Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
ГЕС-ГАЕС Лімберг (Капрун Верхня) — гідроелектростанція в Австрії в провінції Зальбург, споруджена у складі гідровузла Капрун (використовує водні ресурси центральної частини хребта Високий Тауерн).
| ГЕС-ГАЕС Лімберг | |
|---|---|
 | |
| 47°11′50″ пн. ш. 12°43′09″ сх. д. / 47.19722222224999797° пн. ш. 12.719166666694443180° сх. д.Координати: 47°11′50″ пн. ш. 12°43′09″ сх. д. / 47.19722222224999797° пн. ш. 12.719166666694443180° сх. д. | |
| Країна |  Австрія |
| Адмінодиниця | Капрун |
| Стан | діюча |
| Річка | Kapruner Ache |
| Каскад | гідровузол Капрун |
| Початок будівництва | 1950 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1956 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 112 (турбінний режим) / 130 (насосний режим) МВт |
| Середнє річне виробництво | 152 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулююча |
| Розрахований напір | 365 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс, оборотні |
| Кількість та марка турбін | 2 Andritz / Escher Wyss + 2 насоси Andritz / Escher Wyss |
| Витрата через турбіни | 2х13,2 (насосний режим) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 Elin |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | аркова та гравітаційна (верхній резервуар) / аркова (нижній резервуар) |
| Висота греблі | 112 та 107 (верхній резервуар) / 120 (нижній резервуар) м |
| Довжина греблі | 357 та 494 (верхній резервуар) / 357 (нижній резервуар) м |
| ЛЕП | 110 |
| Власник | Verbund |
| Оператор | d |
  ГЕС-ГАЕС Лімберг | |
| Мапа | |
 ГЕС-ГАЕС Лімберг у Вікісховищі | |
На початку 1950-х років на Kapruner Ache (правій притоці річки Зальцах, яка через Інн відноситься до басейну Дунаю) спорудили два водосховища, що стали основою гідровузла Капрун:
- верхнє Mooserboden із площею поверхні 0,6 км2 та об'ємом 84,9 млн м3, утворене двома греблями — арковою висотою 112 метрів та довжиною 357 метрів і гравітаційною висотою 107 метрів та довжиною 494 метри. Окрім прямого стоку, сховище поповнюється за рахунок перекидання води з двох невеликих приток Kapruner Ache — Ebmattenbach та Wielingerbach. Проте значно масштабнішою є дериваційна система для постачання ресурсу з протилежного, південного схилу хребта Високий Тауерн. Вона включає насосну станцію потужністю 13,2 МВт, тунель довжиною 11,6 км та водосховище Margaritze об'ємом 3,2 млн м3, створене у верхів'ї річки (ліва притока Драви). Останнє також поповнюється за допомогою деривації із правої притоки Мьолля Leiterbach, а на шляху згаданого тунелю до нього надходить вода зі струмка Kaferbach. Можливо відзначити, що важливим джерелом ресурсу для Mooserboden є льодовик Pasterzengletscher, розташований на найвищій вершині Австрії Гроссглокнер;
- нижнє Wasserfallboden із площею поверхні 0,8 км2 та об'ємом 81,2 млн м3, утворене арковою греблею висотою 120 метрів та довжиною 357 метрів.
Біля останнього розміщено машинний зал станції Лімберг, введеної в експлуатацію у 1955 році. Від Mooserboden до нього веде дериваційний тунель довжиною 4,3 км, що переходить у напірний водовід довжиною 0,8 км. Така схема створює середній напір у 365 метрів. Зал обладнано двома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 112 МВт та двома насосами загальною потужністю 130 МВт, кожен із яких здатен забезпечити максимальний підйом у 420 метрів із показником 13,2 м3/с. Насоси дозволяють станції працювати в режимі гідроакумуляції, при цьому Mooserboden та Wasserfallboden виконують роль верхнього та нижнього резервуарів.
Зв'язок з енергосистемою забезпечує ЛЕП, що працює під напругою 110 кВ.
Також можна відзначити, що із нижнього резервуару вода подається на ГЕС Капрун Головна, а у 2011 році введена в експлуатацію станція Лімберг ІІ, яка використовує ті ж водосховища, що і ГЕС Лімберг.
