Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Говхар Ахмед-кизи Газієва (азерб. Gövhər Əhməd qızı Qazıyeva; 1887, Тифліс — 1960, Іранський Азербайджан) — перша професійна азербайджанська актриса (свою першу роль зіграла в 1906 році). Виступала під псевдонімом Гоярчин (азерб. Göyərçin).
| Газієва Говхар Ахмед-кизи | |
|---|---|
| азерб. Gövhər Qazıyeva | |
| Народилася | 1887 Тифліс, Російська імперія |
| Померла | 1960 Іран |
| Країна |  Азербайджан Російська імперія |
| Діяльність | акторка, акушерка |
| У шлюбі з | Алієв Мірза-Ага Алі огли |
| |
Біографія
Говхар Ахмед-кизи Газієва народилася в 1887 році в Тифлісі в дворянській родині. Закінчила Інститут шляхетних дівчат у Тифлісі, отримавши освіту російською та азербайджанською мовами.
Свою сценічну діяльність почала в 1906 році в трупах товариства «Саадат», очолюваних Мірза Алі Аббасовим та Габіб-беком Кочарлинським. У 1910 році вперше вийшла на сцену Тифліського театру грузинського дворянства. Так, 9 жовтня 1910 року вона зіграла в п'єсі Наджаф-бека Везірова «Горе Фахраддіна». 30 жовтня цього ж року зіграла роль Хубчохра у п'єсі «Коваль Гяве» Шамсаддіна Самі в складі драматичного гуртка «Саадат».
Незабаром звістка про гру Говхар Газієвої поширилася по всьому Закавказзю. В бакинських газетах друкувалися статті присвячені їй. В цей же час товариство «Ніджат» запросило Газієву до Баку.
Репертуар Говхар Газієвої був широкий. Поряд з ролями у п'єсах Генріха Гейне «Алмансур», Лохманова «Смерть Наполеона», Намика Кемаля «Злощасна дитина», вона грала і в п'єсах азербайджанських драматургів. Так, у п'єсі Нарімана Наріманова «Надір-шах» вона грала роль Гюльджахан, у п'єсі Абдуррагім-бека Ахвердієва «Пері Джад» — Хафизу, в його ж п'єсі «Нещасний юнак» — Мехрі-ханум, у п'єсі Зульфугара Гаджібекова «Одружений холостяк» — Перизад. Газієва своєрідно грала ролі Гюльназ в опереті Узеїра Гаджибекова «Не та, так ця» і роль Лейлі в опері того ж Гаджибекова «Лейлі і Меджнун».
26 і 30 травня 1911 року в Тифлісі відбувся бенефіс Говхар Газієвої. В цей вечір вперше була поставлена п'єса Зульфугара Гаджибекова «Одинадцятирічна жінка». Однак, вихід азербайджанської жінки на сцену викликав обурення неосвічених людей. Неосвічені люди і релігійні діячі всіляко намагалися перешкоджати виступу на сцені мусульманки.
У Тифлісі під час п'єси «П'ятдесятирічний юнак» Газієва вперше зіграла разом з Мірза Агою Алієвим. Успішно ці актори виступили і в Еривані. Незабаром дружба Мірза Агі Алієва і Говхар Газиєвої переросла в кохання і в травні 1912 року вони одружилися.
Це був другий шлюб Газиєвої, від першого у неї був син Ісмаіл. Потім родина переїхала до Баку. Проте, в цьому ж році Мірза Ага Алієв був засланий до Астрахані. А Говхар Газієва у 1913 році відправилася до Польщі, де поступила до медичної «Школи Святої Софії» у Варшаві. У 1915 році Газієва закінчила цю школу за фахом акушера. В 1915 році в газеті «Басират» було опубліковано оголошення Говхар Газієвої про початок її професійної діяльності акушерки.
Після одруження Мірза Ага Алієв заборонив дружині виступати на сцені. Незабаром вони розлучилися, а Газієва більше ніколи не виступала в театрі. Пізніше вона переїхала до Ірану за наполяганням актора і режисера Мирсейфаддіна Кірманшахли, де стала жити постійно. У 1937 році Говхар Газієва на кілька днів приїжджає до Баку. На її честь був влаштований прийом і поставлена п'єса «Алмас» Джафара Джаббарлиї. У той же день Газієва знаходить свого сина Ісмаїла, якого не бачила 15 років.
Померла Говхар Газієва в 1960 році в Іранському Азербайджані.
У Музеї азербайджанського театру в Баку є куточок, присвячений Говхар Газієвій.
Примітки
- Сеидова Т. А. Творческая деятельность актрис Азербайджана и их вклад в развитие театрального искусства и международных связей тюркских государств (XX век) // История и её проблемы: журнал. — Б., 2001. — С. 66.
- Багирзаде Л. О чем молчат реликвии? // Каспий: газета. — 2008. — 24 июля. — С. 8.
- Teatra səs gətirən ilk qadın aktrisamız (азерб.) // Azadlıq: газета. — 2012. — 16 iyun.
