Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Га́зовий про́мисел (рос. газовый промысел, англ. gas field; нім. Gasbetrieb m, Gasfeld n) — технологічний комплекс, призначений для видобутку і збору та обробки газу і конденсату з окремих свердловин на площі родовища, а також обробки газу і конденсату з метою підготовки їх до подальшого транспортування.
Див. Нафтовий промисел
Загальний опис. Споруди і комунікації
До основних споруд і комунікацій газових промислів належать експлуатаційні, спостережувальні та розвідувальні свердловини, газозбірні колектори, газозбірні пункти, компресорні станції. Допоміжні споруди і комунікації — об'єкти , водопостачання, каналізації і зв'язку, механічні майстерні, транспортна мережа, , склади і т. д.
З газовим промислом безпосередньо стикується головний термінал газопроводу магістрального. На газовому промислі реалізована закрита система збирання, транспортування і оброблення газу та конденсату. Це зводить до мінімуму втрати і виключає забруднення довкілля. Здійснюється за рахунок ліквідації скидання токсичних вод, повернення газів дегазації з технологічних апаратів до загального потоку шляхом ежектування і компримування, вдосконалення технологічного обладнання. Видобування газу на промислі забезпечується фондом , кількість, перебіг у часі зміни дебітів і система розміщення яких визначається запасами газу, будовою і кількістю продуктивних горизонтів, розмірами і конфігурацією покладу. На площі родовища свердловини розміщуються окремими об'єктами або кущами з 2-5 свердловин. Особливо ефективне кущове розміщення свердловин. Фонд експлуатаційних свердловин на родовищі не постійний, його збільшують в міру розробки покладу для компенсації зниження дебітів свердловин. Початкові дебіти свердловини змінюються приблизно від 100 тисяч до 1,5-2 млн м³ на добу. Контроль за розробкою родовища здійснюється на Г.п. з допомогою спостережних свердловин.
Промислова підготовка газу і конденсату до подальшого транспортування проводиться за одною із двох схем: децентралізованою і централізованою. При першій повне оброблення газу перед подаванням до магістрального газопроводу здійснюється на газових збірних пунктах. При другій схемі на збірних пунктах проводиться тільки збирання і первинна сепарація газу, а повний комплекс підготовки здійснюється на головних спорудах магістрального газопроводу.
Основні способи оброблення природного газу і конденсату на Г.п.: низькотемпературна сепарація газу, абсорбція, адсорбція, а також їх поєднання. Для транспортування обробленого газу з Г.п. в період, коли його тиск знижується, наближаючись до величини тиску в газопроводі магістральному, на головних спорудах вводиться в експлуатацію головна дотискна компресорна станція. Спеціальна факельна система - система для спалювання газів і парів, що утворюються в процесі підготовки газу до транспортування і не подаються в факельний колектор з різних причин (вміст сірководню понад 8 %, тиск у технологічній установці не забезпечує скид у загальну систему, схильність до полімеризації тощо).
Сучасні газові промисли характеризуються високим рівнем автоматизації та комп'ютеризації, що дозволяє здійснювати контроль і оперативне керування режимами експлуатації газових свердловин, установок комплексної підготовки газу і газового конденсату, газозбірної мережі, компресорних станцій і т. д.
Схеми збору газу і конденсату на промислі
Див. також Система видобування, збирання і підготовки газу і газоконденсату
При розробці газових або газоконденсатних родовищ з невеликим вмістом вуглеводневого конденсату і при відсутності сірководню в складі пластового газу застосовують чотири схеми внутрішньопромислового збору газу: лінійну, променеву, кільцеву і групову (рис.).
Назва схеми збору обумовлюється конфігурацією газозбірного колектора. При цих схемах збору та внутрішньопромислового транспорту газу кожна свердловина має цільну технологічну нитку і комплекс обладнання для очищення газу від механічних домішок, рідин і запобігання утворенню кристалогідратів вуглеводневих газів (сепаратори, конденсатозбірники, установки для введення метанолу у потік газу тощо).
