ГЕС Benmore гідроелектростанція на Південному острові Нової Зеландії Знаходячись між ГЕС Охау C вище по течії та ГЕС Avi

ГЕС Benmore — гідроелектростанція на Південному острові Нової Зеландії. Знаходячись між ГЕС Охау C (вище по течії) та ГЕС Aviemore, входить до складу каскаду в сточищі річки ^[en], яка дренує східний схил Південних Альп і тече до впадіння в Тихий океан на східному узбережжі острова за шість десятків кілометрів на південь від Тімару.

ГЕС Benmore

44°33′48″ пд. ш. 170°11′37″ сх. д. / 44.56343055558377841° пд. ш. 170.19373333335775555° сх. д.Координати: 44°33′48″ пд. ш. 170°11′37″ сх. д. / 44.56343055558377841° пд. ш. 170.19373333335775555° сх. д.
Країна	Нова Зеландія
Адмінодиниця	^d Маккензі^[d] ^d Кентербері
Стан	діюча
Річка	^[en]
Каскад	каскад у сточищі Waitaki
В експлуатації з	1965
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1965
Основні характеристики
Установлена потужність	600 МВт
Середнє річне виробництво	2500 млн кВт·год
Тип ГЕС	пригреблева
Розрахований напір	92 м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	6 DePretto Escher Wyss
Кількість та марка гідрогенераторів	6 Canadian General Electric
Потужність гідроагрегатів	6х100 МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляна
Висота греблі	110 м
Довжина греблі	823 м
Власник	Meridian Energy
Оператор	^d
Сайт	meridianenergy.co.nz
ГЕС Benmore
Мапа

ГЕС Benmore у Вікісховищі

У межах проекту Вейтакі нижче від злиття її витоків Текапо та перекрили земляною греблею висотою 110 метрів, довжиною 823 метри та товщиною від 10,6 (по гребеню) до 490 (по основі) метрів. Вона утворила водосховище з площею поверхні 75 км², яке витягнулось по долині річки на три десятки кілометрів (крім того, у долині правої притоки Вейтакі Ахерері з'явилась велика затока довжиною понад 10 км). Резервуар вміщує 1,25 млрд м³ води, проте корисний об'єм значно менше, оскільки у сховищі припустиме коливання рівня поверхні в операційному режимі лише у дуже малому діапазоні — між позначками 360,5 та 361,45 метра НРМ.

Пригреблевий машинний зал обладнали шістьма турбінами типу Френсіс потужністю по 90 МВт, які при напорі в 92 метри забезпечували виробництво 2,5 млрд кВт-год електроенергії на рік. У 2008—2010 роках провели модернізацію гідроагрегатів до рівня у 100 МВт.

Примітки

. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 7 жовтня 2018.
Centralised Dataset Final. Nominal Generation Capacity.^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[1] . globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 7 жовтня 2018.

[2] Centralised Dataset Final. Nominal Generation Capacity.^{[недоступне посилання з червня 2019]}