Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мирон Михайлович Гавришкевич (нар. 2 травня 1940, Львів — 30 серпня 2020, Сокаль) — український поет і прозаїк.
| Мирон Гавришкевич | ||||
|---|---|---|---|---|
 Мирон Гавришкевич. Жовтень 1990 року. | ||||
| Ім'я при народженні | Гавришкевич Мирон Михайлович | |||
| Народився | 2 травня 1940 Львів | |||
| Помер | 30 серпня 2020 (80 років) Сокаль | |||
| Поховання | Сокаль | |||
| Громадянство |  СРСР →  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | поет, прозаїк | |||
| Alma mater | Львівський медичний інститут | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1992 — | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Партія | НРУ | |||
| Батько | Михайло Григорович Гавришкевич | |||
| Мати | Теодозія Леонтіївна Гавришкевич | |||
| | ||||
Біографічні дані
Мирон Гавришкевич народився в сім'ї столяра Михайла Григоровича Гавришкевича (1918—1944) й полірувальниці меблів Теодозії Леонтіївни Гавришкевич (1917—1986). 1947 року Мирон пішов до Львівської спеціалізованої школи № 8. Навчаючись у 9 класі, одночасно 1956 року він вступив у Львівське технічне училище № 2 (нині Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище інформаційно-комп'ютерних технологій») й закінчив його у 1958-му, набувши фах токаря. Того ж року став студентом Львівського технікуму радянської торгівлі (нині Львівський інститут економіки і туризму) і достроково закінчив його в 1960-му за спеціальністю «Товарознавство промислових товарів» з присвоєнням кваліфікації техніка-товарознавця. У 1960—1963 роках служив в армії. 1963 року Мирон Гавришкевич вступив на лікувальний факультет Львівського державного медичного інституту й у 1969-му здобув диплом лікаря-терапевта. Разом з тим у 1968 році закінчив військову підготовку на військовій кафедрі при Львівському державному медичному інституті з присвоєнням військового звання молодшого лейтенанта медичної служби у 1969 році. З 1993 року він майор медичної служби запасу.
У 1969—1973 роках Мирон Гавришкевич працював головним лікарем лікарні села Бітля Турківського району. У 1973 році пройшов курси теоретичної та практичної підготовки за спеціальністю «рентгенолог» при Львівській обласній клінічній лікарні. З 1973 по 1983 рік — лікарем Львівської поліклініки № 1. У 1977 році здобув кваліфікацію екскурсовода другої категорії. 1982 року Мирон Гавришкевич закінчив курси електрокардіографічної діагностики. У 1983—1989 він працював лікарем, а згодом — головним лікарем Великомостівської лікарні. З 1990 по 1994 рік він обіймав посаду головного лікаря Сокальського району. У 1995—2013 роках Мирон Гавришкевич працював заступником головного лікаря в амбулаторно-поліклінічній роботі — завідував поліклінікою Сокальської центральної районної лікарні. З 2014 року він був головним лікарем оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник», що неподалік Червонограда.
Був одружений, мав троє дітей.
Громадська діяльність
Мирон Гавришкевич брав активну участь у громадському житті й у 1989—1991 роках був один із перших організаторів національно-патріотичного руху в Сокальському районі. 21 січня 1990 року він приєднався до живого ланцюга «Українська хвиля». Цього ж року й впродовж двох наступних Мирон Гавришкевич майже кожного місяця організовував мітинги й виступав на них у Великих Мостах, Сокалі та селах Сокальського району. 20 січня 1990 року Мирон Гавришкевич вступив до громадської організації «Народний рух України». З червня 1990 по листопад 1991 року він голова Великомостівського територіального об'єднання НРУ, а з 20 листопада 1991 по кінець січня 1993 року — голова НРУ Сокальського району. Гавришкевич брав участь у засіданнях Координаційної ради Львівської краєвої організації НРУ (протягом двох років, майже кожен місяць). Був делегований на три засідання Великої Ради Руху України в Києві.
У 2002—2006 роках Мирон Гавришкевич був депутатом Сокальської районної ради. 2004 року став активним учасником Помаранчевої революції. Упродовж 2004—2017 років він виступав на акціях «Свято книги», «Свято поезії», «Свято рідної мови», організованих у сокальських навчальних закладах.