Газ із свердловин, пройшовши присвердловинні споруди по очищенню від твердих суспензій і рідин, по шлейфах направляється в загальний газозбірний колектор, промисловий газозбірний пункт (ГЗП) і магістральний газопровід. Вуглеводневий конденсат з присвердловинних споруд по самостійних трубопроводах, прокладених паралельно з газопроводами, направляється на ГЗП.
Конфігурація газозбірного колектора залежить від форми площі газоносності, числа і розміщення видобувних свердловин, числа газоносних пластів, складу газу у них, методів промислової обробки газу і способів вимірювання його об'єму.
Лінійний колектор застосовується, як правило, на газових родовищах з витягнутою площею газоносності, променева схема ‒ при роздільній експлуатації газових пластів з різними початковими тисками і складом газу, кільцевий колектор ‒ на великих за розмірами площах газоносності з великим числом свердловин і різними споживачами газу.
Лінійна, променева і кільцева схеми промислового збору і транспортування газу з присвердловинними спорудами і окремими технологічними нитками промислової обробки газу для кожної свердловини мають такі недоліки:
- промислове обладнання встановлено на великій території;
- свердловини з присвердловинним обладнанням для очищення, осушення і замірювання газу вимагають великого числа кваліфікованого обслуговуючого персоналу;
- значна довжина промислових доріг; металоємність комунікацій водопостачання, теплопостачання і доставки реагентів;
- складність пристрою і функціонування систем дистанційного вимірювання тиску, температур, витрат, управління технологічним режимом роботи свердловин і присвердловинного обладнання;
- значні втрати газу і конденсату у запірній арматурі і присвердловинних спорудах.
Останнім часом при розробці газоконденсатних родовищ застосовують групову колекторну схему збору, внутрішньо-промислового транспортування газу і конденсату. При цій схемі відділення твердих суспензій від газу, отримання вуглеводневого конденсату, вимірювання об’ємів сухого газу і конденсату проводять на газозбірному пункті (ГП), який називається установкою комплексної підготовки газу ‒ УКПГ, що розміщується, як правило, в центрі групи свердловин. Газ і конденсат від УКПГ по самостійних трубопроводах надходять на промисловий газозбірний пункт (ПГЗП) або головні споруди магістрального газопроводу (ГС).
Число газозбірних пунктів на родовищі залежить від розмірів газоносної площі і може коливатися в широких межах ‒ від 2‒4 до 25. При великому числі газозбірних пунктів число загальнопромислових газозбірних колекторів може бути більшим одного. У цьому випадку колектори сходяться у вигляді променів у одному пункті — на промисловому газозбірному пункті (ПГЗП) або головних спорудах. Якщо потік газу до споживачів розподіляється по протилежних напрямках, то число головних споруд може відповідати числу напрямків. Число свердловин, що підключаються до газозбірного пункту, досягає іноді 25 і залежить від схеми розміщення свердловин та від їх дебітів. Як правило, це число не перевищує 10‒12.
При промисловому облаштуванні можливі дві системи збору газу і конденсату: децентралізована і централізована.
Якщо остаточна підготовка газу проводиться на газозбірних пунктах, система називається децентралізованою. У цьому випадку газозбірний пункт являє собою комплекс споруд закінченого циклу промислової обробки газу і вуглеводневого конденсату, включаючи допоміжні об'єкти.
При централізованій системі на газозбиральних пунктах здійснюються лише збір і первинна сепарація газу. Остаточна підготовка газу, а також підготовка вуглеводневого конденсату до подальшого транспортування проводиться на головних спорудах.
На чисто газових родовищах, як правило, застосовується централізована система.
Децентралізовану систему використовують для високопродуктивних свердловин (1,5 ‒ 2 млн м³/добу) або коли транспортування необробленого газу утруднене, утворюються гідрати, випадає конденсат тощо.
