ГЕС Fljótsdalur — гідроелектростанція на сході Ісландії, найпотужніша в країні.
ГЕС Fljótsdalur | |
---|---|
65°00′42″ пн. ш. 15°01′31″ зх. д. / 65.01172200002778823° пн. ш. 15.02536100002777886° зх. д.Координати: 65°00′42″ пн. ш. 15°01′31″ зх. д. / 65.01172200002778823° пн. ш. 15.02536100002777886° зх. д. | |
Країна | Ісландія |
Стан | діюча |
Річка | Jökulsá á Dal, Jökulsá í Fljótsdal |
Початок будівництва | 2003 |
В експлуатації з | 30 листопада 2007 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2007 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 690 МВт |
Середнє річне виробництво | 4800 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 599 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 6 |
Витрата через турбіни | 144 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 6 |
Потужність гідроагрегатів | 6 × 115 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | кам'яно-накидні |
Висота греблі | 198 (Kárahnjúkar), 68 (Desjarárstífla), 29 (Sauðárdalsstífla), 26 (Kelduárstífla), 37 (Ufsarstífla) м |
Довжина греблі | 700 Kárahnjúkar), 1100 (Desjarárstífla), 1100 (Sauðárdalsstífla), 1700 (Kelduárstífla), 600 (Ufsarstífla) м |
Власник | Energie-Konzern Landsvirkjun |
Оператор | d |
ГЕС Fljótsdalur | |
Мапа | |
ГЕС Fljótsdalur у Вікісховищі |
Спорудження станції, введеної в експлуатацію у 2007 році, було пов'язане із необхідністю забезпечити електроенергією великий алюмінієвий комбінат. Для цього вирішили використати ресурс, який постачає найбільший льодовик острова Ватнайокутль. Північно-східну окраїну останнього дренують дві великі річки Jökulsá á Dal та Jökulsá í Fljótsdal, що прямують від льодовика так само на північний схід у паралельних долинах, на відстані півтора-два десятки кілометрів одна від одної. Довколишня місцевість пронизана численними притоками цих річок (і притоками їхніх приток), які течуть у тому ж напрямку, розділені проміжками від кількох сотень метрів до кількох кілометрів.
Основне водосховище — Hálslón — створили у сточищі Jökulsá á Dal. Для цього річку перекрили кам'яно-накидною греблею Kárahnjúkar висотою 198 метрів та довжиною 700 метрів, на спорудження якої пішло 8,4 млн м3 матеріалу. Крім того, дві менші споруди звели на лівому та правому притоках Jökulsá á Dal: гребля Desjarárstífla має висоту 68 метрів, довжину 1100 метрів та об'єм 2,9 млн м3, тоді як гребля Sauðárdalsstífla при висоті 29 метрів і такій саме довжині 1100 метрів потребувала 1,6 млн м3 матеріалу. Забезпечений цими спорудами підпір дозволив підняти рівень води вище водорозділів та утворити одне водосховище із площею поверхні 57 км2 та об'ємом 2100 млн м3.
Далі на схід у сточищі Jökulsá í Fljótsdal основне водосховище створили на її правій притоці Kelduá. Для цього звели греблю Kelduárstífla висотою 26 метрів та довжиною 1700 метрів, яка потребувала 0,7 млн м3 матеріалу. Вона утримує водойму під назвою Kelduárlón із площею поверхні 7,5 км2 та об'ємом 60 млн м3. Окрім природного стоку, сюди здійснюється деривація із розташованих далі на схід правих приток Kelduá. В найдальшій точці цієї системи за допомогою невеличкої греблі довжиною біля сотні метрів створене сховище Sauðárvatn. Від нього до Kelduárlón через долини двох інших приток Kelduá (також перегороджених малими греблями) створений шлях деривації, який включає як штучні споруди, так і природні русла зазначених річок. При цьому перші два водорозділи долаються за допомогою каналів, тоді як на останньому етапі прокладено тунель довжиною 1,7 км.
Від Kelduárlón накопичена вода через канал та тунель загальною довжиною понад 3 км подається в русло Jökulsá í Fljótsdal, на якій споруджена гребля Ufsarstífla висотою 37 метрів та довжиною 600 метрів, що потребувала 0,5 млн м3 матеріалу. Вона утримує буферний резервуар Ufsarlón площею поверхні 1 км2.
Від основного сховища Hálslón вода подається через дериваційний тунель довжиною 39,7 км діаметром від 7,2 до 7,6 метра, до якого приєднується тунель від Ufsarlón, діаметром 6,5 метрів та довжиною 13,3 км. Загальна ж довжина тунелів гідрокомплексу сягає 72 км.
Підземний машинний зал, розташований у гірському масиві лівобережжя Jökulsá í Fljótsdal, обладнаний шістьма турбінами типу Френсіс потужністю по 115 МВт. При напорі у 599 метрів станція виробляє приблизно 4,8 млрд кВт·год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по тунелю довжиною 1,3 км та діаметром 9 м, який переходить у відкритий канал довжиною 2,1 км, відводиться до Jökulsá í Fljótsdal.
