про декомунізацію.

Могила А. Гайдара лежить у міському парку м. Канева. Неподалік міститься Літературна Канівщина (кол. бібліотека-музей Гайдара). Також на його честь названо один з астероїдів.

Бібліографія

  • У дні поразок та перемог, 1925;
  • Революційна військова рада, 1926;
  • Школа, 1930;
  • Далекі держави країни, 1932;
  • Військова таємниця, 1935;
  • Блакитна чашка, 1936;
  • Доля барабанщика, 1939;
  • Тимур та його команда (повість), 1940;
  • Чук і Гек, 1939;
  • Життя ні в що (Лбовщина) (повість), 1926;
  • Лісові брати (Давидівщина);
  • Вершники неприступних гір, 1926;
  • Хай світить (оповідання), 1933;
  • Четвертий бліндаж (оповідання);
  • Казка про військову таємницю, Хлопчиша-Кибальчиша його тверде слово, 1933;
  • Комендант снігової фортеці;
  • Дим у лісі;
  • На графських руїнах;
  • Звичайна біографія.

Примітки

  1. http://www.goodreads.com/list/show/47908.S_ch_thi_u_nhi_Li_n_X_d_ch_ti_ng_Vi_t
  2. http://www.amazon.com/The-Blue-Cup-Arkady-Gaidar/dp/B000XSQUMG
  3. http://www.bloomberg.com/apps/news?pid=newsarchive&sid=aksFQ_yV.X00
  4. Н. І. Чорна. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — .
  5. . www.memory.gov.ua. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 23 січня 2019.
  6. А. П. Гайдар. В дни поражений и побед, ч. І, гл. 2.. (рос.)
  7. А. П. Гайдар. В дни поражений и побед, ч. І, гл. 4.. (рос.)
  8. А. П. Гайдар. В дни поражений и побед, ч. І, гл. 5-6.. (рос.)
  9. Хто Ви, товаришу А. Гайдар? (www.rusarchives.ru/) [ 26 вересня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  10. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

  • Книги Аркадія Гайдара на Читанці [ 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
  • Ігор Роздобудько. Російські письменники та українська незалежність. // Кобза. Українці Росії, незалежний сайт діаспори. 22 жовтня 2016 р. [ 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Gajda r Arka dij Petro vich spravzhnye prizvishe Go likov 9 22 sichnya 1904 19040122 Lgov Kurska guberniya Rosijska imperiya teper Rosiya 26 zhovtnya 1941 st Lyaplava poblizu s Liplyave Kanivskij rajon Korsunskij gebit Rajhskomisariat Ukrayina teper Ukrayina rosijskij radyanskij dityachij pismennik prozayik avtor shirokovidomoyi svogo chasu povisti opovidannya Chuk i Gek tosho kolishnij chekist Vhodit do chisla postatej sho pidlyagayut dekomunizaciyi v Ukrayini Gajdar Arkadij Petrovichros Arkadij Petrovich GolikovIm ya pri narodzhenniGolikov Arkadij PetrovichPsevdonimArkadij GajdarNarodivsya9 22 sichnya 1904 1904 01 22 Lgov Kurska guberniya Rosijska imperiyaPomer26 zhovtnya 1941 1941 10 26 37 rokiv Liplyave Kanivskij rajon Korsunskij gebit Rajhskomisariat UkrayinaPohovannyaKanivKrayina Rosijska imperiya SRSR 1 2 3 DiyalnistpismennikMova tvorivrosijskaMagnum opusdPartiyaKPRSU shlyubi zSolom yanska Liya LazarivnaDitiGajdar Timur ArkadijovichUchasnikDruga svitova vijnaNagorodi Gajdar Arkadij Petrovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gajdar U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golikov ZhittyepisNarodivsya v nevelikomu robitnichomu selishi pid Lgovom v rodini vchiteliv Vlitku 1919 roku navchavsya na Kiyivskih vijskovih kursah mistilisya u Volodimirskomu kadetskomu korpusi Za gromadyanskoyi vijni v Rosiyi buv komandirom 58 okremogo polku armiyi pid chas pridushennya narodnogo selyanskogo povstannya v Tambovskij guberniyi