Митецька діяльність
Мирон Гавришкевич здобув музичну освіту, навчаючись з 1947 по 1954 рік у класі скрипки Львівської семирічної музичної школі № 2 (тепер Львівська державна музична школа № 2 імені Миколи Колесси). З 1965 по 1978 рік співав у Народній чоловічій хоровій капелі «Прометей» (керівник Олексій Волинець). У 1973 — 1976 роках грав в ансамблі бандуристів «Вишиванка» (керівник Михайло Баран). Був хористом у сокальських храмах — Катедральному соборі святих Петра і Павла та Михайлівській церкві.
Мирон Гавришкевич знімався у кількох фільмах, серед яких фільм «Олекса Довбуш» Київської кіностудії імені Олександра Довженка (1959).
Літературна творчість
Мирон Гавришкевич почав писати прозові твори та поезію з п'ятнадцяти років. Вперше опублікувався 1955 року в газеті «Ленінська молодь» (тепер «Молода Галичина»). Відтоді його твори виходили друком у районних (газета «Вперед» (згодом «Голос з-над Бугу»), часопис «Храм Серця», громадсько-політична газета «Сокальщина»), обласних газетах («Вільна Україна», «Слава Родины: ежедневная газета Прикарпатского военного округа»), в поетичній збірці «Сокальщина літературна» та в альманасі «Соколиний край». Велике місце у творчості Мирона Гавришкевича посідає національно-патріотична тематика. Його вірші «Це — Україна», «Козаченьки» поклала на музику сокальська композиторка, поетеса й педагог Ольга Пенюк-Водоніс. Сокальський композитор, поет і збирач народних пісень Сокальщини Ярослав Кортко написав музику до вірша Гавришкевича «Кобзар». Композиторка із Соснівки Тамара Мулик і керівник естрадного оркестру районного будинку культури, завідувач Сокальського районного відділу культури Анатолій Пігель поклали на музику, відповідно, вірші «Захисники Вітчизни» та «Дике поле».
З 1998 року він член Сокальського літературно-мистецького об'єднання «Колос». У вересні 2010 року Гавришкевич вступив до Асоціації спілки письменників України Західного регіону.
Мирон Гавришкевич брав участь у Бойківському літературно-краєзнавчому конкурсі імені Мирона Утриска 2010, 2011, 2012, 2015 і 2017 років. Здобув два дипломи другого й три дипломи третього ступенів на XІV, XV, XVI, XIX і XXI конкурсах відповідно.
Твори
Проза
- «Поклик волі» (повість). — Видавництво «Вісник», 1992
- «Чорна долина» (повість). — Сокальська районна друкарня, 1998
- «Плата за зраду», «Остання сповідь» (оповідання). — Альманах «Соколиний край» № 2-3, 2003
- «Втрачені мрії» (уривок із повісті «Ціна волі»). — Альманах «Соколиний край» № 4, 2004
- «Джура». — Сокальська районна друкарня, 2005
- «Криваві роки». (повість) — Видавництво «Край», 2009
- «Допит», уривок із повісті «Криваві роки». — Альманах «Соколиний край» № 5, 2005
- Оповідання «Останній бій». — Альманах «Соколиний край» № 6, 2006
- «Смерть гетьмана» (уривок із повісті «Втрачені мрії»). — Альманах «Соколиний край» № 7, 2007
- «Втрачені мрії» (повість). — Сокальська районна друкарня, 2011
- «За залізною завісою» (повість) — Сокальська районна друкарня, 2014
Поезія
- «Гомін часу». — самвидав, 2006
- «Дорогами спогадів». — самвидав, 2017
Інше
- «Довідник міста Великі Мости». — видавництво «Вісник», 1992
- «Історико-мемуарний нарис». — самвидав, 2017
Нагороди й відзнаки
- 1987 — Медаль «Ветеран праці»
- 1995 — Почесний орден «Січовий Хрест» № 396
- 2001 — Почесна грамота від Сокальської райдержадміністрації з нагоди 10-ї річниці Незалежності України
- 2009 — Грамота від Сокальської районної організації НРУ у зв'язку з 20-річчям утворення НРУ
- 2010 — Відзнака «90-річчя від дня проголошення ЗУНР» № 0928 — за заслуги в національно-визвольній боротьбі, в утвердженні та розбудові української держави
- 2010 — Грамота від Сокальської райдержадміністрації з нагоди річниці Незалежності України
- 2010 — Диплом ІІ ступеня на XV Бойківському літературно-краєзнавчому конкурсі імені Мирона Утриска за книжку «Криваві роки»
- 2011 — Диплом ІІ ступеня на XV Бойківському літературно-краєзнавчому конкурсі імені Мирона Утриска за повісті «Поклик волі» і «Чорна долина»
- 2012 — Диплом ІІІ ступеня на XVI Бойківському літературно-краєзнавчому конкурсі імені Мирона Утриска за повість «Втрачені мрії»
- 2015 — Диплом ІІІ ступеня на XIX Бойківському літературно-краєзнавчому конкурсі імені Мирона Утриска за книжку «За залізною завісою»
- 2015 — Грамота з місця роботи
- 2016 — Грамота з місця роботи
- 2016 — Грамота від Сокальської райдержадміністрації з нагоди річниці Незалежності України
- 2017 — Диплом ІІІ ступеня на XXI Бойківському літературно-краєзнавчому конкурсі імені Мирона Утриска за книгу «Дорогами спогадів»
Джерела
- Мирон Гавришкевич. Коротка біографічна довідка. Літературно-мистецьке об'єднання «Колос». Сайт «Сокаль і Сокальщина» [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 6 січня 2018.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gavrishkevich Miron Mihajlovich Gavrishkevich nar 2 travnya 1940 19400502 Lviv 30 serpnya 2020 Sokal ukrayinskij poet i prozayik Miron GavrishkevichMiron Gavrishkevich Zhovten 1990 roku Im ya pri narodzhenniGavrishkevich Miron MihajlovichNarodivsya2 travnya 1940 1940 05 02 LvivPomer30 serpnya 2020 2020 08 30 80 rokiv SokalPohovannyaSokalGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet prozayikAlma materLvivskij medichnij institutMova tvorivukrayinskaRoki aktivnosti1992 NapryamokrealizmPartiyaNRUBatkoMihajlo Grigorovich GavrishkevichMatiTeodoziya Leontiyivna GavrishkevichBiografichni daniMiron Gavrishkevich narodivsya v sim yi stolyara Mihajla Grigorovicha Gavrishkevicha 1918 1944 j poliruvalnici mebliv Teodoziyi Leontiyivni Gavrishkevich 1917 1986 1947 roku Miron pishov do Lvivskoyi specializovanoyi shkoli 8 Navchayuchis u 9 klasi odnochasno 1956 roku vin vstupiv u Lvivske tehnichne uchilishe 2 nini Derzhavnij navchalnij zaklad Lvivske vishe profesijne uchilishe informacijno komp yuternih tehnologij j zakinchiv jogo u 1958 mu nabuvshi fah tokarya Togo zh roku stav studentom Lvivskogo tehnikumu radyanskoyi torgivli nini Lvivskij institut ekonomiki i turizmu i dostrokovo zakinchiv jogo v 1960 mu za specialnistyu Tovaroznavstvo promislovih tovariv z prisvoyennyam kvalifikaciyi tehnika tovaroznavcya U 1960 1963 rokah sluzhiv v armiyi 1963 roku Miron Gavrishkevich vstupiv na likuvalnij fakultet Lvivskogo derzhavnogo medichnogo institutu j u 1969 mu zdobuv diplom likarya terapevta Razom z tim u 1968 roci zakinchiv vijskovu pidgotovku na vijskovij kafedri pri Lvivskomu derzhavnomu medichnomu instituti z prisvoyennyam vijskovogo zvannya molodshogo lejtenanta medichnoyi sluzhbi u 1969 roci Z 1993 roku vin major medichnoyi sluzhbi zapasu U 1969 1973 rokah Miron Gavrishkevich pracyuvav golovnim likarem likarni sela Bitlya Turkivskogo rajonu U 1973 roci projshov kursi teoretichnoyi ta praktichnoyi pidgotovki za specialnistyu rentgenolog pri Lvivskij oblasnij klinichnij likarni Z 1973 po 1983 rik likarem Lvivskoyi polikliniki 1 U 1977 roci zdobuv kvalifikaciyu ekskursovoda drugoyi kategoriyi 1982 roku Miron Gavrishkevich zakinchiv kursi elektrokardiografichnoyi diagnostiki U 1983 1989 vin pracyuvav likarem a zgodom golovnim likarem Velikomostivskoyi likarni Z 1990 po 1994 rik vin obijmav posadu golovnogo likarya Sokalskogo rajonu U 1995 2013 rokah Miron Gavrishkevich pracyuvav zastupnikom golovnogo likarya v ambulatorno poliklinichnij roboti zaviduvav poliklinikoyu Sokalskoyi centralnoyi rajonnoyi likarni Z 2014 roku vin buv golovnim likarem ozdorovcho likuvalnogo kompleksu Rovesnik sho nepodalik Chervonograda Buv odruzhenij mav troye ditej Gromadska diyalnistMiron Gavrishkevich na znimanni filmu Oleksa Dovbush 1959 rik Miron Gavrishkevich brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti j u 1989 1991 rokah buv odin iz pershih organizatoriv nacionalno patriotichnogo ruhu v Sokalskomu rajoni 21 sichnya 1990 roku vin priyednavsya do zhivogo lancyuga Ukrayinska hvilya Cogo zh roku j vprodovzh dvoh nastupnih Miron Gavrishkevich majzhe kozhnogo misyacya organizovuvav mitingi j vistupav na nih u Velikih Mostah Sokali ta selah Sokalskogo rajonu 20 sichnya 1990 roku Miron Gavrishkevich vstupiv do gromadskoyi organizaciyi Narodnij ruh Ukrayini Z chervnya 1990 po listopad 1991 roku vin golova Velikomostivskogo teritorialnogo ob yednannya NRU a z 20 listopada 1991 po kinec sichnya 1993 roku golova NRU Sokalskogo rajonu Gavrishkevich brav uchast u zasidannyah Koordinacijnoyi radi Lvivskoyi krayevoyi organizaciyi NRU protyagom dvoh rokiv majzhe kozhen misyac Buv delegovanij na tri zasidannya Velikoyi Radi Ruhu Ukrayini v Kiyevi U 2002 2006 rokah Miron Gavrishkevich buv deputatom Sokalskoyi rajonnoyi radi 2004 roku stav aktivnim uchasnikom Pomaranchevoyi revolyuciyi Uprodovzh 2004 2017 rokiv vin vistupav na akciyah Svyato knigi Svyato poeziyi Svyato ridnoyi movi organizovanih u sokalskih navchalnih zakladah Mitecka diyalnistMiron Gavrishkevich zdobuv muzichnu osvitu navchayuchis z 1947 po 1954 rik u klasi skripki Lvivskoyi semirichnoyi muzichnoyi shkoli 2 teper Lvivska derzhavna muzichna shkola 2 imeni Mikoli Kolessi Z 1965 po 1978 rik spivav u Narodnij cholovichij horovij kapeli Prometej kerivnik Oleksij Volinec U 1973 1976 rokah grav v ansambli banduristiv Vishivanka kerivnik Mihajlo Baran Buv horistom u sokalskih hramah Katedralnomu sobori svyatih Petra i Pavla ta Mihajlivskij cerkvi Miron Gavrishkevich znimavsya u kilkoh filmah sered yakih film Oleksa Dovbush Kiyivskoyi kinostudiyi imeni Oleksandra Dovzhenka 1959 Literaturna tvorchistMiron Gavrishkevich chlen ansamblyu banduristiv Vishivanka 1974 rik Miron Gavrishkevich pochav pisati prozovi tvori ta poeziyu z p yatnadcyati rokiv Vpershe opublikuvavsya 1955 roku v gazeti Leninska molod teper Moloda Galichina Vidtodi jogo tvori vihodili drukom u rajonnih gazeta Vpered zgodom Golos z nad Bugu chasopis Hram Sercya gromadsko politichna gazeta Sokalshina oblasnih gazetah Vilna Ukrayina Slava Rodiny ezhednevnaya gazeta Prikarpatskogo voennogo okruga v poetichnij zbirci Sokalshina literaturna ta v almanasi Sokolinij kraj Velike misce u tvorchosti Mirona Gavrishkevicha posidaye