Див. також
Примітки
- . Landsvirkjun (амер.). Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Fljotsdalur gidroelektrostanciya na shodi Islandiyi najpotuzhnisha v krayini GES Fljotsdalur65 00 42 pn sh 15 01 31 zh d 65 01172200002778823 pn sh 15 02536100002777886 zh d 65 01172200002778823 15 02536100002777886 Koordinati 65 00 42 pn sh 15 01 31 zh d 65 01172200002778823 pn sh 15 02536100002777886 zh d 65 01172200002778823 15 02536100002777886Krayina IslandiyaStandiyuchaRichkaJokulsa a Dal Jokulsa i FljotsdalPochatok budivnictva2003V ekspluataciyi z30 listopada 2007Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ2007Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist690 MVtSerednye richne virobnictvo4800 mln kVt godTip GESderivacijnaRozrahovanij napir599 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensisKilkist ta marka turbin6Vitrata cherez turbini144 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv6Potuzhnist gidroagregativ6 115 MVtOsnovni sporudiTip greblikam yano nakidniVisota grebli198 Karahnjukar 68 Desjararstifla 29 Saudardalsstifla 26 Kelduarstifla 37 Ufsarstifla mDovzhina grebli700 Karahnjukar 1100 Desjararstifla 1100 Saudardalsstifla 1700 Kelduarstifla 600 Ufsarstifla mVlasnikEnergie Konzern LandsvirkjunOperatordGES FljotsdalurMapa GES Fljotsdalur u Vikishovishi Sporudzhennya stanciyi vvedenoyi v ekspluataciyu u 2007 roci bulo pov yazane iz neobhidnistyu zabezpechiti elektroenergiyeyu velikij alyuminiyevij kombinat Dlya cogo virishili vikoristati resurs yakij postachaye najbilshij lodovik ostrova Vatnajokutl Pivnichno shidnu okrayinu ostannogo drenuyut dvi veliki richki Jokulsa a Dal ta Jokulsa i Fljotsdal sho pryamuyut vid lodovika tak samo na pivnichnij shid u paralelnih dolinah na vidstani pivtora dva desyatki kilometriv odna vid odnoyi Dovkolishnya miscevist pronizana chislennimi pritokami cih richok i pritokami yihnih pritok yaki techut u tomu zh napryamku rozdileni promizhkami vid kilkoh soten metriv do kilkoh kilometriv Osnovne vodoshovishe Halslon stvorili u stochishi Jokulsa a Dal Dlya cogo richku perekrili kam yano nakidnoyu grebleyu Karahnjukar visotoyu 198 metriv ta dovzhinoyu 700 metriv na sporudzhennya yakoyi pishlo 8 4 mln m3 materialu Krim togo dvi menshi sporudi zveli na livomu ta pravomu pritokah Jokulsa a Dal greblya Desjararstifla maye visotu 68 metriv dovzhinu 1100 metriv ta ob yem 2 9 mln m3 todi yak greblya Saudardalsstifla pri visoti 29 metriv i takij same dovzhini 1100 metriv potrebuvala 1 6 mln m3 materialu Zabezpechenij cimi sporudami pidpir dozvoliv pidnyati riven vodi vishe vodorozdiliv ta utvoriti odne vodoshovishe iz plosheyu poverhni 57 km2 ta ob yemom 2100 mln m3 Dali na shid u stochishi Jokulsa i Fljotsdal osnovne vodoshovishe stvorili na yiyi pravij pritoci Keldua Dlya cogo zveli greblyu Kelduarstifla visotoyu 26 metriv ta dovzhinoyu 1700 metriv yaka potrebuvala 0 7 mln m3 materialu Vona utrimuye vodojmu pid nazvoyu Kelduarlon iz plosheyu poverhni 7 5 km2 ta ob yemom 60 mln m3 Okrim prirodnogo stoku syudi zdijsnyuyetsya derivaciya iz roztashovanih dali na shid pravih pritok Keldua V najdalshij tochci ciyeyi sistemi za dopomogoyu nevelichkoyi grebli dovzhinoyu bilya sotni metriv stvorene shovishe Saudarvatn Vid nogo do Kelduarlon cherez dolini dvoh inshih pritok Keldua takozh peregorodzhenih malimi greblyami stvorenij shlyah derivaciyi yakij vklyuchaye yak shtuchni sporudi tak i prirodni rusla zaznachenih richok Pri comu pershi dva vodorozdili dolayutsya za dopomogoyu kanaliv todi yak na ostannomu etapi prokladeno tunel dovzhinoyu 1 7 km Vid Kelduarlon nakopichena voda cherez kanal ta tunel zagalnoyu dovzhinoyu ponad 3 km podayetsya v ruslo Jokulsa i Fljotsdal na yakij sporudzhena greblya Ufsarstifla visotoyu 37 metriv ta dovzhinoyu 600 metriv sho potrebuvala 0 5 mln m3 materialu Vona utrimuye bufernij rezervuar Ufsarlon plosheyu poverhni 1 km2 Vid osnovnogo shovisha Halslon voda podayetsya cherez derivacijnij tunel dovzhinoyu 39 7 km diametrom vid 7 2 do 7 6 metra do yakogo priyednuyetsya tunel vid Ufsarlon diametrom 6 5 metriv ta dovzhinoyu 13 3 km Zagalna zh dovzhina tuneliv gidrokompleksu syagaye 72 km Pidzemnij mashinnij zal roztashovanij u girskomu masivi livoberezhzhya Jokulsa i Fljotsdal obladnanij shistma turbinami tipu Frensis potuzhnistyu po 115 MVt Pri napori u 599 metriv stanciya viroblyaye priblizno 4 8 mlrd kVt god elektroenergiyi na rik Vidpracovana voda po tunelyu dovzhinoyu 1 3 km ta diametrom 9 m yakij perehodit u vidkritij kanal dovzhinoyu 2 1 km vidvoditsya do Jokulsa i Fljotsdal Div takozhSpisok najbilshih elektrostancij svituPrimitki Landsvirkjun amer Arhiv originalu za 20 travnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017