Pislya Tambova voseni 1921 roku Gajdar buv vidpravlenij do Bashkiriyi dlya pridushennya zalishkiv band kurkulskogo i nacionalistichnogo spryamuvannya chastinami osoblivogo priznachennya ChOP Pislya cogo buv nachalnikom VChK v Hakasiyi na kordoni z Tuvoyu Za deyakimi svidchennyami vlasnoruchno vbivav zhorstokimi sposobami bagatoh nevinnih miscevih zhiteliv ne bilogvardijciv voni buli v tajzi a prostih selyan dzherelo Navit komanduvach ChOPom Yenisejskoyi guberniyi V Kakoulin buv zmushenij viznati Moye vrazhennya Golikov z ideologiyi nevrivnovazhenij hlopchisko sho skoyiv koristuyuchis sluzhbovim stanovishem cilij ryad zlochiniv dzherelo Ostannoyu krapleyu sho perepovnila chashu terpinnya komandiriv stalo te sho Golikov nezvazhayuchi na nakaz dostaviti polonenih u shtab dlya dopitu vzyav ta j rozstrilyav yih dzherelo Kakoulin virishiv vidklikati Golikova v Krasnoyarsk dlya z yasuvannya obstavin U rezultati Arkadij Golikov buv zvilnenij z armiyi viklyuchenij z partiyi i napravlenij na psihiatrichnij oglyad dzherelo Pislya chogo u zrilomu vici strazhdav na psihichni rozladi vdavavsya do sprob samogubstva piv Sprobuvav likuvatisya ale bezuspishno U svoyemu shodenniku fiksuvav chergovi nichni koshmari u zashifrovanomu viglyadi Za spogadami druziv ta koleg pismennikiv svoyi opovidannya pisav yak pravilo v perervah mizh zachinivshis vid usih na kilka dniv u svoyij kimnati dzherelo Uchast u Drugij svitovij vijniPid chas Drugoyi svitovoyi vijni buv armijskim korespondentom Komsomolskoyi pravdi Stvoriv vijskovi narisi Bilya perepravi Mist U perednogo krayu Raketi ta granati Pislya otochennya u veresni 1941 roku chastin Pivdenno Zahidnogo frontu v rajoni Uman Kiyiv potrapiv u partizanskij zagin de stav kulemetnikom 26 zhovtnya 1941 roku Arkadij Gajdar zaginuv poblizu sela Liplyave Kanivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Jogo smert zmalovuvali tak P yat partizaniv na choli z Gajdarom ruhalis u napryami novoyi bazi partizanskogo zagonu ta nesli harchi dlya bijciv Vranci 26 zhovtnya 1941 roku voni zupinilisya perepochiti nepodalik zaliznichnogo nasipu bilya sela Liplyave Gajdar uzyav vidro abi nabrati kartopli v hati shlyahovogo obhidnika Na samomu grebeni nasipu vin pomitiv nimciv sho zachayilisya v zasidci Vin vstig guknuti Rebyata nemcy pislya chogo buv ubitij z kulemeta Ce vryatuvalo reshtu partizaniv voni vstigli vtekti vid zasidki Za svidchennyami miscevih zhiteliv dzherelo Gajdar buv ubitij na svitanku ale zasidka bula zroblena nimcyami she z vechora U skladi zasidki buv motocikl iz kolyaskoyu ta kulemetom Use ce nashtovhuye na dumku sho prichinoyu zagibeli Gajdara bula zrada kogos z miscevih zhiteliv mozhlivo shlyahovogo obhidnika Ye she odna versiya zagibeli Gajdara Vona tak samo ye versiyeyu miscevih zhiteliv Nibi to Gajdar u seli Liplyave mav kohanku Rano vranci povertavsya vid neyi do zagonu i dorogoyu perehodiv zaliznichnij nasip Gajdar buv pomichenij miscevim policayem na prizvishe Litovchenko i na nakaz zupinitisya pochav tikati Stoyav gustij tuman Litovchenko mittyevo vskinuv rushnicyu I navmannya vistriliv v bik vtikacha dzherelo Cej yedinij postril stav fatalnim dlya Gajdara Do rechi kazhuchi policaj Litovchenko mav dobru reputaciyu sered miscevogo naselennya i jogo podalsha dolya ye nevidoma ale vin dozhiv do pohilogo viku u tomu zh Liplyavo i pomer u 1990 i roki 1947 roku Arkadij Gajdar buv perepohovanij