ГЕС Амштег (нім. Amsteg) — гідроелектростанція у центральній частині Швейцарії. Становить нижній ступінь гідровузла, спорудженого у верхній течії річки Ройс (через Ааре належить до басейну Рейну).
ГЕС Амштег | |
---|---|
Тунель для доступу в новий підземний машинний зал | |
46°46′05″ пн. ш. 8°40′17″ сх. д. / 46.768150000027773672° пн. ш. 8.67161111113887806° сх. д.Координати: 46°46′05″ пн. ш. 8°40′17″ сх. д. / 46.768150000027773672° пн. ш. 8.67161111113887806° сх. д. | |
Країна | Швейцарія |
Адмінодиниця | Зіленен[1] |
Стан | діюча |
Річка | Ройс та його притоки |
Каскад | каскад на Ройсі |
Початок будівництва | 1918 |
В експлуатації з | 1923 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1922 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 120 МВт |
Середнє річне виробництво | 450 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 288 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Пелтон |
Кількість та марка турбін | 2 |
Витрата через турбіни | 50 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 1х50 МВА |
Потужність гідроагрегатів | 3х40 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | аркова |
Висота греблі | 32 м |
Довжина греблі | 64 м |
Власник | SBB |
Сайт | company.sbb.ch/de/sbb-als-geschaeftspartner/leistungen-evu/energie/erzeugung/wasserkraftwerke/amsteg.html |
ГЕС Амштег | |
Мапа | |
ГЕС Амштег у Вікісховищі |
Станцію Амштег спорудили першою серед трьох ГЕС, які в підсумку утворили дериваційний каскад. Введена в експлуатацію у 1922 році, вона спершу працювала на ресурсі, відібраному із Ройсу за допомогою греблі Пфаффеншпрунг. Ця аркова споруда утримує водосховище об'ємом 190 тис. м3, має висоту 32 метри, довжину 64 метри та потребувала 2 тис. м3 матеріалу.
В 1930-х та 1940-х роках вище по течії Ройсу спорудили ГЕС Гешенен та Вассен. Остання розташована безпосередньо перед водосховищем Пфаффеншпрунг, до якого надходить відпрацьована нею вода. Тоді як разом з першою працює значне водосховище Гешенеральпзе (корисний об'єм 76 млн м3), що дає змогу оптимізувати роботу всіх станцій каскаду, включаючи Амштег. Серед здійснених вдосконалень можна згадати другий дериваційний тунель та новий підземний машинний зал, споруджений у 1990-х роках. Як наслідок розвитку гідровузла, річне виробництво електроенергії станцією Амштег зросло з 306 до 450 млн кВт·год.
Дериваційні тунелі мають довжину 7,3 км та, окрім транспортування води зі сховища Пфаффеншпрунг, також захоплюють ресурс із ряду лівих приток Ройсу (Феллібах, Ецлібах, Харстеленбах). Машинний зал ГЕС обладнано трьома турбінами типу Пелтон потужністю по 40 МВт.
ГЕС Амштег на 90 % є власністю швейцарської залізничної компанії SBB.
Примітки
- Swiss Inventory of Cultural Property of National Significance, February 2017 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2017.
- Pfaffensprung dam (PDF).
- . company.sbb.ch (нім.). Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 27 липня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Amshteg nim Amsteg gidroelektrostanciya u centralnij chastini Shvejcariyi Stanovit nizhnij stupin gidrovuzla sporudzhenogo u verhnij techiyi richki Rojs cherez Aare nalezhit do basejnu Rejnu GES AmshtegTunel dlya dostupu v novij pidzemnij mashinnij zal46 46 05 pn sh 8 40 17 sh d 46 768150000027773672 pn sh 8 67161111113887806 sh d 46 768150000027773672 8 67161111113887806 Koordinati 46 46 05 pn sh 8 40 17 sh d 46 768150000027773672 pn sh 8 67161111113887806 sh d 46 768150000027773672 8 67161111113887806Krayina ShvejcariyaAdminodinicyaZilenen 1 StandiyuchaRichkaRojs ta jogo pritokiKaskadkaskad na RojsiPochatok budivnictva1918V ekspluataciyi z1923Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1922Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist120 MVtSerednye richne virobnictvo450 mln kVt godTip GESderivacijnaRozrahovanij napir288 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinPeltonKilkist ta marka turbin2Vitrata cherez turbini50 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv1h50 MVAPotuzhnist gidroagregativ3h40 MVtOsnovni sporudiTip grebliarkovaVisota grebli32 mDovzhina grebli64 mVlasnikSBBSajtcompany sbb ch de sbb als geschaeftspartner leistungen evu energie erzeugung wasserkraftwerke amsteg htmlGES AmshtegMapa GES Amshteg u Vikishovishi Stanciyu Amshteg sporudili pershoyu sered troh GES yaki v pidsumku utvorili derivacijnij kaskad Vvedena v ekspluataciyu u 1922 roci vona spershu pracyuvala na resursi vidibranomu iz Rojsu za dopomogoyu grebli Pfaffenshprung Cya arkova sporuda utrimuye vodoshovishe ob yemom 190 tis m3 maye visotu 32 metri dovzhinu 64 metri ta potrebuvala 2 tis m3 materialu V 1930 h ta 1940 h rokah vishe po techiyi Rojsu sporudili GES Geshenen ta Vassen Ostannya roztashovana bezposeredno pered vodoshovishem Pfaffenshprung do yakogo nadhodit vidpracovana neyu voda Todi yak razom z pershoyu pracyuye znachne vodoshovishe Gesheneralpze korisnij ob yem 76 mln m3 sho daye zmogu optimizuvati robotu vsih stancij kaskadu vklyuchayuchi Amshteg Sered zdijsnenih vdoskonalen mozhna zgadati drugij derivacijnij tunel ta novij pidzemnij mashinnij zal sporudzhenij u 1990 h rokah Yak naslidok rozvitku gidrovuzla richne virobnictvo elektroenergiyi stanciyeyu Amshteg zroslo z 306 do 450 mln kVt god Derivacijni tuneli mayut dovzhinu 7 3 km ta okrim transportuvannya vodi zi shovisha Pfaffenshprung takozh zahoplyuyut resurs iz ryadu livih pritok Rojsu Fellibah Eclibah Harstelenbah Mashinnij zal GES obladnano troma turbinami tipu Pelton potuzhnistyu po 40 MVt GES Amshteg na 90 ye vlasnistyu shvejcarskoyi zaliznichnoyi kompaniyi SBB PrimitkiSwiss Inventory of Cultural Property of National Significance February 2017 Swiss Federal Office for Civil Protection 2017 d Track Q3349626d Track Q28962694 Pfaffensprung dam PDF company sbb ch nim Arhiv originalu za 27 grudnya 2018 Procitovano 27 lipnya 2017