ГЕС Охау B гідроелектростанція на Південному острові Нової Зеландії Знаходячись між ГЕС Охау A та ГЕС Охау C входить до

ГЕС Охау B — гідроелектростанція на Південному острові Нової Зеландії. Знаходячись між ГЕС Охау A та ГЕС Охау C, входить до складу каскаду у сточищі річки Waitaki, яка дренує східний схил Південних Альп та тече до впадіння у Тихий океан на східному узбережжі острова за шість десятків кілометрів на південь від Тімару.

ГЕС Охау B

44°17′57″ пд. ш. 170°06′43″ сх. д. / 44.29940000002777367° пд. ш. 170.11200000002776278° сх. д.Координати: 44°17′57″ пд. ш. 170°06′43″ сх. д. / 44.29940000002777367° пд. ш. 170.11200000002776278° сх. д.
Країна	Нова Зеландія
Адмінодиниця	Кентербері
Стан	діюча
Річка	, деривація з
Каскад	каскад у сточищі Waitaki
В експлуатації з	1984
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1984
Основні характеристики
Установлена потужність	222 МВт
Середнє річне виробництво	970 млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	48 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	4 Hitachi
Кількість та марка гідрогенераторів	4 BHEL
Потужність гідроагрегатів	4х55 МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляна
Висота греблі	42 м
Довжина греблі	240 м
Власник	Meridian Energy
Оператор	^d
ГЕС Охау B
Мапа

ГЕС Охау B у Вікісховищі

Відпрацьована на станції Охау А вода потрапляє до сховища Ruataniwha з площею поверхні 4,1 км² та об'ємом 49 млн м³, створеного на річці Охау за допомогою земляної греблі висотою 42 метри та довжиною 240 метрів. Звідси по правобережжю прямує підвідний канал ГЕС завдовжки 2,8 км.

Основне обладнання станції становлять чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 55 МВт, які при напорі у 48 метрів забезпечують виробництво 970 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода потрапляє у продовження дериваційного каналу, що веде на станцію Охау С.

Примітки

. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 7 жовтня 2018.
Centralised Dataset Final. Nominal Generation Capacity.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[1] . globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 7 жовтня 2018.

[2] Centralised Dataset Final. Nominal Generation Capacity.^{[недоступне посилання з липня 2019]}