u Kanevi Ukrayinska nezalezhnist ochima Arkadiya GajdaraKursantom Kiyivskih vijskovih kursiv u 1919 r Arkadij Gajdar brav uchast u pridushenni povstan antiradyanski nalashtovanih gromadyan Ukrayinskoyi Respubliki 1920h rr proti togochasnih organiv vladi radvladi yih spivrobitnikiv i prihilnikiv Zgadki pro ce mistyatsya u pershomu majzhe avtobiografichnomu tvori U dni porazok i peremog ros V dni porazhenij i pobed napisanomu v 1923 1924 rr Ochima golovnogo geroya Sergiya Gorinova Arkadij Golikov Gajdar pokazuye Ukrayinu Ukrayinsku Respubliku vidrazu pislya prihodu Chervonoyi Armiyi na yiyi tereni ochima yiyi soldata kozaka i komandira starshini prihilnika populyarnih v jogo seredovishi idej internacionalu komunizmu bilshovizmu i radvladi Krayini Rad Radyanskogo Soyuzu Svitoglyad avtora i golovnogo geroya vidobrazhaye todishnyu istorichnu realnist koli prihilnikiv Ukrayinskoyi Respubliki zvichajnih ukrayinciv yaki vistupali za samostijnist Ukrayini nazivali okupantami hohlami petlyurivcyami samostijnikami tosho vklyuchayuchi navit tih iz nih hto sluzhiv u lavah samoyi Chervonoyi Armiyi dzherelo Yedinim nosiyem slidiv ostannoyi okupaciyi buli viviski riznih pidpriyemstv i ustanov perejmenovani za nakazom otamana Petlyuri na ukrayinskij lad Kriz pogano zamashenu farboyu vivisku Parikmaher proglyadalo Cirulnya zamist Tipografiya Drukarnya Originalnij tekst ros Edinstvennym nositelem sledov poslednej okkupacii byli vyveski razlichnyh predpriyatij i uchrezhdenij pereimenovannye po ukazu atamana Petlyury na ukrainskij lad Skvoz ploho zamazannuyu kraskoj vyvesku Parikmaher proglyadyvalo Cirulnya vmesto Tipografiya Drukarnya Pidkreslyuye Gajdar i vorozhe stavlennya ukrayinskogo naselennya do radyanskoyi vladi Potyag z kursantami sho ide z Moskvi do Kiyeva trohi ne vidpravlyayut pid ukis zaliznichniki sho sluzhat Petlyuri a os yakimi slovami avtor harakterizuye Kiyiv Garne misto Tak Tilki vzhe duzhe bagato v nomu riznoyi svoloti Skilki tut hovayetsya agentiv petlyurivskih donskih inozemnih a to j prosto kolishnoyi chornoyi sotni Originalnij tekst ros Krasivyj gorod Da Tolko uzh ochen v nem svolochi raznoj mnogo Skolko zdes skryvaetsya agentov petlyurovskih donskih inostrannyh a to i prosto byvshej chernoj sotni Metod borotbi z ukrayinskim separatizmom Gajdar bachit u vstanovlenni shtuchnogo golodomoru Tak brate Ci golodu ne znali pokazav Sergij na hohliv bilya zapryazhenih volami navantazhenih voziv Ce ne te sho nashi oprodrozkladneni selyani Ya dumayu sho yakbi voni znali sho take nevrozhaj to ne goduvali b taku silu rozbijnickih zgraj A to tam Struk tam Mazurenko tam Klimenko Originalnij tekst ros Da brat Eti goloda ne znali pokazal Sergej na hohlov vozle zapryazhennyh volami gruzhenyh vozov Eto ne to chto nashi oprodrazverstannye krestyane Ya dumayu chto esli by oni znali chto takoe neurozhaj to ne kormili by takoe mnozhestvo razbojnichih shaek A to tam Struk tam Mazurenko tam Klimenko Svidchit Gajdar i pro fizichne znishennya okupantami ukrayinskih povstanciv borciv za nezalezhnist Spijmanij nahabno divivsya na prisutnih dovkola Vivernuli jogo kisheni list nakaz i zhovto blakitnij znachok Oficer kolishnij shtabs kapitan a teperishnij otaman Gorlenko Bilya kam yanoyi stini poruch z cerkovnoyu ogorozheyu pered viddilennyam kursantiv pohmuro opustivshi golovi stali chetvero lyudej yak spijmani vovki kidayuchi poglyadi spidloba