Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Габрієла-Сюзанн Барбот де Вільнев | ||||
|---|---|---|---|---|
| Gabrielle-Suzanne Barbot de Villeneuve | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Gabrielle-Suzanne Barbot de Villeneuve | |||
| Псевдонім | Madame D. V.[1] і Madame de V***[1] | |||
| Народилася | 1695 Париж | |||
| Померла | 29 грудня 1755 Париж, Королівство Франція[2] | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | французька | |||
| Жанр | Казки | |||
| Magnum opus | Красуня і чудовисько[d], d і Красуня і чудовисько | |||
| Родичі | d | |||
| | ||||
 Габрієль-Сюзанна Барбо де Вільнев у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Габрієлль-Сюзанн Барбо де Вільнев (фр. Gabrielle-Suzanne Barbot de Villeneuve) (*1695 — † 29 грудня 1755) — французька письменниця, казкарка. Більшість її творів призабуті французькою спільнотою, але вона вважається першим автором популярної і всесвітньо відомої казки — «Красуня і чудовисько».
Біографія
Барбот народилась й померла у Парижі, але вона належала до потужної протестантської родини з Ла — Рошель. Сюзан — нащадок знатного Амоса Барбот, що був пером Франції. Його брат Жан Амос став мером Ла-Рошель у 1610 році. Інший предок, (1655—1712) був раннім дослідником Західної Африки й Карибського басейну, Жан працював агентом на невільничих судах. Він опублікував свої проїзні журнали французькою та англійською мовами, коли мігрував до Англії, тікаючи від переслідування протестантів. Переслідування тривало й після того, як Людовик XIV скасував Нантський едикт 1685 року. У 1706 році Габрієль-Сюзанн вийшла заміж за Жан-Батист Гаалон де Вільнев, члена аристократичної сім'ї з Пойту. Після шести місяців шлюбу, вона просить свого чоловіка поділити майно, тому що Жан-Батист вже змарнував більшу частину спільної родинної спадщини. Від цього шлюбу народилася дочка, але ніякі записи не вказують, що вона вижила. У 1711 році Габрієль-Сюзанн стала вдовою у віці 26 років.
Творчість
Щоб знайти собі заняття та кошти на життя, вона попрямувала до Парижу, де зустрілась із Кребійоном або , найвідомішим драматургом. Цілком ймовірно, що вона розпочала з ним співпрацю на початку 1730-х років (хоча найраніша документально вказана дата 1748), й залишалась з ним до самої смерті у 1755 році. Габрієль-Сюзанн публікувала казки та романи. Її публікації включають новелу «Le Phénix conjugal, nouvelle du temps» (1734), дві збірки казок, «Молодий американець Ле-Конт Марінс» (La Jeune Américaine-ле-Конт Marins) (1740), а також чотири романи. «La Jardinière de Vincennes» вважався її шедевром й найбільшим комерційним успіхом.
Вона особливо відома своєю оригінальною історією про «La Belle et la Bête», яка є найстарішим відомим варіантом казки Красуня і чудовисько. Після її смерті, твори Вільнев були скорочені, переписані. Виданий Лепренс де Бомон в 1756 році її журнал Magasin де Enfants мав дати молодим англійським дівчатам моральні уроки. У цій популярній публікації ніде не згадується, що Вільнев авторка твору. Тому Лепренс де Бомон часто вказується як автор цієї відомої казки. Її скорочений варіант є одним із найбільш відомих сьогодні.
Список творів
Відшукати всю творчість письменниці дуже важко, адже багато з них вона видавала анонімно, відома частина підписана як "Mme de V*** ", наразі, відомі такі її твори:
- «Le Phénix conjugal, nouvelle du temps» (1734)
- «Gaston de Foix», quatrième du nom, nouvelle historique, galante et tragique (1739)
- «Contes de cette année» (1744) і як посмертне видання «Contes de Mme de Villeneuve» (1765)
- «Les Belles solitaires» (1745)
- «La Jardinière de Vincennes» (1753)
- «Le Juge prévenu» (1754)
- «La Jeune Américaine et les contes marins» (1740)
- «Le Beau-frère supposé» (1740)
- «Le Temps et la patience, conte moral» (1768) як посмертне видання
Примітки
- Czech National Authority Database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #100795455 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 14 червня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 14 червня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Красуня і чудовисько [ 8 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Казка [ 12 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
Жінки Інтелектуали французького XVIII століття, під редакцією Roland Bonnel і Кетрін Rubinger (Нью — Йорк: Петер Ланг,1997) 100,1 2 3 4 Windling, Террі. " Красуня і Чудовисько, старі і нові ". Журнал мистецтва. Ендікот студії