Посилання
- Teatra səs gətirən ilk qadın aktrisamız [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] (азерб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Govhar Ahmed kizi Gaziyeva azerb Govher Ehmed qizi Qaziyeva 1887 Tiflis 1960 Iranskij Azerbajdzhan persha profesijna azerbajdzhanska aktrisa svoyu pershu rol zigrala v 1906 roci Vistupala pid psevdonimom Goyarchin azerb Goyercin Gaziyeva Govhar Ahmed kiziazerb Govher QaziyevaNarodilasya1887 Tiflis Rosijska imperiyaPomerla1960 IranKrayina Azerbajdzhan Rosijska imperiyaDiyalnistaktorka akusherkaU shlyubi zAliyev Mirza Aga Ali ogli Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaGovhar Ahmed kizi Gaziyeva narodilasya v 1887 roci v Tiflisi v dvoryanskij rodini Zakinchila Institut shlyahetnih divchat u Tiflisi otrimavshi osvitu rosijskoyu ta azerbajdzhanskoyu movami Svoyu scenichnu diyalnist pochala v 1906 roci v trupah tovaristva Saadat ocholyuvanih Mirza Ali Abbasovim ta Gabib bekom Kocharlinskim U 1910 roci vpershe vijshla na scenu Tifliskogo teatru gruzinskogo dvoryanstva Tak 9 zhovtnya 1910 roku vona zigrala v p yesi Nadzhaf beka Vezirova Gore Fahraddina 30 zhovtnya cogo zh roku zigrala rol Hubchohra u p yesi Koval Gyave Shamsaddina Sami v skladi dramatichnogo gurtka Saadat Nezabarom zvistka pro gru Govhar Gaziyevoyi poshirilasya po vsomu Zakavkazzyu V bakinskih gazetah drukuvalisya statti prisvyacheni yij V cej zhe chas tovaristvo Nidzhat zaprosilo Gaziyevu do Baku Repertuar Govhar Gaziyevoyi buv shirokij Poryad z rolyami u p yesah Genriha Gejne Almansur Lohmanova Smert Napoleona Namika Kemalya Zloshasna ditina vona grala i v p yesah azerbajdzhanskih dramaturgiv Tak u p yesi Narimana Narimanova Nadir shah vona grala rol Gyuldzhahan u p yesi Abdurragim beka Ahverdiyeva Peri Dzhad Hafizu v jogo zh p yesi Neshasnij yunak Mehri hanum u p yesi Zulfugara Gadzhibekova Odruzhenij holostyak Perizad Gaziyeva svoyeridno grala roli Gyulnaz v opereti Uzeyira Gadzhibekova Ne ta tak cya i rol Lejli v operi togo zh Gadzhibekova Lejli i Medzhnun Govhar Gaziyeva ta Mirza Aga Aliyev razom z aktorami Erivanskogo teatru v 1911 roci 26 i 30 travnya 1911 roku v Tiflisi vidbuvsya benefis Govhar Gaziyevoyi V cej vechir vpershe bula postavlena p yesa Zulfugara Gadzhibekova Odinadcyatirichna zhinka Odnak vihid azerbajdzhanskoyi zhinki na scenu viklikav oburennya neosvichenih lyudej Neosvicheni lyudi i religijni diyachi vsilyako namagalisya pereshkodzhati vistupu na sceni musulmanki U Tiflisi pid chas p yesi P yatdesyatirichnij yunak Gaziyeva vpershe zigrala razom z Mirza Agoyu Aliyevim Uspishno ci aktori vistupili i v Erivani Nezabarom druzhba Mirza Agi Aliyeva i Govhar Gaziyevoyi pererosla v kohannya i v travni 1912 roku voni odruzhilisya Ce buv drugij shlyub Gaziyevoyi vid pershogo u neyi buv sin Ismail Potim rodina pereyihala do Baku Prote v comu zh roci Mirza Aga Aliyev buv zaslanij do Astrahani A Govhar Gaziyeva u 1913 roci vidpravilasya do Polshi de postupila do medichnoyi Shkoli Svyatoyi Sofiyi u Varshavi U 1915 roci Gaziyeva zakinchila cyu shkolu za fahom akushera V 1915 roci v gazeti Basirat bulo opublikovano ogoloshennya Govhar Gaziyevoyi pro pochatok yiyi profesijnoyi diyalnosti akusherki Pislya odruzhennya Mirza Aga Aliyev zaboroniv druzhini vistupati na sceni Nezabarom voni rozluchilisya a Gaziyeva bilshe nikoli ne vistupala v teatri Piznishe vona pereyihala do Iranu za napolyagannyam aktora i rezhisera Mirsejfaddina Kirmanshahli de stala zhiti postijno U 1937 roci Govhar Gaziyeva na kilka dniv priyizhdzhaye do Baku Na yiyi chest buv vlashtovanij prijom i postavlena p yesa Almas Dzhafara Dzhabbarliyi U toj zhe den Gaziyeva znahodit svogo sina Ismayila yakogo ne bachila 15 rokiv Pomerla Govhar Gaziyeva v 1960 roci v Iranskomu Azerbajdzhani U Muzeyi azerbajdzhanskogo teatru v Baku ye kutochok prisvyachenij Govhar Gaziyevij PrimitkiSeidova T A Tvorcheskaya deyatelnost aktris Azerbajdzhana i ih vklad v razvitie teatralnogo iskusstva i mezhdunarodnyh svyazej tyurkskih gosudarstv XX vek Istoriya i eyo problemy zhurnal B 2001 S 66 Bagirzade L O chem molchat relikvii Kaspij gazeta 2008 24 iyulya S 8 Teatra ses getiren ilk qadin aktrisamiz azerb Azadliq gazeta 2012 16 iyun PosilannyaTeatra ses getiren ilk qadin aktrisamiz 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine azerb