nacionalno patriotichna tematika Jogo virshi Ce Ukrayina Kozachenki poklala na muziku sokalska kompozitorka poetesa j pedagog Olga Penyuk Vodonis Sokalskij kompozitor poet i zbirach narodnih pisen Sokalshini Yaroslav Kortko napisav muziku do virsha Gavrishkevicha Kobzar Kompozitorka iz Sosnivki Tamara Mulik i kerivnik estradnogo orkestru rajonnogo budinku kulturi zaviduvach Sokalskogo rajonnogo viddilu kulturi Anatolij Pigel poklali na muziku vidpovidno virshi Zahisniki Vitchizni ta Dike pole Z 1998 roku vin chlen Sokalskogo literaturno misteckogo ob yednannya Kolos U veresni 2010 roku Gavrishkevich vstupiv do Asociaciyi spilki pismennikiv Ukrayini Zahidnogo regionu Miron Gavrishkevich brav uchast u Bojkivskomu literaturno krayeznavchomu konkursi imeni Mirona Utriska 2010 2011 2012 2015 i 2017 rokiv Zdobuv dva diplomi drugogo j tri diplomi tretogo stupeniv na XIV XV XVI XIX i XXI konkursah vidpovidno TvoriProza Poklik voli povist Vidavnictvo Visnik 1992 Chorna dolina povist Sokalska rajonna drukarnya 1998 Plata za zradu Ostannya spovid opovidannya Almanah Sokolinij kraj 2 3 2003 Vtracheni mriyi urivok iz povisti Cina voli Almanah Sokolinij kraj 4 2004 Dzhura Sokalska rajonna drukarnya 2005 Krivavi roki povist Vidavnictvo Kraj 2009 Dopit urivok iz povisti Krivavi roki Almanah Sokolinij kraj 5 2005 Opovidannya Ostannij bij Almanah Sokolinij kraj 6 2006 Smert getmana urivok iz povisti Vtracheni mriyi Almanah Sokolinij kraj 7 2007 Vtracheni mriyi povist Sokalska rajonna drukarnya 2011 Za zaliznoyu zavisoyu povist Sokalska rajonna drukarnya 2014 Poeziya Gomin chasu samvidav 2006 Dorogami spogadiv samvidav 2017 Inshe Dovidnik mista Veliki Mosti vidavnictvo Visnik 1992 Istoriko memuarnij naris samvidav 2017Nagorodi j vidznaki1987 Medal Veteran praci 1995 Pochesnij orden Sichovij Hrest 396 2001 Pochesna gramota vid Sokalskoyi rajderzhadministraciyi z nagodi 10 yi richnici Nezalezhnosti Ukrayini 2009 Gramota vid Sokalskoyi rajonnoyi organizaciyi NRU u zv yazku z 20 richchyam utvorennya NRU 2010 Vidznaka 90 richchya vid dnya progoloshennya ZUNR 0928 za zaslugi v nacionalno vizvolnij borotbi v utverdzhenni ta rozbudovi ukrayinskoyi derzhavi 2010 Gramota vid Sokalskoyi rajderzhadministraciyi z nagodi richnici Nezalezhnosti Ukrayini 2010 Diplom II stupenya na XV Bojkivskomu literaturno krayeznavchomu konkursi imeni Mirona Utriska za knizhku Krivavi roki 2011 Diplom II stupenya na XV Bojkivskomu literaturno krayeznavchomu konkursi imeni Mirona Utriska za povisti Poklik voli i Chorna dolina 2012 Diplom III stupenya na XVI Bojkivskomu literaturno krayeznavchomu konkursi imeni Mirona Utriska za povist Vtracheni mriyi 2015 Diplom III stupenya na XIX Bojkivskomu literaturno krayeznavchomu konkursi imeni Mirona Utriska za knizhku Za zaliznoyu zavisoyu 2015 Gramota z miscya roboti 2016 Gramota z miscya roboti 2016 Gramota vid Sokalskoyi rajderzhadministraciyi z nagodi richnici Nezalezhnosti Ukrayini 2017 Diplom III stupenya na XXI Bojkivskomu literaturno krayeznavchomu konkursi imeni Mirona Utriska za knigu Dorogami spogadiv DzherelaMiron Gavrishkevich Korotka biografichna dovidka Literaturno mistecke ob yednannya Kolos Sajt Sokal i Sokalshina 6 serpnya 2020 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 6 sichnya 2018 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij