ГЕС Вікторія Фоллс гідроелектростанція у Замбії на прикордонній із Зімбабве річці Замбезі басейн Індійського океану Розт

ГЕС Вікторія-Фоллс – гідроелектростанція у Замбії на прикордонній із Зімбабве річці Замбезі (басейн Індійського океану). Розташована вище від ГЕС Кариба, становить верхній ступінь в каскаді, при цьому в подальшому нижче від Вікторія-Фоллс планується спорудження ГЕС Batoka Gorge.

ГЕС Вікторія-Фоллс

17°55′50″ пд. ш. 25°51′37″ сх. д. / 17.93080000002778007° пд. ш. 25.86030000002777740° сх. д.Координати: 17°55′50″ пд. ш. 25°51′37″ сх. д. / 17.93080000002778007° пд. ш. 25.86030000002777740° сх. д.
Країна	Замбія
Адмінодиниця	^d
Стан	діюча
Річка	Замбезі
Каскад	каскад на Замбезі
Початок будівництва	1936
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1938 – 1972
Основні характеристики
Установлена потужність	108 МВт
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	107 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	14
Кількість та марка гідрогенераторів	14
Потужність гідроагрегатів	2х1,1 + 2х3 + 10х10 МВт
Власник	Zambia Electricity Supply Corporation (ZESCO)
Оператор	^d
ГЕС Вікторія-Фоллс
Мапа

Ліцензію на використання гідроенергетичного потенціалу Замбезі в районі всесвітньо відомого водоспаду Вікторія видали компанії Victoria Falls and Transvaal Power ще у 1906 році. Втім, будівництво ГЕС почалось лише за три десятиліття та завершилось введенням у 1938-му двох турбін потужністю всього по 1,1 МВт. Такий показник був вельми замалим в порівнянні з потенціалом району, навіть якщо враховувати вимоги уряду щодо уникнення жодного суттєвого впливу (включаючи візуальний) на водоспад. У 1949-му зазначена компанія продала проект уряду Північної Родезії (яка невдовзі стала Замбією).

В 1956-му ГЕС розширили за рахунок ще двох турбін потужністю по 3 МВт (разом з першими носять назву Станція А), а в наступному десятилітті спорудили підземний машинний зал Станції В, який обладнали шістьма гідроагрегатами по 10 МВт. Нарешті, в 1972-му додали Станцію С, обладнану чотирма турбінами по 10 МВт.

Всі ці черги працюють за однією й тою ж схемою. Незадовго перед водоспадом обладнано виступаючий у річку на півсотні метрів водозабір, від якого через лівобережний гірський масив прямує тунель-канал довжиною 1,1 км. Після Вікторія-Фоллс він завершується водозливною греблею, за якою вниз до річки розташований каскад штучних водоспадів. На пів-дороги від тунелю-каналу вправо відгалужується менший дериваційний канал, котрий переходить у напірні водоводи до машинних залів.

ГЕС обладнана турбінами типу Френсіс, що працюють з напором у 107 метрів.

У 2000 році Станція А зупинилась через поганий технічний стан, проте станом на 2008-й пройшла реабілітацію та була повторно введена в експлуатацію.

Можливо також відзначити, що Зімбабве планує спорудити гідроелектростанцію з свого боку водоспаду (станом на 2017 рік до реалізації цього проекту справа не дійшла).

Примітки

Roberts, Peter. . www.tothevictoriafalls.com (en-gb) . Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
Victoria Falls Run of River Hydro Scheme. clairemchapman (амер.). 1 вересня 2011. Процитовано 31 січня 2018.
. www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.

[1] Roberts, Peter. . www.tothevictoriafalls.com (en-gb) . Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.

[2] Victoria Falls Run of River Hydro Scheme. clairemchapman (амер.). 1 вересня 2011. Процитовано 31 січня 2018.

[3] . www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.