У тих випадках, коли продуктивність газозбірних пунктів становить 10‒15 млн м3/добу, свердловини високодебітні, а для обробки газу застосовують низькотемпературну сепарацію, на газоконденсатних родовищах використовують деценралізовану систему збору газу. Ця система використовується також на родовищах з великими запасами газу, пластові тиски яких забезпечують тривалий термін роботи установок низькотемпературної сепарації (НТС).
У інших випадках на газоконденсатних родовищах доцільно використовувати централізовану систему збору і промислової обробки газу з повним циклом підготовки його до подальнього транспортування на головних спорудах.
Для остаточного вибору системи обробки газу повинні бути виконані техніко-економічні розрахунки двох варіантів схем: централізованого й децентралізованого. Якщо показники розрахунків будуть рівноцінними, то перевага надається централізованій системі.
Переробка природного газу на промислі
На промислах природного газу застосовують сепаратори різних конструкцій: вертикальні, горизонтальні і кульові з різними внутрішніми і зовнішніми пристроями.
За принципом дії газові сепаратори діляться на:
- гравітаційні, в яких крапельки рідини і частинки породи осідають за рахунок сил маси;
- інерційні, в яких зазначені частинки осідають за рахунок сил інерції;
- насадочні, в яких використовуються сили адгезії (прилипання);
- сепаратори змішаного типу, в яких для відділення частинок і крапельок рідини використовуються названі в попередніх пунктах сили.
Ступінь ефективності роботи сепаратора Кеф, вимірюється відношенням фактично відсепарованого об’єму краплинної рідини (qф) до загального обсягу краплинної рідини, що знаходиться в газі (qзаг).
Автоматизація газового промислу
Автоматизовані системи керування технологічними процесами (АСК ТП) діють на базі автоматики, обчислювальної і керуючої техніки, автоматизованих засобів збирання інформації і забезпечують управління газових промислів в цілому. Нижній рівень АСК ТП здійснює керування технологічними процесами підготовки і стабілізації газу та газового конденсату на УКПГ (головними спорудами — ГС) і реалізується засобами локальної автоматики і ; верхній — автоматизоване керування всім газовим промислом і УКПГ (ГС), дотискними компресорними станціями та іншими об'єктами основного і допоміжного виробництва. Керує всіма об'єктами газового промислу центральний диспетчер. Дистанційне керування здійснюється системами промислової телемеханіки. ЕОМ нижнього і верхнього рівнів пов'язані між собою міжмашинним обміном. Впровадження АСК ТП значно прискорює введення в розробку нових родовищ і підвищує техніко-економічні показники роботи всього промислу.
Див. також
Література
- Українська нафтогазова енциклопедія / за загальною редакцією В. С. Іванишина. — Львів : Сполом, 2016. — 603 с. : іл., табл. — .
- Білецький В. С. Основи нафтогазової інженерії: підруч. для студ. спец. 185 «Нафтогазова інженерія та технології» / Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г.; НТУ «ХПІ», Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова. — Полтава : ТОВ «АСМІ», 2018. — 415 с. — .
