ГЕС Кілфорсен гідроелектростанція у центральній частині Швеції у лені Вестерноррланд Знаходячись після ГЕС Sil становить

ГЕС Кілфорсен — гідроелектростанція у центральній частині Швеції у лені Вестерноррланд. Знаходячись після ГЕС Sil, становить нижній ступінь у каскаді на Ф'єлльшеельвен, правій притоці Онгерманельвен, яка впадає в Ботнічну затоку Балтійського моря за півтори сотні кілометрів на південний захід від Умео.

ГЕС Кілфорсен

63°32′44″ пн. ш. 16°45′42″ сх. д. / 63.54555556002777195° пн. ш. 16.76166667002777899° сх. д.Координати: 63°32′44″ пн. ш. 16°45′42″ сх. д. / 63.54555556002777195° пн. ш. 16.76166667002777899° сх. д.
Країна	Швеція
Стан	діюча
Річка	Ф'єлльшеельвен, Факсельвен через Венгельельвен
Каскад	каскад на Ф'єлльшеельвен
Початок будівництва	1947
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1953
Основні характеристики
Установлена потужність	296 МВт
Середнє річне виробництво	1120 млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	99 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	3
Витрата через турбіни	від 157 до 350 м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	3
Основні споруди
Висота греблі	23 м
Власник	Vattenfall
ГЕС Кілфорсен
Мапа

Ресурс для роботи станції надходить із водосховища, створеного на Ф'єлльшеельвен за допомогою греблі висотою 23 метри. Особливістю цієї водойми є впадіння у неї Венгельельвен, яка утворюється внаслідок біфуркації іншої правої притоки Онгерманельвен річки Факсельвен. При цьому Венгельельвен завдяки прокладеному тунелю може також приймати надлишковий ресурс із водосховища, створеного на Факсельвен нижче від точки біфуркації для роботи ГЕС Storfinnforsen.

Із водосховища по лівобережжю Ф'єлльшеельвен прямує дериваційний канал завдовжки до 2 км. Він переходить у тунель довжиною 3,7 км з шириною 13 та висотою 16,75 метра (площа перетину 208 м²), котрий виводить до відкритого балансуючого резервуару. Звідси вода подається у підземний машинний зал, обладнаний трьома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 296 МВт. При напорі у 99 метрів вони забезпечують виробництво 1120 (за іншими даними — лише 970) млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода через відвідний тунель довжиною 2,7 км з перетином 176 м² потрапляє в Онгерманельвен дещо вище від місця впадіння Ф'єлльшеельвен (та вище від однієї зі станцій каскаду на Онгерманельвен — ГЕС Немфорсен).

Електростанцію спорудили поблизу потужного лісопромислового району, в якому Ф'єлльшеельвен використовувалась для сплаву 100 тисяч деревин на рік. Після відбору ресурсу для роботи ГЕС Кілфорсен у руслі річки вже не залишалось достатньо води для здійснення цих транспортних операцій, тому підвідні канал та тунель були спроектовані з урахуванням можливості лісосплаву по них. А від балансуючого резервуару до Онгерманельвен проклали окремий канал довжиною 3,1 км, котрий завершував систему транспортування деревини.

Примітки

Схема каскаду на Онгерманельвен.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2018.
. powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2018.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2018.
. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 18 березня 2018.
. runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.

[1] Схема каскаду на Онгерманельвен.

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2018.

[3] . powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.

[4] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2018.

[5] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2018.

[6] . globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 18 березня 2018.

[7] . runeberg.org (швед.). Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.