Sergij podivivsya na nih holodno i spokijno Nastupnogo dnya eshelon shvidko vidnosiv kursantiv dodomu v Kiyiv Zustrich bula vlashtovana urochista z promovami ta kvitami Originalnij tekst ros Pojmannyj naglo smotrel na okruzhayushih Vyvernuli ego karmany pismo prikaz i zhelto goluboj znachok Oficer byvshij shtabs kapitan a tepereshnij ataman Gorlenko Vozle kamennoj steny u cerkovnoj ogrady pered otdeleniem kursantov hmuro opustiv golovy vstali chetyre cheloveka kak pojmannye volki brosaya vzglyady ispodlobya Sergej posmotrel na nih holodno i spokojno Na drugoj den eshelon bystro unosil kursantov domoj v Kiev Vstrecha byla ustroena torzhestvennaya s rechami i cvetami Takim chinom napisana po garyachih slidah bezposerednim uchasnikom podij persha povist Gajdara ye yaskravim svidkom zlochiniv radyanskoyi vladi proti ukrayinskoyi nezalezhnosti TvoriNajvidomishi tvori Arkadiya Gajdara PBC 1925 Shkola 1930 Chetvertij blindazh Vijskova tayemnicya 1935 Timur i jogo komanda 1940 Chuk i Gek 1939 Dolya barabanshika 1938 opovidannya Blakitna chashka 1936 Tvori pismennika uvijshli do shkilnoyi programi aktivno ekranizuvalisya perekladeni bagatma movami svitu Isnuye dumka sho propagandistskij tvir Timur i jogo komanda faktichno poklav pochatok timurivskomu ruhu sho staviv svoyeyu metoyu dobrovolchu dopomogu veteranam i lyudyam pohilogo viku z boku pioneriv Osobiste zhittyaU shlyubi z pershoyu druzhinoyu Liyeyu Solom yanskoyu 8 grudnya 1926 roku narodivsya sin Timur VshanuvannyaU Radyanskomu Soyuzi knigi Gajdara vidigravali velicheznu rol u vihovanni pidrostayuchih pokolin v radyanskih tradiciyah Im ya Gajdara bulo prisvoyeno bagatom shkolam vulicyam mist i sil SRSR V Ukrayini osoba Gajdara pidpala pid zakon pro dekomunizaciyu Mogila A Gajdara lezhit u miskomu parku m Kaneva Nepodalik mistitsya Literaturna Kanivshina kol biblioteka muzej Gajdara Takozh na jogo chest nazvano odin z asteroyidiv BibliografiyaU dni porazok ta peremog 1925 Revolyucijna vijskova rada 1926 Shkola 1930 Daleki derzhavi krayini 1932 Vijskova tayemnicya 1935 Blakitna chashka 1936 Dolya barabanshika 1939 Timur ta jogo komanda povist 1940 Chuk i Gek 1939 Zhittya ni v sho Lbovshina povist 1926 Lisovi brati Davidivshina Vershniki nepristupnih gir 1926 Haj svitit opovidannya 1933 Chetvertij blindazh opovidannya Kazka pro vijskovu tayemnicyu Hlopchisha Kibalchisha jogo tverde slovo 1933 Komendant snigovoyi forteci Dim u lisi Na grafskih ruyinah Zvichajna biografiya Primitkihttp www goodreads com list show 47908 S ch thi u nhi Li n X d ch ti ng Vi t http www amazon com The Blue Cup Arkady Gaidar dp B000XSQUMG http www bloomberg com apps news pid newsarchive amp sid aksFQ yV X00 N I Chorna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 3355 8 www memory gov ua Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 23 sichnya 2019 A P Gajdar V dni porazhenij i pobed ch I gl 2 ros A P Gajdar V dni porazhenij i pobed ch I gl 4 ros A P Gajdar V dni porazhenij i pobed ch I gl 5 6 ros Hto Vi tovarishu A Gajdar www rusarchives ru 26 veresnya 2008 u Wayback Machine ros Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaKnigi Arkadiya Gajdara na Chitanci 5 travnya 2015 u Wayback Machine Igor Rozdobudko Rosijski pismenniki ta ukrayinska nezalezhnist Kobza Ukrayinci Rosiyi nezalezhnij sajt diaspori 22 zhovtnya 2016 r 5 listopada 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