Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС Токаану – гідроелектростанція у центральній частині Північного острова Нової Зеландії. Знаходячись після ГЕС Рангіпо, становить нижній ступінь дериваційного гідровузла Тонгаріро, і одночасно передує ГЕС Aratiatia, з якої починається каскад на річці Ваїкато (тече з Вулканічного плато Північного острова у північно-західному напрямку та впадає до Тасманового моря за чотири десятки кілометрів від Окленду).
| ГЕС Токаану | |
|---|---|
 | |
| 38°58′54″ пд. ш. 175°46′08″ сх. д. / 38.98166666669444425° пд. ш. 175.768888888916649194° сх. д.Координати: 38°58′54″ пд. ш. 175°46′08″ сх. д. / 38.98166666669444425° пд. ш. 175.768888888916649194° сх. д. | |
| Країна |  Нова Зеландія |
| Стан | діюча |
| Річка | ресурс зі сточищ Тонгаріро, Whanganui, Whangaehu та Rangitikei |
| Каскад | гідровузол Тонгаріро |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1973 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 240 МВт |
| Середнє річне виробництво | 652 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 190 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 Allis Chalmers |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 GEC UK |
| Потужність гідроагрегатів | 4х60 МВт |
| Основні споруди | |
| Висота греблі | 13 (Поуту) м |
| Власник | Genesis Energy |
  ГЕС Токаану | |
| Мапа | |
Східна дериваційна траса
Внутрішні райони Північного острова займає плато, на яким підноситься орієнтований з півдня на північ ланцюжок вулканів Руапеху – Нгарухое – Тонгаріро. Зі сходу до них підходить гірський хребет Кайманава, відділений сточищем короткої річки Тонгаріро, яка тече у меридиональному напрямку та на північний схід від однойменного вулкану впадає до озера Таупо (розташована у кальдері вулкану Таупо найбільша внутрішня водойма Нової Зеландії, з якої й бере початок згадана вище Ваїкато). Через станцію верхнього ступеню Рангіто до сточища Тонгаріро надходить ресурс із півдня, зі сточища річок Whangaehu та Рангітікеї, які дренують південні схили Руапеху та Кайманави і впадають до затоки South Taranaki Bight (так само Тасманове море, але на південно-західному узбережжі острова). Відвідний тунель Рангіто завершується в Тонгаріро вище від зведеної на останній водозабірної греблі, котра спрямовує весь зібраний тут ресурс до прокладеної по лівобережжю річки дериваційної траси.
Першу ділянку траси складає тунель довжиною 2,7 км, за яким слідує канал довжиною 5,8 км. Вони виводять в долину лівої притоки Тонгаріро річки Поуту, котра дренує озеро Rotoaira, розташоване у північно-східного підніжжя вулкану Тонгаріро. Поуту дещо менш ніж за 3 км після виходу з озера перекрили греблею висотою 13 метрів, створений якою підпір дозволив змінити напрямок течії у верхній ділянці та подавати нею ресурс із Тонгаріро до Rotoaira, котре стало центральним вузлом дериваційної системи станції Токаану.
Західна дериваційна траса
Інший водозбірний район станції лежить на захід від Rotoaira у сточищі річки Whanganui, яка разом зі своїми притоками дренує обернений на північний захід схил вулканічного ланцюжку Руапеху – Нгарухое – Тонгаріро. При цьому сама Whanganui, яка стікає з Тонгаріро, описує велику дугу по західній частині Вулканічного нагір’я, впадаючи в підсумку до все тієї ж затоки South Taranaki Bight, куди течуть Whangaehu та Рангітікеї, ресурс зі сточища яких подається у озеро Rotoaira східною дериваційною трасою.
Західна водозбірна система починається від бетонної гравітаційної греблі на річці Whakapapa, яка стікає з північно-західного схилу Руапеху та впадає ліворуч до Whanganui. Звідси у північно-східному напрямку прямує тунель довжиною 16,5 км, який на своєму шляху отримує поповнення з водозаборів на іншій лівій притоці Whanganui річці Мангатепопо (бере початок з середнього вулкану Нгарухое) та належних до сточища останньої потоків Окупата, Таурева і Tawhitikuri. На завершальному етапі траса перетинає по мосту Whanganui та після каналу довжиною 0,5 км завершується у невеликому сховищі Te Whaiau, створеному на однойменній правій притоці Whanganui. До русла Te Whaiau трохи вище від сховища за допомогою короткого (0,5 км) тунелю також надходить ресурс, захоплений водозабірною греблею із Whanganui.
Далі трасу продовжує канал 1,3 км, який з’єднує сховища Te Whaiau та дещо більше Отамангаку. Останнє створене на наступній правій притоці Whanganui за допомогою греблі висотою 20 метрів та виконує роль проміжного балансуючого резервуару західної системи. При цьому припустиме коливання рівня поверхні Отамангаку (а відповідно і корисний об’єм цієї водойми з площею поверхні лише 1,4 км2) доволі незначне – від 610,5 до 612 метрів НРМ.