 | Це незавершена стаття про літераторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tvori Lib Gabriyela Syuzann Barbot de VilnevGabrielle Suzanne Barbot de VilleneuveIm ya pri narodzhennifr Gabrielle Suzanne Barbot de VilleneuvePsevdonimMadame D V 1 i Madame de V 1 Narodilasya1695 1695 ParizhPomerla29 grudnya 1755 1755 12 29 Parizh Korolivstvo Franciya 2 Gromadyanstvo FranciyaDiyalnistpismennikMova tvorivfrancuzkaZhanrKazkiMagnum opusKrasunya i chudovisko d d i Krasunya i chudoviskoRodichid Gabriyel Syuzanna Barbo de Vilnev u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Gabriyell Syuzann Barbo de Vilnev fr Gabrielle Suzanne Barbot de Villeneuve 1695 1695 29 grudnya 1755 francuzka pismennicya kazkarka Bilshist yiyi tvoriv prizabuti francuzkoyu spilnotoyu ale vona vvazhayetsya pershim avtorom populyarnoyi i vsesvitno vidomoyi kazki Krasunya i chudovisko BiografiyaBarbot narodilas j pomerla u Parizhi ale vona nalezhala do potuzhnoyi protestantskoyi rodini z La Roshel Syuzan nashadok znatnogo Amosa Barbot sho buv perom Franciyi Jogo brat Zhan Amos stav merom La Roshel u 1610 roci Inshij predok 1655 1712 buv rannim doslidnikom Zahidnoyi Afriki j Karibskogo basejnu Zhan pracyuvav agentom na nevilnichih sudah Vin opublikuvav svoyi proyizni zhurnali francuzkoyu ta anglijskoyu movami koli migruvav do Angliyi tikayuchi vid peresliduvannya protestantiv Peresliduvannya trivalo j pislya togo yak Lyudovik XIV skasuvav Nantskij edikt 1685 roku U 1706 roci Gabriyel Syuzann vijshla zamizh za Zhan Batist Gaalon de Vilnev chlena aristokratichnoyi sim yi z Pojtu Pislya shesti misyaciv shlyubu vona prosit svogo cholovika podiliti majno tomu sho Zhan Batist vzhe zmarnuvav bilshu chastinu spilnoyi rodinnoyi spadshini Vid cogo shlyubu narodilasya dochka ale niyaki zapisi ne vkazuyut sho vona vizhila U 1711 roci Gabriyel Syuzann stala vdovoyu u vici 26 rokiv TvorchistShob znajti sobi zanyattya ta koshti na zhittya vona popryamuvala do Parizhu de zustrilas iz Krebijonom abo najvidomishim dramaturgom Cilkom jmovirno sho vona rozpochala z nim spivpracyu na pochatku 1730 h rokiv hocha najranisha dokumentalno vkazana data 1748 j zalishalas z nim do samoyi smerti u 1755 roci Gabriyel Syuzann publikuvala kazki ta romani Yiyi publikaciyi vklyuchayut novelu Le Phenix conjugal nouvelle du temps 1734 dvi zbirki kazok Molodij amerikanec Le Kont Marins La Jeune Americaine le Kont Marins 1740 a takozh chotiri romani La Jardiniere de Vincennes vvazhavsya yiyi shedevrom j najbilshim komercijnim uspihom Vona osoblivo vidoma svoyeyu originalnoyu istoriyeyu pro La Belle et la Bete yaka ye najstarishim vidomim variantom kazki Krasunya i chudovisko Pislya yiyi smerti tvori Vilnev buli skorocheni perepisani Vidanij Leprens de Bomon v 1756 roci yiyi zhurnal Magasin de Enfants mav dati molodim anglijskim divchatam moralni uroki U cij populyarnij publikaciyi nide ne zgaduyetsya sho Vilnev avtorka tvoru Tomu Leprens de Bomon chasto vkazuyetsya yak avtor ciyeyi vidomoyi kazki Yiyi skorochenij variant ye odnim iz najbilsh vidomih sogodni Spisok tvorivVidshukati vsyu tvorchist pismennici duzhe vazhko adzhe bagato z nih vona vidavala anonimno vidoma chastina pidpisana yak Mme de V narazi vidomi taki yiyi tvori Le Phenix conjugal nouvelle du temps 1734 Gaston de Foix quatrieme du nom nouvelle historique galante et tragique 1739 Contes de cette annee 1744 i yak posmertne vidannya Contes de Mme de Villeneuve 1765 Les Belles solitaires 1745 La Jardiniere de Vincennes 1753 Le Juge prevenu 1754 La Jeune Americaine et les contes marins 1740 Le Beau frere suppose 1740 Le Temps et la patience conte moral 1768 yak posmertne vidannyaPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Deutsche Nationalbibliothek Record 100795455 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 12 sichnya 2021 Procitovano 14 chervnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 12 lyutogo 2017 Procitovano 14 chervnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaKrasunya i chudovisko 8 travnya 2017 u Wayback Machine Kazka 12 lyutogo 2017 u Wayback Machine DzherelaZhinki Intelektuali francuzkogo XVIII stolittya pid redakciyeyu Roland Bonnel i Ketrin Rubinger Nyu Jork Peter Lang 1997 100 1 2 3 4 Windling Terri Krasunya i Chudovisko stari i novi Zhurnal mistectva Endikot studiyi Ce nezavershena stattya pro literatorku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi