Гайворонське поселення — поселення 6-7 століть що було центром чорної металургії давніх слов'ян на безіменному острові Південного Бугу біля міста Гайворона Кіровоградської області . Під час дослідження 1960-61 років було виявлено 25 залізоплавильних печей. Розміщення горен по 2-3 разом дають змогу припускати, що металурги професіонали працювали колективами, по 4-5 осіб. На поселенні досліджено залишки напівземлянкового житла, знайдено виробничий інвентар, побутові речі, кераміку, прикраси тощо. Імовірно це поселення належало слов'янам антам.
На території поселення 5 печей залишились в цілому не пошкодженими, їх висота складає 60 сантиметри, а діаметр їх приблизно 35-40 сантиметри. Печі в поселенні виготовлені із звичайної глини. Руду сюди доправляли із території села Антоньового (поблизу Хащуватого), де були її деякі запаси. Місце для такого поселення було зручним, через те що острів омивався водою, що служило захистом від ворога та звірів, навкруги стояв суцільний ліс.
У печі закладали перший шар залізної руди і другий шар деревного вугілля, що складався переважно із дуба. Ковальським міхом подавалося повітря для більш інтенсивного (сильного) горіння в печі. Але все ж таки досягти високої температури в таких печах було практично неможливо, тому виплавлене такою технологією залізо не мало необхідних якостей. Потім залізо нагрівали та перековували вже вдруге у кузнях, в результаті воно набувало необхідної міцності. У таких невеликих печах виготовляли за один процес приблизно 6-7 кілограмів заліза, що було на ті часи значною цінністю.
Також на території поселення археологи знайшли на острові багор що призначався для вилову риби, срібні сережки керамічні вироби, та інші жіночі прикраси. Розкопки цього поселення проводила наукова експедиція Інституту археології Академії наук України, яку очолював кандидат наук В. М. Даниленко.
Посилання
- Культурна спадщина Кіровоградщини: туристичний потенціал регіону : бібліографічний покажчик (з фондів ОУНБ ім. Д. І. Чижевського) / Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського ; укл. Н. П. Андрійченко ; ред. Н. Ф. Калашнікова ; відп. за випуск Є. Г. Літвінова. – Кропивницький, 2021. – 172 с. : фото.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gajvoronske poselennya poselennya 6 7 stolit sho bulo centrom chornoyi metalurgiyi davnih slov yan na bezimennomu ostrovi Pivdennogo Bugu bilya mista Gajvorona Kirovogradskoyi oblasti Pid chas doslidzhennya 1960 61 rokiv bulo viyavleno 25 zalizoplavilnih pechej Rozmishennya goren po 2 3 razom dayut zmogu pripuskati sho metalurgi profesionali pracyuvali kolektivami po 4 5 osib Na poselenni doslidzheno zalishki napivzemlyankovogo zhitla znajdeno virobnichij inventar pobutovi rechi keramiku prikrasi tosho Imovirno ce poselennya nalezhalo slov yanam antam Na teritoriyi poselennya 5 pechej zalishilis v cilomu ne poshkodzhenimi yih visota skladaye 60 santimetri a diametr yih priblizno 35 40 santimetri Pechi v poselenni vigotovleni iz zvichajnoyi glini Rudu syudi dopravlyali iz teritoriyi sela Antonovogo poblizu Hashuvatogo de buli yiyi deyaki zapasi Misce dlya takogo poselennya bulo zruchnim cherez te sho ostriv omivavsya vodoyu sho sluzhilo zahistom vid voroga ta zviriv navkrugi stoyav sucilnij lis U pechi zakladali pershij shar zaliznoyi rudi i drugij shar derevnogo vugillya sho skladavsya perevazhno iz duba Kovalskim mihom podavalosya povitrya dlya bilsh intensivnogo silnogo gorinnya v pechi Ale vse zh taki dosyagti visokoyi temperaturi v takih pechah bulo praktichno nemozhlivo tomu viplavlene takoyu tehnologiyeyu zalizo ne malo neobhidnih yakostej Potim zalizo nagrivali ta perekovuvali vzhe vdruge u kuznyah v rezultati vono nabuvalo neobhidnoyi micnosti U takih nevelikih pechah vigotovlyali za odin proces priblizno 6 7 kilogramiv zaliza sho bulo na ti chasi znachnoyu cinnistyu Takozh na teritoriyi poselennya arheologi znajshli na ostrovi bagor sho priznachavsya dlya vilovu ribi sribni serezhki keramichni virobi ta inshi zhinochi prikrasi Rozkopki cogo poselennya provodila naukova ekspediciya Institutu arheologiyi Akademiyi nauk Ukrayini yaku ocholyuvav kandidat nauk V M Danilenko PosilannyaKulturna spadshina Kirovogradshini turistichnij potencial regionu bibliografichnij pokazhchik z fondiv OUNB im D I Chizhevskogo Departament kulturi ta turizmu Kirovogradskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Oblasna universalna naukova biblioteka im D I Chizhevskogo ukl N P Andrijchenko red N F Kalashnikova vidp za vipusk Ye G Litvinova Kropivnickij 2021 172 s foto Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2016 Procitovano 8 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 10 veresnya 2016 Procitovano 8 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 8 zhovtnya 2016