Нарешті, від Отамангаку напрямок траси змінюється з північно- на південно-східний. Прокладений на останній ділянці канал довжиною 6,7 км має шлюз, який регулює перепуск води з Отамангаку, та виходить до озера Rotoaira.
Станція Токаану
Отриманий у озеро Rotoaira ресурс повинен оперативно використовуватись для виробництва електроенергії, оскільки припустиме коливання рівня поверхні у цій водоймі складає лише 0,39 метра – між позначками 564,25 та 564,64 метра НРМ. З Rotoaira починається головний дериваційний тунель довжиною 6,1 км, який веде у північно-східному напрямку під горою Tihia, біля оберненого до озера Таупо підніжжя якої розташований машинний зал. На завершальному етапі тунель переходить у прокладені по схилу водоводи довжиною 0,3 км.
Станцію ввели в експлуатацію у 1973 році з чотирма турбінами типу Френсіс потужністю по 55 МВт. Останні отримали пошкодження внаслідок сильної кавітації, що призвело до заміни роторів з одночасним збільшенням потужності кожного гідроагрегату до 60 МВт. Це обладнання при напорі у 190 метрів забезпечує виробництво 652 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по відвідному каналу довжиною 3,8 км потрапляє до озера Таупо, після чого використовується каскадом на витікаючій з останнього Ваїкато (можливо відзначити, що верхньою течією останньої вважається саме Тонгаріро, як найбільша річка, що впадає до Таупо).
Примітки
- . Genesis (англ.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2018.
- . globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 4 жовтня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Tokaanu gidroelektrostanciya u centralnij chastini Pivnichnogo ostrova Novoyi Zelandiyi Znahodyachis pislya GES Rangipo stanovit nizhnij stupin derivacijnogo gidrovuzla Tongariro i odnochasno pereduye GES Aratiatia z yakoyi pochinayetsya kaskad na richci Vayikato teche z Vulkanichnogo plato Pivnichnogo ostrova u pivnichno zahidnomu napryamku ta vpadaye do Tasmanovogo morya za chotiri desyatki kilometriv vid Oklendu GES Tokaanu38 58 54 pd sh 175 46 08 sh d 38 98166666669444425 pd sh 175 768888888916649194 sh d 38 98166666669444425 175 768888888916649194 Koordinati 38 58 54 pd sh 175 46 08 sh d 38 98166666669444425 pd sh 175 768888888916649194 sh d 38 98166666669444425 175 768888888916649194Krayina Nova ZelandiyaStandiyuchaRichkaresurs zi stochish Tongariro Whanganui Whangaehu ta RangitikeiKaskadgidrovuzol TongariroRoki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1973Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist240 MVtSerednye richne virobnictvo652 mln kVt godTip GESderivacijnaRozrahovanij napir190 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensisKilkist ta marka turbin4 Allis ChalmersKilkist ta marka gidrogeneratoriv4 GEC UKPotuzhnist gidroagregativ4h60 MVtOsnovni sporudiVisota grebli13 Poutu mVlasnikGenesis EnergyGES TokaanuMapaShidna derivacijna trasaVnutrishni rajoni Pivnichnogo ostrova zajmaye plato na yakim pidnositsya oriyentovanij z pivdnya na pivnich lancyuzhok vulkaniv Ruapehu Ngaruhoe Tongariro Zi shodu do nih pidhodit girskij hrebet Kajmanava viddilenij stochishem korotkoyi richki Tongariro yaka teche u meridionalnomu napryamku ta na pivnichnij shid vid odnojmennogo vulkanu vpadaye do ozera Taupo roztashovana u kalderi vulkanu Taupo najbilsha vnutrishnya vodojma Novoyi Zelandiyi z yakoyi j bere pochatok zgadana vishe Vayikato Cherez stanciyu verhnogo stupenyu Rangito do stochisha Tongariro nadhodit resurs iz pivdnya zi stochisha richok Whangaehu ta Rangitikeyi yaki drenuyut pivdenni shili Ruapehu ta Kajmanavi i vpadayut do zatoki South Taranaki Bight tak samo Tasmanove more ale na pivdenno zahidnomu uzberezhzhi ostrova Vidvidnij tunel Rangito zavershuyetsya v Tongariro vishe vid zvedenoyi na ostannij vodozabirnoyi grebli kotra spryamovuye ves zibranij tut resurs do prokladenoyi po livoberezhzhyu richki derivacijnoyi trasi Pershu dilyanku trasi skladaye tunel dovzhinoyu 2 7 km za yakim sliduye kanal dovzhinoyu 5 8 km Voni