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. — Т. 1: А–К. — 560 с.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Львів : Апріорі, 2006. — Т. 2: Л–Я. — 800 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- / Білецький В. С., Вітрик В. Г., Матвієнко А. М., Орловський В. М., Савик В. М., Рой М.М., Молчанов П. О, Дорохов М. А., Сизоненко А. В., Проскурня М. І., Дегтярьов В. Л., Шумейко О. Ю., Кулакова С. Ю., Ткаченко М.В.; Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка. — Полтава: ПолтНТУ, 2015. — 191 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga zovij pro misel ros gazovyj promysel angl gas field nim Gasbetrieb m Gasfeld n tehnologichnij kompleks priznachenij dlya vidobutku i zboru ta obrobki gazu i kondensatu z okremih sverdlovin na ploshi rodovisha a takozh obrobki gazu i kondensatu z metoyu pidgotovki yih do podalshogo transportuvannya Gazovij promisel Rezervuarnij park Gazovij promisel Separacijna ustanovka Gazovij promisel Montazh difmanometra na ob yekti Gazovij promisel Kompresorne viddilennya Gazovij promisel Vvidnij terminal Gazovij promisel Separacijna gazo kondesatorna ustanovka Gazovij promisel Privod kompresora Gazovij promisel Manifoldnij blok Gazovij promisel Kompresor Gazovij promisel Blok vimiryuvannya Gazovij promisel Privod zasuvki Gazovij promisel Ultrazvukovi datchiki vitrat gazu Gazovij promisel Gazovij promisel Nasosi Gazovij promisel Shemi promislovogo zboru gazu i kondensatu a linijna b promeneva c kilceva d grupova 1 sverdlovini 2 shlejfi 3 linijnij gazozbirnij kolektor 4 kontur gazonosnosti 5 kilcevij gazozbirnij kolektor GZP grupovij zbirnij punkt MG magistralnij gazoprovid GP gazozbirnij punkt Div Naftovij promiselZagalnij opis Sporudi i komunikaciyiDo osnovnih sporud i komunikacij gazovih promisliv nalezhat ekspluatacijni sposterezhuvalni ta rozviduvalni sverdlovini gazozbirni kolektori gazozbirni punkti kompresorni stanciyi Dopomizhni sporudi i komunikaciyi ob yekti vodopostachannya kanalizaciyi i zv yazku mehanichni majsterni transportna merezha skladi i t d Z gazovim promislom bezposeredno stikuyetsya golovnij terminal gazoprovodu magistralnogo Na gazovomu promisli realizovana zakrita sistema zbirannya transportuvannya i obroblennya gazu ta kondensatu Ce zvodit do minimumu vtrati i viklyuchaye zabrudnennya dovkillya Zdijsnyuyetsya za rahunok likvidaciyi skidannya toksichnih vod povernennya gaziv degazaciyi z tehnologichnih aparativ do zagalnogo potoku shlyahom ezhektuvannya i komprimuvannya vdoskonalennya tehnologichnogo obladnannya Vidobuvannya gazu na promisli zabezpechuyetsya fondom kilkist perebig u chasi zmini debitiv i sistema rozmishennya yakih viznachayetsya zapasami gazu budovoyu i kilkistyu produktivnih gorizontiv rozmirami i konfiguraciyeyu pokladu Na ploshi rodovisha sverdlovini rozmishuyutsya okremimi ob yektami abo kushami z 2 5 sverdlovin Osoblivo efektivne kushove rozmishennya sverdlovin Fond ekspluatacijnih sverdlovin na rodovishi ne postijnij jogo zbilshuyut v miru rozrobki pokladu dlya kompensaciyi znizhennya debitiv sverdlovin Pochatkovi debiti sverdlovini zminyuyutsya priblizno vid 100 tisyach do 1 5 2 mln m na dobu Kontrol za rozrobkoyu rodovisha zdijsnyuyetsya na G p z dopomogoyu sposterezhnih sverdlovin Promislova pidgotovka gazu i kondensatu do podalshogo transportuvannya provoditsya za odnoyu iz dvoh shem decentralizovanoyu i centralizovanoyu Pri pershij povne obroblennya gazu pered podavannyam do magistralnogo gazoprovodu zdijsnyuyetsya na gazovih zbirnih punktah Pri drugij shemi na zbirnih punktah provoditsya tilki zbirannya i pervinna separaciya gazu a povnij kompleks pidgotovki zdijsnyuyetsya na golovnih sporudah magistralnogo gazoprovodu Osnovni sposobi obroblennya prirodnogo gazu i kondensatu na G p nizkotemperaturna separaciya gazu absorbciya adsorbciya a takozh yih poyednannya Dlya transportuvannya obroblenogo gazu z G p v period koli jogo tisk znizhuyetsya nablizhayuchis do velichini tisku v gazoprovodi magistralnomu na golovnih sporudah vvoditsya v ekspluataciyu golovna dotiskna kompresorna stanciya Specialna fakelna sistema sistema dlya spalyuvannya gaziv i pariv sho utvoryuyutsya v procesi pidgotovki gazu do transportuvannya i ne podayutsya v fakelnij kolektor z riznih prichin vmist sirkovodnyu ponad 8 tisk u tehnologichnij ustanovci ne zabezpechuye skid u zagalnu sistemu shilnist do polimerizaciyi tosho Suchasni gazovi promisli harakterizuyutsya visokim rivnem avtomatizaciyi ta komp yuterizaciyi sho dozvolyaye zdijsnyuvati kontrol i operativne keruvannya rezhimami ekspluataciyi gazovih sverdlovin ustanovok kompleksnoyi pidgotovki gazu i gazovogo kondensatu gazozbirnoyi merezhi kompresornih stancij i t d Shemi zboru gazu i kondensatu na promisliDiv takozh Sistema vidobuvannya zbirannya i pidgotovki gazu i gazokondensatu Pri rozrobci gazovih abo gazokondensatnih rodovish z nevelikim vmistom vuglevodnevogo kondensatu i pri vidsutnosti sirkovodnyu v skladi plastovogo gazu zastosovuyut chotiri shemi vnutrishnopromislovogo zboru gazu linijnu promenevu kilcevu i grupovu ris Nazva shemi zboru obumovlyuyetsya konfiguraciyeyu gazozbirnogo kolektora Pri cih shemah zboru ta vnutrishnopromislovogo transportu gazu kozhna sverdlovina maye cilnu tehnologichnu nitku i kompleks obladnannya dlya ochishennya gazu vid mehanichnih domishok ridin i zapobigannya utvorennyu kristalogidrativ vuglevodnevih gaziv separatori kondensatozbirniki ustanovki dlya vvedennya metanolu u potik gazu tosho Gaz iz sverdlovin projshovshi prisverdlovinni sporudi po ochishennyu vid tverdih suspenzij i ridin po shlejfah napravlyayetsya v zagalnij gazozbirnij kolektor promislovij gazozbirnij punkt GZP i magistralnij gazoprovid Vuglevodnevij kondensat z prisverdlovinnih sporud po samostijnih truboprovodah prokladenih paralelno z gazoprovodami napravlyayetsya na GZP Konfiguraciya gazozbirnogo kolektora zalezhit vid formi ploshi gazonosnosti chisla i rozmishennya vidobuvnih sverdlovin chisla gazonosnih plastiv skladu gazu u nih metodiv promislovoyi obrobki gazu i sposobiv vimiryuvannya jogo ob yemu Linijnij kolektor zastosovuyetsya yak pravilo na gazovih rodovishah z vityagnutoyu plosheyu gazonosnosti promeneva shema pri rozdilnij ekspluataciyi gazovih plastiv z riznimi pochatkovimi tiskami i skladom gazu kilcevij kolektor na velikih za rozmirami ploshah gazonosnosti z velikim chislom sverdlovin i riznimi spozhivachami gazu Linijna promeneva i kilceva shemi promislovogo zboru i transportuvannya gazu z prisverdlovinnimi sporudami i okremimi tehnologichnimi nitkami promislovoyi obrobki gazu dlya kozhnoyi sverdlovini mayut taki nedoliki promislove obladnannya vstanovleno na velikij teritoriyi sverdlovini z prisverdlovinnim obladnannyam dlya ochishennya osushennya i zamiryuvannya gazu vimagayut velikogo chisla kvalifikovanogo obslugovuyuchogo personalu znachna dovzhina promislovih dorig metaloyemnist komunikacij vodopostachannya teplopostachannya i dostavki reagentiv skladnist pristroyu i funkcionuvannya sistem distancijnogo vimiryuvannya tisku temperatur vitrat upravlinnya tehnologichnim rezhimom roboti sverdlovin i prisverdlovinnogo obladnannya znachni vtrati gazu i kondensatu u zapirnij armaturi i prisverdlovinnih sporudah Ostannim chasom pri rozrobci gazokondensatnih rodovish zastosovuyut grupovu kolektornu shemu zboru vnutrishno promislovogo transportuvannya gazu i kondensatu Pri cij shemi viddilennya tverdih suspenzij vid gazu otrimannya vuglevodnevogo kondensatu vimiryuvannya ob yemiv suhogo gazu i kondensatu provodyat na gazozbirnomu punkti GP yakij nazivayetsya ustanovkoyu kompleksnoyi pidgotovki gazu UKPG sho rozmishuyetsya yak pravilo v centri grupi sverdlovin Gaz i kondensat vid UKPG po samostijnih truboprovodah nadhodyat na promislovij gazozbirnij punkt PGZP abo golovni sporudi magistralnogo gazoprovodu GS Chislo gazozbirnih punktiv na rodovishi zalezhit vid rozmiriv gazonosnoyi ploshi i mozhe kolivatisya v shirokih mezhah vid 2 4 do 25 Pri velikomu chisli gazozbirnih punktiv chislo zagalnopromislovih gazozbirnih kolektoriv mozhe buti bilshim odnogo U comu vipadku kolektori shodyatsya u viglyadi promeniv u odnomu punkti na promislovomu gazozbirnomu punkti PGZP abo golovnih sporudah Yaksho potik gazu do spozhivachiv rozpodilyayetsya po protilezhnih napryamkah to chislo golovnih sporud mozhe vidpovidati chislu napryamkiv Chislo sverdlovin sho pidklyuchayutsya do gazozbirnogo punktu dosyagaye inodi 25 i zalezhit vid shemi rozmishennya sverdlovin ta vid yih debitiv Yak pravilo ce chislo ne perevishuye 10 12 Pri promislovomu oblashtuvanni mozhlivi dvi sistemi zboru gazu i kondensatu decentralizovana i centralizovana Yaksho ostatochna pidgotovka gazu provoditsya na gazozbirnih punktah sistema nazivayetsya decentralizovanoyu U comu vipadku gazozbirnij punkt yavlyaye soboyu kompleks sporud zakinchenogo ciklu promislovoyi obrobki gazu i vuglevodnevogo kondensatu vklyuchayuchi dopomizhni ob yekti Pri centralizovanij sistemi na gazozbiralnih punktah zdijsnyuyutsya lishe zbir i pervinna separaciya gazu Ostatochna pidgotovka gazu a takozh pidgotovka vuglevodnevogo kondensatu do podalshogo transportuvannya provoditsya na golovnih sporudah Na chisto gazovih rodovishah yak pravilo zastosovuyetsya centralizovana sistema Decentralizovanu sistemu vikoristovuyut dlya visokoproduktivnih sverdlovin 1 5 2 mln m dobu abo koli transportuvannya neobroblenogo gazu utrudnene utvoryuyutsya gidrati vipadaye kondensat tosho U tih vipadkah koli produktivnist gazozbirnih punktiv stanovit 10 15 mln m3 dobu sverdlovini visokodebitni a dlya obrobki gazu zastosovuyut nizkotemperaturnu separaciyu na gazokondensatnih rodovishah vikoristovuyut decenralizovanu sistemu zboru gazu Cya sistema vikoristovuyetsya takozh na rodovishah z velikimi zapasami gazu plastovi tiski yakih zabezpechuyut trivalij termin roboti ustanovok nizkotemperaturnoyi separaciyi NTS U inshih vipadkah na gazokondensatnih rodovishah docilno vikoristovuvati centralizovanu sistemu zboru i promislovoyi obrobki gazu z povnim ciklom pidgotovki jogo do podalnogo transportuvannya na golovnih sporudah Dlya ostatochnogo viboru sistemi obrobki gazu povinni buti vikonani tehniko ekonomichni rozrahunki dvoh variantiv shem centralizovanogo j decentralizovanogo Yaksho pokazniki rozrahunkiv budut rivnocinnimi to perevaga nadayetsya centralizovanij sistemi Pererobka prirodnogo gazu na promisliDokladnishe Pererobka prirodnogo gazu na promisli Na promislah prirodnogo gazu zastosovuyut separatori riznih konstrukcij vertikalni gorizontalni i kulovi z riznimi vnutrishnimi i zovnishnimi pristroyami Za principom diyi gazovi separatori dilyatsya na gravitacijni v yakih krapelki ridini i chastinki porodi osidayut za rahunok sil masi inercijni v yakih zaznacheni chastinki osidayut za rahunok sil inerciyi nasadochni v yakih vikoristovuyutsya sili adgeziyi prilipannya separatori zmishanogo tipu v yakih dlya viddilennya chastinok i krapelok ridini vikoristovuyutsya nazvani v poperednih punktah sili Stupin efektivnosti roboti separatora Kef vimiryuyetsya vidnoshennyam faktichno vidseparovanogo ob yemu kraplinnoyi ridini qf do zagalnogo obsyagu kraplinnoyi ridini sho znahoditsya v gazi qzag Avtomatizaciya gazovogo promisluAvtomatizovani sistemi keruvannya tehnologichnimi procesami ASK TP diyut na bazi avtomatiki obchislyuvalnoyi i keruyuchoyi tehniki avtomatizovanih zasobiv zbirannya informaciyi i zabezpechuyut upravlinnya gazovih promisliv v cilomu Nizhnij riven ASK TP zdijsnyuye keruvannya tehnologichnimi procesami pidgotovki i stabilizaciyi gazu ta gazovogo kondensatu na UKPG golovnimi sporudami GS i realizuyetsya zasobami lokalnoyi avtomatiki i verhnij avtomatizovane keruvannya vsim gazovim promislom i UKPG GS dotisknimi kompresornimi stanciyami ta inshimi ob yektami osnovnogo i dopomizhnogo virobnictva Keruye vsima ob yektami gazovogo promislu centralnij dispetcher Distancijne keruvannya zdijsnyuyetsya sistemami promislovoyi telemehaniki EOM nizhnogo i verhnogo rivniv pov yazani mizh soboyu mizhmashinnim obminom Vprovadzhennya ASK TP znachno priskoryuye vvedennya v rozrobku novih rodovish i pidvishuye tehniko ekonomichni pokazniki roboti vsogo promislu Div takozhUstanovka kompleksnoyi pidgotovki gazu Sistema vidobuvannya zbirannya i pidgotovki gazu i gazokondensatu Gazove rodovishe Gazovij poklad Naftovij promiselLiteraturaUkrayinska naftogazova enciklopediya za zagalnoyu redakciyeyu V S Ivanishina Lviv Spolom 2016 603 s il tabl ISBN 9789669191403 Bileckij V S Osnovi naftogazovoyi inzheneriyi pidruch dlya stud spec 185 Naftogazova inzheneriya ta tehnologiyi Bileckij V S Orlovskij V M Vitrik V G NTU HPI Harkivskij nacionalnij universitet miskogo gospodarstva imeni O M Beketova Poltava TOV ASMI 2018 415 s ISBN 978 966 182 533 7 Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu u 2 h tomah Kiyiv Mizhnarodna ekonomichna fundaciya 2004 T 1 A K 560 s Bojko V S Bojko R V Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu u 2 h tomah Lviv Apriori 2006 T 2 L Ya 800 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Bileckij V S Vitrik V G Matviyenko A M Orlovskij V M Savik V M Roj M M Molchanov P O Dorohov M A Sizonenko A V Proskurnya M I Degtyarov V L Shumejko O Yu Kulakova S Yu Tkachenko M V Poltavskij nacionalnij tehnichnij universitet imeni Yuriya Kondratyuka Poltava PoltNTU 2015 191 s ISBN 978 966 616 135 5