Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Газопереробні заводи родовища Марун — складові частини облаштування супергігантського нафтового родовища, розташованого в іранській провінції Хузестан.
Загальний опис
У 1964-му почалась розробка Маруну, через вісім років з якого вже видобували 1 млн барелів на добу. Разом з такими обсягами нафти отримували багато попутного газу, який первісно повністю спалювали. Втім, уже під кінець 1960-х узялись за монетизацію зазначеного ресурсу. При цьому технологічна схема облаштування родовища створювалась під впливом наявних тоді домовленостей Ірану з міжнародними нафтовими компаніями, що працювали в країні через Іранський нафтовий консорціум. Останній мав право на реалізацію всіх видобутих рідких вуглеводнів, до яких, на думку іноземних інвесторів, належали також вилучені з попутного газу зріджені вуглеводневі гази фракції С3+. Як наслідок, на родовищі спорудили два газопереробні заводи, що займались виключно вилученням цієї фракції, після чого залишковий «легкий» газ передавався на належний іранській державі газопереробний завод Бід-Боланд, де проходив інші стадії підготовки, необхідні для подачі в газотранспортну систему країни.
Першим у 1969-му став до ладу завод, що дістав найменування NGL-400 (типове для іранської нафтогазової промисловості скорочення, де NGL означає Natural Gas Liquids, тобто «зріджені вуглеводневі гази»), який міг приймати 14,7 млн м3 на добу, з яких отримував 27,8 тисячі барелів ЗВГ та 13,6 млн м3 метан-етанової фракції. В 1971-му запустили NGL-500, де мали отримувати 7,1 тисячі барелів ЗВГ і 5,9 млн м3 залишкового газу на добу.
В 1976-му видобуток на Маруні досяг історичного максимуму — 1,34 млн барелів нафти на добу, а невдовзі існуючі потужності з вилучення гомологів метану підсилили. Так, 1978-го на майданчику NGL-400 ввели в експлуатацію другу чергу NGL-400А, здатну прийняти 7,3 млн м3 на добу та продукувати 6,1 тисяч барелів ЗВГ і 7 млн м3 залишкового газу. А наступного року стала до ладу черга NGL-500А з потужністю по прийому на рівні 4,5 млн м3 на добу та здатністю продукувати 2,9 тисяч барелів ЗВГ і 4,4 млн м3 метан-етанової фракції. Таким чином, сукупна потужність всіх названих об'єктів досягла 44 тисяч барелів ЗВГ та майже 31 млн м3 залишкового газу.
Виділену фракцію С3+ спрямовували для розділення на установку фракціонування у Бендер-Махшахрі, а з 1989-го — також на установку фракціонування Марун. В 1990-му почала роботу споруджена у комплексі з піролізним виробництвом установка фракціонування команії Bender Imam Petrochemical, одним з джерел сировини для якої був завод NGL-400.
Станом на середину 2000-х видобуток на Маруні впав до 0,5 млн барелів нафти на добу (хоча за цим показником родовище все одно входило до трійки найбільших в Ірані). При цьому чергу NGL-400 вивели з експлуатації, а показник NGL-500 зменшився майже вдвічі — до 3,3 тисячі барелів ЗВГ та 4,4 млн м3 метан-етанової фракції на добу. Остання з метою монетизації етану тепер могла подаватись на розташований поблизу Ахвазу газопереробний завод Marun Petrochemical.
Тим часом в Бендер-Імамі реалізували проєкт ще однієї піролізної установки компанії Amir Kabir Petrochemical, частину сировини для якої становить етан. Як наслідок, виник проєкт спорудження на Маруні заводу NGL-2300, який продукував би 15 тисяч барелів фракції С2+ для подальшої відправки на завод вилучення етану в Бендер-Махшахрі. Очікували, що NGL-2300 працюватиме на ресурсі з газового резервуару Хамі, який почали вводити в розробку (до того на Маруні розробляли тільки нафтові резервуари, переважно Асмарі). Втім, станом на 2020 рік завод NGL-2300 так і не спорудили. При цьому він і далі вважається серед перспективних проєктів, хоча тепер очікується, що ресурсом для нього також буде попутний газ резервуару Асмарі родовищ Марун та Ага-Джарі.
Також можливо відзначити, що для підтримки пластового тиску на Маруні в резервуар з 1990-го закачували газ родовища Пазенан, поданий із ГПЗ NGL-1000, а до 2003-го перейшли на закачку ресурсу родовищ Агар і Далан (провінція Фарс), який спершу надходив напряму з ГПЗ Фарашбанд, а потім з установки NGL-1600, запущеної на родовищі Карандж.