vivodyat v dolinu livoyi pritoki Tongariro richki Poutu kotra drenuye ozero Rotoaira roztashovane u pivnichno shidnogo pidnizhzhya vulkanu Tongariro Poutu desho mensh nizh za 3 km pislya vihodu z ozera perekrili grebleyu visotoyu 13 metriv stvorenij yakoyu pidpir dozvoliv zminiti napryamok techiyi u verhnij dilyanci ta podavati neyu resurs iz Tongariro do Rotoaira kotre stalo centralnim vuzlom derivacijnoyi sistemi stanciyi Tokaanu Zahidna derivacijna trasaInshij vodozbirnij rajon stanciyi lezhit na zahid vid Rotoaira u stochishi richki Whanganui yaka razom zi svoyimi pritokami drenuye obernenij na pivnichnij zahid shil vulkanichnogo lancyuzhku Ruapehu Ngaruhoe Tongariro Pri comu sama Whanganui yaka stikaye z Tongariro opisuye veliku dugu po zahidnij chastini Vulkanichnogo nagir ya vpadayuchi v pidsumku do vse tiyeyi zh zatoki South Taranaki Bight kudi techut Whangaehu ta Rangitikeyi resurs zi stochisha yakih podayetsya u ozero Rotoaira shidnoyu derivacijnoyu trasoyu Zahidna vodozbirna sistema pochinayetsya vid betonnoyi gravitacijnoyi grebli na richci Whakapapa yaka stikaye z pivnichno zahidnogo shilu Ruapehu ta vpadaye livoruch do Whanganui Zvidsi u pivnichno shidnomu napryamku pryamuye tunel dovzhinoyu 16 5 km yakij na svoyemu shlyahu otrimuye popovnennya z vodozaboriv na inshij livij pritoci Whanganui richci Mangatepopo bere pochatok z serednogo vulkanu Ngaruhoe ta nalezhnih do stochisha ostannoyi potokiv Okupata Taureva i Tawhitikuri Na zavershalnomu etapi trasa peretinaye po mostu Whanganui ta pislya kanalu dovzhinoyu 0 5 km zavershuyetsya u nevelikomu shovishi Te Whaiau stvorenomu na odnojmennij pravij pritoci Whanganui Do rusla Te Whaiau trohi vishe vid shovisha za dopomogoyu korotkogo 0 5 km tunelyu takozh nadhodit resurs zahoplenij vodozabirnoyu grebleyu iz Whanganui Dali trasu prodovzhuye kanal 1 3 km yakij z yednuye shovisha Te Whaiau ta desho bilshe Otamangaku Ostannye stvorene na nastupnij pravij pritoci Whanganui za dopomogoyu grebli visotoyu 20 metriv ta vikonuye rol promizhnogo balansuyuchogo rezervuaru zahidnoyi sistemi Pri comu pripustime kolivannya rivnya poverhni Otamangaku a vidpovidno i korisnij ob yem ciyeyi vodojmi z plosheyu poverhni lishe 1 4 km2 dovoli neznachne vid 610 5 do 612 metriv NRM Nareshti vid Otamangaku napryamok trasi zminyuyetsya z pivnichno na pivdenno shidnij Prokladenij na ostannij dilyanci kanal dovzhinoyu 6 7 km maye shlyuz yakij regulyuye perepusk vodi z Otamangaku ta vihodit do ozera Rotoaira Stanciya TokaanuOtrimanij u ozero Rotoaira resurs povinen operativno vikoristovuvatis dlya virobnictva elektroenergiyi oskilki pripustime kolivannya rivnya poverhni u cij vodojmi skladaye lishe 0 39 metra mizh poznachkami 564 25 ta 564 64 metra NRM Z Rotoaira pochinayetsya golovnij derivacijnij tunel dovzhinoyu 6 1 km yakij vede u pivnichno shidnomu napryamku pid goroyu Tihia bilya obernenogo do ozera Taupo pidnizhzhya yakoyi roztashovanij mashinnij zal Na zavershalnomu etapi tunel perehodit u prokladeni po shilu vodovodi dovzhinoyu 0 3 km Stanciyu vveli v ekspluataciyu u 1973 roci z chotirma turbinami tipu Frensis potuzhnistyu po 55 MVt Ostanni otrimali poshkodzhennya vnaslidok silnoyi kavitaciyi sho prizvelo do zamini rotoriv z odnochasnim zbilshennyam potuzhnosti kozhnogo gidroagregatu do 60 MVt Ce obladnannya pri napori u 190 metriv zabezpechuye virobnictvo 652 mln kVt god elektroenergiyi na rik Vidpracovana voda po vidvidnomu kanalu dovzhinoyu 3 8 km potraplyaye do ozera Taupo pislya chogo vikoristovuyetsya kaskadom na vitikayuchij z ostannogo Vayikato mozhlivo vidznachiti sho verhnoyu techiyeyu ostannoyi vvazhayetsya same Tongariro yak najbilsha richka sho vpadaye do Taupo Primitki Genesis angl Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 4 zhovtnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 4 zhovtnya 2018 globalenergyobservatory org angl Arhiv originalu za 2 grudnya 2016 Procitovano 4 zhovtnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 23 grudnya 2018