Примітки
- . Structurae (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . Structurae (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . Structurae (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- . www.verbund.com (нім.). Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- Frigo, A. A.; Pistner, C. (1 серпня 1980). Evaluation of Advanced Turbomachinery for Underground Pumped Hydroelectric Storage. Part 3. Multistage Unregulated Pump/Turbines for Operating Heads of 1000 to 1500 M (English) . № ANL/ES-102. Процитовано 27 червня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES GAES Limberg Kaprun Verhnya gidroelektrostanciya v Avstriyi v provinciyi Zalburg sporudzhena u skladi gidrovuzla Kaprun vikoristovuye vodni resursi centralnoyi chastini hrebta Visokij Tauern GES GAES LimbergGreblya Mooserboden47 11 50 pn sh 12 43 09 sh d 47 19722222224999797 pn sh 12 719166666694443180 sh d 47 19722222224999797 12 719166666694443180 Koordinati 47 11 50 pn sh 12 43 09 sh d 47 19722222224999797 pn sh 12 719166666694443180 sh d 47 19722222224999797 12 719166666694443180Krayina AvstriyaAdminodinicyaKaprunStandiyuchaRichkaKapruner AcheKaskadgidrovuzol KaprunPochatok budivnictva1950Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1956Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist112 turbinnij rezhim 130 nasosnij rezhim MVtSerednye richne virobnictvo152 mln kVt godTip GESderivacijna gidroakumulyuyuchaRozrahovanij napir365 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensis oborotniKilkist ta marka turbin2 Andritz Escher Wyss 2 nasosi Andritz Escher WyssVitrata cherez turbini2h13 2 nasosnij rezhim m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv2 ElinOsnovni sporudiTip grebliarkova ta gravitacijna verhnij rezervuar arkova nizhnij rezervuar Visota grebli112 ta 107 verhnij rezervuar 120 nizhnij rezervuar mDovzhina grebli357 ta 494 verhnij rezervuar 357 nizhnij rezervuar mLEP110VlasnikVerbundOperatordGES GAES LimbergMapa GES GAES Limberg u Vikishovishi Na pochatku 1950 h rokiv na Kapruner Ache pravij pritoci richki Zalcah yaka cherez Inn vidnositsya do basejnu Dunayu sporudili dva vodoshovisha sho stali osnovoyu gidrovuzla Kaprun verhnye Mooserboden iz plosheyu poverhni 0 6 km2 ta ob yemom 84 9 mln m3 utvorene dvoma greblyami arkovoyu visotoyu 112 metriv ta dovzhinoyu 357 metriv i gravitacijnoyu visotoyu 107 metriv ta dovzhinoyu 494 metri Okrim pryamogo stoku shovishe popovnyuyetsya za rahunok perekidannya vodi z dvoh nevelikih pritok Kapruner Ache Ebmattenbach ta Wielingerbach Prote znachno masshtabnishoyu ye derivacijna sistema dlya postachannya resursu z protilezhnogo pivdennogo shilu hrebta Visokij Tauern Vona vklyuchaye nasosnu stanciyu potuzhnistyu 13 2 MVt tunel dovzhinoyu 11 6 km ta vodoshovishe Margaritze ob yemom 3 2 mln m3 stvorene u verhiv yi richki liva pritoka Dravi Ostannye takozh popovnyuyetsya za dopomogoyu derivaciyi iz pravoyi pritoki Mollya Leiterbach a na shlyahu zgadanogo tunelyu do nogo nadhodit voda zi strumka Kaferbach Mozhlivo vidznachiti sho vazhlivim dzherelom resursu dlya Mooserboden ye lodovik Pasterzengletscher roztashovanij na najvishij vershini Avstriyi Grossglokner nizhnye Wasserfallboden iz plosheyu poverhni 0 8 km2 ta ob yemom 81 2 mln m3 utvorene arkovoyu grebleyu visotoyu 120 metriv ta dovzhinoyu 357 metriv Bilya ostannogo rozmisheno mashinnij zal stanciyi Limberg vvedenoyi v ekspluataciyu u 1955 roci Vid Mooserboden do nogo vede derivacijnij tunel dovzhinoyu 4 3 km sho perehodit u napirnij vodovid dovzhinoyu 0 8 km Taka shema stvoryuye serednij napir u 365 metriv Zal obladnano dvoma turbinami tipu Frensis zagalnoyu potuzhnistyu 112 MVt ta dvoma nasosami zagalnoyu potuzhnistyu 130 MVt kozhen iz yakih zdaten zabezpechiti maksimalnij pidjom u 420 metriv iz pokaznikom 13 2 m3 s Nasosi dozvolyayut stanciyi pracyuvati v rezhimi gidroakumulyaciyi pri comu Mooserboden ta Wasserfallboden vikonuyut rol verhnogo ta nizhnogo rezervuariv Zv yazok z energosistemoyu zabezpechuye LEP sho pracyuye pid naprugoyu 110 kV Takozh mozhna vidznachiti sho iz nizhnogo rezervuaru voda podayetsya na GES Kaprun Golovna a u 2011 roci vvedena v ekspluataciyu stanciya Limberg II yaka vikoristovuye ti zh vodoshovisha sho i GES Limberg Primitki Structurae angl Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 Structurae angl Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 Structurae angl Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 www verbund com nim Arhiv originalu za 5 kvitnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2017 Frigo A A Pistner C 1 serpnya 1980 Evaluation of Advanced Turbomachinery for Underground Pumped Hydroelectric Storage Part 3 Multistage Unregulated Pump Turbines for Operating Heads of 1000 to 1500 M English ANL ES 102 Procitovano 27 chervnya 2017