Див. також
Примітки
- Tehran Raymand Company. tehranraymand.com. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
- Latest with Iran NGL-2300 project. IranOilGas Network (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
- Investigation of Hydrogen Sulfide Oil Pollution Source: Asmari Oil Reservoir of Marun Oil Field in the Southwest of Iran A. Telmadarreie1 , S. R. Shadizadeh1∗ , B. Alizadeh (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gazopererobni zavodi rodovisha Marun skladovi chastini oblashtuvannya supergigantskogo naftovogo rodovisha roztashovanogo v iranskij provinciyi Huzestan MarunRajon roztashuvannya rodovishaZagalnij opisred U 1964 mu pochalas rozrobka Marunu cherez visim rokiv z yakogo vzhe vidobuvali 1 mln bareliv na dobu Razom z takimi obsyagami nafti otrimuvali bagato poputnogo gazu yakij pervisno povnistyu spalyuvali Vtim uzhe pid kinec 1960 h uzyalis za monetizaciyu zaznachenogo resursu Pri comu tehnologichna shema oblashtuvannya rodovisha stvoryuvalas pid vplivom nayavnih todi domovlenostej Iranu z mizhnarodnimi naftovimi kompaniyami sho pracyuvali v krayini cherez Iranskij naftovij konsorcium Ostannij mav pravo na realizaciyu vsih vidobutih ridkih vuglevodniv do yakih na dumku inozemnih investoriv nalezhali takozh vilucheni z poputnogo gazu zridzheni vuglevodnevi gazi frakciyi S3 Yak naslidok na rodovishi sporudili dva gazopererobni zavodi sho zajmalis viklyuchno viluchennyam ciyeyi frakciyi pislya chogo zalishkovij legkij gaz peredavavsya na nalezhnij iranskij derzhavi gazopererobnij zavod Bid Boland de prohodiv inshi stadiyi pidgotovki neobhidni dlya podachi v gazotransportnu sistemu krayini Pershim u 1969 mu stav do ladu zavod sho distav najmenuvannya NGL 400 tipove dlya iranskoyi naftogazovoyi promislovosti skorochennya de NGL oznachaye Natural Gas Liquids tobto zridzheni vuglevodnevi gazi yakij mig prijmati 14 7 mln m3 na dobu z yakih otrimuvav 27 8 tisyachi bareliv ZVG ta 13 6 mln m3 metan etanovoyi frakciyi V 1971 mu zapustili NGL 500 de mali otrimuvati 7 1 tisyachi bareliv ZVG i 5 9 mln m3 zalishkovogo gazu na dobu V 1976 mu vidobutok na Maruni dosyag istorichnogo maksimumu 1 34 mln bareliv nafti na dobu a nevdovzi isnuyuchi potuzhnosti z viluchennya gomologiv metanu pidsilili Tak 1978 go na majdanchiku NGL 400 vveli v ekspluataciyu drugu chergu NGL 400A zdatnu prijnyati 7 3 mln m3 na dobu ta produkuvati 6 1 tisyach bareliv ZVG i 7 mln m3 zalishkovogo gazu A nastupnogo roku stala do ladu cherga NGL 500A z potuzhnistyu po prijomu na rivni 4 5 mln m3 na dobu ta zdatnistyu produkuvati 2 9 tisyach bareliv ZVG i 4 4 mln m3 metan etanovoyi frakciyi Takim chinom sukupna potuzhnist vsih nazvanih ob yektiv dosyagla 44 tisyach bareliv ZVG ta majzhe 31 mln m3 zalishkovogo gazu Vidilenu frakciyu S3 spryamovuvali dlya rozdilennya na ustanovku frakcionuvannya u Bender Mahshahri a z 1989 go takozh na ustanovku frakcionuvannya Marun V 1990 mu pochala robotu sporudzhena u kompleksi z piroliznim virobnictvom ustanovka frakcionuvannya komaniyi Bender Imam Petrochemical odnim z dzherel sirovini dlya yakoyi buv zavod NGL 400 Stanom na seredinu 2000 h vidobutok na Maruni vpav do 0 5 mln bareliv nafti na dobu hocha za cim pokaznikom rodovishe vse odno vhodilo do trijki najbilshih v Irani Pri comu chergu NGL 400 viveli z ekspluataciyi a pokaznik NGL 500 zmenshivsya majzhe vdvichi do 3 3 tisyachi bareliv ZVG ta 4 4 mln m3 metan etanovoyi frakciyi na dobu Ostannya z metoyu monetizaciyi etanu teper mogla podavatis na roztashovanij poblizu Ahvazu gazopererobnij zavod Marun Petrochemical Tim chasom v Bender Imami realizuvali proyekt she odniyeyi piroliznoyi ustanovki kompaniyi Amir Kabir Petrochemical chastinu sirovini dlya yakoyi stanovit etan Yak naslidok vinik proyekt sporudzhennya na Maruni zavodu NGL 2300 yakij produkuvav bi 15 tisyach bareliv frakciyi S2 dlya podalshoyi vidpravki na zavod viluchennya etanu v Bender Mahshahri Ochikuvali sho NGL 2300 pracyuvatime na resursi z gazovogo rezervuaru Hami yakij pochali vvoditi v rozrobku do togo na Maruni rozroblyali tilki naftovi rezervuari perevazhno Asmari Vtim stanom na 2020 rik zavod NGL 2300 tak i ne sporudili Pri comu vin i dali vvazhayetsya sered perspektivnih proyektiv hocha teper ochikuyetsya sho resursom dlya nogo takozh bude poputnij gaz rezervuaru Asmari rodovish Marun ta Aga Dzhari Takozh mozhlivo vidznachiti sho dlya pidtrimki plastovogo tisku na Maruni v rezervuar z 1990 go zakachuvali gaz rodovisha Pazenan podanij iz GPZ NGL 1000 a do 2003 go perejshli na zakachku resursu rodovish Agar i Dalan provinciya Fars yakij spershu nadhodiv napryamu z GPZ Farashband a potim z ustanovki NGL 1600 zapushenoyi na rodovishi Karandzh 1 2 3 Div takozhred Gazopererobnij zavodPrimitkired Tehran Raymand Company tehranraymand com Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2021 Latest with Iran NGL 2300 project IranOilGas Network angl Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2021 Investigation of Hydrogen Sulfide Oil Pollution Source Asmari Oil Reservoir of Marun Oil Field in the Southwest of Iran A Telmadarreie1 S R Shadizadeh1 B Alizadeh PDF Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gazopererobni zavodi rodovisha Marun amp oldid 42581491