Габріель Альбер Огюст Аното (фр. Gabriel Albert Auguste Hanotaux; 19 листопада 1853 — 11 квітня 1944) — французький дипломат, історик і політичний діяч.
Габріель Аното | |
---|---|
фр. Gabriel Hanotaux | |
Народився | 19 листопада 1853[1][2][…] Боревуар |
Помер | 11 квітня 1944[1][2][…] (90 років) Париж, Франція |
Поховання | Цвинтар Пассі |
Країна | Франція |
Діяльність | політик, історик, дипломат |
Галузь | історія |
Alma mater | Національна школа хартій (1880) |
Знання мов | французька[1][5] |
Членство | Французька академія, d, d, Нідерландська королівська академія наук, d і d |
Посада | Q59240573?, міністр закордонних справ Франції, міністр закордонних справ Франції, президент[d] і d |
Нагороди | |
|
Біографія
Вивчав право і історію, був учителем у École des hautes études, потім архіваріусом в міністерстві закордонних справ. У 1885 році призначений членом ради посольства в Константинополі.
У 1886 році обраний в палату депутатів, як помірний республіканець; в 1889 році забалотований.
У травні 1894 року увійшов у другий кабінет Дюпюї на пост міністра закордонних справ і залишався ним в кабінеті Рібо (з січня по листопад 1895 року); потім після перерви, коли при владі було радикальне міністерство Буржуа, знову зайняв ту саму посаду в кабінет Меліна (з квітеня 1896 по червень 1898 року), після чого поступився місцем Делькассе (1898—1905).
Він був одним з дуже небагатьох міністрів, які не належали до складу палат. Його політика була політикою франко-російського союзу і колоніальних захоплень; при ньому Франція придбала Мадагаскар. З 1897 року — член Французької академії. У 1903 році виступив кандидатом в сенат, але безуспішно.
У 1920-ті роки забалотовав в Лізі Націй пропозицію про надання есперанто статусу одного з робочих мов Ліги, угледівши в цьому зазіхання на статус французької мови як міжнародного.
Похований на кладовищі Пассі.
Габріель Аното послужив для письменника Марселя Пруста (вони були знайомі по артистичному салону мадам Арман де Кайаве одним із прототипів дипломата (колишнього посла) маркіза де Норпуа в романі «У пошуках втраченого часу».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sycomore / Assemblée nationale
- Encyclopædia Britannica
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- CONOR.Sl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gabriel Alber Ogyust Anoto fr Gabriel Albert Auguste Hanotaux 19 listopada 1853 11 kvitnya 1944 francuzkij diplomat istorik i politichnij diyach Gabriel Anotofr Gabriel HanotauxNarodivsya19 listopada 1853 1853 11 19 1 2 BorevuarPomer11 kvitnya 1944 1944 04 11 1 2 90 rokiv Parizh FranciyaPohovannyaCvintar PassiKrayina FranciyaDiyalnistpolitik istorik diplomatGaluzistoriyaAlma materNacionalna shkola hartij 1880 Znannya movfrancuzka 1 5 ChlenstvoFrancuzka akademiya d d Niderlandska korolivska akademiya nauk d i dPosadaQ59240573 ministr zakordonnih sprav Franciyi ministr zakordonnih sprav Franciyi prezident d i dNagorodid 1896 Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaVivchav pravo i istoriyu buv uchitelem u Ecole des hautes etudes potim arhivariusom v ministerstvi zakordonnih sprav U 1885 roci priznachenij chlenom radi posolstva v Konstantinopoli U 1886 roci obranij v palatu deputativ yak pomirnij respublikanec v 1889 roci zabalotovanij U travni 1894 roku uvijshov u drugij kabinet Dyupyuyi na post ministra zakordonnih sprav i zalishavsya nim v kabineti Ribo z sichnya po listopad 1895 roku potim pislya perervi koli pri vladi bulo radikalne ministerstvo Burzhua znovu zajnyav tu samu posadu v kabinet Melina z kvitenya 1896 po cherven 1898 roku pislya chogo postupivsya miscem Delkasse 1898 1905 Vin buv odnim z duzhe nebagatoh ministriv yaki ne nalezhali do skladu palat Jogo politika bula politikoyu franko rosijskogo soyuzu i kolonialnih zahoplen pri nomu Franciya pridbala Madagaskar Z 1897 roku chlen Francuzkoyi akademiyi U 1903 roci vistupiv kandidatom v senat ale bezuspishno U 1920 ti roki zabalotovav v Lizi Nacij propoziciyu pro nadannya esperanto statusu odnogo z robochih mov Ligi ugledivshi v comu zazihannya na status francuzkoyi movi yak mizhnarodnogo Pohovanij na kladovishi Passi Gabriel Anoto posluzhiv dlya pismennika Marselya Prusta voni buli znajomi po artistichnomu salonu madam Arman de Kajave odnim iz prototipiv diplomata kolishnogo posla markiza de Norpua v romani U poshukah vtrachenogo chasu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 CONOR Sl d Track Q16744133